| 羅馬書第1章 | 
| 1 耶穌基督僕保羅、奉召爲使徒、特命傳上帝福音、 | 
| 2 昔上帝所許、託先知載諸聖經者、 | 
| 3 乃專言其子也、以其身論之、由大闢裔而生、 | 
| 4 以聖神論之、復生而有大權、明證爲上帝子、卽吾主耶穌基督是、 | 
| 5 吾儕沾其恩、受使徒職、令諸異邦信服、而尊其名、 | 
| 6 在異邦中、爾曹亦蒙耶穌基督召、 | 
| 7 故書達羅馬人、上帝所愛蒙召爲聖徒者、願吾父上帝及主耶穌基督、賜爾恩寵平康、 | 
| 8 夫爾有信、舉世聲聞、故我賴耶穌基督、爲爾衆謝我上帝、 | 
| 9 我一心以其子福音事上帝、上帝監我、緬懷爾不置、 | 
| 10 祈禱間常求上帝、賜我坦途、終能就爾、 | 
| 11 蓋余願見爾、欲以聖神之恩賜、堅定爾曹、 | 
| 12 我在爾中、彼此信主、各相慰藉、 | 
| 13 兄弟乎、余甚欲爾知、我每立志就爾、願於爾中結果、如在他邦、然至今猶有所阻、 | 
| 14 蓋我傳道於希利尼及化外人、或智或愚、若償負焉、 | 
| 15 故我願竭力傳福音、幷告爾羅馬人、 | 
| 16 我不以基督福音爲恥、是乃上帝大用、以救諸信者、先猶太、次希利尼、 | 
| 17 且上帝之怒、由天而顯、以警不虔不義、行惡阻眞理之人、 | 
| 18 蓋上帝以義稱信者、於福音顯之、使人克信、如經云、義人以信得生矣、 | 
| 19 且上帝之怒、由天而顯、以警不虔不義、行惡阻眞理之人、 | 
| 20 蓋上帝之功用、人所可知者、顯於衆、是上帝示之也、 | 
| 21 自開闢以來、上帝之永能性體、目不及見、惟其所造之物、可睹而知、故人末由推諉、 | 
| 22 顧彼旣知上帝、猶不以上帝尊之謝之、乃志意虛妄、心頑蒙昧、自稱爲智、適成愚魯、 | 
| 23 不崇永生上帝之榮、反拜速朽世人禽獸昆蟲之像、 | 
| 24 故上帝聽其心之嗜慾、淪於污穢、互辱其身、 | 
| 25 夫恆久所當頌美者上帝也、乃人棄眞尚僞、崇奉受造之物、不崇奉造化之主、 | 
| 26 是以上帝聽其縱慾污行、婦女以順性之用、變爲逆性之施、 | 
| 27 男子亦然、棄婦女順性之用、嗜慾灼爍、男與男作愧恥之事、身受悖戾當得之報、 | 
| 28 彼旣不以上帝存於中、上帝聽其喪心、行所不當行、 | 
| 29 充諸不義、淫行、惡慝、貪婪、暴狠、媢嫉、兇殺、爭鬬、詭譎、澆俗、 | 
| 30 隱刺、毀謗、怨上帝、狎侮、驕傲、矜誇、機詐、違逆父母、 | 
| 31 頑梗、背約、不情、搆怨、中無惻隱、 | 
| 32 凡若此、上帝擬之以死、而彼知之、乃不獨自入於惡、又以他人之惡是樂也、 | 
| До римлянРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях, | 
| 3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, | 
| 4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, | 
| 5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами, | 
| 6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, — | 
| 7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! | 
| 8  | 
| 9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас, | 
| 10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас. | 
| 11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас, | 
| 12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю. | 
| 13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів. | 
| 14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к. | 
| 15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію. | 
| 16  | 
| 17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“. | 
| 18  | 
| 19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив. | 
| 20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання, | 
| 21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце. | 
| 22 Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли, | 
| 23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів. | 
| 24 Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. | 
| 25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь. | 
| 26 Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне. | 
| 27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові. | 
| 28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне. | 
| 29 Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв, | 
| 30 обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам, | 
| 31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві. | 
| 32 Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке. | 
| 羅馬書第1章 | До римлянРозділ 1 | 
| 1 耶穌基督僕保羅、奉召爲使徒、特命傳上帝福音、 | 1  | 
| 2 昔上帝所許、託先知載諸聖經者、 | 2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях, | 
| 3 乃專言其子也、以其身論之、由大闢裔而生、 | 3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, | 
| 4 以聖神論之、復生而有大權、明證爲上帝子、卽吾主耶穌基督是、 | 4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, | 
| 5 吾儕沾其恩、受使徒職、令諸異邦信服、而尊其名、 | 5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами, | 
| 6 在異邦中、爾曹亦蒙耶穌基督召、 | 6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, — | 
| 7 故書達羅馬人、上帝所愛蒙召爲聖徒者、願吾父上帝及主耶穌基督、賜爾恩寵平康、 | 7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! | 
| 8 夫爾有信、舉世聲聞、故我賴耶穌基督、爲爾衆謝我上帝、 | 8  | 
| 9 我一心以其子福音事上帝、上帝監我、緬懷爾不置、 | 9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас, | 
| 10 祈禱間常求上帝、賜我坦途、終能就爾、 | 10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас. | 
| 11 蓋余願見爾、欲以聖神之恩賜、堅定爾曹、 | 11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас, | 
| 12 我在爾中、彼此信主、各相慰藉、 | 12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю. | 
| 13 兄弟乎、余甚欲爾知、我每立志就爾、願於爾中結果、如在他邦、然至今猶有所阻、 | 13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів. | 
| 14 蓋我傳道於希利尼及化外人、或智或愚、若償負焉、 | 14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к. | 
| 15 故我願竭力傳福音、幷告爾羅馬人、 | 15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію. | 
| 16 我不以基督福音爲恥、是乃上帝大用、以救諸信者、先猶太、次希利尼、 | 16  | 
| 17 且上帝之怒、由天而顯、以警不虔不義、行惡阻眞理之人、 | 17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“. | 
| 18 蓋上帝以義稱信者、於福音顯之、使人克信、如經云、義人以信得生矣、 | 18  | 
| 19 且上帝之怒、由天而顯、以警不虔不義、行惡阻眞理之人、 | 19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив. | 
| 20 蓋上帝之功用、人所可知者、顯於衆、是上帝示之也、 | 20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання, | 
| 21 自開闢以來、上帝之永能性體、目不及見、惟其所造之物、可睹而知、故人末由推諉、 | 21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце. | 
| 22 顧彼旣知上帝、猶不以上帝尊之謝之、乃志意虛妄、心頑蒙昧、自稱爲智、適成愚魯、 | 22 Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли, | 
| 23 不崇永生上帝之榮、反拜速朽世人禽獸昆蟲之像、 | 23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів. | 
| 24 故上帝聽其心之嗜慾、淪於污穢、互辱其身、 | 24 Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. | 
| 25 夫恆久所當頌美者上帝也、乃人棄眞尚僞、崇奉受造之物、不崇奉造化之主、 | 25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь. | 
| 26 是以上帝聽其縱慾污行、婦女以順性之用、變爲逆性之施、 | 26 Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне. | 
| 27 男子亦然、棄婦女順性之用、嗜慾灼爍、男與男作愧恥之事、身受悖戾當得之報、 | 27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові. | 
| 28 彼旣不以上帝存於中、上帝聽其喪心、行所不當行、 | 28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне. | 
| 29 充諸不義、淫行、惡慝、貪婪、暴狠、媢嫉、兇殺、爭鬬、詭譎、澆俗、 | 29 Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв, | 
| 30 隱刺、毀謗、怨上帝、狎侮、驕傲、矜誇、機詐、違逆父母、 | 30 обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам, | 
| 31 頑梗、背約、不情、搆怨、中無惻隱、 | 31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві. | 
| 32 凡若此、上帝擬之以死、而彼知之、乃不獨自入於惡、又以他人之惡是樂也、 | 32 Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке. |