CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Chr. 6
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2 Chronicles

Chapter 6

1 Then227 said559 Solomon,8010 The LORD3068 hath said559 that he would dwell7931 in the thick darkness.6205

2 But I589 have built1129 a house1004 of habitation2073 for thee, and a place4349 for thy dwelling3427 forever.5769

3 And the king4428 turned5437 853 his face,6440 and blessed1288 853 the whole3605 congregation6951 of Israel:3478 and all3605 the congregation6951 of Israel3478 stood.5975

4 And he said,559 Blessed1288 be the LORD3068 God430 of Israel,3478 who hath with his hands3027 fulfilled4390 that which834 he spoke1696 with his mouth6310 to854 my father1 David,1732 saying,559

5 Since4480 the day3117 that834 I brought forth3318 853 my people5971 out of the land4480 776 of Egypt4714 I chose977 no3808 city5892 among all4480 3605 the tribes7626 of Israel3478 to build1129 a house1004 in, that my name8034 might be1961 there;8033 neither3808 chose977 I any man376 to be1961 a ruler5057 over5921 my people5971 Israel: 3478

6 But I have chosen977 Jerusalem,3389 that my name8034 might be1961 there;8033 and have chosen977 David1732 to be1961 over5921 my people5971 Israel.3478

7 Now it was1961 in5973 the heart3824 of David1732 my father1 to build1129 a house1004 for the name8034 of the LORD3068 God430 of Israel.3478

8 But the LORD3068 said559 to413 David1732 my father,1 Forasmuch3588 834 as it was1961 in5973 thine heart3824 to build1129 a house1004 for my name,8034 thou didst well2895 in that3588 it was1961 in5973 thine heart: 3824

9 Notwithstanding7535 thou859 shalt not3808 build1129 the house;1004 but3588 thy son1121 which shall come forth3318 out of4480 thy loins,2504 he1931 shall build1129 the house1004 for my name.8034

10 The LORD3068 therefore hath performed6965 853 his word1697 that834 he hath spoken:1696 for I am risen up6965 in the room8478 of David1732 my father,1 and am set3427 on5921 the throne3678 of Israel,3478 as834 the LORD3068 promised,1696 and have built1129 the house1004 for the name8034 of the LORD3068 God430 of Israel.3478

11 And in it8033 have I put7760 853 the ark,727 wherein834 8033 is the covenant1285 of the LORD,3068 that834 he made3772 with5973 the children1121 of Israel.3478

12 And he stood5975 before6440 the altar4196 of the LORD3068 in the presence of5048 all3605 the congregation6951 of Israel,3478 and spread forth6566 his hands: 3709

13 For3588 Solomon8010 had made6213 a brazen5178 scaffold,3595 of five2568 cubits520 long,753 and five2568 cubits520 broad,7341 and three7969 cubits520 high,6967 and had set5414 it in the midst8432 of the court:5835 and upon5921 it he stood,5975 and kneeled down1288 upon5921 his knees1290 before5048 all3605 the congregation6951 of Israel,3478 and spread forth6566 his hands3709 toward heaven,8064

14 And said,559 O LORD3068 God430 of Israel,3478 there is no369 God430 like thee3644 in the heaven,8064 nor in the earth;776 which keepest8104 covenant,1285 and showest mercy2617 unto thy servants,5650 that walk1980 before6440 thee with all3605 their hearts: 3820

15 Thou which834 hast kept8104 with thy servant5650 David1732 my father1 853 that which834 thou hast promised1696 him; and spakest1696 with thy mouth,6310 and hast fulfilled4390 it with thine hand,3027 as it is this2088 day.3117

16 Now6258 therefore, O LORD3068 God430 of Israel,3478 keep8104 with thy servant5650 David1732 my father1 853 that which834 thou hast promised1696 him, saying,559 There shall not3808 fail3772 thee a man376 in my sight4480 6440 to sit3427 upon5921 the throne3678 of Israel;3478 yet so7535 that thy children1121 take heed8104 853 to their way1870 to walk1980 in my law,8451 as834 thou hast walked1980 before6440 me.

17 Now6258 then, O LORD3068 God430 of Israel,3478 let thy word1697 be verified,539 which834 thou hast spoken1696 unto thy servant5650 David.1732

18 But3588 will God430 in very deed552 dwell3427 with854 men120 on5921 the earth?776 behold,2009 heaven8064 and the heaven8064 of heavens8064 cannot3808 contain3557 thee; how much less637 this2088 house1004 which834 I have built!1129

19 Have respect6437 therefore to413 the prayer8605 of thy servant,5650 and to413 his supplication,8467 O LORD3068 my God,430 to hearken8085 unto413 the cry7440 and the prayer8605 which834 thy servant5650 prayeth6419 before6440 thee:

20 That thine eyes5869 may be1961 open6605 upon413 this2088 house1004 day3119 and night,3915 upon413 the place4725 whereof834 thou hast said559 that thou wouldest put7760 thy name8034 there;8033 to hearken8085 unto413 the prayer8605 which834 thy servant5650 prayeth6419 toward413 this2088 place.4725

21 Hearken8085 therefore unto413 the supplications8469 of thy servant,5650 and of thy people5971 Israel,3478 which834 they shall make6419 toward413 this2088 place:4725 hear8085 thou859 from thy dwelling3427 place,4480 4725 even from4480 heaven;8064 and when thou hearest,8085 forgive.5545

22 If518 a man376 sin2398 against his neighbor,7453 and an oath423 be laid5375 upon him to make him swear,422 and the oath423 come935 before6440 thine altar4196 in this2088 house;1004

23 Then hear8085 thou859 from4480 heaven,8064 and do,6213 and judge8199 853 thy servants,5650 by requiting7725 the wicked,7563 by recompensing5414 his way1870 upon his own head;7218 and by justifying6663 the righteous,6662 by giving5414 him according to his righteousness.6666

24 And if518 thy people5971 Israel3478 be put to the worse5062 before6440 the enemy,341 because3588 they have sinned2398 against thee; and shall return7725 and confess3034 853 thy name,8034 and pray6419 and make supplication2603 before6440 thee in this2088 house;1004

25 Then hear8085 thou859 from4480 the heavens,8064 and forgive5545 the sin2403 of thy people5971 Israel,3478 and bring them again7725 unto413 the land127 which834 thou gavest5414 to them and to their fathers.1

26 When the heaven8064 is shut up,6113 and there is1961 no3808 rain,4306 because3588 they have sinned2398 against thee; yet if they pray6419 toward413 this2088 place,4725 and confess3034 853 thy name,8034 and turn7725 from their sin,4480 2403 when3588 thou dost afflict6031 them;

27 Then hear8085 thou859 from heaven,8064 and forgive5545 the sin2403 of thy servants,5650 and of thy people5971 Israel,3478 when3588 thou hast taught3384 them the good2896 way,1870 wherein834 they should walk;1980 and send5414 rain4306 upon5921 thy land,776 which834 thou hast given5414 unto thy people5971 for an inheritance.5159

28 If3588 there be1961 dearth7458 in the land,776 if3588 there be1961 pestilence,1698 if3588 there be1961 blasting,7711 or mildew,3420 locusts,697 or caterpillars;2625 if3588 their enemies341 besiege6887 them in the cities8179 of their land;776 whatsoever3605 sore5061 or whatsoever3605 sickness4245 there be:

29 Then what3605 prayer8605 or what3605 supplication8467 soever834 shall be made1961 of any3605 man,120 or of all3605 thy people5971 Israel,3478 when834 every one376 shall know3045 his own sore5061 and his own grief,4341 and shall spread forth6566 his hands3709 in413 this2088 house: 1004

30 Then hear8085 thou859 from4480 heaven8064 thy dwelling3427 place,4349 and forgive,5545 and render5414 unto every man376 according unto all3605 his ways,1870 853 whose heart3824 thou knowest;3045 (for3588 thou859 only905 knowest3045 853 the hearts3824 of the children1121 of men: )120

31 That4616 they may fear3372 thee, to walk1980 in thy ways,1870 so long3605 3117 as834 they1992 live2416 in5921 6440 the land127 which834 thou gavest5414 unto our fathers.1

32 Moreover1571 concerning413 the stranger,5237 which834 is not3808 of thy people4480 5971 Israel,3478 but is come935 from a far7350 country4480 776 for thy great name's sake,4616 1419 8034 and thy mighty2389 hand,3027 and thy stretched out5186 arm;2220 if they come935 and pray6419 in413 this2088 house;1004

33 Then hear8085 thou859 from4480 the heavens,8064 even from thy dwelling3427 place,4480 4349 and do6213 according to all3605 that834 the stranger5237 calleth7121 to413 thee for; that4616 all3605 people5971 of the earth776 may know3045 853 thy name,8034 and fear3372 thee, as doth thy people5971 Israel,3478 and may know3045 that3588 this2088 house1004 which834 I have built1129 is called7121 by thy name.8034

34 If3588 thy people5971 go out3318 to war4421 against5921 their enemies341 by the way1870 that834 thou shalt send7971 them, and they pray6419 unto413 thee toward1870 this2063 city5892 which834 thou hast chosen,977 and the house1004 which834 I have built1129 for thy name;8034

35 Then hear8085 thou from4480 the heavens8064 853 their prayer8605 and their supplication,8467 and maintain6213 their cause.4941

36 If3588 they sin2398 against thee, (for3588 there is no369 man120 which834 sinneth2398 not,)3808 and thou be angry599 with them, and deliver5414 them over before6440 their enemies,341 and they carry them away captives7617 7617 unto413 a land776 far off7350 or176 near;7138

37 Yet if they bethink themselves7725 413 3824 in the land776 whither834 8033 they are carried captive,7617 and turn7725 and pray2603 unto413 thee in the land776 of their captivity,7628 saying,559 We have sinned,2398 we have done amiss,5753 and have dealt wickedly;7561

38 If they return7725 to413 thee with all3605 their heart3820 and with all3605 their soul5315 in the land776 of their captivity,7628 whither834 they have carried them captives,7617 853 and pray6419 toward1870 their land,776 which834 thou gavest5414 unto their fathers,1 and toward the city5892 which834 thou hast chosen,977 and toward the house1004 which834 I have built1129 for thy name: 8034

39 Then hear8085 thou from4480 the heavens,8064 even from thy dwelling3427 place,4480 4349 853 their prayer8605 and their supplications,8467 and maintain6213 their cause,4941 and forgive5545 thy people5971 which834 have sinned2398 against thee.

40 Now,6258 my God,430 let, I beseech thee,4994 thine eyes5869 be1961 open,6605 and let thine ears241 be attent7183 unto the prayer8605 that is made in this2088 place.4725

41 Now6258 therefore arise,6965 O LORD3068 God,430 into thy resting place,5118 thou,859 and the ark727 of thy strength:5797 let thy priests,3548 O LORD3068 God,430 be clothed3847 with salvation,8668 and let thy saints2623 rejoice8055 in goodness.2896

42 O LORD3068 God,430 turn not away7725 408 the face6440 of thine anointed:4899 remember2142 the mercies2617 of David1732 thy servant.5650

2-а хронiки

Розділ 6

1 Тоді Соломон проказав: „„Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.

2 А я збудува́в храм оселі Твоєї, і місце Твого́ пробува́ння навіки!“

3 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.

4 А він сказав: „Благословенний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми ви́конав, кажучи:

5 Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського кра́ю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб збудувати храм на пробува́ння Мого Імени там. І не вибрав Я ніко́го, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.

6 Та вибрав Я Єрусали́м на пробува́ння Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.

7 І було на серці мого батька Давида збудува́ти храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

8 Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоє́му серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.

9 Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із сте́гон твоїх, — він збудує цей храм для Ймення Мого!

10 І спо́внив Госпо́дь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

11 І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими сина́ми“.

12 І став він перед Господнім же́ртівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої ру́ки.

13 А Соломон зробив був мідяне́ стоя́ло, і поставив його на сере́дину подві́р'я, — п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,

14 та й сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стереже́ш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.

15 Ти спо́внив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю ви́повнив, як цього дня.

16 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, спо́вни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведе́ться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть доде́ржувати своїх доріг, щоб ходити в Зако́ні Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.

17 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запе́внене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.

18 Бо чи ж справді Бог сидить з люди́ною на землі? Ось небо та небо небе́с не обіймають Тебе, — що́ ж тоді храм цей, що я збудував?

19 І Ти зве́рнешся до молитви Свого раба та до його блага́ння, Господи, Боже мій, щоб почути по́клик та молитву, якою раб Твій мо́литься перед лицем Твоїм,

20 щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладе́ш Ім'я́ Своє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці.

21 І Ти бу́деш прислуха́тися до блага́нь Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробува́ння, із небе́с — і почуєш, і пробачиш.

22 Якщо згрішить люди́на проти свого бли́жнього, і буде примушена прине́сти клятву, щоб присягнути, і клятва при́йде перед Твоїм же́ртівником у цьому храмі,

23 то Ти почуєш із небе́с, і зробиш, і розсу́диш Своїх рабів, — обвинува́тиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його го́лову, й усправедли́виш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.

24 А якщо Твій наро́д, Ізра́їль, бу́де вда́рений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони зве́рнуться, і бу́дуть хвалити Ім'я́ Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,

25 то Ти почуєш із небе́с, і про́стиш гріх народу Свого, Ізраїля, і ве́рнеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!

26 Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогріша́ться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть сла́вити Ім'я́ Твоє, — і з гріха́ свого наве́рнуться, бо Ти будеш їх впокоря́ти, —

27 то Ти почу́єш на небеса́х, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони пі́дуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму наро́дові на спа́дщину!

28 Голод коли бу́де в Краю́, морови́ця коли буде, посу́ха, жовта́чка, сарана́, черва́ коли буде, коли його вороги гноби́тимуть його́ в Краї міст його, коли буде яка пора́за, яка хвороба, —

29 усяка молитва, усяке блага́ння, що буде від якої люди́ни чи від усього наро́ду Твого́, Ізраїля, коли кожен буде знати пора́зу свою та горе своє, і простя́гне руки свої до цього храму,

30 то Ти почуєш із небе́с, із місця постійного пробува́ння Свого́, — і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма́ його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце лю́дських синів,

31 щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батька́м нашим!

32 Також і чужи́нця, який не з наро́ду Твого, Ізраїля, і він при́йде з далекого кра́ю ради Йме́ння Твого́ великого, і руки́ Твоєї Сильної та раме́на Твого ви́тягненого, і при́йде, і помо́литься в цьому храмі,

33 то Ти почуєш це з небе́с, місця постійного пробува́ння Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужи́нець, щоб усі наро́ди землі пізнали Ім'я́ Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізра́їль, і щоб пізнали вони, що Ім'я́ Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!

34 Коли народ Твій ви́йде на війну на своїх ворогів, доро́гою, якою Ти пошле́ш їх, і помо́ляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

35 то почуєш Ти з небе́с їхню молитву та їхнє блага́ння, — і вчиниш їм суд!

36 Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згріши́ла, — і Ти розгніваєшся на них, і даси їх во́рогові, а їхні поневі́льники ві́зьмуть їх до неволі до кра́ю далекого чи близько́го,

37 і коли вони при́йдуть до розуму в краю́, куди взяті до неволі, і наве́рнуться, і бу́дуть блага́ти Тебе в краю́ своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,

38 і коли вони наве́рнуться до Те́бе всім своїм серцем і всією́ душею своєю в краю́ своєї неволі, куди їх понево́лили, і помоляться в напрямі до свого Кра́ю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого́,

39 то Ти почуєш із небе́с, із постійного місця пробува́ння Свого́, їхню молитву та їхні блага́ння, і вчи́ниш їм суд, і про́стиш Своє́му наро́дові, що вони згрішили Тобі!

40 Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наста́влені на слу́хання молитви цього місця!

41 А тепер, — Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочи́нок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасі́ння зодя́гнуться, а побо́жні Твої хай добром веселя́ться!

42 Господи Боже, не відве́ртай лиця від Свого́ помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!“

2 Chronicles

Chapter 6

2-а хронiки

Розділ 6

1 Then227 said559 Solomon,8010 The LORD3068 hath said559 that he would dwell7931 in the thick darkness.6205

1 Тоді Соломон проказав: „„Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.

2 But I589 have built1129 a house1004 of habitation2073 for thee, and a place4349 for thy dwelling3427 forever.5769

2 А я збудува́в храм оселі Твоєї, і місце Твого́ пробува́ння навіки!“

3 And the king4428 turned5437 853 his face,6440 and blessed1288 853 the whole3605 congregation6951 of Israel:3478 and all3605 the congregation6951 of Israel3478 stood.5975

3 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.

4 And he said,559 Blessed1288 be the LORD3068 God430 of Israel,3478 who hath with his hands3027 fulfilled4390 that which834 he spoke1696 with his mouth6310 to854 my father1 David,1732 saying,559

4 А він сказав: „Благословенний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми ви́конав, кажучи:

5 Since4480 the day3117 that834 I brought forth3318 853 my people5971 out of the land4480 776 of Egypt4714 I chose977 no3808 city5892 among all4480 3605 the tribes7626 of Israel3478 to build1129 a house1004 in, that my name8034 might be1961 there;8033 neither3808 chose977 I any man376 to be1961 a ruler5057 over5921 my people5971 Israel: 3478

5 Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського кра́ю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб збудувати храм на пробува́ння Мого Імени там. І не вибрав Я ніко́го, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.

6 But I have chosen977 Jerusalem,3389 that my name8034 might be1961 there;8033 and have chosen977 David1732 to be1961 over5921 my people5971 Israel.3478

6 Та вибрав Я Єрусали́м на пробува́ння Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.

7 Now it was1961 in5973 the heart3824 of David1732 my father1 to build1129 a house1004 for the name8034 of the LORD3068 God430 of Israel.3478

7 І було на серці мого батька Давида збудува́ти храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

8 But the LORD3068 said559 to413 David1732 my father,1 Forasmuch3588 834 as it was1961 in5973 thine heart3824 to build1129 a house1004 for my name,8034 thou didst well2895 in that3588 it was1961 in5973 thine heart: 3824

8 Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоє́му серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.

9 Notwithstanding7535 thou859 shalt not3808 build1129 the house;1004 but3588 thy son1121 which shall come forth3318 out of4480 thy loins,2504 he1931 shall build1129 the house1004 for my name.8034

9 Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із сте́гон твоїх, — він збудує цей храм для Ймення Мого!

10 The LORD3068 therefore hath performed6965 853 his word1697 that834 he hath spoken:1696 for I am risen up6965 in the room8478 of David1732 my father,1 and am set3427 on5921 the throne3678 of Israel,3478 as834 the LORD3068 promised,1696 and have built1129 the house1004 for the name8034 of the LORD3068 God430 of Israel.3478

10 І спо́внив Госпо́дь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

11 And in it8033 have I put7760 853 the ark,727 wherein834 8033 is the covenant1285 of the LORD,3068 that834 he made3772 with5973 the children1121 of Israel.3478

11 І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими сина́ми“.

12 And he stood5975 before6440 the altar4196 of the LORD3068 in the presence of5048 all3605 the congregation6951 of Israel,3478 and spread forth6566 his hands: 3709

12 І став він перед Господнім же́ртівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої ру́ки.

13 For3588 Solomon8010 had made6213 a brazen5178 scaffold,3595 of five2568 cubits520 long,753 and five2568 cubits520 broad,7341 and three7969 cubits520 high,6967 and had set5414 it in the midst8432 of the court:5835 and upon5921 it he stood,5975 and kneeled down1288 upon5921 his knees1290 before5048 all3605 the congregation6951 of Israel,3478 and spread forth6566 his hands3709 toward heaven,8064

13 А Соломон зробив був мідяне́ стоя́ло, і поставив його на сере́дину подві́р'я, — п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,

14 And said,559 O LORD3068 God430 of Israel,3478 there is no369 God430 like thee3644 in the heaven,8064 nor in the earth;776 which keepest8104 covenant,1285 and showest mercy2617 unto thy servants,5650 that walk1980 before6440 thee with all3605 their hearts: 3820

14 та й сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стереже́ш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.

15 Thou which834 hast kept8104 with thy servant5650 David1732 my father1 853 that which834 thou hast promised1696 him; and spakest1696 with thy mouth,6310 and hast fulfilled4390 it with thine hand,3027 as it is this2088 day.3117

15 Ти спо́внив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю ви́повнив, як цього дня.

16 Now6258 therefore, O LORD3068 God430 of Israel,3478 keep8104 with thy servant5650 David1732 my father1 853 that which834 thou hast promised1696 him, saying,559 There shall not3808 fail3772 thee a man376 in my sight4480 6440 to sit3427 upon5921 the throne3678 of Israel;3478 yet so7535 that thy children1121 take heed8104 853 to their way1870 to walk1980 in my law,8451 as834 thou hast walked1980 before6440 me.

16 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, спо́вни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведе́ться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть доде́ржувати своїх доріг, щоб ходити в Зако́ні Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.

17 Now6258 then, O LORD3068 God430 of Israel,3478 let thy word1697 be verified,539 which834 thou hast spoken1696 unto thy servant5650 David.1732

17 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запе́внене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.

18 But3588 will God430 in very deed552 dwell3427 with854 men120 on5921 the earth?776 behold,2009 heaven8064 and the heaven8064 of heavens8064 cannot3808 contain3557 thee; how much less637 this2088 house1004 which834 I have built!1129

18 Бо чи ж справді Бог сидить з люди́ною на землі? Ось небо та небо небе́с не обіймають Тебе, — що́ ж тоді храм цей, що я збудував?

19 Have respect6437 therefore to413 the prayer8605 of thy servant,5650 and to413 his supplication,8467 O LORD3068 my God,430 to hearken8085 unto413 the cry7440 and the prayer8605 which834 thy servant5650 prayeth6419 before6440 thee:

19 І Ти зве́рнешся до молитви Свого раба та до його блага́ння, Господи, Боже мій, щоб почути по́клик та молитву, якою раб Твій мо́литься перед лицем Твоїм,

20 That thine eyes5869 may be1961 open6605 upon413 this2088 house1004 day3119 and night,3915 upon413 the place4725 whereof834 thou hast said559 that thou wouldest put7760 thy name8034 there;8033 to hearken8085 unto413 the prayer8605 which834 thy servant5650 prayeth6419 toward413 this2088 place.4725

20 щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладе́ш Ім'я́ Своє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці.

21 Hearken8085 therefore unto413 the supplications8469 of thy servant,5650 and of thy people5971 Israel,3478 which834 they shall make6419 toward413 this2088 place:4725 hear8085 thou859 from thy dwelling3427 place,4480 4725 even from4480 heaven;8064 and when thou hearest,8085 forgive.5545

21 І Ти бу́деш прислуха́тися до блага́нь Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробува́ння, із небе́с — і почуєш, і пробачиш.

22 If518 a man376 sin2398 against his neighbor,7453 and an oath423 be laid5375 upon him to make him swear,422 and the oath423 come935 before6440 thine altar4196 in this2088 house;1004

22 Якщо згрішить люди́на проти свого бли́жнього, і буде примушена прине́сти клятву, щоб присягнути, і клятва при́йде перед Твоїм же́ртівником у цьому храмі,

23 Then hear8085 thou859 from4480 heaven,8064 and do,6213 and judge8199 853 thy servants,5650 by requiting7725 the wicked,7563 by recompensing5414 his way1870 upon his own head;7218 and by justifying6663 the righteous,6662 by giving5414 him according to his righteousness.6666

23 то Ти почуєш із небе́с, і зробиш, і розсу́диш Своїх рабів, — обвинува́тиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його го́лову, й усправедли́виш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.

24 And if518 thy people5971 Israel3478 be put to the worse5062 before6440 the enemy,341 because3588 they have sinned2398 against thee; and shall return7725 and confess3034 853 thy name,8034 and pray6419 and make supplication2603 before6440 thee in this2088 house;1004

24 А якщо Твій наро́д, Ізра́їль, бу́де вда́рений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони зве́рнуться, і бу́дуть хвалити Ім'я́ Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,

25 Then hear8085 thou859 from4480 the heavens,8064 and forgive5545 the sin2403 of thy people5971 Israel,3478 and bring them again7725 unto413 the land127 which834 thou gavest5414 to them and to their fathers.1

25 то Ти почуєш із небе́с, і про́стиш гріх народу Свого, Ізраїля, і ве́рнеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!

26 When the heaven8064 is shut up,6113 and there is1961 no3808 rain,4306 because3588 they have sinned2398 against thee; yet if they pray6419 toward413 this2088 place,4725 and confess3034 853 thy name,8034 and turn7725 from their sin,4480 2403 when3588 thou dost afflict6031 them;

26 Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогріша́ться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть сла́вити Ім'я́ Твоє, — і з гріха́ свого наве́рнуться, бо Ти будеш їх впокоря́ти, —

27 Then hear8085 thou859 from heaven,8064 and forgive5545 the sin2403 of thy servants,5650 and of thy people5971 Israel,3478 when3588 thou hast taught3384 them the good2896 way,1870 wherein834 they should walk;1980 and send5414 rain4306 upon5921 thy land,776 which834 thou hast given5414 unto thy people5971 for an inheritance.5159

27 то Ти почу́єш на небеса́х, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони пі́дуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму наро́дові на спа́дщину!

28 If3588 there be1961 dearth7458 in the land,776 if3588 there be1961 pestilence,1698 if3588 there be1961 blasting,7711 or mildew,3420 locusts,697 or caterpillars;2625 if3588 their enemies341 besiege6887 them in the cities8179 of their land;776 whatsoever3605 sore5061 or whatsoever3605 sickness4245 there be:

28 Голод коли бу́де в Краю́, морови́ця коли буде, посу́ха, жовта́чка, сарана́, черва́ коли буде, коли його вороги гноби́тимуть його́ в Краї міст його, коли буде яка пора́за, яка хвороба, —

29 Then what3605 prayer8605 or what3605 supplication8467 soever834 shall be made1961 of any3605 man,120 or of all3605 thy people5971 Israel,3478 when834 every one376 shall know3045 his own sore5061 and his own grief,4341 and shall spread forth6566 his hands3709 in413 this2088 house: 1004

29 усяка молитва, усяке блага́ння, що буде від якої люди́ни чи від усього наро́ду Твого́, Ізраїля, коли кожен буде знати пора́зу свою та горе своє, і простя́гне руки свої до цього храму,

30 Then hear8085 thou859 from4480 heaven8064 thy dwelling3427 place,4349 and forgive,5545 and render5414 unto every man376 according unto all3605 his ways,1870 853 whose heart3824 thou knowest;3045 (for3588 thou859 only905 knowest3045 853 the hearts3824 of the children1121 of men: )120

30 то Ти почуєш із небе́с, із місця постійного пробува́ння Свого́, — і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма́ його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце лю́дських синів,

31 That4616 they may fear3372 thee, to walk1980 in thy ways,1870 so long3605 3117 as834 they1992 live2416 in5921 6440 the land127 which834 thou gavest5414 unto our fathers.1

31 щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батька́м нашим!

32 Moreover1571 concerning413 the stranger,5237 which834 is not3808 of thy people4480 5971 Israel,3478 but is come935 from a far7350 country4480 776 for thy great name's sake,4616 1419 8034 and thy mighty2389 hand,3027 and thy stretched out5186 arm;2220 if they come935 and pray6419 in413 this2088 house;1004

32 Також і чужи́нця, який не з наро́ду Твого, Ізраїля, і він при́йде з далекого кра́ю ради Йме́ння Твого́ великого, і руки́ Твоєї Сильної та раме́на Твого ви́тягненого, і при́йде, і помо́литься в цьому храмі,

33 Then hear8085 thou859 from4480 the heavens,8064 even from thy dwelling3427 place,4480 4349 and do6213 according to all3605 that834 the stranger5237 calleth7121 to413 thee for; that4616 all3605 people5971 of the earth776 may know3045 853 thy name,8034 and fear3372 thee, as doth thy people5971 Israel,3478 and may know3045 that3588 this2088 house1004 which834 I have built1129 is called7121 by thy name.8034

33 то Ти почуєш це з небе́с, місця постійного пробува́ння Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужи́нець, щоб усі наро́ди землі пізнали Ім'я́ Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізра́їль, і щоб пізнали вони, що Ім'я́ Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!

34 If3588 thy people5971 go out3318 to war4421 against5921 their enemies341 by the way1870 that834 thou shalt send7971 them, and they pray6419 unto413 thee toward1870 this2063 city5892 which834 thou hast chosen,977 and the house1004 which834 I have built1129 for thy name;8034

34 Коли народ Твій ви́йде на війну на своїх ворогів, доро́гою, якою Ти пошле́ш їх, і помо́ляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

35 Then hear8085 thou from4480 the heavens8064 853 their prayer8605 and their supplication,8467 and maintain6213 their cause.4941

35 то почуєш Ти з небе́с їхню молитву та їхнє блага́ння, — і вчиниш їм суд!

36 If3588 they sin2398 against thee, (for3588 there is no369 man120 which834 sinneth2398 not,)3808 and thou be angry599 with them, and deliver5414 them over before6440 their enemies,341 and they carry them away captives7617 7617 unto413 a land776 far off7350 or176 near;7138

36 Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згріши́ла, — і Ти розгніваєшся на них, і даси їх во́рогові, а їхні поневі́льники ві́зьмуть їх до неволі до кра́ю далекого чи близько́го,

37 Yet if they bethink themselves7725 413 3824 in the land776 whither834 8033 they are carried captive,7617 and turn7725 and pray2603 unto413 thee in the land776 of their captivity,7628 saying,559 We have sinned,2398 we have done amiss,5753 and have dealt wickedly;7561

37 і коли вони при́йдуть до розуму в краю́, куди взяті до неволі, і наве́рнуться, і бу́дуть блага́ти Тебе в краю́ своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,

38 If they return7725 to413 thee with all3605 their heart3820 and with all3605 their soul5315 in the land776 of their captivity,7628 whither834 they have carried them captives,7617 853 and pray6419 toward1870 their land,776 which834 thou gavest5414 unto their fathers,1 and toward the city5892 which834 thou hast chosen,977 and toward the house1004 which834 I have built1129 for thy name: 8034

38 і коли вони наве́рнуться до Те́бе всім своїм серцем і всією́ душею своєю в краю́ своєї неволі, куди їх понево́лили, і помоляться в напрямі до свого Кра́ю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого́,

39 Then hear8085 thou from4480 the heavens,8064 even from thy dwelling3427 place,4480 4349 853 their prayer8605 and their supplications,8467 and maintain6213 their cause,4941 and forgive5545 thy people5971 which834 have sinned2398 against thee.

39 то Ти почуєш із небе́с, із постійного місця пробува́ння Свого́, їхню молитву та їхні блага́ння, і вчи́ниш їм суд, і про́стиш Своє́му наро́дові, що вони згрішили Тобі!

40 Now,6258 my God,430 let, I beseech thee,4994 thine eyes5869 be1961 open,6605 and let thine ears241 be attent7183 unto the prayer8605 that is made in this2088 place.4725

40 Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наста́влені на слу́хання молитви цього місця!

41 Now6258 therefore arise,6965 O LORD3068 God,430 into thy resting place,5118 thou,859 and the ark727 of thy strength:5797 let thy priests,3548 O LORD3068 God,430 be clothed3847 with salvation,8668 and let thy saints2623 rejoice8055 in goodness.2896

41 А тепер, — Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочи́нок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасі́ння зодя́гнуться, а побо́жні Твої хай добром веселя́ться!

42 O LORD3068 God,430 turn not away7725 408 the face6440 of thine anointed:4899 remember2142 the mercies2617 of David1732 thy servant.5650

42 Господи Боже, не відве́ртай лиця від Свого́ помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!“