James

Chapter 1

1 JAMES, a servant of God and of our LORD Jesus Christ, to the twelve tribes which are scattered among the Gentiles, greeting.

2 MY brethren, take it as a joy to you when you enter into many and divers temptations;

3 For you know that the trial of faith will increase your patience.

4 And let patience be a perfect work, that you may be perfect and entire, lacking nothing.

5 If any of you lack wisdom, let him ask of God, who gives to all men liberally and with grace; and it shall be given him.

6 But let him ask in faith, not doubting. For he who doubts is like the waves of the sea driven by the wind and tossed.

7 Thus let not that man expect that he will receive anything of the LORD.

8 A double-minded man is unstable in all his ways.

9 Let the brother of low estate rejoice because he is exalted.

10 Let the rich man rejoice in his humbleness: because as the flower of the grass, so shall he pass away.

11 For as the sun rises with its burning heat and causes the grass to wither, and the flower to fall and its beauty to perish: so also shall the rich man fade away in his ways.

12 Blessed is the man who endures temptations: for when he is tested, he shall receive the crown of life, which God has promised to those who love him.

13 Let no man say when he is tempted, I am tempted of God: for God cannot be tempted with evil, neither does he tempt any man:

14 But every man is tempted by his own lust; and he covets and is enticed.

15 Then when lust has conceived, it brings forth sin: and sin when it has matured, brings forth death.

16 Do not err, my beloved brethren.

17 Every good and perfect gift is from above, and comes down from the Father of lights, with whom there is no variableness nor shadow of change.

18 It is he, who begot us of his own will with the word of truth, that we should be the firstfruits of his creatures.

19 Therefore, my beloved brethren, let every man be swift to hear, and slow to speak, and slow to anger:

20 For the wrath of man does not bring about the righteousness of God.

21 Wherefore cast away all filthiness, and all the multitude of evil things, and receive with meekness the engrafted word, which is able to save your souls.

22 But you be doers of the word, and not hearers only, deceiving your own selves.

23 For if any be a hearer of the word, and not a doer, he is like a man who sees his face in a mirror;

24 For he sees himself and goes his way, and forgets how he looked.

25 But whoever looks into the perfect law of liberty, and abides in it, is not merely a hearer of the word which can be forgotten but a doer of the work, and this man shall be blessed in his work.

26 If any man thinks that he ministers to God, and does not control his tongue, he deceives his own heart, and this man's ministry is in vain.

27 For a pure and holy ministry before God, the Father, is this, To visit the fatherless and the widows in their affliction, and to keep himself unspotted from the world.

Якова

Розділ 1

1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!

2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,

3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.

6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.

8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.

9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,

10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —

11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.

15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!

17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.

19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.

20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.

21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —

24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.

25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!

26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!

27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

James

Chapter 1

Якова

Розділ 1

1 JAMES, a servant of God and of our LORD Jesus Christ, to the twelve tribes which are scattered among the Gentiles, greeting.

1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!

2 MY brethren, take it as a joy to you when you enter into many and divers temptations;

2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,

3 For you know that the trial of faith will increase your patience.

3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

4 And let patience be a perfect work, that you may be perfect and entire, lacking nothing.

4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.

5 If any of you lack wisdom, let him ask of God, who gives to all men liberally and with grace; and it shall be given him.

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.

6 But let him ask in faith, not doubting. For he who doubts is like the waves of the sea driven by the wind and tossed.

6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

7 Thus let not that man expect that he will receive anything of the LORD.

7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.

8 A double-minded man is unstable in all his ways.

8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.

9 Let the brother of low estate rejoice because he is exalted.

9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,

10 Let the rich man rejoice in his humbleness: because as the flower of the grass, so shall he pass away.

10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —

11 For as the sun rises with its burning heat and causes the grass to wither, and the flower to fall and its beauty to perish: so also shall the rich man fade away in his ways.

11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

12 Blessed is the man who endures temptations: for when he is tested, he shall receive the crown of life, which God has promised to those who love him.

12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

13 Let no man say when he is tempted, I am tempted of God: for God cannot be tempted with evil, neither does he tempt any man:

13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

14 But every man is tempted by his own lust; and he covets and is enticed.

14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.

15 Then when lust has conceived, it brings forth sin: and sin when it has matured, brings forth death.

15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

16 Do not err, my beloved brethren.

16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!

17 Every good and perfect gift is from above, and comes down from the Father of lights, with whom there is no variableness nor shadow of change.

17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18 It is he, who begot us of his own will with the word of truth, that we should be the firstfruits of his creatures.

18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.

19 Therefore, my beloved brethren, let every man be swift to hear, and slow to speak, and slow to anger:

19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.

20 For the wrath of man does not bring about the righteousness of God.

20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.

21 Wherefore cast away all filthiness, and all the multitude of evil things, and receive with meekness the engrafted word, which is able to save your souls.

21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

22 But you be doers of the word, and not hearers only, deceiving your own selves.

22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

23 For if any be a hearer of the word, and not a doer, he is like a man who sees his face in a mirror;

23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —

24 For he sees himself and goes his way, and forgets how he looked.

24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.

25 But whoever looks into the perfect law of liberty, and abides in it, is not merely a hearer of the word which can be forgotten but a doer of the work, and this man shall be blessed in his work.

25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!

26 If any man thinks that he ministers to God, and does not control his tongue, he deceives his own heart, and this man's ministry is in vain.

26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!

27 For a pure and holy ministry before God, the Father, is this, To visit the fatherless and the widows in their affliction, and to keep himself unspotted from the world.

27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.