PhilemonChapter 1 |
|
1 PAUL, a prisoner of Jesus Christ, and brother Ti-mo'the-us, unto Phi-le'mon our dearly beloved and our fellow-worker, |
|
2 And to our beloved Ap'phi-a and Archip'pus our fellow-labourer, and to the congregation in your house: |
|
3 Grace be with you, and peace, from God our Father and our LORD Jesus Christ. |
|
4 I thank my God, and always make mention of you in my prayers, |
|
5 Since I have heard of your faith and love, which you have toward our LORD Jesus, and toward all saints; |
|
6 That the participation of your faith may bear fruits in works, and in knowledge of everything that is good which you have in Jesus Christ. |
|
7 For we have great joy and consolation in your love, and the hearts of the saints are refreshed. |
|
8 For this reason, I have great boldness in Christ, to command of you those things which are right, |
|
9 And for love's sake I earnestly beseech you; even I, Paul, an old man as you know, and now also a prisoner for the sake of Jesus Christ. |
|
10 I beseech you on behalf of my son Ones'i- mus, whom I converted during my imprisonment: |
|
11 But of whom in the past you could not make use, but now he is very useful both to you and to me. |
|
12 I send him to you again: welcome him as my own boy: |
|
13 For I would have kept him with me to minister to me in your place during my imprisonment for the gospel: |
|
14 But I did not wish to do anything without consulting you, that your good deeds might not be done as though by compulsion, but of your own desire. |
|
15 Perhaps this was the reason why he left you for a while, that you can now engage him for ever; |
|
16 Henceforth not as a servant, but more than a servant, a brother beloved, specially to me, and much more to you, both in the flesh and in our LORD. |
|
17 Now, therefore, if you still count me a partner, welcome him as you would me. |
|
18 And if he has caused you any loss, or if he owes you anything, put it on my account: |
|
19 I, Paul, have written this with my own hand; I will repay it, not reminding you that you owe to me even your own life. |
|
20 Indeed, my brother, let me have comfort through you in our LORD: refresh my heart in Christ. |
|
21 Because I have confidence in your obedience, I wrote to you, knowing that you will also do more than I ask. |
|
22 In addition to all this, prepare me a lodging; for I hope that through your prayers I shall be spared to come to you. |
|
23 Ep'a-phras, my fellow prisoner in Jesus Christ, salutes you; |
|
24 So do Mark, Ar-is-tar'chus, De'mas, and Luke, my fellow-workers. |
|
25 The grace of our LORD Jesus Christ be with your spirit. Amen. |
До ФилимонаРозділ 1 |
|
1 |
|
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй: |
|
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! |
|
4 |
|
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих, |
|
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа. |
|
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате. |
|
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне, |
|
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса. |
|
10 |
|
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний. |
|
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє. |
|
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію, |
|
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний. |
|
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, |
|
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді. |
|
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене. |
|
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені. |
|
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен. |
|
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі! |
|
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́. |
|
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам. |
|
23 |
|
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники. |
|
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь. |
PhilemonChapter 1 |
До ФилимонаРозділ 1 |
|
1 PAUL, a prisoner of Jesus Christ, and brother Ti-mo'the-us, unto Phi-le'mon our dearly beloved and our fellow-worker, |
1 |
|
2 And to our beloved Ap'phi-a and Archip'pus our fellow-labourer, and to the congregation in your house: |
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй: |
|
3 Grace be with you, and peace, from God our Father and our LORD Jesus Christ. |
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! |
|
4 I thank my God, and always make mention of you in my prayers, |
4 |
|
5 Since I have heard of your faith and love, which you have toward our LORD Jesus, and toward all saints; |
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих, |
|
6 That the participation of your faith may bear fruits in works, and in knowledge of everything that is good which you have in Jesus Christ. |
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа. |
|
7 For we have great joy and consolation in your love, and the hearts of the saints are refreshed. |
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате. |
|
8 For this reason, I have great boldness in Christ, to command of you those things which are right, |
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне, |
|
9 And for love's sake I earnestly beseech you; even I, Paul, an old man as you know, and now also a prisoner for the sake of Jesus Christ. |
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса. |
|
10 I beseech you on behalf of my son Ones'i- mus, whom I converted during my imprisonment: |
10 |
|
11 But of whom in the past you could not make use, but now he is very useful both to you and to me. |
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний. |
|
12 I send him to you again: welcome him as my own boy: |
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє. |
|
13 For I would have kept him with me to minister to me in your place during my imprisonment for the gospel: |
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію, |
|
14 But I did not wish to do anything without consulting you, that your good deeds might not be done as though by compulsion, but of your own desire. |
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний. |
|
15 Perhaps this was the reason why he left you for a while, that you can now engage him for ever; |
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, |
|
16 Henceforth not as a servant, but more than a servant, a brother beloved, specially to me, and much more to you, both in the flesh and in our LORD. |
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді. |
|
17 Now, therefore, if you still count me a partner, welcome him as you would me. |
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене. |
|
18 And if he has caused you any loss, or if he owes you anything, put it on my account: |
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені. |
|
19 I, Paul, have written this with my own hand; I will repay it, not reminding you that you owe to me even your own life. |
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен. |
|
20 Indeed, my brother, let me have comfort through you in our LORD: refresh my heart in Christ. |
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі! |
|
21 Because I have confidence in your obedience, I wrote to you, knowing that you will also do more than I ask. |
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́. |
|
22 In addition to all this, prepare me a lodging; for I hope that through your prayers I shall be spared to come to you. |
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам. |
|
23 Ep'a-phras, my fellow prisoner in Jesus Christ, salutes you; |
23 |
|
24 So do Mark, Ar-is-tar'chus, De'mas, and Luke, my fellow-workers. |
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники. |
|
25 The grace of our LORD Jesus Christ be with your spirit. Amen. |
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь. |