Song of SolomonChapter 1 |
1 THE song of songs, which is Solomon's, the son of David king of Israel. |
2 Let him kiss me with the kisses of his mouth; for your love is better than wine. |
3 Because of the fragrance of your good ointments your name is like ointment of myrrh, therefore do the virgins love you. |
4 Draw me after you, let us run; the king has brought me into his chambers; we will be glad and rejoice in you, we will remember your love more than wine, and your affections more than the upright. |
5 I have dark skin, but I am comely, O daughters of Jerusalem, like the tents of Kedar, like the curtains of Solomon. |
6 Do not look at me because I have dark skin, because the sun has tanned me; my mother's sons contended with me; they made me the keeper of the vineyards; but my own vineyard I have not kept. |
7 Tell me, O you whom my soul loves, where did I feed, where did I make my flock to rest at noon? Lest I become like a sheep which has gone astray from your flocks. |
8 If you do not know, O you most beautiful among women, come, follow in the footprints of the flock, and feed your kids beside the shepherds' tents. |
9 I have compared you, O my beloved, to a mare in Pharaoh's chariot. |
10 Your cheeks are comely with braided hair, and your neck with necklaces. |
11 We will make for you golden chains with studs of silver. |
12 While you are seated with the king upon his cushion, spikenard sends forth its fragrance. |
13 A bundle of myrrh is my beloved to me; he shall lie all night between my breasts. |
14 My beloved is to me like a cluster of henna flowers in a vineyard of Engad. |
15 Behold, you are beautiful, O my beloved; behold, you are fair; you have dove's eyes. |
16 Behold, you are beautiful, my beloved, yea, pleasant; also our bed is spacious. |
17 The beams of our house are of cedar, and our rafters of cypress. |
Пiсня над пiснямиРозділ 1 |
1 |
2 |
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе! |
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе! |
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові! |
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“ |
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“ |
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“. |
9 |
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста! |
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“ |
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі. |
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене! |
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“! |
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“ |
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень! |
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“ |
Song of SolomonChapter 1 |
Пiсня над пiснямиРозділ 1 |
1 THE song of songs, which is Solomon's, the son of David king of Israel. |
1 |
2 Let him kiss me with the kisses of his mouth; for your love is better than wine. |
2 |
3 Because of the fragrance of your good ointments your name is like ointment of myrrh, therefore do the virgins love you. |
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе! |
4 Draw me after you, let us run; the king has brought me into his chambers; we will be glad and rejoice in you, we will remember your love more than wine, and your affections more than the upright. |
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе! |
5 I have dark skin, but I am comely, O daughters of Jerusalem, like the tents of Kedar, like the curtains of Solomon. |
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові! |
6 Do not look at me because I have dark skin, because the sun has tanned me; my mother's sons contended with me; they made me the keeper of the vineyards; but my own vineyard I have not kept. |
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“ |
7 Tell me, O you whom my soul loves, where did I feed, where did I make my flock to rest at noon? Lest I become like a sheep which has gone astray from your flocks. |
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“ |
8 If you do not know, O you most beautiful among women, come, follow in the footprints of the flock, and feed your kids beside the shepherds' tents. |
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“. |
9 I have compared you, O my beloved, to a mare in Pharaoh's chariot. |
9 |
10 Your cheeks are comely with braided hair, and your neck with necklaces. |
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста! |
11 We will make for you golden chains with studs of silver. |
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“ |
12 While you are seated with the king upon his cushion, spikenard sends forth its fragrance. |
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі. |
13 A bundle of myrrh is my beloved to me; he shall lie all night between my breasts. |
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене! |
14 My beloved is to me like a cluster of henna flowers in a vineyard of Engad. |
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“! |
15 Behold, you are beautiful, O my beloved; behold, you are fair; you have dove's eyes. |
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“ |
16 Behold, you are beautiful, my beloved, yea, pleasant; also our bed is spacious. |
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень! |
17 The beams of our house are of cedar, and our rafters of cypress. |
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“ |