CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Зах. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга пророка Захарии

Глава 7

1 В четвертый год царствования Дария, в четвертый день девятого месяца (месяца кислева), было слово ГОСПОДНЕ к Захарии.

2 Жители Бет-Эля послали в ту пору в Иерусалим Сар-Эцера и Регем-Мелеха вместе со своими людьми помолиться о благословении ГОСПОДНЕМ

3 и спросить у священников в Храме ГОСПОДА Воинств и у пророков: «Должно ли скорбеть и поститься в пятый месяц, как делали мы это в Вавилонском плену уже много лет?»

4 И было мне такое слово от ГОСПОДА Воинств:

5 «Спроси у всего народа этой страны и у священников: „Когда скорбели и постились вы в пятом и седьмом месяце все последние семьдесят лет, для Меня ли вы это делали?

6 А когда, празднуя, вы ели и пили, не в свое ли удовольствие делали это?

7 Разве не эти слова ГОСПОДЬ провозглашал прежде через пророков в то время, когда и Иерусалим был населен и спокоен, и окрестные города были населены, и пустыня Негев, и предгорья?“»

8 Слово ГОСПОДНЕ было Захарии:

9 «Вот что говорит ГОСПОДЬ Воинств: „Суд справедливый вершите и друг к другу относитесь с милосердием и дружелюбием.

10 Не притесняйте ни вдов, ни сирот, ни пришлых людей, ни бедняков; зла друг против друга не замышляйте“».

11 Но они не пожелали внять, упрямство свое выказали, уши затыкали, чтобы не слышать.

12 С окамененным жестокосердием они противились Закону и не слышали вдохновленные Духом Божьим слова, с которыми ГОСПОДЬ Воинств обращался к ним и прежде через пророков. За это ГОСПОДЬ Воинств сильно разгневался на них.

13 Потому так и вышло: «Я взывал — они не слушали, теперь они стали взывать — но Я уже не слышу, — говорит ГОСПОДЬ Воинств. —

14 И рассеял Я их среди всех народов, которых они не знали, и земля их опустела, так что теперь по ней ни проехать, ни пройти — превратили они страну благодатную в пустыню».

Захарiя

Розділ 7

1 І сталося, у четвертому році царя Да́рія було Господнє слово до Заха́рія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.

2 І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Ме́леха та людей його, щоб Господа вблага́ти,

3 щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: „Чи я маю плакати п'ятого місяця та по́стити, як я робив це багато ро́ків?“

4 І було́ слово Господа Саваота таке:

5 „Говори до всього наро́ду землі й до священиків, кажучи: Якщо ви по́стили та лементува́ли п'ятого й сьомого місяця, і то сімдеся́т років чи то ви по́стили для Мене?

6 А коли ви їсте та коли ви п'єте́, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте́?

7 Чи ж це не ті слова́, які Господь виголо́шував через да́вніх пророків, коли Єрусалим був насе́лений та спокійний, і його міста́ навколо нього, і пі́вдень, і рівни́на були насе́лені?“

8 І було до Заха́рія слово Господнє таке:

9 „Так говорить Господь Саваот, промовляючи: „Судіть суд по правді, і чиніть один о́дному милосердя та милість.

10 А вдови́ й сироти́, чужи́нця та вбогого не гнобі́ть, і не ду́майте зла один о́дному в серці своєму!“

11 Та вони не хотіли слу́хати, і відверну́ли своє раме́но від Мене, а ву́ха свої вчинили тяжки́ми, щоб не слу́хати,

12 і серце своє зробили кре́менем, щоб не слу́хати Зако́ну, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.

13 „І сталося, як Я кликав, то вони не слу́халися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Савао́т.

14 І розвіяв Я їх по всіх наро́дах, які не знали їх, а край був спусто́шений по них, так що не було́ такого, хто б перехо́див чи верта́вся, і вони зробили улю́блений край спусто́шенням“.

Книга пророка Захарии

Глава 7

Захарiя

Розділ 7

1 В четвертый год царствования Дария, в четвертый день девятого месяца (месяца кислева), было слово ГОСПОДНЕ к Захарии.

1 І сталося, у четвертому році царя Да́рія було Господнє слово до Заха́рія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.

2 Жители Бет-Эля послали в ту пору в Иерусалим Сар-Эцера и Регем-Мелеха вместе со своими людьми помолиться о благословении ГОСПОДНЕМ

2 І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Ме́леха та людей його, щоб Господа вблага́ти,

3 и спросить у священников в Храме ГОСПОДА Воинств и у пророков: «Должно ли скорбеть и поститься в пятый месяц, как делали мы это в Вавилонском плену уже много лет?»

3 щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: „Чи я маю плакати п'ятого місяця та по́стити, як я робив це багато ро́ків?“

4 И было мне такое слово от ГОСПОДА Воинств:

4 І було́ слово Господа Саваота таке:

5 «Спроси у всего народа этой страны и у священников: „Когда скорбели и постились вы в пятом и седьмом месяце все последние семьдесят лет, для Меня ли вы это делали?

5 „Говори до всього наро́ду землі й до священиків, кажучи: Якщо ви по́стили та лементува́ли п'ятого й сьомого місяця, і то сімдеся́т років чи то ви по́стили для Мене?

6 А когда, празднуя, вы ели и пили, не в свое ли удовольствие делали это?

6 А коли ви їсте та коли ви п'єте́, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте́?

7 Разве не эти слова ГОСПОДЬ провозглашал прежде через пророков в то время, когда и Иерусалим был населен и спокоен, и окрестные города были населены, и пустыня Негев, и предгорья?“»

7 Чи ж це не ті слова́, які Господь виголо́шував через да́вніх пророків, коли Єрусалим був насе́лений та спокійний, і його міста́ навколо нього, і пі́вдень, і рівни́на були насе́лені?“

8 Слово ГОСПОДНЕ было Захарии:

8 І було до Заха́рія слово Господнє таке:

9 «Вот что говорит ГОСПОДЬ Воинств: „Суд справедливый вершите и друг к другу относитесь с милосердием и дружелюбием.

9 „Так говорить Господь Саваот, промовляючи: „Судіть суд по правді, і чиніть один о́дному милосердя та милість.

10 Не притесняйте ни вдов, ни сирот, ни пришлых людей, ни бедняков; зла друг против друга не замышляйте“».

10 А вдови́ й сироти́, чужи́нця та вбогого не гнобі́ть, і не ду́майте зла один о́дному в серці своєму!“

11 Но они не пожелали внять, упрямство свое выказали, уши затыкали, чтобы не слышать.

11 Та вони не хотіли слу́хати, і відверну́ли своє раме́но від Мене, а ву́ха свої вчинили тяжки́ми, щоб не слу́хати,

12 С окамененным жестокосердием они противились Закону и не слышали вдохновленные Духом Божьим слова, с которыми ГОСПОДЬ Воинств обращался к ним и прежде через пророков. За это ГОСПОДЬ Воинств сильно разгневался на них.

12 і серце своє зробили кре́менем, щоб не слу́хати Зако́ну, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.

13 Потому так и вышло: «Я взывал — они не слушали, теперь они стали взывать — но Я уже не слышу, — говорит ГОСПОДЬ Воинств. —

13 „І сталося, як Я кликав, то вони не слу́халися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Савао́т.

14 И рассеял Я их среди всех народов, которых они не знали, и земля их опустела, так что теперь по ней ни проехать, ни пройти — превратили они страну благодатную в пустыню».

14 І розвіяв Я їх по всіх наро́дах, які не знали їх, а край був спусто́шений по них, так що не було́ такого, хто б перехо́див чи верта́вся, і вони зробили улю́блений край спусто́шенням“.