Книга пророка Иезекииля

Глава 1

1 В пятый день четвертого месяца тридцатого года, когда я находился среди переселенцев у потока Кевар, вдруг отверзлись небеса и увидел я видения, ниспосланные Богом.

2 В пятый день месяца (шел пятый год пленения царя Иехонии)

3 в стране халдеев, у потока Кевар, было слово ГОСПОДНЕ священнику Иезекиилю, сыну Бузи, и рука ГОСПОДНЯ коснулась его.

4 И увидел я огромную тучу, которую нес с севера сильный вихрь: в ней сверкали вспышки огня, разливая вокруг сияние, а в самой глуби огня светилось нечто, словно янтарь.

5 И в этой глуби — подобия четырех живых существ, по своему внешнему облику похожих на людей,

6 но было у них по четыре лица и по четыре крыла у каждого.

7 Ноги у них прямые, а ступни — словно бычьи копыта, и они сверкали, словно начищенная бронза.

8 Под крыльями, с четырех сторон, у них были человеческие руки.

9 Лица и крылья у всех четверых были такие: крыльями они касались друг друга. Куда бы ни направлялись существа, им не надо было поворачиваться, они всегда двигались вперед, куда смотрело одно из их лиц.

10 Выглядели лица у всех четырех так: одно лицо — человеческое, справа от него — обличье льва, слева — обличье быка, и еще обличье орла —

11 такие у них лица. Крылья их были распростерты вверх: двумя эти живые существа касались друг друга, а два других крыла прикрывали тело.

12 Каждое из существ могло идти прямо, куда смотрело одно из его лиц, — и куда направлялся Дух, туда они и шли, при движении никуда не сворачивая.

13 Между этими существами было нечто подобное раскаленным углям, словно горящие факелы, движущиеся вперед и назад между существами. Огонь светился, а из огня вырывались молнии.

14 И сами эти существа устремлялись во все стороны с быстротою молнии.

15 Я посмотрел на них и увидел, что перед каждым из этих четырехликих существ на самой земле находилось по колесу.

16 На вид колеса были словно сделаны из топаза, по устройству все четыре были одинаковы: внутри каждого колеса как будто располагалось еще одно колесо.

17 Когда они двигались, они могли двигаться в любую из четырех сторон и при движении не поворачивали.

18 Их ободья были высоки и наводили страх, потому что все они были усеяны глазами.

19 Когда существа шли, подле них двигались и колеса, и когда существа отрывались от земли, отрывались вслед за ними и колеса.

20 Куда бы ни шел Дух, туда шли и живые существа, и куда бы ни направлялся Дух, вместе с ними поднимались и колеса, ибо дух тех существ пребывал в них.

21 Всякий раз, когда существа эти двигались, двигались и колеса, а когда останавливались одни, то останавливались и другие; когда существа поднимались, поднимались с ними и колеса, ибо дух существ пребывал в них.

22 Над головами существ словно был свод, сияющий как кристалл.

23 А под сводом крылья их были простерты, и каждое было напротив другого. У каждого из существ было и два других крыла, которыми они прикрывали свое тело.

24 И когда они двигались, я слышал шум их крыльев, похожий на шум мощных вод, на глас Всесильного и гул, подобный шуму войска. Когда же существа эти остановились, они опустили крылья свои.

25 И когда они стояли, опустив крылья, раздался голос над сводом, что был у них над головами.

26 Там, поверх свода над их головами, было нечто подобное престолу из камня сапфира, и словно бы на престоле восседал Некто, обликом похожий на человека.

27 Я увидел огонь, окружавший Его от пояса и выше, словно бы янтарь, и ниже, вокруг Его ног, я увидел как бы огонь, и всё было залито светом.

28 Это сияние вокруг Него походило на радугу, какая бывает в облаке во время дождя.

Єзекiїль

Розділ 1

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —

3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.

10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.

11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.

13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.

14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.

17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.

18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.

23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.

26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.

28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

Книга пророка Иезекииля

Глава 1

Єзекiїль

Розділ 1

1 В пятый день четвертого месяца тридцатого года, когда я находился среди переселенцев у потока Кевар, вдруг отверзлись небеса и увидел я видения, ниспосланные Богом.

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

2 В пятый день месяца (шел пятый год пленения царя Иехонии)

2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —

3 в стране халдеев, у потока Кевар, было слово ГОСПОДНЕ священнику Иезекиилю, сыну Бузи, и рука ГОСПОДНЯ коснулась его.

3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

4 И увидел я огромную тучу, которую нес с севера сильный вихрь: в ней сверкали вспышки огня, разливая вокруг сияние, а в самой глуби огня светилось нечто, словно янтарь.

4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

5 И в этой глуби — подобия четырех живых существ, по своему внешнему облику похожих на людей,

5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

6 но было у них по четыре лица и по четыре крыла у каждого.

6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

7 Ноги у них прямые, а ступни — словно бычьи копыта, и они сверкали, словно начищенная бронза.

7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

8 Под крыльями, с четырех сторон, у них были человеческие руки.

8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

9 Лица и крылья у всех четверых были такие: крыльями они касались друг друга. Куда бы ни направлялись существа, им не надо было поворачиваться, они всегда двигались вперед, куда смотрело одно из их лиц.

9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.

10 Выглядели лица у всех четырех так: одно лицо — человеческое, справа от него — обличье льва, слева — обличье быка, и еще обличье орла —

10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.

11 такие у них лица. Крылья их были распростерты вверх: двумя эти живые существа касались друг друга, а два других крыла прикрывали тело.

11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.

12 Каждое из существ могло идти прямо, куда смотрело одно из его лиц, — и куда направлялся Дух, туда они и шли, при движении никуда не сворачивая.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.

13 Между этими существами было нечто подобное раскаленным углям, словно горящие факелы, движущиеся вперед и назад между существами. Огонь светился, а из огня вырывались молнии.

13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.

14 И сами эти существа устремлялись во все стороны с быстротою молнии.

14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.

15 Я посмотрел на них и увидел, что перед каждым из этих четырехликих существ на самой земле находилось по колесу.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

16 На вид колеса были словно сделаны из топаза, по устройству все четыре были одинаковы: внутри каждого колеса как будто располагалось еще одно колесо.

16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.

17 Когда они двигались, они могли двигаться в любую из четырех сторон и при движении не поворачивали.

17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.

18 Их ободья были высоки и наводили страх, потому что все они были усеяны глазами.

18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.

19 Когда существа шли, подле них двигались и колеса, и когда существа отрывались от земли, отрывались вслед за ними и колеса.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.

20 Куда бы ни шел Дух, туда шли и живые существа, и куда бы ни направлялся Дух, вместе с ними поднимались и колеса, ибо дух тех существ пребывал в них.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.

21 Всякий раз, когда существа эти двигались, двигались и колеса, а когда останавливались одни, то останавливались и другие; когда существа поднимались, поднимались с ними и колеса, ибо дух существ пребывал в них.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.

22 Над головами существ словно был свод, сияющий как кристалл.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.

23 А под сводом крылья их были простерты, и каждое было напротив другого. У каждого из существ было и два других крыла, которыми они прикрывали свое тело.

23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.

24 И когда они двигались, я слышал шум их крыльев, похожий на шум мощных вод, на глас Всесильного и гул, подобный шуму войска. Когда же существа эти остановились, они опустили крылья свои.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

25 И когда они стояли, опустив крылья, раздался голос над сводом, что был у них над головами.

25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.

26 Там, поверх свода над их головами, было нечто подобное престолу из камня сапфира, и словно бы на престоле восседал Некто, обликом похожий на человека.

26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.

27 Я увидел огонь, окружавший Его от пояса и выше, словно бы янтарь, и ниже, вокруг Его ног, я увидел как бы огонь, и всё было залито светом.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.

28 Это сияние вокруг Него походило на радугу, какая бывает в облаке во время дождя.

28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.