Книга пророка ИезекииляГлава 1 |
1 |
2 В пятый день месяца (шел пятый год пленения царя Иехонии) |
3 в стране халдеев, у потока Кевар, было слово ГОСПОДНЕ священнику Иезекиилю, сыну Бузи, и рука ГОСПОДНЯ коснулась его. |
4 |
5 И в этой глуби — подобия четырех живых существ, по своему внешнему облику похожих на людей, |
6 но было у них по четыре лица и по четыре крыла у каждого. |
7 Ноги у них прямые, а ступни — словно бычьи копыта, и они сверкали, словно начищенная бронза. |
8 Под крыльями, с четырех сторон, у них были человеческие руки. |
9 Лица и крылья у всех четверых были такие: крыльями они касались друг друга. Куда бы ни направлялись существа, им не надо было поворачиваться, они всегда двигались вперед, куда смотрело одно из их лиц. |
10 Выглядели лица у всех четырех так: одно лицо — человеческое, справа от него — обличье льва, слева — обличье быка, и еще обличье орла — |
11 такие у них лица. Крылья их были распростерты вверх: двумя эти живые существа касались друг друга, а два других крыла прикрывали тело. |
12 Каждое из существ могло идти прямо, куда смотрело одно из его лиц, — и куда направлялся Дух, туда они и шли, при движении никуда не сворачивая. |
13 Между этими существами было нечто подобное раскаленным углям, словно горящие факелы, движущиеся вперед и назад между существами. Огонь светился, а из огня вырывались молнии. |
14 И сами эти существа устремлялись во все стороны с быстротою молнии. |
15 |
16 На вид колеса были словно сделаны из топаза, по устройству все четыре были одинаковы: внутри каждого колеса как будто располагалось еще одно колесо. |
17 Когда они двигались, они могли двигаться в любую из четырех сторон и при движении не поворачивали. |
18 Их ободья были высоки и наводили страх, потому что все они были усеяны глазами. |
19 Когда существа шли, подле них двигались и колеса, и когда существа отрывались от земли, отрывались вслед за ними и колеса. |
20 Куда бы ни шел Дух, туда шли и живые существа, и куда бы ни направлялся Дух, вместе с ними поднимались и колеса, ибо дух тех существ пребывал в них. |
21 Всякий раз, когда существа эти двигались, двигались и колеса, а когда останавливались одни, то останавливались и другие; когда существа поднимались, поднимались с ними и колеса, ибо дух существ пребывал в них. |
22 |
23 А под сводом крылья их были простерты, и каждое было напротив другого. У каждого из существ было и два других крыла, которыми они прикрывали свое тело. |
24 И когда они двигались, я слышал шум их крыльев, похожий на шум мощных вод, на глас Всесильного и гул, подобный шуму войска. Когда же существа эти остановились, они опустили крылья свои. |
25 И когда они стояли, опустив крылья, раздался голос над сводом, что был у них над головами. |
26 |
27 Я увидел огонь, окружавший Его от пояса и выше, словно бы янтарь, и ниже, вокруг Его ног, я увидел как бы огонь, и всё было залито светом. |
28 Это сияние вокруг Него походило на радугу, какая бывает в облаке во время дождя. |
ЄзекiїльРозділ 1 |
1 |
2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, — |
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука. |
4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню. |
5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни. |
6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́. |
7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь. |
8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла. |
9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе. |
10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо. |
11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло. |
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй. |
13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка. |
14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка. |
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях. |
16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі. |
17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй. |
18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й. |
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са. |
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот. |
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах. |
22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори. |
23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́. |
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила. |
25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла. |
26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори. |
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього. |
28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив. |
Книга пророка ИезекииляГлава 1 |
ЄзекiїльРозділ 1 |
1 |
1 |
2 В пятый день месяца (шел пятый год пленения царя Иехонии) |
2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, — |
3 в стране халдеев, у потока Кевар, было слово ГОСПОДНЕ священнику Иезекиилю, сыну Бузи, и рука ГОСПОДНЯ коснулась его. |
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука. |
4 |
4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню. |
5 И в этой глуби — подобия четырех живых существ, по своему внешнему облику похожих на людей, |
5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни. |
6 но было у них по четыре лица и по четыре крыла у каждого. |
6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́. |
7 Ноги у них прямые, а ступни — словно бычьи копыта, и они сверкали, словно начищенная бронза. |
7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь. |
8 Под крыльями, с четырех сторон, у них были человеческие руки. |
8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла. |
9 Лица и крылья у всех четверых были такие: крыльями они касались друг друга. Куда бы ни направлялись существа, им не надо было поворачиваться, они всегда двигались вперед, куда смотрело одно из их лиц. |
9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе. |
10 Выглядели лица у всех четырех так: одно лицо — человеческое, справа от него — обличье льва, слева — обличье быка, и еще обличье орла — |
10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо. |
11 такие у них лица. Крылья их были распростерты вверх: двумя эти живые существа касались друг друга, а два других крыла прикрывали тело. |
11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло. |
12 Каждое из существ могло идти прямо, куда смотрело одно из его лиц, — и куда направлялся Дух, туда они и шли, при движении никуда не сворачивая. |
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй. |
13 Между этими существами было нечто подобное раскаленным углям, словно горящие факелы, движущиеся вперед и назад между существами. Огонь светился, а из огня вырывались молнии. |
13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка. |
14 И сами эти существа устремлялись во все стороны с быстротою молнии. |
14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка. |
15 |
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях. |
16 На вид колеса были словно сделаны из топаза, по устройству все четыре были одинаковы: внутри каждого колеса как будто располагалось еще одно колесо. |
16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі. |
17 Когда они двигались, они могли двигаться в любую из четырех сторон и при движении не поворачивали. |
17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй. |
18 Их ободья были высоки и наводили страх, потому что все они были усеяны глазами. |
18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й. |
19 Когда существа шли, подле них двигались и колеса, и когда существа отрывались от земли, отрывались вслед за ними и колеса. |
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са. |
20 Куда бы ни шел Дух, туда шли и живые существа, и куда бы ни направлялся Дух, вместе с ними поднимались и колеса, ибо дух тех существ пребывал в них. |
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот. |
21 Всякий раз, когда существа эти двигались, двигались и колеса, а когда останавливались одни, то останавливались и другие; когда существа поднимались, поднимались с ними и колеса, ибо дух существ пребывал в них. |
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах. |
22 |
22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори. |
23 А под сводом крылья их были простерты, и каждое было напротив другого. У каждого из существ было и два других крыла, которыми они прикрывали свое тело. |
23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́. |
24 И когда они двигались, я слышал шум их крыльев, похожий на шум мощных вод, на глас Всесильного и гул, подобный шуму войска. Когда же существа эти остановились, они опустили крылья свои. |
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила. |
25 И когда они стояли, опустив крылья, раздался голос над сводом, что был у них над головами. |
25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла. |
26 |
26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори. |
27 Я увидел огонь, окружавший Его от пояса и выше, словно бы янтарь, и ниже, вокруг Его ног, я увидел как бы огонь, и всё было залито светом. |
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього. |
28 Это сияние вокруг Него походило на радугу, какая бывает в облаке во время дождя. |
28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив. |