Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие по Иоанну

Глава 7

1 Потом Иисус ходил по всей Галилее, а в Иудею не шел, потому что вожди ее замышляли убить Его.

2 Но в канун иудейского праздника Кущей

3 братья Иисуса сказали Ему: «Ты должен оставить эти места и отправиться в Иудею, чтобы и там ученики Твои увидели дела, Тобой творимые.

4 Ведь ни один человек не скрывает того, что делает, если хочет, чтобы люди узнали о нем. Ты такие дела творишь, почему же не явишь Себя всему миру?»

5 (Даже братья Его не верили в Него.)

6 Иисус возразил: «Не пришел еще час Мой. Это вам любое время годится,

7 ибо мир не может вас ненавидеть. А Меня ненавидит он, потому что Я говорю, что дела его злы.

8 Ступайте на праздник, а Я на него не иду, потому что время Мое не настало».

9 Так Он им сказал и остался в Галилее.

10 Но когда ушли братья Его, Иисус всё же отправился на праздник, но тайно,

11 ибо власти иудейские уже разыскивали Его там. «Где Тот?» — с презрением спрашивали они.

12 В народе тоже много было толков о Нем. «Он хороший Человек», — говорили шепотом одни. «Нет! — возражали другие. — Он вводит народ в заблуждение».

13 Никто, впрочем, не говорил о Нем открыто из страха перед иудейскими властями.

14 Праздник уже прошел наполовину, когда Иисус появился в Храме и стал учить.

15 «Откуда Он так знает Писание? — удивлялись иудеи. — Ведь Он не учился у раввинов».

16 Им ответил Сам Иисус: «Учение Мое — не от Меня, но от Того, кто послал Меня.

17 Кто готов исполнять волю Божию, тот узнает, от Бога ли это учение, или от Себя Я говорю.

18 Кто от себя говорит, для себя ищет славы. А кто о славе пославшего его заботится, тот искренен и нет у него обмана.

19 Не дал ли Моисей Закон вам? Но никто из вас не поступает по Закону. Почему же Меня убить хотите?»

20 Из толпы закричали: «В Тебя, верно, бес вселился! Кто хочет Тебя убить?»

21 «Я сделал одно дело в субботу, и вы до сих пор из-за этого никак в себя не придете, — ответил им Иисус. —

22 Моисей наказал вам совершать обрезание (это идет, впрочем, не от Моисея даже, а от патриархов), и вы, не задумываясь, совершаете его даже в субботу.

23 Почему же вам можно, во исполнение Закона Моисеева, в субботу обрезать ребенка, имея дело лишь с одной частью тела, а на Меня вы негодуете за исцеление всего человека в этот день?

24 Перестаньте судить о вещах поверхностно, судите, наконец, судом праведным!»

25 Иные из жителей Иерусалима, услышав такое, стали спрашивать: «Не Тот ли это, Кого хотят убить?

26 Смотрите, впрочем: вот Он открыто проповедует, и Ему не запрещают! Неужели власти решили, что Он и вправду Мессия?

27 Но мы ведь знаем, откуда пришел Он. Когда же придет Мессия, никто не будет знать, откуда Он».

28 Тогда Иисус, всё еще остававшийся в Храме, где учил Он, воскликнул: «Так вы знаете Меня и знаете, откуда Я?! Но Я не Сам по Себе пришел; есть Тот, Кто послал Меня, и это — истинный Бог. Но вы не знаете Его,

29 а Я знаю, потому что Я — от Него, это Он послал Меня».

30 Иные из толпы хотели схватить Его, но ни один человек не осмелился поднять на Него руку, потому что не пришел еще час Его.

31 А многие и поверили в Него. Такие говорили: «Неужели Мессия, приди Он теперь, большие бы совершил знамения, чем те, что сотворил Этот Человек?»

32 Толки народа о Нем дошли до фарисеев, и они вместе с первосвященниками велели храмовой страже схватить Его.

33 Тогда сказал Иисус: «Недолго уже с вами Мне быть, уйду Я скоро к Тому, Кто послал Меня.

34 Будете искать Меня, но не найдете [Меня]; и не сможете прийти туда, где буду Я».

35 Стали рассуждать тогда иудеи: «Куда собирается уйти Он, чтобы не нашли мы Его? Не к тем ли из наших, что среди греков живут в рассеянии? Или греков задумал учить?

36 Что Он имел в виду, когда говорил: „Искать Меня будете, но не найдете [Меня], туда, где буду Я, не сможете прийти“?»

37 В последний, самый великий день праздника Иисус стал среди Его окружавшей толпы и провозгласил: «Кто жаждет, ко Мне пусть придет и пьет!

38 У верующего в Меня, сказано в Писании, реки живой воды потекут из сердца».

39 Он говорил о Духе Святом, Которого получат поверившие в Него. Но Дух еще не был дан, потому что слава Иисуса не была еще явлена миру.

40 Иные из толпы, услышав слова Его, сказали: «Воистину Он пророк».

41 Другие говорили даже: «Это Мессия». Некоторые, однако, возражали: «Разве может Мессия прийти из Галилеи?

42 Не говорится ли в Писании, что потомком Давида будет Мессия, что из Вифлеема придет Он, из селения, где жил Давид?»

43 И раскололась толпа из-за противоречивых мнений о Нем.

44 Некоторые вознамерились было схватить Его, но никто всё же не поднял руку на Него.

45 Когда вернулись стражники к первосвященникам и фарисеям, те спросили их: «Что же не привели вы Его?»

46 «Никто еще и никогда не говорил так, как Этот Человек», — отвечали те.

47 «Неужели, — оборвали их фарисеи, — и вы дали обмануть себя?

48 Поверил ли в Него хоть один из старейшин или фарисеев?

49 А что до черни, ничего не понимающей в Законе, — проклята она».

50 Тут подал голос некто Никодим, один из тех фарисеев, что прежде приходил к Иисусу:

51 «Разрешает ли Закон наш осуждать человека, не выслушав сначала его и не разобравшись в том, что он сделал?»

52 «Ты что, тоже из Галилеи? — сказали ему в ответ. — Исследуй Писание и увидишь, что Пророк не придет из Галилеи». [[

53 И разошлись все по домам.

Вiд Iвана

Розділ 7

1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.

2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.

3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.

5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.

7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.

8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.

9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“

12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.

13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“

16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.

17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.

18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.

19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“

20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“

21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.

22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?

24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“

25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?

26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“

30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.

31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“

32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.

33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.

34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.

35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?

36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!

38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.

39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.

40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“

41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?

42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“

43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.

44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.

45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“

46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.

47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?

48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?

49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“

50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:

51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“

52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.

53 І до дому свого́ пішов кожен.

Евангелие по Иоанну Глава 7	Вiд Iвана Розділ 7
1 Потом Иисус ходил по всей Галилее, а в Иудею не шел, потому что вожди ее замышляли убить Его.	1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
2 Но в канун иудейского праздника Кущей	2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
3 братья Иисуса сказали Ему: «Ты должен оставить эти места и отправиться в Иудею, чтобы и там ученики Твои увидели дела, Тобой творимые.	3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
4 Ведь ни один человек не скрывает того, что делает, если хочет, чтобы люди узнали о нем. Ты такие дела творишь, почему же не явишь Себя всему миру?»	4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
5 (Даже братья Его не верили в Него.)	5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
6 Иисус возразил: «Не пришел еще час Мой. Это вам любое время годится,	6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
7 ибо мир не может вас ненавидеть. А Меня ненавидит он, потому что Я говорю, что дела его злы.	7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
8 Ступайте на праздник, а Я на него не иду, потому что время Мое не настало».	8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
9 Так Он им сказал и остался в Галилее.	9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
10 Но когда ушли братья Его, Иисус всё же отправился на праздник, но тайно,	10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
11 ибо власти иудейские уже разыскивали Его там. «Где Тот?» — с презрением спрашивали они.	11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
12 В народе тоже много было толков о Нем. «Он хороший Человек», — говорили шепотом одни. «Нет! — возражали другие. — Он вводит народ в заблуждение».	12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
13 Никто, впрочем, не говорил о Нем открыто из страха перед иудейскими властями.	13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
14 Праздник уже прошел наполовину, когда Иисус появился в Храме и стал учить.	14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
15 «Откуда Он так знает Писание? — удивлялись иудеи. — Ведь Он не учился у раввинов».	15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
16 Им ответил Сам Иисус: «Учение Мое — не от Меня, но от Того, кто послал Меня.	16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
17 Кто готов исполнять волю Божию, тот узнает, от Бога ли это учение, или от Себя Я говорю.	17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
18 Кто от себя говорит, для себя ищет славы. А кто о славе пославшего его заботится, тот искренен и нет у него обмана.	18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
19 Не дал ли Моисей Закон вам? Но никто из вас не поступает по Закону. Почему же Меня убить хотите?»	19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
20 Из толпы закричали: «В Тебя, верно, бес вселился! Кто хочет Тебя убить?»	20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
21 «Я сделал одно дело в субботу, и вы до сих пор из-за этого никак в себя не придете, — ответил им Иисус. —	21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
22 Моисей наказал вам совершать обрезание (это идет, впрочем, не от Моисея даже, а от патриархов), и вы, не задумываясь, совершаете его даже в субботу.	22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 Почему же вам можно, во исполнение Закона Моисеева, в субботу обрезать ребенка, имея дело лишь с одной частью тела, а на Меня вы негодуете за исцеление всего человека в этот день?	23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
24 Перестаньте судить о вещах поверхностно, судите, наконец, судом праведным!»	24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
25 Иные из жителей Иерусалима, услышав такое, стали спрашивать: «Не Тот ли это, Кого хотят убить?	25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
26 Смотрите, впрочем: вот Он открыто проповедует, и Ему не запрещают! Неужели власти решили, что Он и вправду Мессия?	26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
27 Но мы ведь знаем, откуда пришел Он. Когда же придет Мессия, никто не будет знать, откуда Он».	27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
28 Тогда Иисус, всё еще остававшийся в Храме, где учил Он, воскликнул: «Так вы знаете Меня и знаете, откуда Я?! Но Я не Сам по Себе пришел; есть Тот, Кто послал Меня, и это — истинный Бог. Но вы не знаете Его,	28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
29 а Я знаю, потому что Я — от Него, это Он послал Меня».	29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
30 Иные из толпы хотели схватить Его, но ни один человек не осмелился поднять на Него руку, потому что не пришел еще час Его.	30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
31 А многие и поверили в Него. Такие говорили: «Неужели Мессия, приди Он теперь, большие бы совершил знамения, чем те, что сотворил Этот Человек?»	31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
32 Толки народа о Нем дошли до фарисеев, и они вместе с первосвященниками велели храмовой страже схватить Его.	32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
33 Тогда сказал Иисус: «Недолго уже с вами Мне быть, уйду Я скоро к Тому, Кто послал Меня.	33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
34 Будете искать Меня, но не найдете [Меня]; и не сможете прийти туда, где буду Я».	34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
35 Стали рассуждать тогда иудеи: «Куда собирается уйти Он, чтобы не нашли мы Его? Не к тем ли из наших, что среди греков живут в рассеянии? Или греков задумал учить?	35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
36 Что Он имел в виду, когда говорил: „Искать Меня будете, но не найдете [Меня], туда, где буду Я, не сможете прийти“?»	36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
37 В последний, самый великий день праздника Иисус стал среди Его окружавшей толпы и провозгласил: «Кто жаждет, ко Мне пусть придет и пьет!	37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
38 У верующего в Меня, сказано в Писании, реки живой воды потекут из сердца».	38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
39 Он говорил о Духе Святом, Которого получат поверившие в Него. Но Дух еще не был дан, потому что слава Иисуса не была еще явлена миру.	39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
40 Иные из толпы, услышав слова Его, сказали: «Воистину Он пророк».	40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
41 Другие говорили даже: «Это Мессия». Некоторые, однако, возражали: «Разве может Мессия прийти из Галилеи?	41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
42 Не говорится ли в Писании, что потомком Давида будет Мессия, что из Вифлеема придет Он, из селения, где жил Давид?»	42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
43 И раскололась толпа из-за противоречивых мнений о Нем.	43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
44 Некоторые вознамерились было схватить Его, но никто всё же не поднял руку на Него.	44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
45 Когда вернулись стражники к первосвященникам и фарисеям, те спросили их: «Что же не привели вы Его?»	45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
46 «Никто еще и никогда не говорил так, как Этот Человек», — отвечали те.	46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
47 «Неужели, — оборвали их фарисеи, — и вы дали обмануть себя?	47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
48 Поверил ли в Него хоть один из старейшин или фарисеев?	48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
49 А что до черни, ничего не понимающей в Законе, — проклята она».	49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
50 Тут подал голос некто Никодим, один из тех фарисеев, что прежде приходил к Иисусу:	50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
51 «Разрешает ли Закон наш осуждать человека, не выслушав сначала его и не разобравшись в том, что он сделал?»	51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
52 «Ты что, тоже из Галилеи? — сказали ему в ответ. — Исследуй Писание и увидишь, что Пророк не придет из Галилеи». [[	52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
53 И разошлись все по домам.	53 І до дому свого́ пішов кожен.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие по Иоанну

Глава 7

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие по Иоанну

Глава 7

Вiд Iвана

Розділ 7

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие по Иоанну

Глава 7

Вiд Iвана

Розділ 7

Евангелие по Иоанну

Глава 7

Вiд Iвана

Розділ 7

Ветхий
завет

Новый
завет