ИсходГлава 1 |
1 |
2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда, |
3 Иссахар, Завулон и Вениамин, |
4 Дан и Неффалим, Гад и Асир. |
5 Всех прямых потомков Иакова было семьдесят человек (Иосиф уже жил в Египте). |
6 Прошли годы. Умер Иосиф, и все братья его, и всë поколение то. |
7 Но израильтяне были плодовиты, селенья их детьми были полны, со временем они стали так многочисленны и сильны, что заполнили всю землю Гошен. |
8 |
9 он сказал своим людям: «Смотрите, израильтяне превосходят нас и числом, и силой. |
10 Давайте поступим предусмотрительно, чтобы не стало их еще больше. Случись война, они могут примкнуть к нашим врагам и сражаться против нас. А затем они уйдут из страны». |
11 Решив изнурить израильтян тяжелым рабским трудом, египтяне поставили над ними надсмотрщиков. И построили евреи для фараона города-хранилища Питом и Раамсес. |
12 Однако чем больше угнетали израильтян, тем больше их становилось и тем дальше распространялись они по стране. Это вызывало у египтян опасение и ненависть; |
13 они, принуждая израильтян к тяжелому труду, жестоко обращались с ними |
14 и дали им испытать всю горечь их рабского положения: заставляли месить глину, делать кирпичи, гнуть спину на полевых и всяких иных работах, на каковые их безжалостно обрекали. |
15 |
16 «Когда будете принимать роды у евреек и увидите при появлении ребенка, что родился сын, убейте его, а если дочь, оставляйте в живых». |
17 Но они, будучи женщинами богобоязненными, не делали того, что повелел им царь, и оставляли в живых и мальчиков. |
18 Царь египетский послал за повивальными бабками, и, когда спросил их, почему они оставляют еврейских мальчиков в живых, |
19 те отвечали фараону: «Еврейки не чета египтянкам: они женщины крепкие и легко рожают еще до нашего прихода». |
20 Поэтому и повитухам Бог благоволил, и народ израильский становился все более многочисленным и сильным; |
21 и так как повитухи благоговели перед Богом, Он и им даровал счастье в их собственных детях. |
22 |
ВихідРозділ 1 |
1 |
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, |
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, |
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. |
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. |
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. |
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. |
8 |
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! |
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. |
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. |
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. |
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. |
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. |
15 |
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. |
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. |
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ |
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. |
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. |
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. |
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ |
ИсходГлава 1 |
ВихідРозділ 1 |
1 |
1 |
2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда, |
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, |
3 Иссахар, Завулон и Вениамин, |
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, |
4 Дан и Неффалим, Гад и Асир. |
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. |
5 Всех прямых потомков Иакова было семьдесят человек (Иосиф уже жил в Египте). |
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. |
6 Прошли годы. Умер Иосиф, и все братья его, и всë поколение то. |
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. |
7 Но израильтяне были плодовиты, селенья их детьми были полны, со временем они стали так многочисленны и сильны, что заполнили всю землю Гошен. |
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. |
8 |
8 |
9 он сказал своим людям: «Смотрите, израильтяне превосходят нас и числом, и силой. |
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! |
10 Давайте поступим предусмотрительно, чтобы не стало их еще больше. Случись война, они могут примкнуть к нашим врагам и сражаться против нас. А затем они уйдут из страны». |
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. |
11 Решив изнурить израильтян тяжелым рабским трудом, египтяне поставили над ними надсмотрщиков. И построили евреи для фараона города-хранилища Питом и Раамсес. |
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. |
12 Однако чем больше угнетали израильтян, тем больше их становилось и тем дальше распространялись они по стране. Это вызывало у египтян опасение и ненависть; |
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. |
13 они, принуждая израильтян к тяжелому труду, жестоко обращались с ними |
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. |
14 и дали им испытать всю горечь их рабского положения: заставляли месить глину, делать кирпичи, гнуть спину на полевых и всяких иных работах, на каковые их безжалостно обрекали. |
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. |
15 |
15 |
16 «Когда будете принимать роды у евреек и увидите при появлении ребенка, что родился сын, убейте его, а если дочь, оставляйте в живых». |
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. |
17 Но они, будучи женщинами богобоязненными, не делали того, что повелел им царь, и оставляли в живых и мальчиков. |
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. |
18 Царь египетский послал за повивальными бабками, и, когда спросил их, почему они оставляют еврейских мальчиков в живых, |
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ |
19 те отвечали фараону: «Еврейки не чета египтянкам: они женщины крепкие и легко рожают еще до нашего прихода». |
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. |
20 Поэтому и повитухам Бог благоволил, и народ израильский становился все более многочисленным и сильным; |
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. |
21 и так как повитухи благоговели перед Богом, Он и им даровал счастье в их собственных детях. |
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. |
22 |
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ |