Библия - Обещанное Восстановление

Книга Иисуса Навина

Глава 10

1 Узнал Адони-Цедек, царь Иерусалима, что Иисус захватил Ай и разрушил его, поступив с Аем и царем его так же, как он поступил с Иерихоном и его царем. Узнал царь и о том, что жители Гивона заключили мир с израильтянами и остались жить среди них.

2 Он и подданные его очень испугались, потому что Гивон был крупным городом, подобным столицам тех царств. Он был даже больше Ая, а все жители его слыли людьми храбрыми.

3 Отправил Адони-Цедек, царь иерусалимский, своих слуг к Хохаму, царю хевронскому, Пираму, царю ярмутскому, Яфию, царю лахишскому, и Девиру, царю эглонскому, со словами:

4 «Придите ко мне на подмогу — мы уничтожим Гивон за то, что он заключил мир с Иисусом и израильтянами».

5 И пять царей аморейских: царь иерусалимский, царь хевронский, царь ярмутский, царь лахишский и царь эглонский — объединились и выступили со своими войсками. Расположились они станом у Гивона и напали на него.

6 Тогда жители Гивона отправили гонцов в стан Иисуса в Гилгале с просьбой: «Не оставь в беде слуг твоих. Поспеши, приди к нам на помощь и спаси нас, ведь против нас объединились все аморейские цари, что живут в горах».

7 Иисус выступил из Гилгала со всем войском, со всеми своими храбрыми воинами.

8 И ГОСПОДЬ сказал Иисусу: «Не бойся их, потому что Я отдаю их в твои руки! Никто из них не сможет устоять перед тобой».

9 Иисус покинул Гилгал и, совершив ночной переход, внезапно напал на врагов.

10 А ГОСПОДЬ привел их в замешательство при виде израильтян, и израильтяне разбили врага, одержав великую победу под Гивоном. Они преследовали амореев на подъеме Бет-Хорона и полностью уничтожили их у Азеки и Маккеды.

11 Когда амореи бежали от израильтян по склону Бет-Хорона до Азеки, ГОСПОДЬ бросал на них с небес огромные камни. И тех, кто погиб от камней, сыпавшихся на них, было больше, чем тех, кто пал от меча израильтян.

12 В день, когда ГОСПОДЬ отдал амореев в руки израильтян, воззвал Иисус к ГОСПОДУ и возгласил перед всем народом: «Солнце, стой над Гивоном! И луна, замри над долиной Аялонской!»

13 И остановилось солнце, и замерла луна, пока не свершил народ воздаяния врагам своим. (Не об этом ли написано в книге Праведного: «И стояло солнце в зените и не торопилось к закату весь день»?)

14 Никогда раньше и никогда с тех пор не бывало, чтобы внял ГОСПОДЬ такой просьбе человека. Сам ГОСПОДЬ сражался на стороне израильтян!

15 Затем Иисус и все израильтяне возвратились в свой стан в Гилгале.

16 А те пять царей бежали и скрылись в пещере у Маккеды.

17 «Мы нашли этих царей, они затаились в пещере у Маккеды», — доложили воины Иисусу.

18 «Завалите большими камнями вход в пещеру, — приказал Иисус, — и поставьте там стражу.

19 Не останавливайтесь, преследуйте врагов и уничтожайте их, нападая с тыла. Не допустите, чтобы они укрылись в своих городах, потому что ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдал их в ваши руки».

20 Иисус и израильтяне сокрушили своих врагов, преследуя их, пока не уничтожили всех. Лишь немногие из них спаслись, бежав в укрепленные города.

21 Всё израильское войско благополучно возвратилось к Иисусу, в стан у Маккеды. Теперь никто не смел бросить вызов кому-либо из израильтян.

22 Иисус приказал: «Освободите вход в пещеру и приведите ко мне этих пятерых царей!»

23 Так они и сделали — вывели пятерых царей из пещеры: царя иерусалимского, царя хевронского, царя ярмутского, царя лахишского и царя эглонского.

24 Когда привели царей к Иисусу, созвал он всех израильтян и сказал военачальникам, сопровождавшим его: «Подойдите и наступите на шеи этим царям». Они подошли и наступили ногами на их шеи.

25 И тогда Иисус сказал им: «Не бойтесь и не малодушествуйте! Будьте тверды духом и мужественны. Вот как поступит ГОСПОДЬ со всеми врагами, с которыми вы будете сражаться».

26 Потом Иисус предал их смерти и повесил на пяти деревьях. И висели их трупы на деревьях до вечера.

27 Когда зашло солнце, Иисус повелел, чтобы сняли трупы с деревьев и бросили в пещеру, в которой укрывались цари, а вход в пещеру завалили огромными камнями. Камни эти там и поныне.

28 В тот же день Иисус захватил Маккеду, и весь город пал от меча: были убиты и царь ее, и все, кто был в городе, — никого в живых Иисус не оставил. И с царем Маккеды он поступил так же, как и с царем Иерихона.

29 Из Маккеды Иисус со всеми израильтянами отправился в Ливну и напал на нее.

30 ГОСПОДЬ отдал и Ливну, и царя ее в руки израильтян. И пал весь город от их меча — убили всех, кто был в городе. Никого в живых Иисус не оставил. С царем Ливны обошелся он так же, как и с царем Иерихона.

31 Затем Иисус со всеми израильтянами двинулся из Ливны к Лахишу, расположился станом у города и напал на него.

32 И отдал ГОСПОДЬ Лахиш в руки израильтян. На второй день они захватили город, и он пал от меча — убиты были все его жители, так же как и жители Ливны.

33 Когда на помощь Лахишу пришел Хорам, царь Гезера, Иисус сражался с ним и его войском, пока никого из них в живых не осталось.

34 Потом прошел Иисус со всеми израильтянами из Лахиша к Эглону. Они расположились станом у города и напали на него.

35 В тот же день завладели израильтяне Эглоном, и весь город пал от меча — убили всех, кто находился в нем. В тот день обошелся Иисус с этим городом так же, как и с Лахишем.

36 Затем Иисус и все израильтяне перешли от Эглона к Хеврону. Они напали на Хеврон

37 и захватили его. Пали от меча все: и царь, и все, кто находился в нем, и все жители окрестностей, — никого Иисус не оставил в живых. Обошлись с этим городом так же, как и с Эглоном. И стерли с лица земли Хеврон вместе со всеми жителями.

38 И тогда Иисус со всем израильским войском направился к Девиру и напал на него.

39 Израильтяне захватили Девир, царя его и всех жителей окрестностей. Все они пали от меча — были убиты все, кто находился в городе. Никого Иисус не оставил в живых. С Девиром и его царем он обошелся так же, как поступил с Хевроном, Ливной и их царями.

40 Так Иисус завоевал все земли: нагорья и пустыню Негев, низины и склоны гор и уничтожил их царей. Никого не оставил он в живых, всех уничтожил, как и повелел ГОСПОДЬ, Бог Израиля.

41 Всех истребил Иисус от Кадеш-Барнеа до Газы и завоевал всю землю Гошен до самого Гивона.

42 Всех царей одолел Иисус и всеми их землями завладел за один поход, потому что ГОСПОДЬ, Бог Израиля, сражался на стороне израильтян.

43 И возвратился Иисус, а с ним и все израильтяне в стан свой в Гилгале.

Iсус Навин

Розділ 10

1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,

2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.

3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:

4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.

5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.

6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.

7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.

8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.

9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.

10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.

11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.

12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!

13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.

14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.

15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.

16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.

17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.

18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.

19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.

20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,

21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!

22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.

23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.

24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.

25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.

26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.

27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.

28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.

29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.

30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.

31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.

32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.

33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.

34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.

35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.

36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.

37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.

38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.

39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.

40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.

41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.

42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.

43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.

Книга Иисуса Навина Глава 10	Iсус Навин Розділ 10
1 Узнал Адони-Цедек, царь Иерусалима, что Иисус захватил Ай и разрушил его, поступив с Аем и царем его так же, как он поступил с Иерихоном и его царем. Узнал царь и о том, что жители Гивона заключили мир с израильтянами и остались жить среди них.	1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
2 Он и подданные его очень испугались, потому что Гивон был крупным городом, подобным столицам тех царств. Он был даже больше Ая, а все жители его слыли людьми храбрыми.	2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
3 Отправил Адони-Цедек, царь иерусалимский, своих слуг к Хохаму, царю хевронскому, Пираму, царю ярмутскому, Яфию, царю лахишскому, и Девиру, царю эглонскому, со словами:	3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
4 «Придите ко мне на подмогу — мы уничтожим Гивон за то, что он заключил мир с Иисусом и израильтянами».	4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.
5 И пять царей аморейских: царь иерусалимский, царь хевронский, царь ярмутский, царь лахишский и царь эглонский — объединились и выступили со своими войсками. Расположились они станом у Гивона и напали на него.	5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.
6 Тогда жители Гивона отправили гонцов в стан Иисуса в Гилгале с просьбой: «Не оставь в беде слуг твоих. Поспеши, приди к нам на помощь и спаси нас, ведь против нас объединились все аморейские цари, что живут в горах».	6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.
7 Иисус выступил из Гилгала со всем войском, со всеми своими храбрыми воинами.	7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.
8 И ГОСПОДЬ сказал Иисусу: «Не бойся их, потому что Я отдаю их в твои руки! Никто из них не сможет устоять перед тобой».	8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.
9 Иисус покинул Гилгал и, совершив ночной переход, внезапно напал на врагов.	9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.
10 А ГОСПОДЬ привел их в замешательство при виде израильтян, и израильтяне разбили врага, одержав великую победу под Гивоном. Они преследовали амореев на подъеме Бет-Хорона и полностью уничтожили их у Азеки и Маккеды.	10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
11 Когда амореи бежали от израильтян по склону Бет-Хорона до Азеки, ГОСПОДЬ бросал на них с небес огромные камни. И тех, кто погиб от камней, сыпавшихся на них, было больше, чем тех, кто пал от меча израильтян.	11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.
12 В день, когда ГОСПОДЬ отдал амореев в руки израильтян, воззвал Иисус к ГОСПОДУ и возгласил перед всем народом: «Солнце, стой над Гивоном! И луна, замри над долиной Аялонской!»	12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
13 И остановилось солнце, и замерла луна, пока не свершил народ воздаяния врагам своим. (Не об этом ли написано в книге Праведного: «И стояло солнце в зените и не торопилось к закату весь день»?)	13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.
14 Никогда раньше и никогда с тех пор не бывало, чтобы внял ГОСПОДЬ такой просьбе человека. Сам ГОСПОДЬ сражался на стороне израильтян!	14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.
15 Затем Иисус и все израильтяне возвратились в свой стан в Гилгале.	15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.
16 А те пять царей бежали и скрылись в пещере у Маккеды.	16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.
17 «Мы нашли этих царей, они затаились в пещере у Маккеды», — доложили воины Иисусу.	17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.
18 «Завалите большими камнями вход в пещеру, — приказал Иисус, — и поставьте там стражу.	18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
19 Не останавливайтесь, преследуйте врагов и уничтожайте их, нападая с тыла. Не допустите, чтобы они укрылись в своих городах, потому что ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдал их в ваши руки».	19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.
20 Иисус и израильтяне сокрушили своих врагов, преследуя их, пока не уничтожили всех. Лишь немногие из них спаслись, бежав в укрепленные города.	20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,
21 Всё израильское войско благополучно возвратилось к Иисусу, в стан у Маккеды. Теперь никто не смел бросить вызов кому-либо из израильтян.	21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
22 Иисус приказал: «Освободите вход в пещеру и приведите ко мне этих пятерых царей!»	22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.
23 Так они и сделали — вывели пятерых царей из пещеры: царя иерусалимского, царя хевронского, царя ярмутского, царя лахишского и царя эглонского.	23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
24 Когда привели царей к Иисусу, созвал он всех израильтян и сказал военачальникам, сопровождавшим его: «Подойдите и наступите на шеи этим царям». Они подошли и наступили ногами на их шеи.	24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.
25 И тогда Иисус сказал им: «Не бойтесь и не малодушествуйте! Будьте тверды духом и мужественны. Вот как поступит ГОСПОДЬ со всеми врагами, с которыми вы будете сражаться».	25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.
26 Потом Иисус предал их смерти и повесил на пяти деревьях. И висели их трупы на деревьях до вечера.	26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.
27 Когда зашло солнце, Иисус повелел, чтобы сняли трупы с деревьев и бросили в пещеру, в которой укрывались цари, а вход в пещеру завалили огромными камнями. Камни эти там и поныне.	27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.
28 В тот же день Иисус захватил Маккеду, и весь город пал от меча: были убиты и царь ее, и все, кто был в городе, — никого в живых Иисус не оставил. И с царем Маккеды он поступил так же, как и с царем Иерихона.	28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
29 Из Маккеды Иисус со всеми израильтянами отправился в Ливну и напал на нее.	29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
30 ГОСПОДЬ отдал и Ливну, и царя ее в руки израильтян. И пал весь город от их меча — убили всех, кто был в городе. Никого в живых Иисус не оставил. С царем Ливны обошелся он так же, как и с царем Иерихона.	30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
31 Затем Иисус со всеми израильтянами двинулся из Ливны к Лахишу, расположился станом у города и напал на него.	31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.
32 И отдал ГОСПОДЬ Лахиш в руки израильтян. На второй день они захватили город, и он пал от меча — убиты были все его жители, так же как и жители Ливны.	32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.
33 Когда на помощь Лахишу пришел Хорам, царь Гезера, Иисус сражался с ним и его войском, пока никого из них в живых не осталось.	33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
34 Потом прошел Иисус со всеми израильтянами из Лахиша к Эглону. Они расположились станом у города и напали на него.	34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.
35 В тот же день завладели израильтяне Эглоном, и весь город пал от меча — убили всех, кто находился в нем. В тот день обошелся Иисус с этим городом так же, как и с Лахишем.	35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.
36 Затем Иисус и все израильтяне перешли от Эглона к Хеврону. Они напали на Хеврон	36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
37 и захватили его. Пали от меча все: и царь, и все, кто находился в нем, и все жители окрестностей, — никого Иисус не оставил в живых. Обошлись с этим городом так же, как и с Эглоном. И стерли с лица земли Хеврон вместе со всеми жителями.	37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.
38 И тогда Иисус со всем израильским войском направился к Девиру и напал на него.	38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
39 Израильтяне захватили Девир, царя его и всех жителей окрестностей. Все они пали от меча — были убиты все, кто находился в городе. Никого Иисус не оставил в живых. С Девиром и его царем он обошелся так же, как поступил с Хевроном, Ливной и их царями.	39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
40 Так Иисус завоевал все земли: нагорья и пустыню Негев, низины и склоны гор и уничтожил их царей. Никого не оставил он в живых, всех уничтожил, как и повелел ГОСПОДЬ, Бог Израиля.	40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
41 Всех истребил Иисус от Кадеш-Барнеа до Газы и завоевал всю землю Гошен до самого Гивона.	41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
42 Всех царей одолел Иисус и всеми их землями завладел за один поход, потому что ГОСПОДЬ, Бог Израиля, сражался на стороне израильтян.	42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
43 И возвратился Иисус, а с ним и все израильтяне в стан свой в Гилгале.	43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга Иисуса Навина

Глава 10

Iсус Навин

Розділ 10

Книга Иисуса Навина

Глава 10

Iсус Навин

Розділ 10

Ветхий завет

Новый завет

Книга Иисуса Навина

Глава 10

Iсус Навин

Розділ 10

Книга Иисуса Навина

Глава 10

Iсус Навин

Розділ 10

Ветхий
завет

Новый
завет