Книга пророка Михея

Глава 1

1 Вот слово ГОСПОДНЕ, которое было Михею из Морешета в дни, когда в Иудее, сменяя один другого, царствовали Иоафам, Ахаз и Езекия; вот что было показано ему о Самарии и Иерусалиме.

2 Внимайте, народы все! Земля и всё, что на ней, да слышит! Будет Владыка ГОСПОДЬ свидетелем против вас, из Храма Своего святого огласит Владыка приговор.

3 Вот уже оставляет ГОСПОДЬ место пребывания Своего, нисходит, на вершины земли наступая.

4 Как воск от огня, горы тают под Ним, и поступь Его рассекает долины, как потоки, с обрыва падающие.

5 За преступленья Иакова всё это, за грехи израильтян. Кто же виновен в преступленьях Иакова? Разве не Самария? А кто виновен в идолопоклонстве Иуды? Разве не Иерусалим?

6 «Самарию в руины средь поля превращу, — сказал Господь, — пойдет она под виноградники; основанья стен ее Я обнажу и камни грудою свалю в долине.

7 Разбиты будут все ее резные кумиры, сожжены и дары, что за блуд приносили. Сокрушу всех ее идолов, кои были ей платой за блуд, будут они у врагов Самарии такой же платой».

8 Об этом буду плакать и рыдать, босым ходить буду и нагим, вой подниму, как шакал, вопить буду, словно страус:

9 смертельная рана нанесена Самарии, и та же участь ждет Иудею, бедствие уже у ворот народа моего — к Иерусалиму пришло!

10 В Гате об этом не рассказывайте и не рыдайте! В Бет-Афре сядьте среди пепла и скорбите!

11 Идите, жители Шафира! Поведут вас обнаженными, опозоренными. Из Цаанана уже никто не осмелится выйти. И в Бет-Эцеле слышен плач — нет там прибежища для вас.

12 Облегчения отчаянно ждут в Мароте. Но бедствие это ГОСПОДОМ ниспослано, к самим вратам Иерусалима пришло!

13 Запрягайте резвых коней своих в колесницы, вы, кто живет в Лахише, бегите! Это вы совратили дочь Сиона, те же преступления, что в Израиле, стали и у вас повсюду твориться.

14 А посему вам, жителям Иудеи, придется поспешить со своими прощальными дарами и бежать из Морешет-Гата! Да и город Ахзив, какие-то надежды подав, ручьем иссякшим окажется для царей Израиля.

15 И вы, в Мареши живущие, знайте, Я еще пришлю того, кто владения ваши присвоит, и слава Израиля — вожди егов Адулламе спрячутся.

16 Наголо все обрейтесь — знак скорби то будет по детям, детям любимым вашим, — в том грифу подобными станьте (с лысой его головой): детей-то в плен уведут от вас.

Михей

Розділ 1

1 Слово Господнє, що було до морешетського Михе́я за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.

2 „Почуйте оце, всі наро́ди, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого́!

3 Бо Госпо́дь ось виходить із місця Свого́, і Він сходить і ступає по висо́тах землі.

4 І то́пляться гори під Ним, і та́нуть доли́ни, мов віск від огню́, мов ті во́ди, що ллються з узбі́ччя.

5 Усе це за прови́нення Якова, за гріхи́ дому Ізраїля. Хто провинення Якова, — чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, — чи ж не Єрусали́м?

6 І зроблю́ Самарі́ю руїною в полі, за місце сади́ти виноград, і повикида́ю в долину камі́ння її, і відкрию осно́ви її.

7 І пото́вчені будуть усі її і́доли, всі ж дару́нки її за розпусту попа́лені бу́дуть в огні, і всіх бовва́нів її Я віддам на спусто́шення. Бо зібрала вона від дару́нків за блуд, і на подару́нки за блуд це пове́рнеться.

8 Над оцим голоси́тиму я та рида́тиму, ходитиму бо́сий й наги́й, заво́дити буду, немов ті шака́ли, і буду тужи́ти, як стру́сі!

9 Бо рани її невиго́йні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло́ аж до брами наро́ду Мого, аж до Єрусалиму.

10 Цього не оголо́шуйте в Ґаті, і плакати — не плачте, качайтесь по по́росі в Бет-Леафрі.

11 Переходь собі ти, о мешка́нко Шафіру, нага́, осоро́млена, — вже бо не вийде мешка́нка Цаанану, голосі́ння Бет-Гаецелу не дасть вам спини́тися в ньому.

12 Бо мешка́нка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.

13 Запряжи баскі ко́ні до воза, мешка́нко Лахішу! Ти поча́ток гріха́ для сіонської до́ньки, бо знайшли́сь серед тебе провини Ізраїлеві,

14 тому́ то даси розводо́ві листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва — ома́на для Ізраїлевих царів.

15 Спрова́джу тобі те спадкоє́мця Я, о мешка́нко Мареші, — Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.

16 Зроби собі лисину та острижися за синів своїх лю́бих, пошир свою лисину, мов ув орла́, бо пішли на вигна́ння від тебе вони!

Книга пророка Михея

Глава 1

Михей

Розділ 1

1 Вот слово ГОСПОДНЕ, которое было Михею из Морешета в дни, когда в Иудее, сменяя один другого, царствовали Иоафам, Ахаз и Езекия; вот что было показано ему о Самарии и Иерусалиме.

1 Слово Господнє, що було до морешетського Михе́я за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.

2 Внимайте, народы все! Земля и всё, что на ней, да слышит! Будет Владыка ГОСПОДЬ свидетелем против вас, из Храма Своего святого огласит Владыка приговор.

2 „Почуйте оце, всі наро́ди, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого́!

3 Вот уже оставляет ГОСПОДЬ место пребывания Своего, нисходит, на вершины земли наступая.

3 Бо Госпо́дь ось виходить із місця Свого́, і Він сходить і ступає по висо́тах землі.

4 Как воск от огня, горы тают под Ним, и поступь Его рассекает долины, как потоки, с обрыва падающие.

4 І то́пляться гори під Ним, і та́нуть доли́ни, мов віск від огню́, мов ті во́ди, що ллються з узбі́ччя.

5 За преступленья Иакова всё это, за грехи израильтян. Кто же виновен в преступленьях Иакова? Разве не Самария? А кто виновен в идолопоклонстве Иуды? Разве не Иерусалим?

5 Усе це за прови́нення Якова, за гріхи́ дому Ізраїля. Хто провинення Якова, — чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, — чи ж не Єрусали́м?

6 «Самарию в руины средь поля превращу, — сказал Господь, — пойдет она под виноградники; основанья стен ее Я обнажу и камни грудою свалю в долине.

6 І зроблю́ Самарі́ю руїною в полі, за місце сади́ти виноград, і повикида́ю в долину камі́ння її, і відкрию осно́ви її.

7 Разбиты будут все ее резные кумиры, сожжены и дары, что за блуд приносили. Сокрушу всех ее идолов, кои были ей платой за блуд, будут они у врагов Самарии такой же платой».

7 І пото́вчені будуть усі її і́доли, всі ж дару́нки її за розпусту попа́лені бу́дуть в огні, і всіх бовва́нів її Я віддам на спусто́шення. Бо зібрала вона від дару́нків за блуд, і на подару́нки за блуд це пове́рнеться.

8 Об этом буду плакать и рыдать, босым ходить буду и нагим, вой подниму, как шакал, вопить буду, словно страус:

8 Над оцим голоси́тиму я та рида́тиму, ходитиму бо́сий й наги́й, заво́дити буду, немов ті шака́ли, і буду тужи́ти, як стру́сі!

9 смертельная рана нанесена Самарии, и та же участь ждет Иудею, бедствие уже у ворот народа моего — к Иерусалиму пришло!

9 Бо рани її невиго́йні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло́ аж до брами наро́ду Мого, аж до Єрусалиму.

10 В Гате об этом не рассказывайте и не рыдайте! В Бет-Афре сядьте среди пепла и скорбите!

10 Цього не оголо́шуйте в Ґаті, і плакати — не плачте, качайтесь по по́росі в Бет-Леафрі.

11 Идите, жители Шафира! Поведут вас обнаженными, опозоренными. Из Цаанана уже никто не осмелится выйти. И в Бет-Эцеле слышен плач — нет там прибежища для вас.

11 Переходь собі ти, о мешка́нко Шафіру, нага́, осоро́млена, — вже бо не вийде мешка́нка Цаанану, голосі́ння Бет-Гаецелу не дасть вам спини́тися в ньому.

12 Облегчения отчаянно ждут в Мароте. Но бедствие это ГОСПОДОМ ниспослано, к самим вратам Иерусалима пришло!

12 Бо мешка́нка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.

13 Запрягайте резвых коней своих в колесницы, вы, кто живет в Лахише, бегите! Это вы совратили дочь Сиона, те же преступления, что в Израиле, стали и у вас повсюду твориться.

13 Запряжи баскі ко́ні до воза, мешка́нко Лахішу! Ти поча́ток гріха́ для сіонської до́ньки, бо знайшли́сь серед тебе провини Ізраїлеві,

14 А посему вам, жителям Иудеи, придется поспешить со своими прощальными дарами и бежать из Морешет-Гата! Да и город Ахзив, какие-то надежды подав, ручьем иссякшим окажется для царей Израиля.

14 тому́ то даси розводо́ві листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва — ома́на для Ізраїлевих царів.

15 И вы, в Мареши живущие, знайте, Я еще пришлю того, кто владения ваши присвоит, и слава Израиля — вожди егов Адулламе спрячутся.

15 Спрова́джу тобі те спадкоє́мця Я, о мешка́нко Мареші, — Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.

16 Наголо все обрейтесь — знак скорби то будет по детям, детям любимым вашим, — в том грифу подобными станьте (с лысой его головой): детей-то в плен уведут от вас.

16 Зроби собі лисину та острижися за синів своїх лю́бих, пошир свою лисину, мов ув орла́, бо пішли на вигна́ння від тебе вони!