Библия - Обещанное Восстановление

Песнь песней Соломона

Глава 1

1 Самая лучшая из песней; сложена она Соломоном. Поцелуями меня напои — слаще вина твои ласки!

2 Так приятен запах благовоний твоих, имя твое как пролитый елей, оттого и любят тебя девушки.

3 Влеки меня за собой, и побежим мы вместе! Пусть царь, желанный мой, в опочивальню ведет меня! Возликуем в радости с тобою, о царь, восхваляя ласки твои, что слаще вина. Ведь недаром любят тебя!

4 Смугла я, девушки иерусалимские, и хороша собою, черна, как Кедара шатры, как Соломоновы полотнища, красива.

5 Не смотрите, что я черна, — это солнышко на меня загляделось: братья мои на меня рассердились и поставили сторожить виноградники. Своего виноградника я не сберегла.

6 Поведай мне, любимый, где ты пасешь стада свои, где ты в полдень отдыхаешь с ними, чтобы не блуждать мне, пряча лицо под покровом, подле стад товарищей твоих.

7 Если заблудишься ты, прекраснейшая из всех, иди по тропам овечьим и козочек своих паси у пастушьих шатров.

8 Я сравню тебя, любимая, с кобылицей ладной в колеснице фараона.

9 Щеки твои от подвесок краше, шея — от ожерелий.

10 Золотые подвески тебе изготовим с крапинками серебра.

11 Со мною рядом мой царь — и нард мой благоухает.

12 Желанный мой — веточка мирры, прильнув к груди моей, уснул.

13 Желанный мой — кисточка хны в виноградниках Эн-Геди.

14 О как ты прекрасна, как ты прекрасна, любимая, глаза твои словно голубки.

15 О как ты прекрасен, желанный мой, как пригож! Цветущий луг — нам брачное ложе,

16 кедры — кровля нашего дома, стены его — кипарисы.

Пiсня над пiснями

Розділ 1

1 Соломонова Пісня над піснями.

2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!

3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!

5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!

6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“

7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“

8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.

9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!

10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!

11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“

12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.

13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!

14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!

15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“

16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!

Песнь песней Соломона Глава 1	Пiсня над пiснями Розділ 1
1 Самая лучшая из песней; сложена она Соломоном. Поцелуями меня напои — слаще вина твои ласки!	1 Соломонова Пісня над піснями.
2 Так приятен запах благовоний твоих, имя твое как пролитый елей, оттого и любят тебя девушки.	2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
3 Влеки меня за собой, и побежим мы вместе! Пусть царь, желанный мой, в опочивальню ведет меня! Возликуем в радости с тобою, о царь, восхваляя ласки твои, что слаще вина. Ведь недаром любят тебя!	3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
4 Смугла я, девушки иерусалимские, и хороша собою, черна, как Кедара шатры, как Соломоновы полотнища, красива.	4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
5 Не смотрите, что я черна, — это солнышко на меня загляделось: братья мои на меня рассердились и поставили сторожить виноградники. Своего виноградника я не сберегла.	5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
6 Поведай мне, любимый, где ты пасешь стада свои, где ты в полдень отдыхаешь с ними, чтобы не блуждать мне, пряча лицо под покровом, подле стад товарищей твоих.	6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
7 Если заблудишься ты, прекраснейшая из всех, иди по тропам овечьим и козочек своих паси у пастушьих шатров.	7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
8 Я сравню тебя, любимая, с кобылицей ладной в колеснице фараона.	8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
9 Щеки твои от подвесок краше, шея — от ожерелий.	9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
10 Золотые подвески тебе изготовим с крапинками серебра.	10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
11 Со мною рядом мой царь — и нард мой благоухает.	11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
12 Желанный мой — веточка мирры, прильнув к груди моей, уснул.	12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
13 Желанный мой — кисточка хны в виноградниках Эн-Геди.	13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
14 О как ты прекрасна, как ты прекрасна, любимая, глаза твои словно голубки.	14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
15 О как ты прекрасен, желанный мой, как пригож! Цветущий луг — нам брачное ложе,	15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
16 кедры — кровля нашего дома, стены его — кипарисы.	16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!

Ветхий
завет

Новый
завет

Песнь песней Соломона

Глава 1

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Песнь песней Соломона

Глава 1

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Ветхий завет

Новый завет

Песнь песней Соломона

Глава 1

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Песнь песней Соломона

Глава 1

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Ветхий
завет

Новый
завет