Книга ЭсфириГлава 1 |
|
1 |
|
2 Утвердившись к тому времени на царском престоле в крепости Сузы, |
|
3 царь Ксеркс на третий год своего правления устроил пир для вельмож и сановников. Собрав у себя персидских и мидийских военачальников, знать и правителей областей, |
|
4 он показывал им богатство славного своего царства, его блеск и великолепие много дней подряд — сто восемьдесят дней. |
|
5 |
|
6 Белые и голубые льняные полотнища висели на шнурах из белого виссона и пурпурной шерсти, привязанных к серебряным перекладинам на мраморных столбах; на мозаичном полу из мрамора, перламутра и самоцветов стояли ложа из золота и серебра. |
|
7 Напитки подавали в золотых чашах, и чаши были самые разные; вино от царских щедрот лилось рекой, |
|
8 и пили, по указу царя, без ограничений — кто сколько пожелает: такие распоряжения царь дал управителям своего дворца. |
|
9 |
|
10 |
|
11 привести к нему царицу Астинь в царском венце, чтобы показать ее красоту народу и правителям, ведь она была очень красива. |
|
12 Но царица Астинь, услышав от царедворцев повеление царя, прийти отказалась — и царь так разгневался на нее, что пришел в ярость. |
|
13 |
|
14 его приближенными были Каршена, Шетар, Адмата, Таршиш, Мерес, Марсена и Мемухан — семь знатных персов и мидийцев, всегда имевших доступ к царю и занимавших первые места в царстве). |
|
15 «Как по закону следует поступить с царицей Астинью, — спросил он, — за то, что она не исполнила повеление царя Ксеркса, переданное через царедворцев?» |
|
16 «Царица Астинь виновна не только перед царем, но и перед всеми правителями, перед всеми народами, живущими во владениях царя Ксеркса, — ответил царю и правителям Мемухан. — |
|
17 Теперь поступок царицы станет известен всем женщинам, и они будут смотреть на своих мужей с пренебрежением и говорить: „Царь Ксеркс велел привести к себе царицу Астинь, а она не пошла“. |
|
18 Знатные персиянки и мидийки, как только узнают о поступке царицы, сами начнут выказывать непокорство царским вельможам, вызывая лишь гнев и презрение! |
|
19 Если это будет угодно царю, пусть выйдет царский указ, где среди непреложных законов персов и мидийцев будет записано, что отныне никогда не предстанет Астинь пред очи царя Ксеркса, а звание ее царское пусть царь отдаст другой женщине, лучшей, чем она. |
|
20 И когда такой царский указ огласят по всему его царству — а оно воистину велико, — то все женщины: и знатные, и незнатные — станут почитать своих мужей». |
|
21 |
|
22 разослал указ по областям своего царства, в каждую область принятым там письмом, каждому народу на его языке: «Мужчина — господин в доме своем», — и так провозгласили на языке каждого народа. |
ЕстерРозділ 1 |
|
1 |
|
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Су́зи. |
|
3 Третього року свого царюва́ння справив він гости́ну для всіх своїх князі́в та для своїх слуг ві́йська перського та мідійського, старши́х та прави́телів округ, |
|
4 показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день. |
|
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього наро́ду, що знахо́дився в за́мку Су́зи, від великого й аж до мало́го, гости́ну на сім день на садко́вому подві́р'ї царсько́го пала́цу. |
|
6 Біла, зелена та блаки́тна ткани́на, три́мана віссо́новими та пурпу́ровими шну́рами, ви́сіла на срібних стовпця́х та мармуро́вих коло́нах. Золоті та срібні ло́жа стояли на підлозі з пли́ток з зеленого, білого, жовтого й чорного ма́рмуру. |
|
7 А напо́ї подавали в золотому по́суді, в посуді все різному, і царсько́го вина було ве́льми щедро, за великою спромо́жністю царя. |
|
8 А пиття було за встановленим порядком, — ніхто не приму́шував, бо цар так установи́в усім значни́м свого дому, щоб чинили за вподо́бою кожного. |
|
9 Також цариця Ва́шті спра́вила гости́ну для жіно́к в царсько́му домі царя Ахашверо́ша. |
|
10 Сьо́мого дня, коли цареві стало ве́село на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімо́м е́внухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша, |
|
11 приве́сти царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царські́й, щоб показати наро́дам та зверхникам її красу́, бо була вона вродли́вого ви́гляду. |
|
12 Та цариця Ва́шті відмо́вилася прийти за царськи́м словом, що було передане їй через е́внухів. І сильно загні́вався цар, і в ньому горіла його лю́тість! |
|
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи́ (бо так царська́ справа йшла перед усіма́, що знали зако́на та право, |
|
14 а близьки́ми до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перськи́х та мідійських, які бачать царе́ве обличчя й сидять перші в царстві): |
|
15 „Як велить зако́н, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала сло́ва царя Ахашвероша, переданого їй через євнухів?“ |
|
16 І сказав Мемухан перед царем та князя́ми: „Не перед сами́м царе́м провини́лася цариця Вашті, але й перед усіма́ князя́ми та перед усіма́ народами, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша. |
|
17 Бо цари́цин учи́нок ді́йде до всіх жіно́к, і спричи́ниться до пого́рдження їхніх чолові́ків в їхніх оча́х, бо бу́дуть говорити: Цар Ахашверо́ш сказав був приве́сти царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла́! |
|
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про цари́цин учи́нок, до всіх царськи́х князі́в, — і бу́де багато пого́рди та гніву! |
|
19 Якщо цареві це добре, нехай ви́йде царськи́й нака́з від нього й нехай буде записане в зако́нах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не прихо́дила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царюва́ння цар дасть іншій, ліпшій від неї. |
|
20 А коли почується царськи́й нака́з, який цар зробить відо́мим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки́ віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до мало́го“. |
|
21 І була приємна ця рада в оча́х царя та князі́в, і цар зробив за Мемухановим словом. |
|
22 І порозсила́в він листи до всіх царськи́х окру́г, до кожної округи — письмо́м її, і до кожного наро́ду — мовою його́, щоб кожен чоловік був па́ном у домі своєму, і говорив про це мовою свого наро́ду. |
Книга ЭсфириГлава 1 |
ЕстерРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 Утвердившись к тому времени на царском престоле в крепости Сузы, |
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Су́зи. |
|
3 царь Ксеркс на третий год своего правления устроил пир для вельмож и сановников. Собрав у себя персидских и мидийских военачальников, знать и правителей областей, |
3 Третього року свого царюва́ння справив він гости́ну для всіх своїх князі́в та для своїх слуг ві́йська перського та мідійського, старши́х та прави́телів округ, |
|
4 он показывал им богатство славного своего царства, его блеск и великолепие много дней подряд — сто восемьдесят дней. |
4 показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день. |
|
5 |
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього наро́ду, що знахо́дився в за́мку Су́зи, від великого й аж до мало́го, гости́ну на сім день на садко́вому подві́р'ї царсько́го пала́цу. |
|
6 Белые и голубые льняные полотнища висели на шнурах из белого виссона и пурпурной шерсти, привязанных к серебряным перекладинам на мраморных столбах; на мозаичном полу из мрамора, перламутра и самоцветов стояли ложа из золота и серебра. |
6 Біла, зелена та блаки́тна ткани́на, три́мана віссо́новими та пурпу́ровими шну́рами, ви́сіла на срібних стовпця́х та мармуро́вих коло́нах. Золоті та срібні ло́жа стояли на підлозі з пли́ток з зеленого, білого, жовтого й чорного ма́рмуру. |
|
7 Напитки подавали в золотых чашах, и чаши были самые разные; вино от царских щедрот лилось рекой, |
7 А напо́ї подавали в золотому по́суді, в посуді все різному, і царсько́го вина було ве́льми щедро, за великою спромо́жністю царя. |
|
8 и пили, по указу царя, без ограничений — кто сколько пожелает: такие распоряжения царь дал управителям своего дворца. |
8 А пиття було за встановленим порядком, — ніхто не приму́шував, бо цар так установи́в усім значни́м свого дому, щоб чинили за вподо́бою кожного. |
|
9 |
9 Також цариця Ва́шті спра́вила гости́ну для жіно́к в царсько́му домі царя Ахашверо́ша. |
|
10 |
10 Сьо́мого дня, коли цареві стало ве́село на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімо́м е́внухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша, |
|
11 привести к нему царицу Астинь в царском венце, чтобы показать ее красоту народу и правителям, ведь она была очень красива. |
11 приве́сти царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царські́й, щоб показати наро́дам та зверхникам її красу́, бо була вона вродли́вого ви́гляду. |
|
12 Но царица Астинь, услышав от царедворцев повеление царя, прийти отказалась — и царь так разгневался на нее, что пришел в ярость. |
12 Та цариця Ва́шті відмо́вилася прийти за царськи́м словом, що було передане їй через е́внухів. І сильно загні́вався цар, і в ньому горіла його лю́тість! |
|
13 |
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи́ (бо так царська́ справа йшла перед усіма́, що знали зако́на та право, |
|
14 его приближенными были Каршена, Шетар, Адмата, Таршиш, Мерес, Марсена и Мемухан — семь знатных персов и мидийцев, всегда имевших доступ к царю и занимавших первые места в царстве). |
14 а близьки́ми до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перськи́х та мідійських, які бачать царе́ве обличчя й сидять перші в царстві): |
|
15 «Как по закону следует поступить с царицей Астинью, — спросил он, — за то, что она не исполнила повеление царя Ксеркса, переданное через царедворцев?» |
15 „Як велить зако́н, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала сло́ва царя Ахашвероша, переданого їй через євнухів?“ |
|
16 «Царица Астинь виновна не только перед царем, но и перед всеми правителями, перед всеми народами, живущими во владениях царя Ксеркса, — ответил царю и правителям Мемухан. — |
16 І сказав Мемухан перед царем та князя́ми: „Не перед сами́м царе́м провини́лася цариця Вашті, але й перед усіма́ князя́ми та перед усіма́ народами, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша. |
|
17 Теперь поступок царицы станет известен всем женщинам, и они будут смотреть на своих мужей с пренебрежением и говорить: „Царь Ксеркс велел привести к себе царицу Астинь, а она не пошла“. |
17 Бо цари́цин учи́нок ді́йде до всіх жіно́к, і спричи́ниться до пого́рдження їхніх чолові́ків в їхніх оча́х, бо бу́дуть говорити: Цар Ахашверо́ш сказав був приве́сти царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла́! |
|
18 Знатные персиянки и мидийки, как только узнают о поступке царицы, сами начнут выказывать непокорство царским вельможам, вызывая лишь гнев и презрение! |
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про цари́цин учи́нок, до всіх царськи́х князі́в, — і бу́де багато пого́рди та гніву! |
|
19 Если это будет угодно царю, пусть выйдет царский указ, где среди непреложных законов персов и мидийцев будет записано, что отныне никогда не предстанет Астинь пред очи царя Ксеркса, а звание ее царское пусть царь отдаст другой женщине, лучшей, чем она. |
19 Якщо цареві це добре, нехай ви́йде царськи́й нака́з від нього й нехай буде записане в зако́нах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не прихо́дила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царюва́ння цар дасть іншій, ліпшій від неї. |
|
20 И когда такой царский указ огласят по всему его царству — а оно воистину велико, — то все женщины: и знатные, и незнатные — станут почитать своих мужей». |
20 А коли почується царськи́й нака́з, який цар зробить відо́мим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки́ віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до мало́го“. |
|
21 |
21 І була приємна ця рада в оча́х царя та князі́в, і цар зробив за Мемухановим словом. |
|
22 разослал указ по областям своего царства, в каждую область принятым там письмом, каждому народу на его языке: «Мужчина — господин в доме своем», — и так провозгласили на языке каждого народа. |
22 І порозсила́в він листи до всіх царськи́х окру́г, до кожної округи — письмо́м її, і до кожного наро́ду — мовою його́, щоб кожен чоловік був па́ном у домі своєму, і говорив про це мовою свого наро́ду. |