Пророк Исаия

Глава 49

1 – Слушайте Меня, острова; внимайте, дальние народы!Вечный призвал Меня, прежде чем Я родился; Он дал Мне имя, когда Я был во чреве матери.

2 Он сделал уста Мои, как острый меч; в тени руки Своей Он укрыл Меня.Он сделал Меня заострённой стрелой и убрал Меня в Свой колчан.

3 Он сказал Мне: «Ты – Мой Раб, Исраил, в Тебе Я прославлюсь».

4 Но Я сказал: «Я трудился напрасно; Я зря, впустую растратил силы.И всё-таки Вечный оправдает Меня, и награда Моя – у Моего Бога».

5 И ныне говорит Вечный, Тот, Кто во чреве Меня сотворил,чтобы Я был Его Рабом, чтобы вернуть к Нему потомков Якуба и собрать к Нему Исраил,ведь Я славен в глазах Вечного, и Всевышний стал Моей силой.

6 Он говорит:«Слишком мало для тебя быть Моим Рабом, восстановить роды Якуба и возвратить уцелевших Исраила.Я сделаю Тебя светом для других народов, чтобы спасение Моё достигло концов земли».

7 Так говорит Вечный, Искупитель Исраила и святой Бог его,глубоко презираемому, отвратительному для народа Рабу властелинов:– Цари увидят Тебя и встанут, вожди увидят Тебя и поклонятся,ради Вечного, Который верен, ради святого Бога Исраила, Который Тебя избрал.

8 Так говорит Вечный:
– В благоприятное время Я отвечу Тебе и в день спасения помогу Тебе;Я буду хранить Тебя и сделаю Тебя посредником Моего соглашения с народом,чтобы восстановить страну и раздать новым владельцам её разорённые уделы;

9 чтобы сказать пленникам: «Выходите!» – и тем, кто во тьме: «Вы свободны!»Они будут пастись возле дорог и находить пастбища на голых холмах.

10 Они не будут ни голодать, ни жаждать; не поразят их ни зной пустыни, ни солнце.Имеющий милость к ним будет вести их и приведёт к источникам вод.

11 Я превращу все горы Мои в дороги, и пути Мои будут подняты.

12 Вот, идут они издалека – кто с севера, кто с запада, кто из земли Синим. .

13 Кричите от радости, небеса, ликуй, земля, запевайте песню, о горы!Ведь Вечный утешает Свой народ и Своих страдальцев помилует.

14 Но Иерусалим сказал:
– Вечный оставил меня, Вечный обо мне забыл.

15 – Может ли мать забыть ребёнка, что у её груди, и не пожалеть дитя, которое она родила?Но даже если она забудет, Я тебя не забуду!

16 Вот, Я начертал тебя на ладонях Своих; стены твои всегда предо Мною.

17 Твои сыновья придут быстро, а те, кто тебя разрушал и разорял, удалятся.

18 Подними глаза и посмотри вокруг: все твои сыновья собрались и пришли к тебе.Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Вечный, –ты оденешься всеми ими, словно убранствами, наденешь их, как невеста.

19 Пусть ты разрушена и опустошена, и земля твоя разорена,но теперь ты станешь слишком тесна для твоих обитателей, и пожиравшие тебя удалятся.

20 Ты ещё услышишь, как скажут дети, родившиеся у тебя после потери прежних:«Это место для нас слишком тесно; дай нам больше земли, чтобы жить».

21 Тогда ты скажешь в сердце своём: «Кто родил мне их?Я потеряла детей и была бесплодна; я находилась в плену и была отвержена. Кто их вырастил?Я осталась совсем одна, но они – откуда они?»

22 Так говорит Владыка Вечный:
– Вот, Я рукою дам знак народам и подниму Своё знамя племенам.Они принесут твоих сыновей на руках и твоих дочерей – на плечах своих.

23 Цари будут воспитателями твоих детей, а царицы – их кормилицами.Они будут кланяться перед тобой лицом до земли, будут лизать пыль у ног твоих.Тогда ты узнаешь, что Я – Вечный, и те, кто надеется на Меня, не будут разочарованы.

24 Можно ли отнять добычу у сильных или отбить пленников у жестокого?

25 Но так говорит Вечный:
– Да, добыча сильных будет отнята, и пленники жестокого будут отбиты.Я буду состязаться с теми, кто состязается с тобой, и детей твоих Я спасу.

26 Я заставлю твоих притеснителей есть свою плоть; они опьянеют от собственной крови, как от вина.И узнают все люди, что Я, Вечный, – твой Спаситель, твой Искупитель, могучий Бог Якуба.

Iсая

Розділ 49

1 Почуйте Мене, острови́, і наро́ди здале́ка, і вважайте: Господь із утро́би покликав Мене, Моє Йме́ння згадав з нутра не́ньки Моєї.

2 І Мої у́ста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в ті́ні Своєї руки, і Мене вчинив за добі́рну стрілу́, в Своїм сагайдаці́ заховав Він Мене.

3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я просла́влюсь!

4 І Я відповів: Надаре́мно трудивсь Я, на порожне́чу й марно́ту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагоро́да Моя з Моїм Богом.

5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформува́в Собі від живота́ за раба́, щоб наверну́ти Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зі́браний. І був Я шано́ваний в о́чах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.

6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба́, щоб віднови́ти племе́на Якова, щоб вернути врято́ваних Ізраїля, але́ Я вчиню́ Тебе світлом наро́дів, щоб був Ти спасі́нням Моїм аж до кра́ю землі!

7 Так говорить Господь, Відкупи́тель Ізраїлів, Святий його, до пого́рдженого на душі, до обри́дженого від людей, до раба тих воло́дарів: Побачать царі, і князі́ повстають, — і покло́няться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що ви́брав Тебе.

8 Так говорить Господь: За ча́су вподо́бання Я відповів Тобі, в день спасі́ння Тобі допоміг, і стерегти́му Тебе, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, щоб край обнови́ти, щоб поділити спа́дки спусто́шені,

9 щоб в'я́зням сказати: „Вихо́дьте“, а тим, хто в темно́ті: „З'яві́ться!“ При дорогах вони будуть па́стися, і по всіх ли́сих горбо́винах їхні пасови́ська.

10 Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх.

11 І вчиню Я всі го́ри Свої за доро́гу, і піді́ймуться биті шляхи́ Мої.

12 Ось ці зда́лека при́йдуть, а ці ось із пі́вночі й з за́ходу, а ці з кра́ю Сіні́м.

13 Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими!

14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене́, і Господь мій про ме́не забув.

15 Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе!

16 Отож на долонях Свої́х тебе ви́різьбив Я, твої мури поза́всіди передо Мною.

17 Сино́ве твої поспіша́ться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідхо́дять від тебе.

18 Здійми свої очі навко́ло й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до те́бе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздо́бу, зодя́гнеш, та підв'я́жешся ними, немов нарече́на.

19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйно́ваний край твій тепер справді стануть тісни́ми для ме́шканців, і будуть відда́лені ті, хто тебе руйнував.

20 Іще до вух твоїх скажуть сино́ве сирі́тства твого: Тісне́ мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!

21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осиро́чена я та самі́тна, була ви́гнана та заблуди́ла? І хто ви́ховав їх? Я зоста́лась сама, а ці, — зві́дки вони?

22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму́ Свою руку до лю́дів, і піднесу́ до наро́дів прапора Свого́, — і позно́сять синів твоїх в па́зусі, а до́чок твоїх поприно́сять на пле́чах.

23 І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється!

24 Чи ж від сильного буде відня́та здобич, і чи награ́боване ґвалтівнико́м урято́ване буде?

25 Бо Господь каже так: Полонені віді́брані будуть від сильного, і врято́вана буде здобич наси́льника, і Я стану на прю із твоїми супере́чниками, синів же твоїх Я спасу́.

26 І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів!

Пророк Исаия

Глава 49

Iсая

Розділ 49

1 – Слушайте Меня, острова; внимайте, дальние народы!Вечный призвал Меня, прежде чем Я родился; Он дал Мне имя, когда Я был во чреве матери.

1 Почуйте Мене, острови́, і наро́ди здале́ка, і вважайте: Господь із утро́би покликав Мене, Моє Йме́ння згадав з нутра не́ньки Моєї.

2 Он сделал уста Мои, как острый меч; в тени руки Своей Он укрыл Меня.Он сделал Меня заострённой стрелой и убрал Меня в Свой колчан.

2 І Мої у́ста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в ті́ні Своєї руки, і Мене вчинив за добі́рну стрілу́, в Своїм сагайдаці́ заховав Він Мене.

3 Он сказал Мне: «Ты – Мой Раб, Исраил, в Тебе Я прославлюсь».

3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я просла́влюсь!

4 Но Я сказал: «Я трудился напрасно; Я зря, впустую растратил силы.И всё-таки Вечный оправдает Меня, и награда Моя – у Моего Бога».

4 І Я відповів: Надаре́мно трудивсь Я, на порожне́чу й марно́ту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагоро́да Моя з Моїм Богом.

5 И ныне говорит Вечный, Тот, Кто во чреве Меня сотворил,чтобы Я был Его Рабом, чтобы вернуть к Нему потомков Якуба и собрать к Нему Исраил,ведь Я славен в глазах Вечного, и Всевышний стал Моей силой.

5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформува́в Собі від живота́ за раба́, щоб наверну́ти Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зі́браний. І був Я шано́ваний в о́чах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.

6 Он говорит:«Слишком мало для тебя быть Моим Рабом, восстановить роды Якуба и возвратить уцелевших Исраила.Я сделаю Тебя светом для других народов, чтобы спасение Моё достигло концов земли».

6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба́, щоб віднови́ти племе́на Якова, щоб вернути врято́ваних Ізраїля, але́ Я вчиню́ Тебе світлом наро́дів, щоб був Ти спасі́нням Моїм аж до кра́ю землі!

7 Так говорит Вечный, Искупитель Исраила и святой Бог его,глубоко презираемому, отвратительному для народа Рабу властелинов:– Цари увидят Тебя и встанут, вожди увидят Тебя и поклонятся,ради Вечного, Который верен, ради святого Бога Исраила, Который Тебя избрал.

7 Так говорить Господь, Відкупи́тель Ізраїлів, Святий його, до пого́рдженого на душі, до обри́дженого від людей, до раба тих воло́дарів: Побачать царі, і князі́ повстають, — і покло́няться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що ви́брав Тебе.

8 Так говорит Вечный:
– В благоприятное время Я отвечу Тебе и в день спасения помогу Тебе;Я буду хранить Тебя и сделаю Тебя посредником Моего соглашения с народом,чтобы восстановить страну и раздать новым владельцам её разорённые уделы;

8 Так говорить Господь: За ча́су вподо́бання Я відповів Тобі, в день спасі́ння Тобі допоміг, і стерегти́му Тебе, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, щоб край обнови́ти, щоб поділити спа́дки спусто́шені,

9 чтобы сказать пленникам: «Выходите!» – и тем, кто во тьме: «Вы свободны!»Они будут пастись возле дорог и находить пастбища на голых холмах.

9 щоб в'я́зням сказати: „Вихо́дьте“, а тим, хто в темно́ті: „З'яві́ться!“ При дорогах вони будуть па́стися, і по всіх ли́сих горбо́винах їхні пасови́ська.

10 Они не будут ни голодать, ни жаждать; не поразят их ни зной пустыни, ни солнце.Имеющий милость к ним будет вести их и приведёт к источникам вод.

10 Не будуть голодні вони, ані спра́гнені, і не вдарить їх спе́ка, ні сонце, — бо Той, Хто їх милує, їх попрова́дить і до во́дних джере́л поведе́ їх.

11 Я превращу все горы Мои в дороги, и пути Мои будут подняты.

11 І вчиню Я всі го́ри Свої за доро́гу, і піді́ймуться биті шляхи́ Мої.

12 Вот, идут они издалека – кто с севера, кто с запада, кто из земли Синим. .

12 Ось ці зда́лека при́йдуть, а ці ось із пі́вночі й з за́ходу, а ці з кра́ю Сіні́м.

13 Кричите от радости, небеса, ликуй, земля, запевайте песню, о горы!Ведь Вечный утешает Свой народ и Своих страдальцев помилует.

13 Раді́йте, небеса́, звесели́ся ти, земле, ви ж, го́ри, втіша́йтеся співом, бо Госпо́дь звесели́в Свій наро́д, і змилувався над Своїми убогими!

14 Но Иерусалим сказал:
– Вечный оставил меня, Вечный обо мне забыл.

14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене́, і Господь мій про ме́не забув.

15 – Может ли мать забыть ребёнка, что у её груди, и не пожалеть дитя, которое она родила?Но даже если она забудет, Я тебя не забуду!

15 Чи ж жінка забу́де своє немовля́, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабува́ли, то Я не забу́ду про тебе!

16 Вот, Я начертал тебя на ладонях Своих; стены твои всегда предо Мною.

16 Отож на долонях Свої́х тебе ви́різьбив Я, твої мури поза́всіди передо Мною.

17 Твои сыновья придут быстро, а те, кто тебя разрушал и разорял, удалятся.

17 Сино́ве твої поспіша́ться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідхо́дять від тебе.

18 Подними глаза и посмотри вокруг: все твои сыновья собрались и пришли к тебе.Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Вечный, –ты оденешься всеми ими, словно убранствами, наденешь их, как невеста.

18 Здійми свої очі навко́ло й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до те́бе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздо́бу, зодя́гнеш, та підв'я́жешся ними, немов нарече́на.

19 Пусть ты разрушена и опустошена, и земля твоя разорена,но теперь ты станешь слишком тесна для твоих обитателей, и пожиравшие тебя удалятся.

19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйно́ваний край твій тепер справді стануть тісни́ми для ме́шканців, і будуть відда́лені ті, хто тебе руйнував.

20 Ты ещё услышишь, как скажут дети, родившиеся у тебя после потери прежних:«Это место для нас слишком тесно; дай нам больше земли, чтобы жить».

20 Іще до вух твоїх скажуть сино́ве сирі́тства твого: Тісне́ мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!

21 Тогда ты скажешь в сердце своём: «Кто родил мне их?Я потеряла детей и была бесплодна; я находилась в плену и была отвержена. Кто их вырастил?Я осталась совсем одна, но они – откуда они?»

21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осиро́чена я та самі́тна, була ви́гнана та заблуди́ла? І хто ви́ховав їх? Я зоста́лась сама, а ці, — зві́дки вони?

22 Так говорит Владыка Вечный:
– Вот, Я рукою дам знак народам и подниму Своё знамя племенам.Они принесут твоих сыновей на руках и твоих дочерей – на плечах своих.

22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму́ Свою руку до лю́дів, і піднесу́ до наро́дів прапора Свого́, — і позно́сять синів твоїх в па́зусі, а до́чок твоїх поприно́сять на пле́чах.

23 Цари будут воспитателями твоих детей, а царицы – их кормилицами.Они будут кланяться перед тобой лицом до земли, будут лизать пыль у ног твоих.Тогда ты узнаешь, что Я – Вечный, и те, кто надеется на Меня, не будут разочарованы.

23 І будуть царі за твоїх вихова́телів, а їхні цариці — за ня́ньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклоня́тись тобі та лиза́тимуть пил твоїх ніг, і ти пізна́єш, що Я — то Господь, що не посоро́мляться ті, хто на Мене наді́ється!

24 Можно ли отнять добычу у сильных или отбить пленников у жестокого?

24 Чи ж від сильного буде відня́та здобич, і чи награ́боване ґвалтівнико́м урято́ване буде?

25 Но так говорит Вечный:
– Да, добыча сильных будет отнята, и пленники жестокого будут отбиты.Я буду состязаться с теми, кто состязается с тобой, и детей твоих Я спасу.

25 Бо Господь каже так: Полонені віді́брані будуть від сильного, і врято́вана буде здобич наси́льника, і Я стану на прю із твоїми супере́чниками, синів же твоїх Я спасу́.

26 Я заставлю твоих притеснителей есть свою плоть; они опьянеют от собственной крови, как от вина.И узнают все люди, что Я, Вечный, – твой Спаситель, твой Искупитель, могучий Бог Якуба.

26 І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів!