CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нач. 35
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Начало

Глава 35

1 Всевышний сказал Якубу: – Пойди в Вефиль, поселись там и построй там жертвенник Всевышнему, Который явился тебе, когда ты бежал от своего брата Есава.

2 Якуб сказал своим домашним и всем, кто был с ним: – Избавьтесь от всех идолов, которые у вас с собой, очиститесь и переоденьтесь.

3 Потом соберитесь в дорогу, и мы отправимся в Вефиль, где я построю жертвенник Всевышнему, Который ответил мне в день бедствия и был со мной, куда бы я ни шёл.

4 Они отдали Якубу всех чужих богов, которые у них были, и серьги из ушей, . и Якуб закопал их под дубом в Шехеме.

5 Потом они отправились в путь, и ужас Всевышнего объял все города вокруг них, так что никто не преследовал детей Якуба.

6 Якуб и все, кто был с ним, пришли в Луз (то есть Вефиль) в земле Ханаана.

7 Там он построил жертвенник и назвал то место Ил-Вефиль («Всевышний, явившийся в Вефиле»), потому что там Всевышний открылся ему, когда он бежал от своего брата.

8 Девора, кормилица Рабиги, умерла и была похоронена под дубом близ Вефиля. Поэтому он был назван Аллон-Бахут («дуб плача»).

9 Когда Якуб вернулся из Паддан-Арама, Всевышний вновь явился ему и благословил его.

10 Всевышний сказал ему: – Твоё имя Якуб, но отныне ты не будешь называться Якубом: имя тебе будет Исраил. Так Он назвал его Исраилом.

11 Всевышний сказал ему: – Я – Бог Всемогущий, плодись и умножайся. Народ и множество народов произойдут от тебя, и цари произойдут от твоих чресел. .

12 Землю, которую Я дал Ибрахиму и Исхаку, Я отдаю тебе, и отдам её твоим потомкам.

13 И Всевышний поднялся от него там, где Он говорил с ним.

14 Якуб поставил каменный столб на том месте, где Всевышний говорил с ним, и возлил на него вино как жертву возлияния и масло.

15 Якуб назвал место, где Всевышний говорил с ним, Вефиль («дом Всевышнего»).

16 Они покинули Вефиль и были уже недалеко от Ефрафы, когда Рахиля начала рожать, и роды были очень трудные.

17 Она сильно мучилась при родах, и женщина, принимавшая роды, сказала ей: – Не бойся – у тебя будет ещё один сын.

18 Умирая, Рахиля назвала сына Бен-Они («сын моей скорби»), но отец назвал его Вениамин («сын моей правой руки»).

19 Рахиля умерла и была похоронена на пути в Ефрафу (то есть Вифлеем).

20 Над её могилой Якуб поставил памятный камень; это тот камень, что стоит над могилой Рахили до сего дня.

21 Исраил продолжал путь и поставил шатёр за Мигдал-Едер.

22 Когда Исраил жил в той земле, Рувим лёг с наложницей отца Билхой, и Исраил узнал об этом.

23 От Лии: Рувим, первенец Якуба, Шимон, Леви, Иуда, Иссахар и Завулон.

24 От Рахили: Юсуф и Вениамин.

25 От служанки Рахили Билхи: Дан и Неффалим.

26 От Лииной служанки Зелфы: Гад и Ашир.Вот сыновья Якуба, рождённые ему в Паддан-Араме.

27 Якуб пришёл к своему отцу Исхаку в Мамре, что рядом с Кириат-Арбой (то есть Хевроном), где жили пришельцами Ибрахим и Исхак.

28 Всего дней жизни Исхака было сто восемьдесят лет;

29 и Исхак испустил дух, умер и отошёл к своим предкам, старым и насытившимся жизнью. Его сыновья Есав и Якуб похоронили его.

Буття

Розділ 35

1 І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“.

2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я“.

4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним.

7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

10 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль.

11 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх.

12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“.

13 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“.

18 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніями́н.

19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. Нащадки Якова А в Якова було дванадцятеро синів.

23 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н.

24 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н.

25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.

26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

29 І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.

Начало

Глава 35

Буття

Розділ 35

1 Всевышний сказал Якубу: – Пойди в Вефиль, поселись там и построй там жертвенник Всевышнему, Который явился тебе, когда ты бежал от своего брата Есава.

1 І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“.

2 Якуб сказал своим домашним и всем, кто был с ним: – Избавьтесь от всех идолов, которые у вас с собой, очиститесь и переоденьтесь.

2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

3 Потом соберитесь в дорогу, и мы отправимся в Вефиль, где я построю жертвенник Всевышнему, Который ответил мне в день бедствия и был со мной, куда бы я ни шёл.

3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я“.

4 Они отдали Якубу всех чужих богов, которые у них были, и серьги из ушей, . и Якуб закопал их под дубом в Шехеме.

4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

5 Потом они отправились в путь, и ужас Всевышнего объял все города вокруг них, так что никто не преследовал детей Якуба.

5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

6 Якуб и все, кто был с ним, пришли в Луз (то есть Вефиль) в земле Ханаана.

6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним.

7 Там он построил жертвенник и назвал то место Ил-Вефиль («Всевышний, явившийся в Вефиле»), потому что там Всевышний открылся ему, когда он бежал от своего брата.

7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

8 Девора, кормилица Рабиги, умерла и была похоронена под дубом близ Вефиля. Поэтому он был назван Аллон-Бахут («дуб плача»).

8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

9 Когда Якуб вернулся из Паддан-Арама, Всевышний вновь явился ему и благословил его.

9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

10 Всевышний сказал ему: – Твоё имя Якуб, но отныне ты не будешь называться Якубом: имя тебе будет Исраил. Так Он назвал его Исраилом.

10 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль.

11 Всевышний сказал ему: – Я – Бог Всемогущий, плодись и умножайся. Народ и множество народов произойдут от тебя, и цари произойдут от твоих чресел. .

11 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх.

12 Землю, которую Я дал Ибрахиму и Исхаку, Я отдаю тебе, и отдам её твоим потомкам.

12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“.

13 И Всевышний поднялся от него там, где Он говорил с ним.

13 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

14 Якуб поставил каменный столб на том месте, где Всевышний говорил с ним, и возлил на него вино как жертву возлияния и масло.

14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

15 Якуб назвал место, где Всевышний говорил с ним, Вефиль («дом Всевышнего»).

15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

16 Они покинули Вефиль и были уже недалеко от Ефрафы, когда Рахиля начала рожать, и роды были очень трудные.

16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

17 Она сильно мучилась при родах, и женщина, принимавшая роды, сказала ей: – Не бойся – у тебя будет ещё один сын.

17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“.

18 Умирая, Рахиля назвала сына Бен-Они («сын моей скорби»), но отец назвал его Вениамин («сын моей правой руки»).

18 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніями́н.

19 Рахиля умерла и была похоронена на пути в Ефрафу (то есть Вифлеем).

19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

20 Над её могилой Якуб поставил памятный камень; это тот камень, что стоит над могилой Рахили до сего дня.

20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

21 Исраил продолжал путь и поставил шатёр за Мигдал-Едер.

21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

22 Когда Исраил жил в той земле, Рувим лёг с наложницей отца Билхой, и Исраил узнал об этом.

22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. Нащадки Якова А в Якова було дванадцятеро синів.

23 От Лии: Рувим, первенец Якуба, Шимон, Леви, Иуда, Иссахар и Завулон.

23 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н.

24 От Рахили: Юсуф и Вениамин.

24 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н.

25 От служанки Рахили Билхи: Дан и Неффалим.

25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.

26 От Лииной служанки Зелфы: Гад и Ашир.Вот сыновья Якуба, рождённые ему в Паддан-Араме.

26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

27 Якуб пришёл к своему отцу Исхаку в Мамре, что рядом с Кириат-Арбой (то есть Хевроном), где жили пришельцами Ибрахим и Исхак.

27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

28 Всего дней жизни Исхака было сто восемьдесят лет;

28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

29 и Исхак испустил дух, умер и отошёл к своим предкам, старым и насытившимся жизнью. Его сыновья Есав и Якуб похоронили его.

29 І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.