CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ис. 51
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга пророка Исаии

Глава 51

1 Послушайте Меня, стремящиеся к праведности, ищущие Иеговы! воззрите на скалу, из которой вы иссечены, и на ту изрытую яму, из которой вынуты.

2 Воззрите на Авраама, отца вашего, и на Сарру, родившую вас: ибо Я вызвал его одного; но благословил его, и размножил его.

3 Так! Иегова утешит Сион, утешит все развалившееся в нем, и претворит пустыни его в Едем, и степь его дикую в сад Иеговы; веселие и радость будет в нем, славословие и песнопение.

4 Народ Мой, внемлите Мне, и племена Мои, приклоните ухо ко Мне! ибо откровение произойдет от Меня, и вдруг явлю устав Мой как свет народам.

5 Правда Моя близко; спасение Мое исходит, и мышца Моя будет судить народы; острова обращают взор ко Мне, и ожидают мышцы Моей.

6 Возвысьте очи свои к небесам, и посмотрите на землю вниз: ибо небеса исчезнут как дым, и земля обветшает как одежда, и жители ее умрут как мошка; а Мое спасение пребудет вечным, и правда Моя непобедима.

7 Послушайте Меня, знающие правду, народ, у которого в сердце откровение Мое! не бойтесь посрамления от человеков, и ругательств их не страшитесь.

8 Ибо съест их моль как одежду, и как волну съест их червь; а правда Моя вечно будет существовать, и спасение Мое в роды родов.

9 Восстань, восстань, облекись крепостью, мышца Иеговы! восстань, как в древние дни, в роды вечные! Не та ли ты, которая сразила гордый Египет, пронзила крокодила?

10 Не та ли ты, которая иссушила море, воды великой бездны, превратила глубины моря в дорогу, чтобы прошли искупленные?

11 И возвратятся избавленные Иеговою, и придут на Сион с торжеством; и веселие вечности на главе их; радость и веселие объимут их; удалятся печаль и воздыхание.

12 Я, Я есмь Утешитель ваш; кто ты, что боишься человека, который умирает, и сына человеческого, который то же будет, что и трава,

13 И забываешь Иегову, Творца своего, распростершего небеса, и основавшего землю; и постоянно, всякий день страшишься ярости мучителя, потому что он приготовляется погубить; но где ярость мучителя?

14 Скоро освободится скованный, и не умрет в яме, и хлеб у него не оскудеет.

15 Ибо Я Иегова, Бог твой, возмущающий море, когда волны его стонут; имя Его - Иегова воинств.

16 И вложу слова Мои в уста твои, и тенью руки Моей покрою тебя, чтобы насадить небеса и основать землю, и сказать Сиону: `ты народ Мой`. -

17 Воспряни, воспряни, восстань, дщерь Иерусалима! ты, которая из руки Иеговы выпила чашу гнева Его, чашу опьянения опорожнила, самое дно вылизала.

18 Некому было вести ее, из всех сынов, рожденных ею, и некому было поддержать ее за руку, из всех детей, которых она возрастила.

19 Две сии вещи с тобою встретились, - кому было состраданием утешать тебя? опустошение и избиение, и голод и меч; и кто мог бы сказать: `я упокою тебя?`

20 Сыны твои пали в изнеможении, лежали при начале всякой улицы, как серна в тенетах, пресыщенные яростью Иеговы, грозою Бога твоего.

21 Посему выслушай сие, страдалица и упившаяся, но не вином.

22 Так говорит Господь твой Иегова, и Бог твой, Который будет судиться за Свой народ. Се! Я беру из руки твоей чашу опьянения; не будешь уже из чаши гнева Моего самые дрожжи пить.

23 И подам ее в руки мучителям твоим, которые говорили тебе: `наклонись, мы будем ходить по тебе `; и ты хребет свой сделала землею и улицею для проходящих.

Iсая

Розділ 51

1 Почуйте Мене, хто жене́ться за праведністю, хто пошу́кує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви ви́тесані, і на каменоло́мню, з якої ви ви́довбані.

2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.

3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви.

4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам!

5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє.

6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!

7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь,

8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід!

9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило?

10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́?

11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!

12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний?

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів?

14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба.

15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д!

17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила.

18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її.

19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе?

20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого.

21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина:

22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш!

23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих.

Книга пророка Исаии

Глава 51

Iсая

Розділ 51

1 Послушайте Меня, стремящиеся к праведности, ищущие Иеговы! воззрите на скалу, из которой вы иссечены, и на ту изрытую яму, из которой вынуты.

1 Почуйте Мене, хто жене́ться за праведністю, хто пошу́кує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви ви́тесані, і на каменоло́мню, з якої ви ви́довбані.

2 Воззрите на Авраама, отца вашего, и на Сарру, родившую вас: ибо Я вызвал его одного; но благословил его, и размножил его.

2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.

3 Так! Иегова утешит Сион, утешит все развалившееся в нем, и претворит пустыни его в Едем, и степь его дикую в сад Иеговы; веселие и радость будет в нем, славословие и песнопение.

3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви.

4 Народ Мой, внемлите Мне, и племена Мои, приклоните ухо ко Мне! ибо откровение произойдет от Меня, и вдруг явлю устав Мой как свет народам.

4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам!

5 Правда Моя близко; спасение Мое исходит, и мышца Моя будет судить народы; острова обращают взор ко Мне, и ожидают мышцы Моей.

5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє.

6 Возвысьте очи свои к небесам, и посмотрите на землю вниз: ибо небеса исчезнут как дым, и земля обветшает как одежда, и жители ее умрут как мошка; а Мое спасение пребудет вечным, и правда Моя непобедима.

6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!

7 Послушайте Меня, знающие правду, народ, у которого в сердце откровение Мое! не бойтесь посрамления от человеков, и ругательств их не страшитесь.

7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь,

8 Ибо съест их моль как одежду, и как волну съест их червь; а правда Моя вечно будет существовать, и спасение Мое в роды родов.

8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід!

9 Восстань, восстань, облекись крепостью, мышца Иеговы! восстань, как в древние дни, в роды вечные! Не та ли ты, которая сразила гордый Египет, пронзила крокодила?

9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило?

10 Не та ли ты, которая иссушила море, воды великой бездны, превратила глубины моря в дорогу, чтобы прошли искупленные?

10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́?

11 И возвратятся избавленные Иеговою, и придут на Сион с торжеством; и веселие вечности на главе их; радость и веселие объимут их; удалятся печаль и воздыхание.

11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!

12 Я, Я есмь Утешитель ваш; кто ты, что боишься человека, который умирает, и сына человеческого, который то же будет, что и трава,

12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний?

13 И забываешь Иегову, Творца своего, распростершего небеса, и основавшего землю; и постоянно, всякий день страшишься ярости мучителя, потому что он приготовляется погубить; но где ярость мучителя?

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів?

14 Скоро освободится скованный, и не умрет в яме, и хлеб у него не оскудеет.

14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба.

15 Ибо Я Иегова, Бог твой, возмущающий море, когда волны его стонут; имя Его - Иегова воинств.

15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

16 И вложу слова Мои в уста твои, и тенью руки Моей покрою тебя, чтобы насадить небеса и основать землю, и сказать Сиону: `ты народ Мой`. -

16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д!

17 Воспряни, воспряни, восстань, дщерь Иерусалима! ты, которая из руки Иеговы выпила чашу гнева Его, чашу опьянения опорожнила, самое дно вылизала.

17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила.

18 Некому было вести ее, из всех сынов, рожденных ею, и некому было поддержать ее за руку, из всех детей, которых она возрастила.

18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її.

19 Две сии вещи с тобою встретились, - кому было состраданием утешать тебя? опустошение и избиение, и голод и меч; и кто мог бы сказать: `я упокою тебя?`

19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе?

20 Сыны твои пали в изнеможении, лежали при начале всякой улицы, как серна в тенетах, пресыщенные яростью Иеговы, грозою Бога твоего.

20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого.

21 Посему выслушай сие, страдалица и упившаяся, но не вином.

21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина:

22 Так говорит Господь твой Иегова, и Бог твой, Который будет судиться за Свой народ. Се! Я беру из руки твоей чашу опьянения; не будешь уже из чаши гнева Моего самые дрожжи пить.

22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш!

23 И подам ее в руки мучителям твоим, которые говорили тебе: `наклонись, мы будем ходить по тебе `; и ты хребет свой сделала землею и улицею для проходящих.

23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих.