CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Деян. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Деяния апостолов

Глава 1

1 Первую книгу, Феофил, составил я о всём, что с самого начала делал и чему учил Иисус,

2 до того дня, когда Он был вознесён, дав Духом Святым повеления апостолам, которых Он избрал,

3 которым Он и показал Себя живым, по страдании Своем, со многими доказательствами, сорок дней являясь им и говоря о Царстве Божием.

4 И, за трапезою, Он повелел им не отлучаться из Иерусалима, но ждать обещанного Отцом: о чем вы слышали от Меня.

5 Ибо Иоанн крестил водою, вы же будете крещены Духом Святым, по истечении немногих этих дней.

6 Итак, собравшись вместе, они спрашивали Его: Господи, не в это ли время восстанавливаешь Ты Царство Израилю?

7 И Он сказал им: не вам знать времена и сроки, которые Отец установил Своею властью.

8 Но вы примете силу, когда найдет Святой Дух на вас, и вы будете Моими свидетелями и в Иерусалиме, и во всей Иудее и Самарии, и до предела земли.

9 И сказав это — пока они смотрели — Он был поднят, и облако скрыло Его из глаз их.

10 И как взоры их были устремлены к небу, во время Его отшествия, вот два мужа предстали им в одеяниях белых,

11 и сказали: мужи Галилейские, что вы стоите, глядя на небо? Этот Иисус, вознесённый от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его отходящим на небо.

12 Тогда возвратились они в Иерусалим с горы, называемой Елеон, которая находится близ Иерусалима в расстоянии субботнего пути.

13 И когда они вошли, то поднялись в горницу, где пребывали, как Петр, так и Иоанн, и Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков Алфеев и Симон Зилот, и Иуда Иаковлев.

14 Все они были единодушны в постоянной молитве с женщинами и с Мариам, Матерью Иисуса, и с братьями Его.

15 И в эти дни, встав посреди братьев, Петр сказал (а собравшихся в большом числе было около ста двадцати человек):

16 Мужи братья, надлежало исполниться Писанию, в котором Дух Святой предсказал устами Давида об Иуде, ставшем проводником для взявших Иисуса,

17 потому что он был сопричислен к нам и получил жребий этого служения.

18 (Он приобрел землю из цены злодеяния и, упав головой вниз, расселся, и выпали все внутренности его.

19 И стало это известным всем живущим в Иерусалиме, так что земля та названа на их собственном наречии Акелдама, то есть земля крови).

20 Ибо написано в книге Псалмов: «Да будет двор его пуст, и да не будет живущего в нем», и: «должность его да примет иной».

21 Итак, надлежит, чтобы один из мужей, вместе с нами ходивших всё то время, когда жил среди нас Господь Иисус,

22 начиная от крещения Иоаннова до того дня, когда Он был вознесён от нас, — стал вместе с нами свидетелем воскресения Его.

23 И поставили двоих: Иосифа, называемого Варсавой, который был прозван Иустом, и Матфия.

24 И помолились и сказали: Ты, Господи, Сердцеведец всех, покажи, кого Ты избрал, из этих двух одного,

25 принять место этого служения и апостольства, от которого отпал Иуда, чтобы пойти в свое место.

26 И дали им жребии. И пал жребий на Матфия, и он был сопричислен к одиннадцати апостолам.

Дiї

Розділ 1

1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

Деяния апостолов

Глава 1

Дiї

Розділ 1

1 Первую книгу, Феофил, составил я о всём, что с самого начала делал и чему учил Иисус,

1 Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

2 до того дня, когда Он был вознесён, дав Духом Святым повеления апостолам, которых Он избрал,

2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

3 которым Он и показал Себя живым, по страдании Своем, со многими доказательствами, сорок дней являясь им и говоря о Царстве Божием.

3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

4 И, за трапезою, Он повелел им не отлучаться из Иерусалима, но ждать обещанного Отцом: о чем вы слышали от Меня.

4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

5 Ибо Иоанн крестил водою, вы же будете крещены Духом Святым, по истечении немногих этих дней.

5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

6 Итак, собравшись вместе, они спрашивали Его: Господи, не в это ли время восстанавливаешь Ты Царство Израилю?

6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

7 И Он сказал им: не вам знать времена и сроки, которые Отец установил Своею властью.

7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

8 Но вы примете силу, когда найдет Святой Дух на вас, и вы будете Моими свидетелями и в Иерусалиме, и во всей Иудее и Самарии, и до предела земли.

8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

9 И сказав это — пока они смотрели — Он был поднят, и облако скрыло Его из глаз их.

9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

10 И как взоры их были устремлены к небу, во время Его отшествия, вот два мужа предстали им в одеяниях белых,

10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

11 и сказали: мужи Галилейские, что вы стоите, глядя на небо? Этот Иисус, вознесённый от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его отходящим на небо.

11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

12 Тогда возвратились они в Иерусалим с горы, называемой Елеон, которая находится близ Иерусалима в расстоянии субботнего пути.

12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

13 И когда они вошли, то поднялись в горницу, где пребывали, как Петр, так и Иоанн, и Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков Алфеев и Симон Зилот, и Иуда Иаковлев.

13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

14 Все они были единодушны в постоянной молитве с женщинами и с Мариам, Матерью Иисуса, и с братьями Его.

14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

15 И в эти дни, встав посреди братьев, Петр сказал (а собравшихся в большом числе было около ста двадцати человек):

15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

16 Мужи братья, надлежало исполниться Писанию, в котором Дух Святой предсказал устами Давида об Иуде, ставшем проводником для взявших Иисуса,

16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

17 потому что он был сопричислен к нам и получил жребий этого служения.

17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

18 (Он приобрел землю из цены злодеяния и, упав головой вниз, расселся, и выпали все внутренности его.

18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

19 И стало это известным всем живущим в Иерусалиме, так что земля та названа на их собственном наречии Акелдама, то есть земля крови).

19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

20 Ибо написано в книге Псалмов: «Да будет двор его пуст, и да не будет живущего в нем», и: «должность его да примет иной».

20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

21 Итак, надлежит, чтобы один из мужей, вместе с нами ходивших всё то время, когда жил среди нас Господь Иисус,

21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

22 начиная от крещения Иоаннова до того дня, когда Он был вознесён от нас, — стал вместе с нами свидетелем воскресения Его.

22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

23 И поставили двоих: Иосифа, называемого Варсавой, который был прозван Иустом, и Матфия.

23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

24 И помолились и сказали: Ты, Господи, Сердцеведец всех, покажи, кого Ты избрал, из этих двух одного,

24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

25 принять место этого служения и апостольства, от которого отпал Иуда, чтобы пойти в свое место.

25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

26 И дали им жребии. И пал жребий на Матфия, и он был сопричислен к одиннадцати апостолам.

26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.