Послание Иуды

Глава 1

1 Иуда, раб Иисуса Христа, брат Иакова, возлюбленным в Боге Отце и сохранённым для Иисуса Христа, призванным:

2 милость вам и мир и любовь да умножатся.

3 Возлюбленные, имея всяческое усердие писать вам об общем нашем спасении, я почел за нужное написать вам увещание подвизаться за веру, раз навсегда преданную святым.

4 Ибо вкрались некоторые люди, издавна предназначенные на этот суд, нечестивые, превращающие благодать Бога нашего в распутство и отвергающие единого Владыку и Господа нашего Иисуса Христа.

5 Но я хочу напомнить вам, уже всё знающим, что Господь, спасши народ из Египта, погубил потом не уверовавших,

6 и ангелов, не сохранивших первоначального состояния, но покинувших свое жилище, Он сохранил под стражею в узах вечных, во мраке, на суд великого Дня;

7 так Содом и Гоморра и окрестные города, которые подобным образом предались блуду и пошли за плотью иною, поставлены как пример, подверженные наказанию огнем вечным.

8 Подобным образом и эти, предаваясь сонным мечтаниям, оскверняют плоть, отвергают Владычество, хулят славы.

9 Когда же Михаил архангел спорил с диаволом и препирался о теле Моисея, он не посмел произнести оскорбительного суда, но сказал: да накажет тебя Господь.

10 Они же всё, чего не знают, то хулят, а всем, что знают по естеству, как бессловесные животные, тем растлеваются.

11 Горе им, потому что они пошли путем Каина, и за мзду совершенно предались заблуждению, как Валаам, и в восстании, как Корей, погибли.

12 Это они — пятно на ваших вечерях любви, когда пиршествуют с вами без страха, самих себя упитывая; они — безводные облака ветром носимые; они — деревья осенние, бесплодные, дважды умершие, вырванные с корнем;

13 они — бурные волны морские, вздымающие пену своих срамот; они — звёзды блуждающие, которым мрак тьмы сбережён навек.

14 И Енох, седьмой от Адама, изрёк пророчество и о них, говоря: вот пришел Господь со святыми ратями Своими

15 сотворить суд над всеми и обличить всех нечестивых во всех делах нечестия их, которые они нечестиво совершили, и во всех дерзких словах, которые сказали против Него нечестивые грешники.

16 Это — ропщущие, недовольные судьбой; они ходят по своим похотям, уста их изрекают надутые слова, они льстят ради выгоды.

17 Вы же, возлюбленные, вспомните слова прежде сказанные апостолами Господа нашего Иисуса Христа:

18 они говорили вам, что в последнее время будут насмешники, поступающие по своим нечестивым похотям.

19 Это они производят разделения; они — душевные, Духа не имеющие.

20 Вы же, возлюбленные, устрояя самих себя на святейшей вашей вере, молясь в Духе Святом,

21 сохраните себя в любви Божией, ожидая милость Господа нашего Иисуса Христа к жизни вечной.

22 И к одним будьте милостивы, когда они сомневаются;

23 спасайте их, исторгая из огня; к иным же будьте милостивы со страхом, гнушаясь даже одеждой, оскверненной плотью.

24 Могущему же соблюсти вас от падения и поставить пред лицом славы Своей непорочными в ликовании,

25 единому Богу Спасителю нашему, чрез Иисуса Христа, Господа нашего, слава, величие, держава и власть прежде всех веков и теперь и во все веки, аминь.

Юда

Розділ 1

1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!

3 Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.

4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.

5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.

6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня.

7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —

8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.

9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“

10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.

11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!

12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;

13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік.

14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,

15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.

16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!

17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,

18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.

19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.

20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,

21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя.

22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,

23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!

24 А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,

25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь.

Послание Иуды

Глава 1

Юда

Розділ 1

1 Иуда, раб Иисуса Христа, брат Иакова, возлюбленным в Боге Отце и сохранённым для Иисуса Христа, призванным:

1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

2 милость вам и мир и любовь да умножатся.

2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!

3 Возлюбленные, имея всяческое усердие писать вам об общем нашем спасении, я почел за нужное написать вам увещание подвизаться за веру, раз навсегда преданную святым.

3 Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.

4 Ибо вкрались некоторые люди, издавна предназначенные на этот суд, нечестивые, превращающие благодать Бога нашего в распутство и отвергающие единого Владыку и Господа нашего Иисуса Христа.

4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.

5 Но я хочу напомнить вам, уже всё знающим, что Господь, спасши народ из Египта, погубил потом не уверовавших,

5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.

6 и ангелов, не сохранивших первоначального состояния, но покинувших свое жилище, Он сохранил под стражею в узах вечных, во мраке, на суд великого Дня;

6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня.

7 так Содом и Гоморра и окрестные города, которые подобным образом предались блуду и пошли за плотью иною, поставлены как пример, подверженные наказанию огнем вечным.

7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —

8 Подобным образом и эти, предаваясь сонным мечтаниям, оскверняют плоть, отвергают Владычество, хулят славы.

8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.

9 Когда же Михаил архангел спорил с диаволом и препирался о теле Моисея, он не посмел произнести оскорбительного суда, но сказал: да накажет тебя Господь.

9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“

10 Они же всё, чего не знают, то хулят, а всем, что знают по естеству, как бессловесные животные, тем растлеваются.

10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.

11 Горе им, потому что они пошли путем Каина, и за мзду совершенно предались заблуждению, как Валаам, и в восстании, как Корей, погибли.

11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!

12 Это они — пятно на ваших вечерях любви, когда пиршествуют с вами без страха, самих себя упитывая; они — безводные облака ветром носимые; они — деревья осенние, бесплодные, дважды умершие, вырванные с корнем;

12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;

13 они — бурные волны морские, вздымающие пену своих срамот; они — звёзды блуждающие, которым мрак тьмы сбережён навек.

13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік.

14 И Енох, седьмой от Адама, изрёк пророчество и о них, говоря: вот пришел Господь со святыми ратями Своими

14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,

15 сотворить суд над всеми и обличить всех нечестивых во всех делах нечестия их, которые они нечестиво совершили, и во всех дерзких словах, которые сказали против Него нечестивые грешники.

15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.

16 Это — ропщущие, недовольные судьбой; они ходят по своим похотям, уста их изрекают надутые слова, они льстят ради выгоды.

16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!

17 Вы же, возлюбленные, вспомните слова прежде сказанные апостолами Господа нашего Иисуса Христа:

17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,

18 они говорили вам, что в последнее время будут насмешники, поступающие по своим нечестивым похотям.

18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.

19 Это они производят разделения; они — душевные, Духа не имеющие.

19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.

20 Вы же, возлюбленные, устрояя самих себя на святейшей вашей вере, молясь в Духе Святом,

20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,

21 сохраните себя в любви Божией, ожидая милость Господа нашего Иисуса Христа к жизни вечной.

21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя.

22 И к одним будьте милостивы, когда они сомневаются;

22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,

23 спасайте их, исторгая из огня; к иным же будьте милостивы со страхом, гнушаясь даже одеждой, оскверненной плотью.

23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!

24 Могущему же соблюсти вас от падения и поставить пред лицом славы Своей непорочными в ликовании,

24 А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,

25 единому Богу Спасителю нашему, чрез Иисуса Христа, Господа нашего, слава, величие, держава и власть прежде всех веков и теперь и во все веки, аминь.

25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь.