1-я книга ЦарствГлава 3 |
1 |
2 |
3 И светильник Божий еще не погас, и Самуил лежал во храме Господнем, где находился ковчег Божий, |
4 Воззвал Господь Самуила. Он сказал: вот я! |
5 И побежал к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня. Но Илий сказал: я тебя не звал; пойди назад, спи. Он пошел и лег. |
6 Но Господь опять звал Самуила. Самуил встал и пришел к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня. Но он сказал: я не звал, сын мой, пойди назад, спи. |
7 |
8 Господь еще в третий раз позвал Самуила. Он встал, и пришел к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня; и догадался Илий, что Господь зовет отрока. |
9 И сказал Илий Самуилу: пойди, спи; и когда зовущий позовет тебя, ты скажи: говори, Господи; ибо слышит раб Твой. И пошел Самуил, и лег на месте своем. |
10 |
11 И сказал Господь Самуилу: вот, Я сделаю дело у Израиля, о котором кто услышит, у того зазвенит в обоих ушах. |
12 В тот день совершу Я над Илием все то, что Я говорил о доме его, от начала и до конца. |
13 Я объявил ему, что Я накажу дом его на веки за ту вину, что он знал, как сыновья его навлекают проклятие на себя, и не удерживал их. |
14 И посему клянусь дому Илия, что вина дома Илиева не загладится ни жертвами, ни приношениями хлебными вовек. |
15 |
16 Илий позвал Самуила, и сказал: сын мой, Самуил! Он сказал: вот я. |
17 И сказал Илий: что тебе сказано, не скрой от меня; то и то сделает с тобою Бог, и то и то прибавит, если ты скроешь от меня что-либо из всего того, что сказано тебе. |
18 |
19 Самуил возрос, и Господь был с ним, и не дал ни одному слову его упасть на землю. |
20 И узнал весь Израиль от Дана до Вирсавии, что Самуил утвержден в пророка Господня. |
21 И продолжал Господь являться в Силоме; потому что открывался Господь Самуилу в Силоме чрез слово Господне. |
1-а СамуїловаРозділ 3 |
1 |
2 І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити, |
3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г, |
4 то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“ |
5 І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг. |
6 А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“. |
7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово. |
8 А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока. |
9 І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце. |
10 І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“ |
11 І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його. |
12 Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця. |
13 І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх. |
14 Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“. |
15 I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння. |
16 І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“ |
17 І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“ |
18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“ |
19 І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів. |
20 І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній. |
21 А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому. |
1-я книга ЦарствГлава 3 |
1-а СамуїловаРозділ 3 |
1 |
1 |
2 |
2 І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити, |
3 И светильник Божий еще не погас, и Самуил лежал во храме Господнем, где находился ковчег Божий, |
3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г, |
4 Воззвал Господь Самуила. Он сказал: вот я! |
4 то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“ |
5 И побежал к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня. Но Илий сказал: я тебя не звал; пойди назад, спи. Он пошел и лег. |
5 І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг. |
6 Но Господь опять звал Самуила. Самуил встал и пришел к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня. Но он сказал: я не звал, сын мой, пойди назад, спи. |
6 А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“. |
7 |
7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово. |
8 Господь еще в третий раз позвал Самуила. Он встал, и пришел к Илию, и сказал: вот я, ты звал меня; и догадался Илий, что Господь зовет отрока. |
8 А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока. |
9 И сказал Илий Самуилу: пойди, спи; и когда зовущий позовет тебя, ты скажи: говори, Господи; ибо слышит раб Твой. И пошел Самуил, и лег на месте своем. |
9 І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце. |
10 |
10 І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“ |
11 И сказал Господь Самуилу: вот, Я сделаю дело у Израиля, о котором кто услышит, у того зазвенит в обоих ушах. |
11 І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його. |
12 В тот день совершу Я над Илием все то, что Я говорил о доме его, от начала и до конца. |
12 Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця. |
13 Я объявил ему, что Я накажу дом его на веки за ту вину, что он знал, как сыновья его навлекают проклятие на себя, и не удерживал их. |
13 І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх. |
14 И посему клянусь дому Илия, что вина дома Илиева не загладится ни жертвами, ни приношениями хлебными вовек. |
14 Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“. |
15 |
15 I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння. |
16 Илий позвал Самуила, и сказал: сын мой, Самуил! Он сказал: вот я. |
16 І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“ |
17 И сказал Илий: что тебе сказано, не скрой от меня; то и то сделает с тобою Бог, и то и то прибавит, если ты скроешь от меня что-либо из всего того, что сказано тебе. |
17 І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“ |
18 |
18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“ |
19 Самуил возрос, и Господь был с ним, и не дал ни одному слову его упасть на землю. |
19 І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів. |
20 И узнал весь Израиль от Дана до Вирсавии, что Самуил утвержден в пророка Господня. |
20 І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній. |
21 И продолжал Господь являться в Силоме; потому что открывался Господь Самуилу в Силоме чрез слово Господне. |
21 А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому. |