Книга пророка Иезекииля

Глава 1

1 На тридцатом году моей жизни, в пятый день четвертого месяца, когда я был среди пленников у реки Кевар, небеса раскрылись, и было мне видение от Бога.

2 В пятый день месяца (шел пятый год плена царя Иехонии)

3 слово Господа было к священнику Иезекиилю, сыну Бузия, у реки Кевар в стране халдеев, и там на нем была рука Господня.

4 Я смотрел и видел смерч, который надвигался с севера: огромное облако со сверкающими молниями, окруженное сиянием. Посреди огня было нечто, подобное сияющему металлу.

5 В огне были подобия четырех живых существ. Обличием они походили на людей,

6 но у каждого из них было по четыре лица и четыре крыла.

7 Ноги у них были прямыми, а ступни ног — как у теленка, и сверкали, как отполированная бронза.

8 Под крыльями на четырех их сторонах у них были человеческие руки. У всех их были лица и крылья,

9 и крылья их соприкасались одно с другим. Каждое из них двигалось прямо перед собой; передвигаясь, они не оборачивались.

10 Лица у них были такими: у каждого из четырех было человеческое лицо, на правой стороне у каждого было лицо льва, а на левой стороне — лицо быка; еще у каждого из них было по лицу орла.

11 Такими были их лица. Крылья у них были простерты вверх; у каждого было по два крыла: одно касалось крыла другого существа по обеим сторонам, а два крыла закрывали тело.

12 Каждое из них шло лицом вперед. Куда бы ни шел дух, шли и они, не оборачиваясь на ходу.

13 Облик живых существ был подобен пламенеющим углям, подобен факелам. Огонь непрестанно перемещался посреди существ; он пламенел, и из него вырывалась молния.

14 Существа быстро передвигались вперед и назад, подобно тому, как сверкает молния.

15 Я смотрел на живых существ и видел на земле колеса возле них, по одному на каждого из четырех.

16 Колеса выглядели и были устроены следующим образом: они искрились, как хризолит, и все четыре были одинаковыми на вид; они выглядели так, словно колесо находилось в колесе.

17 Двигаясь, они могли направляться в любую из четырех сторон, куда были обращены существа; когда существа передвигались, колеса не поворачивались.

18 Их ободья — высоки и страшны; ободья у всех четырех были кругом полны глаз.

19 Когда живые существа двигались, двигались и колеса, располагавшиеся возле них; когда существа поднимались с земли, поднимались и колеса.

20 Куда бы ни шел дух, шли и они; колеса поднимались с ними, потому что дух живых существ был в колесах.

21 Когда существа двигались, они тоже двигались; когда существа стояли, они тоже стояли, а когда существа поднимались с земли, колеса поднимались вместе с ними, потому что дух живых существ был в колесах.

22 Над головами живых существ было нечто, подобное своду, искрящееся, словно кристалл, распростертое над их головами.

23 Под сводом их крылья были простерты одно к другому, и у каждого из них было по два крыла, которые закрывали тело.

24 Когда существа двигались, я слышал шум от их крыльев, подобный реву могучих вод, подобный голосу Всемогущего, подобный боевому кличу в воинском лагере. Останавливаясь, они опускали крылья.

25 И из-за свода над их головами раздавался голос; останавливаясь, они опускали крылья.

26 Над сводом, который был над их головами, было нечто, подобное престолу из сапфира, а над подобием престола, сверху, восседал Некто, похожий на человека.

27 Я видел, что от пояса и выше Он был похож на сияющий металл, словно бы исполненный пламени, а ниже того места Он был похож на огонь; Его окружало сияние.

28 Сияние вокруг Него было подобно радуге в облаках в дождливый день.

Єзекiїль

Розділ 1

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —

3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.

10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.

11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.

13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.

14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.

17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.

18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.

23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.

26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.

28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

Книга пророка Иезекииля

Глава 1

Єзекiїль

Розділ 1

1 На тридцатом году моей жизни, в пятый день четвертого месяца, когда я был среди пленников у реки Кевар, небеса раскрылись, и было мне видение от Бога.

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

2 В пятый день месяца (шел пятый год плена царя Иехонии)

2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —

3 слово Господа было к священнику Иезекиилю, сыну Бузия, у реки Кевар в стране халдеев, и там на нем была рука Господня.

3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

4 Я смотрел и видел смерч, который надвигался с севера: огромное облако со сверкающими молниями, окруженное сиянием. Посреди огня было нечто, подобное сияющему металлу.

4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

5 В огне были подобия четырех живых существ. Обличием они походили на людей,

5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

6 но у каждого из них было по четыре лица и четыре крыла.

6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

7 Ноги у них были прямыми, а ступни ног — как у теленка, и сверкали, как отполированная бронза.

7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

8 Под крыльями на четырех их сторонах у них были человеческие руки. У всех их были лица и крылья,

8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

9 и крылья их соприкасались одно с другим. Каждое из них двигалось прямо перед собой; передвигаясь, они не оборачивались.

9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.

10 Лица у них были такими: у каждого из четырех было человеческое лицо, на правой стороне у каждого было лицо льва, а на левой стороне — лицо быка; еще у каждого из них было по лицу орла.

10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.

11 Такими были их лица. Крылья у них были простерты вверх; у каждого было по два крыла: одно касалось крыла другого существа по обеим сторонам, а два крыла закрывали тело.

11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.

12 Каждое из них шло лицом вперед. Куда бы ни шел дух, шли и они, не оборачиваясь на ходу.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.

13 Облик живых существ был подобен пламенеющим углям, подобен факелам. Огонь непрестанно перемещался посреди существ; он пламенел, и из него вырывалась молния.

13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.

14 Существа быстро передвигались вперед и назад, подобно тому, как сверкает молния.

14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.

15 Я смотрел на живых существ и видел на земле колеса возле них, по одному на каждого из четырех.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

16 Колеса выглядели и были устроены следующим образом: они искрились, как хризолит, и все четыре были одинаковыми на вид; они выглядели так, словно колесо находилось в колесе.

16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.

17 Двигаясь, они могли направляться в любую из четырех сторон, куда были обращены существа; когда существа передвигались, колеса не поворачивались.

17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.

18 Их ободья — высоки и страшны; ободья у всех четырех были кругом полны глаз.

18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.

19 Когда живые существа двигались, двигались и колеса, располагавшиеся возле них; когда существа поднимались с земли, поднимались и колеса.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.

20 Куда бы ни шел дух, шли и они; колеса поднимались с ними, потому что дух живых существ был в колесах.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.

21 Когда существа двигались, они тоже двигались; когда существа стояли, они тоже стояли, а когда существа поднимались с земли, колеса поднимались вместе с ними, потому что дух живых существ был в колесах.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.

22 Над головами живых существ было нечто, подобное своду, искрящееся, словно кристалл, распростертое над их головами.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.

23 Под сводом их крылья были простерты одно к другому, и у каждого из них было по два крыла, которые закрывали тело.

23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.

24 Когда существа двигались, я слышал шум от их крыльев, подобный реву могучих вод, подобный голосу Всемогущего, подобный боевому кличу в воинском лагере. Останавливаясь, они опускали крылья.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

25 И из-за свода над их головами раздавался голос; останавливаясь, они опускали крылья.

25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.

26 Над сводом, который был над их головами, было нечто, подобное престолу из сапфира, а над подобием престола, сверху, восседал Некто, похожий на человека.

26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.

27 Я видел, что от пояса и выше Он был похож на сияющий металл, словно бы исполненный пламени, а ниже того места Он был похож на огонь; Его окружало сияние.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.

28 Сияние вокруг Него было подобно радуге в облаках в дождливый день.

28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.