Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

1 В седьмом году, в десятый день пятого месяца некоторые из старейшин Израиля пришли спросить Господа и сели передо мной.

2 И было ко мне слово Господа:

3 — Сын человеческий, говори со старейшинами Израиля и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Вы пришли вопрошать Меня? Верно, как и то, что Я живу, Я не позволю вам вопрошать Меня», — возвещает Владыка Господь.

4 Будешь ли судить их? Будешь ли судить их, сын человеческий? Тогда укажи им на мерзости их предков

5 и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: В день, когда Я избрал Израиль, Я с поднятой рукой поклялся потомкам дома Иакова и открылся им в Египте. С поднятой рукой Я сказал им: „Я — Господь, ваш Бог“.

6 В тот день Я поклялся им, что выведу их из Египта в землю, которую Я для них усмотрел, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель,

7 и сказал им: „Пусть каждый отвергнет гнусные истуканы, которыми вы любуетесь, и идолами Египта не оскверняется. Я — Господь, ваш Бог“.

8 Но они восстали против Меня и не стали Меня слушать; они не отвергли гнусные истуканы, которыми любовались, и не отвергли идолов Египта. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и обращу на них Свой гнев в земле Египта.

9 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, среди которых они жили и на глазах у которых Я открылся израильтянам, выведя их из Египта.

10 Поэтому Я вывел их из Египта и привел в пустыню.

11 Я дал им Мои установления и объявил Мои законы, потому что тот, кто исполняет их, будет жив ими.

12 Еще Я дал им Мои субботы как знак между нами, чтобы они знали, что Я, Господь, их освящаю.

13 Но народ Израиля восстал против Меня в пустыне. Они не соблюдали Моих установлений и отвергли Мои законы — хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими — и полностью осквернили Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и погублю их в пустыне.

14 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я вывел их.

15 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что не приведу их в землю, которую им отдал, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель,

16 потому что они отвергли Мои законы, не соблюдали Моих установлений и оскверняли Мои субботы. Ведь их сердца были преданы идолам.

17 Но Я поглядел на них с жалостью и не погубил, не уничтожил их в пустыне.

18 В пустыне Я сказал их детям: „Не исполняйте установлений и законов ваших отцов и не оскверняйте себя их идолами.

19 Я — Господь, ваш Бог; следуйте Моим установлениям и прилежно исполняйте Мои законы.

20 Храните Мои субботы святыми, чтобы они были знаком между нами. Тогда вы узнаете, что Я — Господь, ваш Бог“.

21 Но их дети восстали против Меня: они не исполняли Моих установлений, не старались исполнять Мои законы — хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими — и оскверняли Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них в пустыне Свою ярость и расточу Свой гнев.

22 Но Я удержал Свою руку и ради Моего имени поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я их вывел.

23 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что рассею их среди народов и разбросаю по странам

24 за то, что они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления и оскверняли Мои субботы, а глаза их были обращены к идолам их отцов.

25 Еще Я дал им установления, которые не были хороши, и законы, по которым нельзя жить.

26 Я разрешил им оскверняться их дарами — принесением в огненную жертву каждого первенца, — чтобы ужаснуть их, чтобы они узнали, что Я — Господь».

27 Поэтому, сын человеческий, говори с народом Израиля и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Этим ваши предки тоже оскорбляли Меня, поступая со Мной вероломно.

28 Я привел их в землю, которую клялся им дать, а они, завидев высокий холм или тенистое дерево, приносили там жертвы, совершали приношения, которые возбуждали Мой гнев, возносили благовонный фимиам и воздавали жертвенные возлияния.

29 Я спросил их: „Что это за возвышенность, на которую вы ходите?“» (Поэтому такие капища называются «возвышенностями» и до сегодняшнего дня.)

30 — Поэтому скажи дому Израиля: «Так говорит Владыка Господь: Вы хотите осквернять себя по примеру отцов и блудить с их гнусными истуканами?

31 Когда вы приносите дары и проводите детей через огонь, вы по-прежнему оскверняете себя своими идолами. Неужели Я позволю вам вопрошать Меня, о дом Израиля? Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я не позволю вам вопрошать Меня.

32 Вы говорите: „Мы хотим быть как все народы, и роды земные, которые служат дереву и камню“, но вовеки не бывать тому, что у вас на уме.

33 Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я буду править вами могучей и простертой рукой и великой яростью.

34 Я выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, — могучей и простертой рукой и великой яростью.

35 Я приведу вас в пустыню народов и там буду судиться с вами лицом к лицу.

36 Подобно тому, как Я судился с вашими предками в пустыне земли Египта, так Я буду судиться и с вами, — возвещает Владыка Господь. —

37 Я проведу вас под жезлом и введу в узы завета.

38 Я очищу вас от тех, кто взбунтовался и восстал против Меня. Хотя Я и выведу их из земли, где они живут как пришельцы, но в землю Израиля они не войдут. Тогда вы узнаете, что Я — Господь».

39 А о вас, дом Израиля, так говорит Владыка Господь: «Ступайте, служите своим идолам и ныне, и впредь, если не будете слушать Меня, но Моего святого имени вам своими дарами и идолами больше не осквернять.

40 Ведь на Моей святой горе, на горной вершине Израиля, — возвещает Владыка Господь, — там, в той земле, весь дом Израиля будет служить Мне, и там Я приму их с благоволением. Там Я потребую ваших приношений и лучших даров со всеми священными жертвами.

41 Я приму вас, как приятный запах благовоний, когда выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, и явлю среди вас Свою святость на глазах у народов.

42 Тогда вы узнаете, что Я — Господь, когда Я приведу вас в землю Израиля, в землю, которую Я с поднятой рукой клялся отдать вашим отцам.

43 Там вы вспомните свои пути и дела, которыми оскверняли себя, и будете гнушаться себя из-за зла, которое сделали.

44 Вы узнаете, что Я — Господь, когда Я поступлю с вами ради Моего имени, а не по вашим злым путям и скверным делам, о дом Израиля», — возвещает Владыка Господь.

45 Было ко мне слово Господа:

46 — Сын человеческий, обрати лицо на юг; проповедуй против южных земель и пророчествуй о лесах южного края.

47 Скажи лесу южного края: Слушай слово Господа. Так говорит Владыка Господь: «Смотри, Я зажигаю среди тебя огонь, и он уничтожит все твои деревья, и зеленые, и засохшие. Не погаснет пылающее пламя, и вся земля с юга до севера будет опалена им.

48 Всякая плоть увидит, что Я, Господь, зажег его; оно не погаснет».

49 Тогда я сказал: — О Владыка Господь! Они говорят мне: «Разве он говорит не притчами?»

Єзекiїль

Розділ 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

Книга пророка Иезекииля Глава 20	Єзекiїль Розділ 20
1 В седьмом году, в десятый день пятого месяца некоторые из старейшин Израиля пришли спросить Господа и сели передо мной.	1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
2 И было ко мне слово Господа:	2 І було́ мені слово Господнє таке:
3 — Сын человеческий, говори со старейшинами Израиля и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Вы пришли вопрошать Меня? Верно, как и то, что Я живу, Я не позволю вам вопрошать Меня», — возвещает Владыка Господь.	3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!
4 Будешь ли судить их? Будешь ли судить их, сын человеческий? Тогда укажи им на мерзости их предков	4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,
5 и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: В день, когда Я избрал Израиль, Я с поднятой рукой поклялся потомкам дома Иакова и открылся им в Египте. С поднятой рукой Я сказал им: „Я — Господь, ваш Бог“.	5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,
6 В тот день Я поклялся им, что выведу их из Египта в землю, которую Я для них усмотрел, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель,	6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.
7 и сказал им: „Пусть каждый отвергнет гнусные истуканы, которыми вы любуетесь, и идолами Египта не оскверняется. Я — Господь, ваш Бог“.	7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!
8 Но они восстали против Меня и не стали Меня слушать; они не отвергли гнусные истуканы, которыми любовались, и не отвергли идолов Египта. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и обращу на них Свой гнев в земле Египта.	8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.
9 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, среди которых они жили и на глазах у которых Я открылся израильтянам, выведя их из Египта.	9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.
10 Поэтому Я вывел их из Египта и привел в пустыню.	10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.
11 Я дал им Мои установления и объявил Мои законы, потому что тот, кто исполняет их, будет жив ими.	11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.
12 Еще Я дал им Мои субботы как знак между нами, чтобы они знали, что Я, Господь, их освящаю.	12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.
13 Но народ Израиля восстал против Меня в пустыне. Они не соблюдали Моих установлений и отвергли Мои законы — хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими — и полностью осквернили Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и погублю их в пустыне.	13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.
14 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я вывел их.	14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
15 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что не приведу их в землю, которую им отдал, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель,	15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,
16 потому что они отвергли Мои законы, не соблюдали Моих установлений и оскверняли Мои субботы. Ведь их сердца были преданы идолам.	16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.
17 Но Я поглядел на них с жалостью и не погубил, не уничтожил их в пустыне.	17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.
18 В пустыне Я сказал их детям: „Не исполняйте установлений и законов ваших отцов и не оскверняйте себя их идолами.	18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!
19 Я — Господь, ваш Бог; следуйте Моим установлениям и прилежно исполняйте Мои законы.	19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.
20 Храните Мои субботы святыми, чтобы они были знаком между нами. Тогда вы узнаете, что Я — Господь, ваш Бог“.	20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!
21 Но их дети восстали против Меня: они не исполняли Моих установлений, не старались исполнять Мои законы — хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими — и оскверняли Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них в пустыне Свою ярость и расточу Свой гнев.	21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.
22 Но Я удержал Свою руку и ради Моего имени поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я их вывел.	22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.
23 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что рассею их среди народов и разбросаю по странам	23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,
24 за то, что они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления и оскверняли Мои субботы, а глаза их были обращены к идолам их отцов.	24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.
25 Еще Я дал им установления, которые не были хороши, и законы, по которым нельзя жить.	25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
26 Я разрешил им оскверняться их дарами — принесением в огненную жертву каждого первенца, — чтобы ужаснуть их, чтобы они узнали, что Я — Господь».	26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!
27 Поэтому, сын человеческий, говори с народом Израиля и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Этим ваши предки тоже оскорбляли Меня, поступая со Мной вероломно.	27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:
28 Я привел их в землю, которую клялся им дать, а они, завидев высокий холм или тенистое дерево, приносили там жертвы, совершали приношения, которые возбуждали Мой гнев, возносили благовонный фимиам и воздавали жертвенные возлияния.	28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.
29 Я спросил их: „Что это за возвышенность, на которую вы ходите?“» (Поэтому такие капища называются «возвышенностями» и до сегодняшнего дня.)	29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.
30 — Поэтому скажи дому Израиля: «Так говорит Владыка Господь: Вы хотите осквернять себя по примеру отцов и блудить с их гнусными истуканами?	30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?
31 Когда вы приносите дары и проводите детей через огонь, вы по-прежнему оскверняете себя своими идолами. Неужели Я позволю вам вопрошать Меня, о дом Израиля? Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я не позволю вам вопрошать Меня.	31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!
32 Вы говорите: „Мы хотим быть как все народы, и роды земные, которые служат дереву и камню“, но вовеки не бывать тому, что у вас на уме.	32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.
33 Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я буду править вами могучей и простертой рукой и великой яростью.	33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!
34 Я выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, — могучей и простертой рукой и великой яростью.	34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.
35 Я приведу вас в пустыню народов и там буду судиться с вами лицом к лицу.	35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —
36 Подобно тому, как Я судился с вашими предками в пустыне земли Египта, так Я буду судиться и с вами, — возвещает Владыка Господь. —	36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
37 Я проведу вас под жезлом и введу в узы завета.	37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.
38 Я очищу вас от тех, кто взбунтовался и восстал против Меня. Хотя Я и выведу их из земли, где они живут как пришельцы, но в землю Израиля они не войдут. Тогда вы узнаете, что Я — Господь».	38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!
39 А о вас, дом Израиля, так говорит Владыка Господь: «Ступайте, служите своим идолам и ныне, и впредь, если не будете слушать Меня, но Моего святого имени вам своими дарами и идолами больше не осквернять.	39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.
40 Ведь на Моей святой горе, на горной вершине Израиля, — возвещает Владыка Господь, — там, в той земле, весь дом Израиля будет служить Мне, и там Я приму их с благоволением. Там Я потребую ваших приношений и лучших даров со всеми священными жертвами.	40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!
41 Я приму вас, как приятный запах благовоний, когда выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, и явлю среди вас Свою святость на глазах у народов.	41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.
42 Тогда вы узнаете, что Я — Господь, когда Я приведу вас в землю Израиля, в землю, которую Я с поднятой рукой клялся отдать вашим отцам.	42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.
43 Там вы вспомните свои пути и дела, которыми оскверняли себя, и будете гнушаться себя из-за зла, которое сделали.	43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.
44 Вы узнаете, что Я — Господь, когда Я поступлю с вами ради Моего имени, а не по вашим злым путям и скверным делам, о дом Израиля», — возвещает Владыка Господь.	44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.
45 Было ко мне слово Господа:	45
46 — Сын человеческий, обрати лицо на юг; проповедуй против южных земель и пророчествуй о лесах южного края.	46
47 Скажи лесу южного края: Слушай слово Господа. Так говорит Владыка Господь: «Смотри, Я зажигаю среди тебя огонь, и он уничтожит все твои деревья, и зеленые, и засохшие. Не погаснет пылающее пламя, и вся земля с юга до севера будет опалена им.	47
48 Всякая плоть увидит, что Я, Господь, зажег его; оно не погаснет».	48
49 Тогда я сказал: — О Владыка Господь! Они говорят мне: «Разве он говорит не притчами?»	49

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

Єзекiїль

Розділ 20

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

Єзекiїль

Розділ 20

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

Єзекiїль

Розділ 20

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

Єзекiїль

Розділ 20

Ветхий
завет

Новый
завет