Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Марка

Глава 3

1 Иисус снова пришел в синагогу. Там был человек с иссохшей рукой.

2 Фарисеи внимательно наблюдали за Ним, не исцелит ли Он этого человека в субботу, чтобы потом обвинить Его.

3 Иисус сказал человеку с иссохшей рукой: — Встань посередине.

4 Затем Он спросил их: — Что позволительно делать в субботу, добро или зло? Спасать жизнь или губить? Они молчали.

5 Тогда Иисус, обведя их гневным взглядом и скорбя о черствости их сердец, сказал тому человеку: — Протяни руку. Тот протянул, и его рука стала совершенно здоровой.

6 Выйдя из синагоги, фарисеи немедленно начали совещаться со сторонниками Ирода о том, как им убить Иисуса.

7 А Иисус пошел с учениками к озеру. За ними следовало великое множество народа из Галилеи, Иудеи,

8 Иерусалима, Идумеи, из-за реки Иордана, из окрестностей Тира и Сидона. Эти люди шли к Иисусу, потому что слышали о делах, которые Он совершал.

9 Иисус велел ученикам приготовить лодку, чтобы не теснили Его, потому что толпа была весьма многочисленна.

10 Он исцелил многих людей, и поэтому все больные пробирались вперед, чтобы прикоснуться к Нему.

11 А те, в ком были нечистые духи, когда видели Его, падали перед Ним ниц и кричали: — Ты — Сын Бога!

12 Но Иисус строго запрещал им разглашать о том, кто Он.

13 Однажды Иисус поднялся на гору и позвал к Себе тех, кого Сам пожелал. Они пришли к Нему,

14 и из них Он избрал двенадцать человек, которых и назвал апостолами, чтобы они всегда были с Ним, и чтобы Он мог посылать их возвещать Радостную Весть.

15 Он также наделил их властью изгонять демонов.

16 Итак, Иисус назначил двенадцать человек: Симона (которому Он дал имя Петр),

17 Иакова, сына Зеведея, и Иоанна, брата Иакова (их Он называл «Воанергес», что значит «Сыновья грома»),

18 Андрея, Филиппа, Варфоломея, Матфея, Фому, Иакова (сына Алфея), Фаддея, Симона Кананита

19 и Иуду Искариота (который впоследствии и предал Иисуса).

20 Однажды, когда Иисус вошел в дом, опять собралась толпа, так что Ему и Его ученикам даже поесть было некогда.

21 Услышав об этом, родственники Иисуса пришли забрать Его, потому что они говорили: — Он не в Своем уме.

22 А учители Закона, пришедшие из Иерусалима, утверждали: — Он одержим Веельзевулом. Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.

23 Тогда, подозвав их к Себе, Иисус стал объяснять им с помощью притч: — Как сатана может изгонять сатану?

24 Если царство разделится на враждующие части, оно не сможет устоять,

25 и если дом будет разделен враждой, то этот дом не сможет устоять.

26 Если сатана разделился и враждует против самого себя, то он не может устоять, и конец его близок.

27 Ведь никто не может войти в дом сильного человека и разграбить его добро, если сначала не свяжет его, — только тогда можно будет ограбить его дом.

28 Говорю вам истину: все грехи и любое кощунство будут прощены людям,

29 но тот, кто будет хулить Святого Духа, тому не простится никогда, вина за этот грех остается на человеке навсегда.

30 Он сказал это потому, что они говорили, будто в Нем нечистый дух.

31 Пришли Его мать и братья и, стоя снаружи, попросили позвать Его.

32 Вокруг Иисуса было много людей, и Ему передали: — Твоя мать, Твои братья и сестры стоят снаружи и спрашивают Тебя.

33 — Кто Мне мать и кто Мне братья? — спросил их в ответ Иисус.

34 Он обвел взглядом сидящих вокруг Него людей и сказал: — Вот Моя мать и Мои братья.

35 Кто исполняет Божью волю, тот Мне и брат, и сестра, и мать.

Вiд Марка

Розділ 3

1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.

3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“

4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.

5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!

6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.

7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.

10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.

11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“

12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.

13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,

15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.

16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,

17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,

18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та

19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.

20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.

22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.

23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?

24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.

25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.

26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.

27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.

28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.

30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.

31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.

32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.

33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“

34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!

35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.

Евангелие от Марка Глава 3	Вiд Марка Розділ 3
1 Иисус снова пришел в синагогу. Там был человек с иссохшей рукой.	1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
2 Фарисеи внимательно наблюдали за Ним, не исцелит ли Он этого человека в субботу, чтобы потом обвинить Его.	2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
3 Иисус сказал человеку с иссохшей рукой: — Встань посередине.	3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
4 Затем Он спросил их: — Что позволительно делать в субботу, добро или зло? Спасать жизнь или губить? Они молчали.	4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
5 Тогда Иисус, обведя их гневным взглядом и скорбя о черствости их сердец, сказал тому человеку: — Протяни руку. Тот протянул, и его рука стала совершенно здоровой.	5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
6 Выйдя из синагоги, фарисеи немедленно начали совещаться со сторонниками Ирода о том, как им убить Иисуса.	6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
7 А Иисус пошел с учениками к озеру. За ними следовало великое множество народа из Галилеи, Иудеи,	7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
8 Иерусалима, Идумеи, из-за реки Иордана, из окрестностей Тира и Сидона. Эти люди шли к Иисусу, потому что слышали о делах, которые Он совершал.	8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
9 Иисус велел ученикам приготовить лодку, чтобы не теснили Его, потому что толпа была весьма многочисленна.	9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
10 Он исцелил многих людей, и поэтому все больные пробирались вперед, чтобы прикоснуться к Нему.	10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
11 А те, в ком были нечистые духи, когда видели Его, падали перед Ним ниц и кричали: — Ты — Сын Бога!	11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
12 Но Иисус строго запрещал им разглашать о том, кто Он.	12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
13 Однажды Иисус поднялся на гору и позвал к Себе тех, кого Сам пожелал. Они пришли к Нему,	13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
14 и из них Он избрал двенадцать человек, которых и назвал апостолами, чтобы они всегда были с Ним, и чтобы Он мог посылать их возвещать Радостную Весть.	14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
15 Он также наделил их властью изгонять демонов.	15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
16 Итак, Иисус назначил двенадцать человек: Симона (которому Он дал имя Петр),	16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
17 Иакова, сына Зеведея, и Иоанна, брата Иакова (их Он называл «Воанергес», что значит «Сыновья грома»),	17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
18 Андрея, Филиппа, Варфоломея, Матфея, Фому, Иакова (сына Алфея), Фаддея, Симона Кананита	18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
19 и Иуду Искариота (который впоследствии и предал Иисуса).	19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
20 Однажды, когда Иисус вошел в дом, опять собралась толпа, так что Ему и Его ученикам даже поесть было некогда.	20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
21 Услышав об этом, родственники Иисуса пришли забрать Его, потому что они говорили: — Он не в Своем уме.	21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
22 А учители Закона, пришедшие из Иерусалима, утверждали: — Он одержим Веельзевулом. Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.	22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
23 Тогда, подозвав их к Себе, Иисус стал объяснять им с помощью притч: — Как сатана может изгонять сатану?	23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
24 Если царство разделится на враждующие части, оно не сможет устоять,	24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
25 и если дом будет разделен враждой, то этот дом не сможет устоять.	25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
26 Если сатана разделился и враждует против самого себя, то он не может устоять, и конец его близок.	26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
27 Ведь никто не может войти в дом сильного человека и разграбить его добро, если сначала не свяжет его, — только тогда можно будет ограбить его дом.	27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
28 Говорю вам истину: все грехи и любое кощунство будут прощены людям,	28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
29 но тот, кто будет хулить Святого Духа, тому не простится никогда, вина за этот грех остается на человеке навсегда.	29 Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
30 Он сказал это потому, что они говорили, будто в Нем нечистый дух.	30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
31 Пришли Его мать и братья и, стоя снаружи, попросили позвать Его.	31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
32 Вокруг Иисуса было много людей, и Ему передали: — Твоя мать, Твои братья и сестры стоят снаружи и спрашивают Тебя.	32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
33 — Кто Мне мать и кто Мне братья? — спросил их в ответ Иисус.	33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
34 Он обвел взглядом сидящих вокруг Него людей и сказал: — Вот Моя мать и Мои братья.	34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
35 Кто исполняет Божью волю, тот Мне и брат, и сестра, и мать.	35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Марка

Глава 3

Вiд Марка

Розділ 3

Евангелие от Марка

Глава 3

Вiд Марка

Розділ 3

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Марка

Глава 3

Вiд Марка

Розділ 3

Евангелие от Марка

Глава 3

Вiд Марка

Розділ 3

Ветхий
завет

Новый
завет