Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 25

1 Тогда Небесное Царство будет подобно десяти девушкам, которые, взяв свои лампы, вышли встречать жениха.

2 Пять из них были глупыми, а другие пять умными.

3 Глупые девушки взяли лампы, но не взяли для них масла.

4 А умные вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.

5 Жених задержался, и они все стали дремать и заснули.

6 Около полуночи раздался крик: «Жених идет! Выходите встречать его!»

7 Девушки проснулись и стали поправлять свои лампы.

8 Глупые сказали умным: «Дайте нам немного масла, наши лампы гаснут».

9 «Нет, — ответили те, — если мы поделимся с вами маслом, то не хватит ни вам, ни нам. Пойдите лучше к торговцам и купите».

10 Только они ушли за маслом, пришел жених. Девушки с зажженными лампами вошли с ним на свадебный пир, и дверь за ними закрылась.

11 Позже вернулись и остальные девушки и стали просить: «Господин! Господин! Открой нам!»

12 Но жених ответил: «Говорю вам истину: я не знаю вас».

13 Поэтому бодрствуйте: ведь вы не знаете ни дня, ни часа, в который придет Сын Человеческий.

14 Тогда будет, как у того человека, который, отправляясь в далекое путешествие, созвал своих слуг и поручил им свое имущество.

15 Одному он дал пять талантов, другому — два, третьему один, каждому по его способностям, а сам уехал.

16 Получивший пять талантов сразу пошел, вложил деньги в дело и приобрел еще пять.

17 Получивший два таланта тоже приобрел еще два.

18 А тот, который получил один талант, пошел, вырыл яму и закопал деньги, которые ему доверил хозяин.

19 Прошло много времени, и вот хозяин этих слуг вернулся и потребовал у них отчета.

20 Человек, которому было доверено пять талантов, принес и другие пять: «Смотри, — сказал он хозяину, — ты доверил мне пять талантов, и я выручил еще пять!»

21 Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен в малом, и я поручу тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»

22 Пришел и человек с двумя талантами. «Хозяин, — сказал он, — ты доверил мне два таланта, смотри, я выручил еще два!»

23 Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я смогу поручить тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»

24 Затем пришел и тот, кому был доверен один талант. «Господин, — говорит он, — я знал, что ты человек суровый, жнешь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.

25 Я очень боялся и поэтому пошел и спрятал твой талант в землю. Вот то, что тебе принадлежит».

26 Хозяин же ответил: «Злой и ленивый слуга! Значит, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?

27 В таком случае ты должен был пустить мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, ты мог отдать их мне с прибылью.

28 Заберите у него этот талант и отдайте тому, у кого десять талантов.

29 Потому что каждому, у кого есть, будет дано еще, и у него будет избыток. А у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.

30 Выбросьте этого негодного слугу вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов».

31 Когда Сын Человеческий придет в Своей славе и с Ним все ангелы, тогда Он сядет на престоле Своей славы.

32 Перед Ним будут собраны все народы, и Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов.

33 Овец Он соберет по правую сторону от Себя, а козлов — по левую.

34 Тогда Царь скажет тем, кто по правую сторону: «Придите ко Мне, благословенные Моим Отцом, получите ваше наследство — Царство, приготовленное вам еще от создания мира.

35 Потому что Я был голоден, и вы накормили Меня; Я хотел пить, и вы напоили Меня; Я был странником, и вы приютили Меня.

36 Я был наг, и вы одели Меня; Я был болен, и вы ухаживали за Мной; Я был в темнице, и вы пришли навестить Меня».

37 Тогда праведные скажут: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным и накормили Тебя? Когда Ты хотел пить, и мы дали Тебе напиться?

38 Когда мы видели Тебя странником и приютили Тебя, или видели нагим и одели?

39 Когда мы видели Тебя больным или в темнице и навестили Тебя?»

40 Царь им ответит: «Говорю вам истину: то, что вы сделали одному из наименьших Моих братьев, вы сделали Мне».

41 Тогда Он скажет и тем, кто будет по левую сторону: «Идите от Меня, проклятые, в вечный огонь, приготовленный для дьявола и его ангелов.

42 Потому что Я был голоден, и вы не накормили Меня; Я хотел пить, и вы не напоили Меня;

43 Я был странником, и вы не приютили Меня; Я был наг, и вы не одели Меня; Я был болен и в темнице, и вы не навестили Меня».

44 Они тоже спросят: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным, или когда Ты хотел пить, или был странником, или нуждался в одежде, или был болен, или в темнице, и мы не помогли Тебе?»

45 Он им ответит: «Говорю вам истину: все, чего вы не сделали для одного из наименьших, вы не сделали Мне».

46 И они пойдут в вечное наказание, а праведники — в вечную жизнь.

Вiд Матвiя

Розділ 25

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.

2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.

30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!

31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.

33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.

34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

Евангелие от Матфея Глава 25	Вiд Матвiя Розділ 25
1 Тогда Небесное Царство будет подобно десяти девушкам, которые, взяв свои лампы, вышли встречать жениха.	1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 Пять из них были глупыми, а другие пять умными.	2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Глупые девушки взяли лампы, но не взяли для них масла.	3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 А умные вместе с лампами взяли и масло в кувшинах.	4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 Жених задержался, и они все стали дремать и заснули.	5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 Около полуночи раздался крик: «Жених идет! Выходите встречать его!»	6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Девушки проснулись и стали поправлять свои лампы.	7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 Глупые сказали умным: «Дайте нам немного масла, наши лампы гаснут».	8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 «Нет, — ответили те, — если мы поделимся с вами маслом, то не хватит ни вам, ни нам. Пойдите лучше к торговцам и купите».	9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 Только они ушли за маслом, пришел жених. Девушки с зажженными лампами вошли с ним на свадебный пир, и дверь за ними закрылась.	10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 Позже вернулись и остальные девушки и стали просить: «Господин! Господин! Открой нам!»	11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 Но жених ответил: «Говорю вам истину: я не знаю вас».	12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Поэтому бодрствуйте: ведь вы не знаете ни дня, ни часа, в который придет Сын Человеческий.	13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 Тогда будет, как у того человека, который, отправляясь в далекое путешествие, созвал своих слуг и поручил им свое имущество.	14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 Одному он дал пять талантов, другому — два, третьему один, каждому по его способностям, а сам уехал.	15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 Получивший пять талантов сразу пошел, вложил деньги в дело и приобрел еще пять.	16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 Получивший два таланта тоже приобрел еще два.	17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 А тот, который получил один талант, пошел, вырыл яму и закопал деньги, которые ему доверил хозяин.	18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 Прошло много времени, и вот хозяин этих слуг вернулся и потребовал у них отчета.	19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 Человек, которому было доверено пять талантов, принес и другие пять: «Смотри, — сказал он хозяину, — ты доверил мне пять талантов, и я выручил еще пять!»	20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен в малом, и я поручу тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»	21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 Пришел и человек с двумя талантами. «Хозяин, — сказал он, — ты доверил мне два таланта, смотри, я выручил еще два!»	22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 Хозяин сказал: «Молодец! Ты хороший и верный слуга! Ты был верен мне в малом, и я смогу поручить тебе более важное дело. Заходи и веселись со своим хозяином!»	23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 Затем пришел и тот, кому был доверен один талант. «Господин, — говорит он, — я знал, что ты человек суровый, жнешь там, где не сеял, и собираешь там, где не рассыпал.	24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 Я очень боялся и поэтому пошел и спрятал твой талант в землю. Вот то, что тебе принадлежит».	25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 Хозяин же ответил: «Злой и ленивый слуга! Значит, ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал?	26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 В таком случае ты должен был пустить мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, ты мог отдать их мне с прибылью.	27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Заберите у него этот талант и отдайте тому, у кого десять талантов.	28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 Потому что каждому, у кого есть, будет дано еще, и у него будет избыток. А у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.	29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 Выбросьте этого негодного слугу вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов».	30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 Когда Сын Человеческий придет в Своей славе и с Ним все ангелы, тогда Он сядет на престоле Своей славы.	31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 Перед Ним будут собраны все народы, и Он отделит одних людей от других, как пастух отделяет овец от козлов.	32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 Овец Он соберет по правую сторону от Себя, а козлов — по левую.	33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 Тогда Царь скажет тем, кто по правую сторону: «Придите ко Мне, благословенные Моим Отцом, получите ваше наследство — Царство, приготовленное вам еще от создания мира.	34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 Потому что Я был голоден, и вы накормили Меня; Я хотел пить, и вы напоили Меня; Я был странником, и вы приютили Меня.	35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 Я был наг, и вы одели Меня; Я был болен, и вы ухаживали за Мной; Я был в темнице, и вы пришли навестить Меня».	36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 Тогда праведные скажут: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным и накормили Тебя? Когда Ты хотел пить, и мы дали Тебе напиться?	37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 Когда мы видели Тебя странником и приютили Тебя, или видели нагим и одели?	38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 Когда мы видели Тебя больным или в темнице и навестили Тебя?»	39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 Царь им ответит: «Говорю вам истину: то, что вы сделали одному из наименьших Моих братьев, вы сделали Мне».	40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 Тогда Он скажет и тем, кто будет по левую сторону: «Идите от Меня, проклятые, в вечный огонь, приготовленный для дьявола и его ангелов.	41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
42 Потому что Я был голоден, и вы не накормили Меня; Я хотел пить, и вы не напоили Меня;	42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 Я был странником, и вы не приютили Меня; Я был наг, и вы не одели Меня; Я был болен и в темнице, и вы не навестили Меня».	43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 Они тоже спросят: «Господи, когда это мы видели Тебя голодным, или когда Ты хотел пить, или был странником, или нуждался в одежде, или был болен, или в темнице, и мы не помогли Тебе?»	44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 Он им ответит: «Говорю вам истину: все, чего вы не сделали для одного из наименьших, вы не сделали Мне».	45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
46 И они пойдут в вечное наказание, а праведники — в вечную жизнь.	46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Евангелие от Матфея

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий
завет

Новый
завет