| Деяния апостоловГлава 1 | 
| 1  | 
| 2 описал всю Его жизнь с самого начала до того дня, когда Он вознёсся на небо, после того, как через Святого Духа дал наставления избранным апостолам Своим. | 
| 3  | 
| 4 Однажды, когда Иисус ел с ними, Он повелел:  | 
| 5  | 
| 6  | 
| 7 Иисус ответил им:  | 
| 8  | 
| 9 Сказав это, Он на глазах у апостолов вознёсся на небеса, и облако скрыло Его от них. | 
| 10 Они пристально вглядывались в небеса, как вдруг двое мужчин, одетых в белое, предстали перед ними | 
| 11 и сказали:  | 
| 12  | 
| 13 Придя туда, они поднялись в комнату наверху, где и остановились. Там были Пётр, Иоанн, Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков, сын Алфея, Симон Зилот и Иуда, сын Иакова. | 
| 14 Апостолы все вместе предались молитве. С ними было несколько женщин, а также Мария, мать Иисуса, и Его братья. | 
| 15  | 
| 16  | 
| 17 | 
| 18 (Иуда купил поле на деньги, полученные за это преступление, но упал головой вниз и разбился, и все внутренности его выпали наружу. | 
| 19  | 
| 20 Пётр сказал:  | 
| 21  | 
| 22 | 
| 23 И предложили они двоих: Иосифа, называемого Варсавой (известного также как Иуст), и Матфия. | 
| 24 Затем они помолились, говоря:  | 
| 25 чтобы он занял место служения апостола, которое оставил Иуда, когда отправился туда, где ему надлежит быть».  | 
| 26 Затем они бросили жребий, чтобы выбрать между этими двумя. Богу было угодно, чтобы жребий выпал Матфию, поэтому он тоже стал апостолом, как и остальные одиннадцать. | 
| ДiїРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся. | 
| 3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав. | 
| 4  | 
| 5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“ | 
| 6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“ | 
| 7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй. | 
| 8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“. | 
| 9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й. | 
| 10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них, | 
| 11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“ | 
| 12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня. | 
| 13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів. | 
| 14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його. | 
| 15  | 
| 16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в, | 
| 17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв. | 
| 18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось. | 
| 19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови. | 
| 20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“. | 
| 21  | 
| 22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“. | 
| 23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я. | 
| 24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав, | 
| 25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“. | 
| 26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів. | 
| Деяния апостоловГлава 1 | ДiїРозділ 1 | 
| 1  | 1  | 
| 2 описал всю Его жизнь с самого начала до того дня, когда Он вознёсся на небо, после того, как через Святого Духа дал наставления избранным апостолам Своим. | 2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся. | 
| 3  | 3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав. | 
| 4 Однажды, когда Иисус ел с ними, Он повелел:  | 4  | 
| 5  | 5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“ | 
| 6  | 6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“ | 
| 7 Иисус ответил им:  | 7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй. | 
| 8  | 8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“. | 
| 9 Сказав это, Он на глазах у апостолов вознёсся на небеса, и облако скрыло Его от них. | 9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й. | 
| 10 Они пристально вглядывались в небеса, как вдруг двое мужчин, одетых в белое, предстали перед ними | 10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них, | 
| 11 и сказали:  | 11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“ | 
| 12  | 12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня. | 
| 13 Придя туда, они поднялись в комнату наверху, где и остановились. Там были Пётр, Иоанн, Иаков и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков, сын Алфея, Симон Зилот и Иуда, сын Иакова. | 13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів. | 
| 14 Апостолы все вместе предались молитве. С ними было несколько женщин, а также Мария, мать Иисуса, и Его братья. | 14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його. | 
| 15  | 15  | 
| 16  | 16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в, | 
| 17 | 17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв. | 
| 18 (Иуда купил поле на деньги, полученные за это преступление, но упал головой вниз и разбился, и все внутренности его выпали наружу. | 18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось. | 
| 19  | 19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови. | 
| 20 Пётр сказал:  | 20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“. | 
| 21  | 21  | 
| 22 | 22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“. | 
| 23 И предложили они двоих: Иосифа, называемого Варсавой (известного также как Иуст), и Матфия. | 23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я. | 
| 24 Затем они помолились, говоря:  | 24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав, | 
| 25 чтобы он занял место служения апостола, которое оставил Иуда, когда отправился туда, где ему надлежит быть».  | 25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“. | 
| 26 Затем они бросили жребий, чтобы выбрать между этими двумя. Богу было угодно, чтобы жребий выпал Матфию, поэтому он тоже стал апостолом, как и остальные одиннадцать. | 26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів. |