ОткровениеГлава 18 |
|
1 |
|
2 И закричал он могучим голосом: |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 И, стоя поодаль от неё, из страха перед её муками они скажут: |
|
11 |
|
12 золото, серебро, драгоценные камни и жемчуг, полотно, багряницы, шёлк и красные ткани, лимонное дерево и всякие изделия из слоновой кости, драгоценного дерева, меди, железа и мрамора, |
|
13 корицу, пряности, ароматические курения, благовония, мирра, вино и масло, лучшую муку и пшеницу, крупный скот и овец, лошадей и повозки, тела и души людские. |
|
14 |
|
15 |
|
16 восклицая: |
|
17 |
|
18 а когда увидели, как дым поднимается от огня, на котором она сгорает, то закричали: |
|
19 Они посыпали головы пеплом и плакали, и горевали, восклицая: |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
Об'явленняРозділ 18 |
|
1 |
|
2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: „Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому, і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних, |
|
3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“ |
|
4 І почув я інший голос із неба, який говорив: „Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільника́ми гріхів його, і щоб не потра́пили в кара́ння його. |
|
5 Гріхи бо його досягли́ аж до неба, і Бог згадав про неправди його. |
|
6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав! |
|
7 Скільки він сла́вив себе та розкошува́в, стільки му́ки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“ |
|
8 Через це одного дня при́йдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спа́лений буде огнем, бо міцни́й Господь, Бог, що судить його!“ |
|
9 |
|
10 Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“ |
|
11 І земні купці́ будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу́, — |
|
12 вантажу́ золота, і срі́бла, і камі́ння дорогоцінного, і пе́рел, і віссо́ну, і порфі́ри, і шовку, і кармази́ну, і всякого дерева запашно́го, і всякого по́суду з слоно́вої кости, і всякого по́суду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармуро́вого, |
|
13 і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських. |
|
14 І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, — і вже їх ти не зна́йдеш! |
|
15 Купці цими реча́ми, що вони збагати́лися з нього, від стра́ху мук його стануть здалека, і бу́дуть плакати та голосити, |
|
16 і казати: „Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссо́н і порфіру та в кармази́н, і прикрашене золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами, |
|
17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство“. І кожен стерни́к, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, — стали здалека, |
|
18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: „Котре до великого міста подібне?“ |
|
19 І вони поси́пали по́рохом го́лови свої, і закричали, пла́чучи та голо́сячи, і ка́жучи: „Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагати́лися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожні́ло! |
|
20 Радій з цього, небо, і святі апо́столи та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!“ |
|
21 |
|
22 І голос гуслярі́в, і співакі́в, і сопі́льників, і сурмачі́в уже не буде чутий в тобі! І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва, і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі! |
|
23 І світло свічника́ вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були зе́мні вельможі, бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди! |
|
24 Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі“. |
ОткровениеГлава 18 |
Об'явленняРозділ 18 |
|
1 |
1 |
|
2 И закричал он могучим голосом: |
2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: „Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому, і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних, |
|
3 |
3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“ |
|
4 |
4 І почув я інший голос із неба, який говорив: „Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільника́ми гріхів його, і щоб не потра́пили в кара́ння його. |
|
5 |
5 Гріхи бо його досягли́ аж до неба, і Бог згадав про неправди його. |
|
6 |
6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав! |
|
7 |
7 Скільки він сла́вив себе та розкошува́в, стільки му́ки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“ |
|
8 |
8 Через це одного дня при́йдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спа́лений буде огнем, бо міцни́й Господь, Бог, що судить його!“ |
|
9 |
9 |
|
10 И, стоя поодаль от неё, из страха перед её муками они скажут: |
10 Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“ |
|
11 |
11 І земні купці́ будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу́, — |
|
12 золото, серебро, драгоценные камни и жемчуг, полотно, багряницы, шёлк и красные ткани, лимонное дерево и всякие изделия из слоновой кости, драгоценного дерева, меди, железа и мрамора, |
12 вантажу́ золота, і срі́бла, і камі́ння дорогоцінного, і пе́рел, і віссо́ну, і порфі́ри, і шовку, і кармази́ну, і всякого дерева запашно́го, і всякого по́суду з слоно́вої кости, і всякого по́суду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармуро́вого, |
|
13 корицу, пряности, ароматические курения, благовония, мирра, вино и масло, лучшую муку и пшеницу, крупный скот и овец, лошадей и повозки, тела и души людские. |
13 і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських. |
|
14 |
14 І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, — і вже їх ти не зна́йдеш! |
|
15 |
15 Купці цими реча́ми, що вони збагати́лися з нього, від стра́ху мук його стануть здалека, і бу́дуть плакати та голосити, |
|
16 восклицая: |
16 і казати: „Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссо́н і порфіру та в кармази́н, і прикрашене золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами, |
|
17 |
17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство“. І кожен стерни́к, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, — стали здалека, |
|
18 а когда увидели, как дым поднимается от огня, на котором она сгорает, то закричали: |
18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: „Котре до великого міста подібне?“ |
|
19 Они посыпали головы пеплом и плакали, и горевали, восклицая: |
19 І вони поси́пали по́рохом го́лови свої, і закричали, пла́чучи та голо́сячи, і ка́жучи: „Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагати́лися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожні́ло! |
|
20 |
20 Радій з цього, небо, і святі апо́столи та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!“ |
|
21 |
21 |
|
22 |
22 І голос гуслярі́в, і співакі́в, і сопі́льників, і сурмачі́в уже не буде чутий в тобі! І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва, і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі! |
|
23 |
23 І світло свічника́ вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були зе́мні вельможі, бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди! |
|
24 |
24 Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі“. |