Послание галатамГлава 1 |
1 |
2 Я обращаюсь к галатийским церквям с приветствиями от себя и от всех братьев, которые находятся со мной. |
3 Благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа. |
4 Он пожертвовал Собой за грехи наши, чтобы избавить нас от злого мира, в котором мы живём. Такова была воля Бога, Отца нашего. |
5 Слава Ему во веки веков! Аминь. |
6 |
7 но на самом деле иного Благовестия нет. Однако есть люди, которые смущают вас, пытаясь извратить Благовестие Христово. |
8 Но даже если мы или Ангел с небес станем проповедовать вам Благовестие, отличающееся от того, которое мы благовествовали вам, то пусть тот будет проклят! |
9 |
10 |
11 |
12 Не человек научил меня этому Благовестию, но Иисус Христос открыл мне его! |
13 |
14 В исповедании иудейской религии я опережал многих сотоварищей-иудеев моего возраста, так как я был весьма предан учению, полученному от моих предков. |
15 И когда Бог, избравший меня ещё до моего рождения по благодати Своей, призвал меня, |
16 чтобы открыть мне Своего Сына, я тотчас же начал благовествовать о Нём среди язычников. Я не стал советоваться ни с кем из людей |
17 и не пошёл в Иерусалим к предшествовавшим мне апостолам. Вместо этого я пошёл в Аравию, а затем вернулся в Дамаск. |
18 |
19 Однако других апостолов я не встретил, только Иакова, брата Господа. |
20 Бог — мой свидетель в том, что я не лгу. |
21 Затем я отправился в Сирию и Киликию. |
22 Но ни с кем из тех людей, которые принадлежали церквям Христовым в Иудее, я лично не был знаком. |
23 Они только слышали, что люди говорили обо мне: |
24 И они прославили Бога за меня. |
До галатiвРозділ 1 |
1 |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
6 |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
13 |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |
Послание галатамГлава 1 |
До галатiвРозділ 1 |
1 |
1 |
2 Я обращаюсь к галатийским церквям с приветствиями от себя и от всех братьев, которые находятся со мной. |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
3 Благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа. |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
4 Он пожертвовал Собой за грехи наши, чтобы избавить нас от злого мира, в котором мы живём. Такова была воля Бога, Отца нашего. |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
5 Слава Ему во веки веков! Аминь. |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
6 |
6 |
7 но на самом деле иного Благовестия нет. Однако есть люди, которые смущают вас, пытаясь извратить Благовестие Христово. |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
8 Но даже если мы или Ангел с небес станем проповедовать вам Благовестие, отличающееся от того, которое мы благовествовали вам, то пусть тот будет проклят! |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
9 |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
10 |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
11 |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
12 Не человек научил меня этому Благовестию, но Иисус Христос открыл мне его! |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
13 |
13 |
14 В исповедании иудейской религии я опережал многих сотоварищей-иудеев моего возраста, так как я был весьма предан учению, полученному от моих предков. |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
15 И когда Бог, избравший меня ещё до моего рождения по благодати Своей, призвал меня, |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
16 чтобы открыть мне Своего Сына, я тотчас же начал благовествовать о Нём среди язычников. Я не стал советоваться ни с кем из людей |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
17 и не пошёл в Иерусалим к предшествовавшим мне апостолам. Вместо этого я пошёл в Аравию, а затем вернулся в Дамаск. |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
18 |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
19 Однако других апостолов я не встретил, только Иакова, брата Господа. |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
20 Бог — мой свидетель в том, что я не лгу. |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
21 Затем я отправился в Сирию и Киликию. |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
22 Но ни с кем из тех людей, которые принадлежали церквям Христовым в Иудее, я лично не был знаком. |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
23 Они только слышали, что люди говорили обо мне: |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
24 И они прославили Бога за меня. |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |