Книга пророка АмосаГлава 6 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
АмосРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Перейді́ть до Калне́ та й побачте, і звідти підіть до Гама́ту великого, і зійді́ть до Ґату филисти́млян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю? |
|
3 День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближа́єте! |
|
4 Ви виле́жуєтеся на ло́жах з слоно́вої кости і вива́люєтесь на постелях своїх, і їсте барані́в із отари та ситих теля́т із обо́ри. |
|
5 Під гу́сла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаря́ддя собі видумля́єте. |
|
6 Ви вино попива́єте ча́шами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спусто́шенням Йо́сипа не вболіва́єте. |
|
7 Тому́ вони пі́дуть тепер на вигна́ння на чолі́ полоне́них, і перестане крик ви́пещених. |
|
8 Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Савао́т: Пишно́тою Якова бриджу, і пала́ти його Я нена́виджу, і видам те місто та все, що є в ньо́му. |
|
9 І бу́де, якщо десять лю́да зоста́нуться в домі одно́му, то й вони повмирають. |
|
10 І його візьме родич та й спалить його, щоб ви́нести кості із дому, і скаже до того, хто буде в сере́дині дому: „Чи ще є хто з тобою?“ А той відповість: „Вже немає ніко́го!“ і скаже той: „Тихше, бо не згадується Йме́ння Господа!“ |
|
11 Бо Господь ось накаже, — і ворог розі́б'є великий той дім на відла́мки, а дім мали́й — на тріски́. |
|
12 Чи бігають коні по ске́лі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости — на поли́н! |
|
13 Ви марно́тою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули́ собі роги? |
|
14 Бо ось Я поставлю наро́д проти вас, доме Ізраїлів, — каже Госпо́дь, Бог Савао́т, — і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гама́ту, аж до степово́го пото́ку! |
Книга пророка АмосаГлава 6 |
АмосРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Перейді́ть до Калне́ та й побачте, і звідти підіть до Гама́ту великого, і зійді́ть до Ґату филисти́млян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю? |
|
3 |
3 День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближа́єте! |
|
4 |
4 Ви виле́жуєтеся на ло́жах з слоно́вої кости і вива́люєтесь на постелях своїх, і їсте барані́в із отари та ситих теля́т із обо́ри. |
|
5 |
5 Під гу́сла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаря́ддя собі видумля́єте. |
|
6 |
6 Ви вино попива́єте ча́шами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спусто́шенням Йо́сипа не вболіва́єте. |
|
7 |
7 Тому́ вони пі́дуть тепер на вигна́ння на чолі́ полоне́них, і перестане крик ви́пещених. |
|
8 |
8 Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Савао́т: Пишно́тою Якова бриджу, і пала́ти його Я нена́виджу, і видам те місто та все, що є в ньо́му. |
|
9 |
9 І бу́де, якщо десять лю́да зоста́нуться в домі одно́му, то й вони повмирають. |
|
10 |
10 І його візьме родич та й спалить його, щоб ви́нести кості із дому, і скаже до того, хто буде в сере́дині дому: „Чи ще є хто з тобою?“ А той відповість: „Вже немає ніко́го!“ і скаже той: „Тихше, бо не згадується Йме́ння Господа!“ |
|
11 |
11 Бо Господь ось накаже, — і ворог розі́б'є великий той дім на відла́мки, а дім мали́й — на тріски́. |
|
12 |
12 Чи бігають коні по ске́лі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости — на поли́н! |
|
13 |
13 Ви марно́тою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули́ собі роги? |
|
14 |
14 Бо ось Я поставлю наро́д проти вас, доме Ізраїлів, — каже Госпо́дь, Бог Савао́т, — і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гама́ту, аж до степово́го пото́ку! |