Послание к римлянамГлава 1 |
1 |
2 которое |
3 о |
4 |
5 через |
6 между |
7 всем |
8 |
9 |
10 всегда |
11 ибо |
12 то |
13 Не |
14 Я |
15 Итак, |
16 |
17 В |
18 |
19 Ибо, |
20 |
21 Но как |
22 |
23 и |
24 |
25 |
26 Потому |
27 подобно |
28 И |
29 так что они исполнены |
30 злоречивы, |
31 безрассудны, |
32 Они |
До римлянРозділ 1 |
1 |
2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях, |
3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, |
4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, |
5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами, |
6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, — |
7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! |
8 |
9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас, |
10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас. |
11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас, |
12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю. |
13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів. |
14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к. |
15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію. |
16 |
17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“. |
18 |
19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив. |
20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання, |
21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце. |
22 Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли, |
23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів. |
24 Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. |
25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь. |
26 Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне. |
27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові. |
28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне. |
29 Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв, |
30 обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам, |
31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві. |
32 Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке. |
Послание к римлянамГлава 1 |
До римлянРозділ 1 |
1 |
1 |
2 которое |
2 яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях, |
3 о |
3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, |
4 |
4 і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, |
5 через |
5 що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами, |
6 между |
6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, — |
7 всем |
7 усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! |
8 |
8 |
9 |
9 Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас, |
10 всегда |
10 і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас. |
11 ибо |
11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас, |
12 то |
12 цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю. |
13 Не |
13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів. |
14 Я |
14 А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к. |
15 Итак, |
15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію. |
16 |
16 |
17 В |
17 Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“. |
18 |
18 |
19 Ибо, |
19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив. |
20 |
20 Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання, |
21 Но как |
21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце. |
22 |
22 Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли, |
23 и |
23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів. |
24 |
24 Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. |
25 |
25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь. |
26 Потому |
26 Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне. |
27 подобно |
27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові. |
28 И |
28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне. |
29 так что они исполнены |
29 Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв, |
30 злоречивы, |
30 обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам, |
31 безрассудны, |
31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві. |
32 Они |
32 Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке. |