2-а СамуїловаРозділ 1 |
|
1 |
|
2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся. |
|
3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“. |
|
4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“. |
|
5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“ |
|
6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́. |
|
7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я! |
|
8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин. |
|
9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені! |
|
10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“. |
|
11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним. |
|
12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́. |
|
13 І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“. |
|
14 І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“ |
|
15 І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер. |
|
16 І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“. |
|
17 |
|
18 та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного: |
|
19 „О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі! |
|
20 Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних! |
|
21 Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний! |
|
22 Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо! |
|
23 Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів! |
|
24 До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу! |
|
25 Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий! |
|
26 Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого! |
|
27 Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“ |
撒母耳記下第1章 |
|
1 掃羅沒時，大闢殺亞馬力人而歸，居息臘二日， |
|
2 越至三日，有人由掃羅營，至大闢所，自裂其衣，以塵蒙首，伏地而拜。 |
|
3 大闢曰，爾奚自。曰，自以色列營疾趨而至。 |
|
4 大闢曰，其事若何，明以告我。曰，民以戰敗，死亡甚衆，掃羅與其子約拿單亦死。 |
|
5 大闢間來告知少者，曰，彼父子咸死，爾安知之。 |
|
6 少者曰，我偶至吉破山見掃羅倚於戟，車騎追襲於後。 |
|
7 彼囘顧見我，呼我至前。我曰我在此。 |
|
8 彼曰汝爲誰。我曰亞馬力人。 |
|
9 曰，我目眩心棼，命猶未絕，爾可至我於死。 |
|
10 以餘軍付於弟亞庇篩、使陳列行伍、攻亞捫族、 |
|
11 大闢遂烈衣，僕從亦裂衣， |
|
12 哭泣禁食，迨夕乃止，因掃羅及其子約拿單與耶和華之民，曁以色列衆，殲滅於刃故也。 |
|
13 大闢謂來告之少者曰，汝籍何處。曰遠方之人屬亞馬力族。 |
|
14 大闢曰，爾舉手擊耶和華所沐以膏者，乃毫無畏懼乎。 |
|
15 大闢召一少者曰，可前而擊，彼遂擊之致死。 |
|
16 大闢曰，斯人自證，殺耶和華所沐以膏者，罪當歸之。 |
|
17 大闢緣掃羅及其子約拿單之故，乃作悲歌， |
|
18 篇名曰弓，命人教猶大族，其歌載於耶述紀。 |
|
19 歌曰，以色列之麀亡於崇坵英武者其殞乎。 |
|
20 毋播於迦特邑，毋揚於亞實基倫衢，恐非利士人之女，聞之懽然，恐未受割者之女，聆而欣喜。 |
|
21 掃羅素爲英武，在吉破山遺棄其干，雖沐者以膏，無異凡民，故願在彼，露不零，雨不降，亦願在彼田無所產，祭品不獻。 |
|
22 約拿單執弓，往殺敵軍，流其血不郤退，掃羅執劍，往擊英武，剖其脂而不徒歸。 |
|
23 掃羅及約拿單，生存之日，相愛相悅，雖至死亡，亦弗離逖。彼二人疾於鷹，猛於獅。 |
|
24 以色列衆女，當爲掃羅哀哭，緣昔掃羅贈以艷麗絳衣，加以金飾聞繡。 |
|
25 諸英武亡於行伍，約拿單死於崇坵，豈不哀哉。 |
|
26 約拿單我兄歟，昔使我悅樂，蒙其眷愛，迥異尋常，甚於婦女之愛我，今我爲之痛心不已。嗚呼哀哉。 |
|
27 英武其亡哉，戰具其棄哉。 |
2-а СамуїловаРозділ 1 |
撒母耳記下第1章 |
|
1 |
1 掃羅沒時，大闢殺亞馬力人而歸，居息臘二日， |
|
2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся. |
2 越至三日，有人由掃羅營，至大闢所，自裂其衣，以塵蒙首，伏地而拜。 |
|
3 І сказав йому Давид: „Звідки це ти прихо́диш?“ А той відказав: „Я втік з Ізра́їлевого табо́ру“. |
3 大闢曰，爾奚自。曰，自以色列營疾趨而至。 |
|
4 І сказав до нього Давид: „Що́ це сталося, — розкажи́ но мені!“ А той відказав: Наро́д утік із бо́ю, а також багато з народу попа́дало й повмирало, і теж Саул та син його Йоната́н померли“. |
4 大闢曰，其事若何，明以告我。曰，民以戰敗，死亡甚衆，掃羅與其子約拿單亦死。 |
|
5 А Давид сказав юнако́ві, що розповідав йому: „Як ти пізна́в, що помер Саул та син його Йоната́н?“ |
5 大闢間來告知少者，曰，彼父子咸死，爾安知之。 |
|
6 І сказав той юна́к, що розповідав йому: Припа́дком натрапив я на горі Ґілбоа, — аж ось Саул, настро́млений на списа свого, а колесни́ці та їздці доганяють його́. |
6 少者曰，我偶至吉破山見掃羅倚於戟，車騎追襲於後。 |
|
7 І він оберну́вся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я! |
7 彼囘顧見我，呼我至前。我曰我在此。 |
|
8 І сказав він до ме́не: Хто ти? А я відказав йому́: Я амалики́тянин. |
8 彼曰汝爲誰。我曰亞馬力人。 |
|
9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопи́в мене корч, а вся душа ще в мені! |
9 曰，我目眩心棼，命猶未絕，爾可至我於死。 |
|
10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не бу́де живи́й по упадку свої́м. І взяв я вінця́, що на голові його, та напле́чника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого́“. |
10 以餘軍付於弟亞庇篩、使陳列行伍、攻亞捫族、 |
|
11 І схопи́вся Давид за одежі свої, та й розде́р їх, і теж усі люди, що були з ним. |
11 大闢遂烈衣，僕從亦裂衣， |
|
12 І голоси́ли вони й плакали, та по́стили аж до ве́чора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за наро́дом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попа́дали від меча́. |
12 哭泣禁食，迨夕乃止，因掃羅及其子約拿單與耶和華之民，曁以色列衆，殲滅於刃故也。 |
|
13 І сказав Давид юнако́ві, що розповідав йому: „Звідки ти?“ А той відказав: „Я син одного прихо́дька, амалики́тянина“. |
13 大闢謂來告之少者曰，汝籍何處。曰遠方之人屬亞馬力族。 |
|
14 І сказав йому Давид: „Як ти не побоя́вся простягти́ руку свою, щоб убити Господнього пома́занця?“ |
14 大闢曰，爾舉手擊耶和華所沐以膏者，乃毫無畏懼乎。 |
|
15 І покликав Давид одно́го з слуг своїх і сказав: „Підійди, — убий його́!“ І той уда́рив його, і він помер. |
15 大闢召一少者曰，可前而擊，彼遂擊之致死。 |
|
16 І сказав до нього Давид: „Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посві́дчили проти тебе, гово́рячи: Я вбив Господнього пома́занця“. |
16 大闢曰，斯人自證，殺耶和華所沐以膏者，罪當歸之。 |
|
17 |
17 大闢緣掃羅及其子約拿單之故，乃作悲歌， |
|
18 та й сказав навчи́ти Юдиних синів пісні про лу́ка. Ось вона напи́сана в книзі Праведного: |
18 篇名曰弓，命人教猶大族，其歌載於耶述紀。 |
|
19 „О пишно́то Ізраїлева, побита із лука на згі́р'ях своїх, ой попа́дали ли́царі! |
19 歌曰，以色列之麀亡於崇坵英武者其殞乎。 |
|
20 Не розказуйте в Ґа́ті про це, не сповіща́йте на ву́лицях Ашкало́ну, щоб не ті́шилися филисти́млянські до́чки, щоб не раді́ли до́чки необрізаних! |
20 毋播於迦特邑，毋揚於亞實基倫衢，恐非利士人之女，聞之懽然，恐未受割者之女，聆而欣喜。 |
|
21 Ґілбоа́вські гори, — щоб на вас не було́ ні роси, ні дощу́, ані по́ля для жертви прине́сення! Бо спля́млений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не пома́заний! |
21 掃羅素爲英武，在吉破山遺棄其干，雖沐者以膏，無異凡民，故願在彼，露不零，雨不降，亦願在彼田無所產，祭品不獻。 |
|
22 Від крови забитих, від ло́ю хоробрих не відрива́вся був лук Йонатанів, і не верта́вся меч Саулів напо́рожньо! |
22 約拿單執弓，往殺敵軍，流其血不郤退，掃羅執劍，往擊英武，剖其脂而不徒歸。 |
|
23 Саул та Йоната́н, ці улю́блені й милі за свойо́го життя, — і в смерті своїй нерозлу́чні, прудкі́ші були́ від орлі́в та сильніші від ле́вів! |
23 掃羅及約拿單，生存之日，相愛相悅，雖至死亡，亦弗離逖。彼二人疾於鷹，猛於獅。 |
|
24 До́чки Ізра́їлеві, — за Саулом запла́чте, що вас зодягав у багряни́цю з прикра́сами, що оздо́блював золотом вашу оде́жу! |
24 以色列衆女，當爲掃羅哀哭，緣昔掃羅贈以艷麗絳衣，加以金飾聞繡。 |
|
25 Ой, попа́дали ли́царі посеред бо́ю! Йоната́н на пагі́рках твоїх ось забитий! |
25 諸英武亡於行伍，約拿單死於崇坵，豈不哀哉。 |
|
26 Скорблю по тобі, Йоната́не, мій брате! Ти для мене був ве́льми улю́блений, — коха́ння твоє розкішні́ше для мене було від коха́ння жіно́чого! |
26 約拿單我兄歟，昔使我悅樂，蒙其眷愛，迥異尋常，甚於婦女之愛我，今我爲之痛心不已。嗚呼哀哉。 |
|
27 Ой, попа́дали ли́царі, і заги́нула збро́я військо́ва!“ |
27 英武其亡哉，戰具其棄哉。 |