ЗахарiяРозділ 1 |
|
1 |
|
2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом. |
|
3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот. |
|
4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь. |
|
5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть? |
|
6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“. |
|
7 |
|
8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі. |
|
9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“. |
|
10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“. |
|
11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“. |
|
12 |
|
13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі. |
|
14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням. |
|
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому. |
|
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом. |
|
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“ |
撒迦利亞書第1章 |
|
1 大利烏王二年八月、耶和華命易多孫比哩家子先知撒加利亞曰、 |
|
2 昔爾列祖、我耶和華嘗震怒之矣、 |
|
3 當告斯民云、萬有之主耶和華曰、爾歸誠於我、我必復加眷顧、我萬有之主耶和華已言之矣、 |
|
4 爾勿效祖所爲、古先知告之曰、萬有之主耶和華云、棄惡勿作、彼不聽從、 |
|
5 爾之列祖、於今安在、古之先知、豈得永存、 |
|
6 昔我使我僕先知傅命、言必降災、斯災已及爾祖、彼遂悛悔、自謂萬有之主耶和華所立之旨、欲降以災、罰我所爲、今及我躬矣、 |
|
7 大利烏王二年十一月、卽西拔月二十四日、耶和華降旨於易多孫比哩家子先知撒加利亞、 |
|
8 撒加利亞曰、我於夤夜、見有貌若人、乘赤馬、立於山麓、岡拈樹下、其後有乘赤黃白馬者、 |
|
9 我曰主、此何意歟、與我言之、天使曰、我將以斯意、明示乎爾、 |
|
10 立於岡拈樹間者曰、此乃耶和華所遣、遍歷塵寰。 |
|
11 乘馬者謂立於岡拈樹間、耶和華之使者、曰、我遍歷塵寰、見天下安佚無虞。 |
|
12 耶和華之使者曰、萬有之主耶和華歟、歷七十年、爾怒耶路撒冷與猶大諸邑、毫無矜憫、伊於何底、 |
|
13 耶和華以善言、慰藉與我言之使者、 |
|
14 與我言之使者、告我曰、爾當布告衆庶、萬有之主耶和華曰、我爲耶路撒冷、以及郇邑、熱中不已、 |
|
15 昔我微怒斯民、異邦安佚之人、加我民以患難、我深爲不悅、 |
|
16 故我耶和華復臨耶路撒冷、而矜憫之、以繩量度、建我殿於其中、我萬有之主耶和華已言之矣、 |
|
17 當復告衆云、萬有之主耶和華曰、我耶和華必復慰藉郇邑、眷顧耶路撒冷、使我諸邑、靡不亨通、永無涯涘、 |
ЗахарiяРозділ 1 |
撒迦利亞書第1章 |
|
1 |
1 大利烏王二年八月、耶和華命易多孫比哩家子先知撒加利亞曰、 |
|
2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом. |
2 昔爾列祖、我耶和華嘗震怒之矣、 |
|
3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот. |
3 當告斯民云、萬有之主耶和華曰、爾歸誠於我、我必復加眷顧、我萬有之主耶和華已言之矣、 |
|
4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь. |
4 爾勿效祖所爲、古先知告之曰、萬有之主耶和華云、棄惡勿作、彼不聽從、 |
|
5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть? |
5 爾之列祖、於今安在、古之先知、豈得永存、 |
|
6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“. |
6 昔我使我僕先知傅命、言必降災、斯災已及爾祖、彼遂悛悔、自謂萬有之主耶和華所立之旨、欲降以災、罰我所爲、今及我躬矣、 |
|
7 |
7 大利烏王二年十一月、卽西拔月二十四日、耶和華降旨於易多孫比哩家子先知撒加利亞、 |
|
8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі. |
8 撒加利亞曰、我於夤夜、見有貌若人、乘赤馬、立於山麓、岡拈樹下、其後有乘赤黃白馬者、 |
|
9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“. |
9 我曰主、此何意歟、與我言之、天使曰、我將以斯意、明示乎爾、 |
|
10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“. |
10 立於岡拈樹間者曰、此乃耶和華所遣、遍歷塵寰。 |
|
11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“. |
11 乘馬者謂立於岡拈樹間、耶和華之使者、曰、我遍歷塵寰、見天下安佚無虞。 |
|
12 |
12 耶和華之使者曰、萬有之主耶和華歟、歷七十年、爾怒耶路撒冷與猶大諸邑、毫無矜憫、伊於何底、 |
|
13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі. |
13 耶和華以善言、慰藉與我言之使者、 |
|
14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням. |
14 與我言之使者、告我曰、爾當布告衆庶、萬有之主耶和華曰、我爲耶路撒冷、以及郇邑、熱中不已、 |
|
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому. |
15 昔我微怒斯民、異邦安佚之人、加我民以患難、我深爲不悅、 |
|
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом. |
16 故我耶和華復臨耶路撒冷、而矜憫之、以繩量度、建我殿於其中、我萬有之主耶和華已言之矣、 |
|
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“ |
17 當復告衆云、萬有之主耶和華曰、我耶和華必復慰藉郇邑、眷顧耶路撒冷、使我諸邑、靡不亨通、永無涯涘、 |