МалахiїРозділ 1 |
|
1 |
|
2 „Я вас полюбив, — говорить Госпо́дь, — а ви кажете: „Як Ти нас полюбив?“ Чи ж не брат Іса́в Якову? каже Госпо́дь, а Я Якова був полюбив, |
|
3 а Іса́ва знена́видів, і зробив його гори спусто́шенням, а спа́док його — для шака́лів пустині. |
|
4 Коли скаже Едо́м: „Ми зруйно́вані, та зно́ву збуду́ємо руїни“, то так промовляє Госпо́дь Савао́т: Вони побуду́ють, а Я розвалю́! І звати їх будуть: Країна безбо́жности, і наро́д, на якого навіки розгні́вавсь Господь! |
|
5 І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Госпо́дь понад границю Ізраїлеву! |
|
6 |
|
7 На же́ртівник Мій ви прино́сите хліб занечи́щений і кажете: „Чим Тебе ми знева́жили?“ Тим, що кажете ви: „Трапе́за Господня — вона пого́рджена!“ |
|
8 І коли ви прино́сите в жертву сліпе́, це не зле? І як кульга́ве та хворе прино́сите, чи ж це не зле? Принеси но поді́бне своє́му намі́сникові, чи тебе він вподо́бає, чи піді́йме обличчя твоє? промовляє Госпо́дь Савао́т. |
|
9 А тепер ублага́йте ви Боже лице, і хай стане для нас милости́вим, з ваших рук це було́, то хіба кому з вас Він обличчя піді́йме? говорить Господь Саваот. |
|
10 Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника! Я не маю вподо́би до вас, говорить Господь Савао́т, і з ваших рук не вподо́баю да́ру! |
|
11 Бо від сходу сонця й аж по за́хід його́ звеличи́ться Йме́ння Моє між наро́дами, і ка́диться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звели́читься Ймення Моє між наро́дами, каже Госпо́дь Савао́т. |
|
12 Ви ж Його зневажа́єте, ка́жучи: „Трапе́за Господня — вона занечи́щена, й дохід її, обри́джена страва її“. |
|
13 І до того говорите: „Ось стільки пра́ці!“ і ним нехтуєте, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і прино́сите кра́дене, і кульга́ве та хворе, і таку жертву хлібну прино́сите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Госпо́дь. |
|
14 І прокля́тий обма́нець, що в ста́ді його є саме́ць, а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте, А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, — і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення! |
瑪拉基書第1章 |
|
1 耶和華有命、使馬拉基普告以色列族云、 |
|
2 耶和華曰、我眷愛爾、爾曰、眷愛余躬、何以爲徵、耶和華曰、以掃爲雅各之兄、我愛雅各、 |
|
3 不愛以掃、使其山荒蕪、爲野犬薮穴、 |
|
4 以東曰、予雖貧乏、倾圮之宅、必復建造、萬有之主耶和華曰、彼雖興版築、必爲我所毀、人稱之爲惡土、耶和華震怒斯民、恒久不已、 |
|
5 惟爾處於以色列族之境、目覩此事、必曰、願耶和華永獲揄揚、 |
|
6 萬有之主耶和華、告侮慢之祭司曰、子敬父、僕敬主、我旣爲父、爾奚不敬、我旣爲主、爾奚不畏、乃爾曰、何嘗侮爾哉、 |
|
7 爾以不潔之餅、奉於我壇、以我耶和華之儿、爲可藐視、猶言曰、何嘗凌辱爾乎、 |
|
8 萬有之主耶和華曰、爾欲奉祭、以瞽跛廢疾之牲獻之、豈得爲善乎、試獻於牧伯、彼豈納之、以爾爲悅、 |
|
9 萬有之主耶和華曰、獻此薄祭、繫爾之故、今雖呼顯於上、望我矜憫、我豈以爾爲悅、 |
|
10 萬有之主耶和華曰、爾中有誰、閉我殿門、燃火於我壇、而肯徒爲之乎、故我不以爾爲悅、不納爾禮物、 |
|
11 萬有之主耶和華曰、自日出之所、至日入之鄕、列邦之人、將尊我名、隨在焚香、奉獻祭品、惟潔是務、我之聲名、必爲列邦之人所尊焉、 |
|
12 惟爾屢言耶和華之几、已玷厥污、其饌菲薄、則瀆我名、 |
|
13 萬有之主耶和華曰、爾曰、供饌徒勞、何益之有、遂以跛疾斷傷之牲、獻之爲祭、我耶和華豈悅納爾哉、 |
|
14 萬有之主耶和華曰、我乃大君、列邦之人、必尊我名、浸假有偽善之人、羣中尚有純全之牡羊、乃取其體不全者、獻我爲祭、以輸其願、禍不遠矣。 |
МалахiїРозділ 1 |
瑪拉基書第1章 |
|
1 |
1 耶和華有命、使馬拉基普告以色列族云、 |
|
2 „Я вас полюбив, — говорить Госпо́дь, — а ви кажете: „Як Ти нас полюбив?“ Чи ж не брат Іса́в Якову? каже Госпо́дь, а Я Якова був полюбив, |
2 耶和華曰、我眷愛爾、爾曰、眷愛余躬、何以爲徵、耶和華曰、以掃爲雅各之兄、我愛雅各、 |
|
3 а Іса́ва знена́видів, і зробив його гори спусто́шенням, а спа́док його — для шака́лів пустині. |
3 不愛以掃、使其山荒蕪、爲野犬薮穴、 |
|
4 Коли скаже Едо́м: „Ми зруйно́вані, та зно́ву збуду́ємо руїни“, то так промовляє Госпо́дь Савао́т: Вони побуду́ють, а Я розвалю́! І звати їх будуть: Країна безбо́жности, і наро́д, на якого навіки розгні́вавсь Господь! |
4 以東曰、予雖貧乏、倾圮之宅、必復建造、萬有之主耶和華曰、彼雖興版築、必爲我所毀、人稱之爲惡土、耶和華震怒斯民、恒久不已、 |
|
5 І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Госпо́дь понад границю Ізраїлеву! |
5 惟爾處於以色列族之境、目覩此事、必曰、願耶和華永獲揄揚、 |
|
6 |
6 萬有之主耶和華、告侮慢之祭司曰、子敬父、僕敬主、我旣爲父、爾奚不敬、我旣爲主、爾奚不畏、乃爾曰、何嘗侮爾哉、 |
|
7 На же́ртівник Мій ви прино́сите хліб занечи́щений і кажете: „Чим Тебе ми знева́жили?“ Тим, що кажете ви: „Трапе́за Господня — вона пого́рджена!“ |
7 爾以不潔之餅、奉於我壇、以我耶和華之儿、爲可藐視、猶言曰、何嘗凌辱爾乎、 |
|
8 І коли ви прино́сите в жертву сліпе́, це не зле? І як кульга́ве та хворе прино́сите, чи ж це не зле? Принеси но поді́бне своє́му намі́сникові, чи тебе він вподо́бає, чи піді́йме обличчя твоє? промовляє Госпо́дь Савао́т. |
8 萬有之主耶和華曰、爾欲奉祭、以瞽跛廢疾之牲獻之、豈得爲善乎、試獻於牧伯、彼豈納之、以爾爲悅、 |
|
9 А тепер ублага́йте ви Боже лице, і хай стане для нас милости́вим, з ваших рук це було́, то хіба кому з вас Він обличчя піді́йме? говорить Господь Саваот. |
9 萬有之主耶和華曰、獻此薄祭、繫爾之故、今雖呼顯於上、望我矜憫、我豈以爾爲悅、 |
|
10 Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника! Я не маю вподо́би до вас, говорить Господь Савао́т, і з ваших рук не вподо́баю да́ру! |
10 萬有之主耶和華曰、爾中有誰、閉我殿門、燃火於我壇、而肯徒爲之乎、故我不以爾爲悅、不納爾禮物、 |
|
11 Бо від сходу сонця й аж по за́хід його́ звеличи́ться Йме́ння Моє між наро́дами, і ка́диться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звели́читься Ймення Моє між наро́дами, каже Госпо́дь Савао́т. |
11 萬有之主耶和華曰、自日出之所、至日入之鄕、列邦之人、將尊我名、隨在焚香、奉獻祭品、惟潔是務、我之聲名、必爲列邦之人所尊焉、 |
|
12 Ви ж Його зневажа́єте, ка́жучи: „Трапе́за Господня — вона занечи́щена, й дохід її, обри́джена страва її“. |
12 惟爾屢言耶和華之几、已玷厥污、其饌菲薄、則瀆我名、 |
|
13 І до того говорите: „Ось стільки пра́ці!“ і ним нехтуєте, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і прино́сите кра́дене, і кульга́ве та хворе, і таку жертву хлібну прино́сите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Госпо́дь. |
13 萬有之主耶和華曰、爾曰、供饌徒勞、何益之有、遂以跛疾斷傷之牲、獻之爲祭、我耶和華豈悅納爾哉、 |
|
14 І прокля́тий обма́нець, що в ста́ді його є саме́ць, а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте, А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, — і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення! |
14 萬有之主耶和華曰、我乃大君、列邦之人、必尊我名、浸假有偽善之人、羣中尚有純全之牡羊、乃取其體不全者、獻我爲祭、以輸其願、禍不遠矣。 |