ПриповiстiРозділ 1 |
|
1 |
|
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова, |
|
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти, |
|
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність. |
|
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к, |
|
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки. |
|
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням. |
|
8 |
|
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою. |
|
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти ! |
|
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного, |
|
12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! |
|
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́. |
|
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, — |
|
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки, |
|
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! |
|
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того: |
|
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою! |
|
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́! |
|
20 |
|
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої: |
|
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́? |
|
23 |
|
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався! |
|
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли! |
|
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх. |
|
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас, |
|
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, — |
|
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього, |
|
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами! |
|
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, — |
|
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить! |
|
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“ |
箴言第1章 |
|
1 以色列王所羅門、大闢之子也、所著箴言、 |
|
2 訓人以智、迪人以理、 |
|
3 得明至道、得秉公義、 |
|
4 使拙者明徹、少者通達。 |
|
5 哲者聞此而增其學,明者聞此而益其慧。 |
|
6 玩味箴言之微旨、可悟賢人之隱語。 |
|
7 其箴曰、寅畏耶和華是爲智之本、愚魯者流、藐視道學、 |
|
8 爾小子、宜聽父訓、毋棄母儀。 |
|
9 此以爲飾、如首戴花冠、如項垂金索。 |
|
10 爾小子、惡人誘爾、不可從也。 |
|
11 如彼曰、爾我偕行、我匿於歧途、見無辜者殺之。 |
|
12 彼猶生存、害之至死、如塜中尸僵、弗能動也。 |
|
13 從而獲其珍寶、貨財充棟。 |
|
14 爾與我公所有。 |
|
15 爾小子、斷勿從之、毋行此徑。 |
|
16 彼作惡、殺人流血、惟恐不速。 |
|
17 譬諸羽族、見網羅之設、猶知飛避。 |
|
18 何世之人、乃設網以自罹、設伏以取戾乎。 |
|
19 凡貪非義之利而亡身者、亦若是矣。 |
|
20 智者立於門外、呼於街衢、 |
|
21 在大會吧門城市、大放厥詞曰、 |
|
22 拙者安於拙、侮者樂於侮、愚者不志於學、將至何時。 |
|
23 我將訓迪爾、我將以我神賦爾、爾其受教。 |
|
24 余招爾、爾弗聽、余舉手、爾弗答、 |
|
25 爾棄我道、不受我教、 |
|
26 故患難旣臨、而爾畏懼、我將哂笑。 |
|
27 爾所懼之災害、迫切之患難、突如其來、如颶風之倐至。 |
|
28 斯時龥我、而我弗聽、竭力求恩、而不可得。 |
|
29 爾素不志於學、不畏耶和華、 |
|
30 不受我教、藐視我道、 |
|
31 故必自取其戾、所謀不軌、反及其身。 |
|
32 愚者背道、故就死地、蠢者逸志、故遭殺戮、 |
|
33 惟聽我者、必安然居處、無所畏懼。 |
ПриповiстiРозділ 1 |
箴言第1章 |
|
1 |
1 以色列王所羅門、大闢之子也、所著箴言、 |
|
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова, |
2 訓人以智、迪人以理、 |
|
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти, |
3 得明至道、得秉公義、 |
|
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність. |
4 使拙者明徹、少者通達。 |
|
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к, |
5 哲者聞此而增其學,明者聞此而益其慧。 |
|
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки. |
6 玩味箴言之微旨、可悟賢人之隱語。 |
|
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням. |
7 其箴曰、寅畏耶和華是爲智之本、愚魯者流、藐視道學、 |
|
8 |
8 爾小子、宜聽父訓、毋棄母儀。 |
|
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою. |
9 此以爲飾、如首戴花冠、如項垂金索。 |
|
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти ! |
10 爾小子、惡人誘爾、不可從也。 |
|
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного, |
11 如彼曰、爾我偕行、我匿於歧途、見無辜者殺之。 |
|
12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! |
12 彼猶生存、害之至死、如塜中尸僵、弗能動也。 |
|
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́. |
13 從而獲其珍寶、貨財充棟。 |
|
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, — |
14 爾與我公所有。 |
|
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки, |
15 爾小子、斷勿從之、毋行此徑。 |
|
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! |
16 彼作惡、殺人流血、惟恐不速。 |
|
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того: |
17 譬諸羽族、見網羅之設、猶知飛避。 |
|
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою! |
18 何世之人、乃設網以自罹、設伏以取戾乎。 |
|
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́! |
19 凡貪非義之利而亡身者、亦若是矣。 |
|
20 |
20 智者立於門外、呼於街衢、 |
|
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої: |
21 在大會吧門城市、大放厥詞曰、 |
|
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́? |
22 拙者安於拙、侮者樂於侮、愚者不志於學、將至何時。 |
|
23 |
23 我將訓迪爾、我將以我神賦爾、爾其受教。 |
|
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався! |
24 余招爾、爾弗聽、余舉手、爾弗答、 |
|
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли! |
25 爾棄我道、不受我教、 |
|
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх. |
26 故患難旣臨、而爾畏懼、我將哂笑。 |
|
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас, |
27 爾所懼之災害、迫切之患難、突如其來、如颶風之倐至。 |
|
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, — |
28 斯時龥我、而我弗聽、竭力求恩、而不可得。 |
|
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього, |
29 爾素不志於學、不畏耶和華、 |
|
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами! |
30 不受我教、藐視我道、 |
|
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, — |
31 故必自取其戾、所謀不軌、反及其身。 |
|
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить! |
32 愚者背道、故就死地、蠢者逸志、故遭殺戮、 |
|
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“ |
33 惟聽我者、必安然居處、無所畏懼。 |