Приповiстi

Розділ 1

1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,

3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.

8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!

19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,

21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:

22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

箴言

第1章

1 以色列王所羅門、大闢之子也、所著箴言、

2 訓人以智、迪人以理、

3 得明至道、得秉公義、

4 使拙者明徹、少者通達。

5 哲者聞此而增其學,明者聞此而益其慧。

6 玩味箴言之微旨、可悟賢人之隱語。

7 其箴曰、寅畏耶和華是爲智之本、愚魯者流、藐視道學、

8 爾小子、宜聽父訓、毋棄母儀。

9 此以爲飾、如首戴花冠、如項垂金索。

10 爾小子、惡人誘爾、不可從也。

11 如彼曰、爾我偕行、我匿於歧途、見無辜者殺之。

12 彼猶生存、害之至死、如塜中尸僵、弗能動也。

13 從而獲其珍寶、貨財充棟。

14 爾與我公所有。

15 爾小子、斷勿從之、毋行此徑。

16 彼作惡、殺人流血、惟恐不速。

17 譬諸羽族、見網羅之設、猶知飛避。

18 何世之人、乃設網以自罹、設伏以取戾乎。

19 凡貪非義之利而亡身者、亦若是矣。

20 智者立於門外、呼於街衢、

21 在大會吧門城市、大放厥詞曰、

22 拙者安於拙、侮者樂於侮、愚者不志於學、將至何時。

23 我將訓迪爾、我將以我神賦爾、爾其受教。

24 余招爾、爾弗聽、余舉手、爾弗答、

25 爾棄我道、不受我教、

26 故患難旣臨、而爾畏懼、我將哂笑。

27 爾所懼之災害、迫切之患難、突如其來、如颶風之倐至。

28 斯時龥我、而我弗聽、竭力求恩、而不可得。

29 爾素不志於學、不畏耶和華、

30 不受我教、藐視我道、

31 故必自取其戾、所謀不軌、反及其身。

32 愚者背道、故就死地、蠢者逸志、故遭殺戮、

33 惟聽我者、必安然居處、無所畏懼。

Приповiстi

Розділ 1

箴言

第1章

1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

1 以色列王所羅門、大闢之子也、所著箴言、

2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,

2 訓人以智、迪人以理、

3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

3 得明至道、得秉公義、

4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

4 使拙者明徹、少者通達。

5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

5 哲者聞此而增其學,明者聞此而益其慧。

6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

6 玩味箴言之微旨、可悟賢人之隱語。

7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.

7 其箴曰、寅畏耶和華是爲智之本、愚魯者流、藐視道學、

8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

8 爾小子、宜聽父訓、毋棄母儀。

9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.

9 此以爲飾、如首戴花冠、如項垂金索。

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

10 爾小子、惡人誘爾、不可從也。

11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

11 如彼曰、爾我偕行、我匿於歧途、見無辜者殺之。

12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

12 彼猶生存、害之至死、如塜中尸僵、弗能動也。

13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

13 從而獲其珍寶、貨財充棟。

14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

14 爾與我公所有。

15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

15 爾小子、斷勿從之、毋行此徑。

16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

16 彼作惡、殺人流血、惟恐不速。

17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

17 譬諸羽族、見網羅之設、猶知飛避。

18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!

18 何世之人、乃設網以自罹、設伏以取戾乎。

19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

19 凡貪非義之利而亡身者、亦若是矣。

20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,

20 智者立於門外、呼於街衢、

21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:

21 在大會吧門城市、大放厥詞曰、

22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

22 拙者安於拙、侮者樂於侮、愚者不志於學、將至何時。

23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

23 我將訓迪爾、我將以我神賦爾、爾其受教。

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

24 余招爾、爾弗聽、余舉手、爾弗答、

25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

25 爾棄我道、不受我教、

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

26 故患難旣臨、而爾畏懼、我將哂笑。

27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

27 爾所懼之災害、迫切之患難、突如其來、如颶風之倐至。

28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

28 斯時龥我、而我弗聽、竭力求恩、而不可得。

29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

29 爾素不志於學、不畏耶和華、

30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

30 不受我教、藐視我道、

31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

31 故必自取其戾、所謀不軌、反及其身。

32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

32 愚者背道、故就死地、蠢者逸志、故遭殺戮、

33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

33 惟聽我者、必安然居處、無所畏懼。