ЯковаРозділ 1 |
|
1 |
|
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування, |
|
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. |
|
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали. |
|
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на. |
|
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. |
|
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа. |
|
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх. |
|
9 |
|
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, — |
|
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх! |
|
12 |
|
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. |
|
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною. |
|
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. |
|
16 |
|
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. |
|
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його. |
|
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів. |
|
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої. |
|
21 |
|
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. |
|
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, — |
|
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є. |
|
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм! |
|
26 |
|
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. |
雅各書第1章 |
|
1 上帝及主耶穌基督僕雅各、請散處十二支派安、 |
|
2 兄弟歷試諸艱、當以爲喜、 |
|
3 因知爾信主、試以艱難、則忍自生、 |
|
4 惟恒忍至極、則全備無缺、 |
|
5 有人智不足、當求上帝、上帝博施、不汝瑕疵、必賜所求、 |
|
6 祈時當信勿疑、疑者譬之海浪、風吹盪漾、 |
|
7 欲希主恩、終不能得、 |
|
8 猶豫不决者、行弗篤、 |
|
9 兄弟卑者、以升高爲喜、 |
|
10 富者、以居卑爲樂、譬之草花、不免凋枯、 |
|
11 日出曝之、草枯花謝、其美亡矣、富者必衰亦如是、 |
|
12 受患難而能忍、必有福祉、以歷試後、可得永生之賞、若戴冠冕、主以賜許愛己者、 |
|
13 見誘之人、勿言爲上帝所誘、蓋上帝不爲惡誘、而亦不誘人、 |
|
14 人而見誘、爲欲所餌、 |
|
15 欲動生惡、惡盈致死、 |
|
16 凡我良朋、勿爲人所惑、 |
|
17 善施大賚、均自上出、由昭明之父而降、彼毫釐不爽、晷刻不移、 |
|
18 自行己志、以眞道生我、爲億兆首宗主之人、 |
|
19 凡我良朋、宜速聽、宜徐言、宜懲忿、 |
|
20 蓋人忿怒、無益於上帝道、 |
|
21 故當去邪穢、遠諸惡、道栽培於心、祗承以救爾魂、 |
|
22 不第聞道已也、實踐之、毋自欺、 |
|
23 聞而不行者、譬人以鏡鑒面、 |
|
24 過此以往、其形容若何、遂忘之矣、 |
|
25 不强制人之良法、人詳察而常目在之、非猶夫聞而忘者、必若遵而行者、如是則得福、 |
|
26 人自謂虔共、如不捫厥舌、乃迷厥心、則其虔共徒然、 |
|
27 惟眷顧孤寡於患難間、處世而自守無玷、是誠虔共、無纖垢於父上帝前、 |
ЯковаРозділ 1 |
雅各書第1章 |
|
1 |
1 上帝及主耶穌基督僕雅各、請散處十二支派安、 |
|
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування, |
2 兄弟歷試諸艱、當以爲喜、 |
|
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. |
3 因知爾信主、試以艱難、則忍自生、 |
|
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали. |
4 惟恒忍至極、則全備無缺、 |
|
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на. |
5 有人智不足、當求上帝、上帝博施、不汝瑕疵、必賜所求、 |
|
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. |
6 祈時當信勿疑、疑者譬之海浪、風吹盪漾、 |
|
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа. |
7 欲希主恩、終不能得、 |
|
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх. |
8 猶豫不决者、行弗篤、 |
|
9 |
9 兄弟卑者、以升高爲喜、 |
|
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, — |
10 富者、以居卑爲樂、譬之草花、不免凋枯、 |
|
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх! |
11 日出曝之、草枯花謝、其美亡矣、富者必衰亦如是、 |
|
12 |
12 受患難而能忍、必有福祉、以歷試後、可得永生之賞、若戴冠冕、主以賜許愛己者、 |
|
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. |
13 見誘之人、勿言爲上帝所誘、蓋上帝不爲惡誘、而亦不誘人、 |
|
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною. |
14 人而見誘、爲欲所餌、 |
|
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. |
15 欲動生惡、惡盈致死、 |
|
16 |
16 凡我良朋、勿爲人所惑、 |
|
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. |
17 善施大賚、均自上出、由昭明之父而降、彼毫釐不爽、晷刻不移、 |
|
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його. |
18 自行己志、以眞道生我、爲億兆首宗主之人、 |
|
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів. |
19 凡我良朋、宜速聽、宜徐言、宜懲忿、 |
|
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої. |
20 蓋人忿怒、無益於上帝道、 |
|
21 |
21 故當去邪穢、遠諸惡、道栽培於心、祗承以救爾魂、 |
|
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. |
22 不第聞道已也、實踐之、毋自欺、 |
|
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, — |
23 聞而不行者、譬人以鏡鑒面、 |
|
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є. |
24 過此以往、其形容若何、遂忘之矣、 |
|
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм! |
25 不强制人之良法、人詳察而常目在之、非猶夫聞而忘者、必若遵而行者、如是則得福、 |
|
26 |
26 人自謂虔共、如不捫厥舌、乃迷厥心、則其虔共徒然、 |
|
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. |
27 惟眷顧孤寡於患難間、處世而自守無玷、是誠虔共、無纖垢於父上帝前、 |