Приповiстi

Розділ 1

1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,

3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.

8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!

19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,

21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:

22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

箴言

第1章

1 以色列王大衛兒子所羅門的箴言:

2 要使人曉得智慧和訓誨,明白[perceive]通達的言語,

3 使人領受[receive]智慧、仁義、公平、公正[equity]的訓誨,

4 使愚人靈明,使少年人有知識和謀略,

5 使智慧人聽見,增長學問,使聰明人得著智謀,

6 使人明白箴言和講解[interpretation],懂得智慧人的言詞和謎語。

7 敬畏耶和華是知識的開端;[but]愚妄人藐視智慧和訓誨。

8 我兒,要聽你父親的訓誨,不可離棄你母親的法則[law]

9 因為這要作你頭上的妝飾[ornament of grace],你項上的鏈子[chains]

10 我兒,罪人[sinners]若引誘你,你不可隨從。

11 他們若說:你與我們同去,我們要埋伏流人之血,要蹲伏害無罪之人;

12 我們好像墳墓[grave],把他們活活吞下;他們如同下坑的人,被我們全都[whole]吞了;

13 我們必得各樣寶物,將所擄來的,裝滿房屋;

14 你與我們大家同分,我們共用一個錢囊;

15 我兒,不要與他們同行一道,禁止你腳走他們的路。

16 因為,他們的腳奔跑行惡;他們急速流人的血,

17 好像飛鳥,網羅設在眼前仍不躲避。

18 這些人埋伏,是為自流己血;蹲伏,是為自害己命。

19 凡貪戀財利的,所行之路都是如此;這貪戀之心乃奪去得財者之命。

20 智慧在外頭[without]呼喊;[she]在街道[in the streets]發聲。

21 [She]在熱鬧街頭、在城門口喊叫。在城中[she]發出言語,[saying]

22 你們愚蒙人[simple ones]喜愛愚蒙[simplicity],到幾時呢?褻慢人喜歡褻慢,愚頑人恨惡知識,要到幾時呢?

23 你們當因我的責備回轉;看哪[behold],我要將我的靈澆灌你們,將我的話指示你們。

24 因為[Because]我呼喚,你們不肯聽從;我伸手,無人理會;

25 反輕棄我一切的勸戒,不肯受我的責備。

26 你們遭災難,我也必[also will]發笑;驚恐臨到你們,我必嗤笑;

27 驚恐臨到你們,好像荒場[desolation];災難來到,如同旋風[whirlwind];急難痛苦臨到你們身上。

28 那時,他們[they]必呼求我,我卻不回答[answer];懇切地尋找我,卻尋不見。

29 因為,他們[they]恨惡知識,不喜愛敬畏耶和華;

30 不聽我的勸戒;藐視我一切的責備。

31 所以他們[they]必吃自結的果子,充滿自設的計謀。

32 愚蒙人[simple]背道,必殺己身;愚頑人亨通[prosperity],必害己命。

33 唯有聽從我的,必安然居住,得享安靜,不怕災禍。

Приповiстi

Розділ 1

箴言

第1章

1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

1 以色列王大衛兒子所羅門的箴言:

2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,

2 要使人曉得智慧和訓誨,明白[perceive]通達的言語,

3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

3 使人領受[receive]智慧、仁義、公平、公正[equity]的訓誨,

4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

4 使愚人靈明,使少年人有知識和謀略,

5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

5 使智慧人聽見,增長學問,使聰明人得著智謀,

6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

6 使人明白箴言和講解[interpretation],懂得智慧人的言詞和謎語。

7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.

7 敬畏耶和華是知識的開端;[but]愚妄人藐視智慧和訓誨。

8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

8 我兒,要聽你父親的訓誨,不可離棄你母親的法則[law]

9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.

9 因為這要作你頭上的妝飾[ornament of grace],你項上的鏈子[chains]

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

10 我兒,罪人[sinners]若引誘你,你不可隨從。

11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

11 他們若說:你與我們同去,我們要埋伏流人之血,要蹲伏害無罪之人;

12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

12 我們好像墳墓[grave],把他們活活吞下;他們如同下坑的人,被我們全都[whole]吞了;

13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

13 我們必得各樣寶物,將所擄來的,裝滿房屋;

14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

14 你與我們大家同分,我們共用一個錢囊;

15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

15 我兒,不要與他們同行一道,禁止你腳走他們的路。

16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

16 因為,他們的腳奔跑行惡;他們急速流人的血,

17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

17 好像飛鳥,網羅設在眼前仍不躲避。

18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!

18 這些人埋伏,是為自流己血;蹲伏,是為自害己命。

19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

19 凡貪戀財利的,所行之路都是如此;這貪戀之心乃奪去得財者之命。

20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,

20 智慧在外頭[without]呼喊;[she]在街道[in the streets]發聲。

21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:

21 [She]在熱鬧街頭、在城門口喊叫。在城中[she]發出言語,[saying]

22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

22 你們愚蒙人[simple ones]喜愛愚蒙[simplicity],到幾時呢?褻慢人喜歡褻慢,愚頑人恨惡知識,要到幾時呢?

23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

23 你們當因我的責備回轉;看哪[behold],我要將我的靈澆灌你們,將我的話指示你們。

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

24 因為[Because]我呼喚,你們不肯聽從;我伸手,無人理會;

25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

25 反輕棄我一切的勸戒,不肯受我的責備。

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

26 你們遭災難,我也必[also will]發笑;驚恐臨到你們,我必嗤笑;

27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

27 驚恐臨到你們,好像荒場[desolation];災難來到,如同旋風[whirlwind];急難痛苦臨到你們身上。

28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

28 那時,他們[they]必呼求我,我卻不回答[answer];懇切地尋找我,卻尋不見。

29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

29 因為,他們[they]恨惡知識,不喜愛敬畏耶和華;

30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

30 不聽我的勸戒;藐視我一切的責備。

31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

31 所以他們[they]必吃自結的果子,充滿自設的計謀。

32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

32 愚蒙人[simple]背道,必殺己身;愚頑人亨通[prosperity],必害己命。

33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

33 唯有聽從我的,必安然居住,得享安靜,不怕災禍。