| ВихідРозділ 1 | 
| 1  | 
| 2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, | 
| 3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, | 
| 4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. | 
| 5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. | 
| 6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. | 
| 7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. | 
| 8  | 
| 9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! | 
| 10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. | 
| 11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. | 
| 12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. | 
| 13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. | 
| 14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. | 
| 15  | 
| 16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. | 
| 17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. | 
| 18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ | 
| 19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. | 
| 20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. | 
| 21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. | 
| 22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ | 
| Das zweite Buch Mose (Exodus)Kapitel 1 | 
| 1 Dies sind die Namen | 
| 2 Ruben | 
| 3 Isaschar | 
| 4 Dan | 
| 5 Und aller Seelen | 
| 6 Da nun Joseph | 
| 7 wuchsen | 
| 8 Da kam ein neuer | 
| 9 und sprach | 
| 10 Wohlan | 
| 11 Und | 
| 12 Aber je mehr | 
| 13 Und | 
| 14 und machten | 
| 15 Und der König | 
| 16 Wenn ihr | 
| 17 Aber die Wehmütter fürchteten | 
| 18 Da rief | 
| 19 Die Wehmütter | 
| 20 Darum tat | 
| 21 Und | 
| 22 Da gebot | 
| ВихідРозділ 1 | Das zweite Buch Mose (Exodus)Kapitel 1 | 
| 1  | 1 Dies sind die Namen | 
| 2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, | 2 Ruben | 
| 3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, | 3 Isaschar | 
| 4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. | 4 Dan | 
| 5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. | 5 Und aller Seelen | 
| 6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. | 6 Da nun Joseph | 
| 7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. | 7 wuchsen | 
| 8  | 8 Da kam ein neuer | 
| 9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! | 9 und sprach | 
| 10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. | 10 Wohlan | 
| 11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. | 11 Und | 
| 12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. | 12 Aber je mehr | 
| 13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. | 13 Und | 
| 14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. | 14 und machten | 
| 15  | 15 Und der König | 
| 16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. | 16 Wenn ihr | 
| 17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. | 17 Aber die Wehmütter fürchteten | 
| 18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ | 18 Da rief | 
| 19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. | 19 Die Wehmütter | 
| 20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. | 20 Darum tat | 
| 21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. | 21 Und | 
| 22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ | 22 Da gebot |