Авакум

Розділ 1

1 Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.

2 Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш!

3 Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.

4 Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим.

5 Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане.

6 Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його.

7 Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його.

8 І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є.

9 Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́.

10 І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є!

11 Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́.

12 Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння!

13 Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе?

14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема.

15 Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє.

16 Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його!

17 Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости?

Der Prophet Habakuk

Kapitel 1

1 Dies ist die Last4853, welche der Prophet5030 Habakuk2265 gesehen hat2372.

2 HErr3068, wie lange soll ich schreien7768, und du2199 willst nicht hören? Wie lange soll ich zu8085 dir rufen über Frevel2555, und du willst nicht helfen3467?

3 Warum lässest du mich5375 sehen7200 Mühe205 und Arbeit5999? Warum zeigest du mir Raub und Frevel7701 um mich? Es gehet Gewalt7379 über Recht4066.

4 Darum gehet es gar5331 anders denn recht4941 und3318 kann keine rechte4941 Sache gewinnen; denn der GOttlose7563 übervorteilt3803 den Gerechten6662, darum gehen3318 verkehrte6127 Urteile.

5 Schauet unter den Heiden1471, sehet und6467 verwundert8539 euch; denn ich will7200 etwas tun6466 zu euren Zeiten3117, welches ihr nicht5027 glauben539 werdet, wenn man davon sagen wird5608.

6 Denn siehe, ich will die Chaldäer3778 erwecken6965, ein bitter4751 und schnell4116 Volk1471, welches ziehen wird, soweit4800 das Land776 ist, Wohnungen4908 einzunehmen, die nicht sein3423 sind1980,

7 und3318 wird grausam und schrecklich366 sein3372, das da gebeut und zwinget, wie4941 es will.

8 Ihre Rosse5483 sind935 schneller7043 denn die Parden; so sind sie5774 auch beißiger denn die Wölfe2061 des Abends6153. Ihre Reiter6571 ziehen6335 mit großen Haufen von ferne7350 daher, als flögen sie, wie die Adler5404 eilen2363 zum Aas398.

9 Sie6440 kommen allesamt, daß sie Schaden2555 tun935; wo sie hin wollen4041, reißen sie hindurch wie ein Ostwind6921 und werden622 Gefangene7628 zusammenraffen wie Sand2344.

10 Sie3920 werden der Könige4428 spotten7046 und der Fürsten7336 werden sie lachen4890. Alle Festungen4013 werden ihnen ein Scherz sein7832; denn sie werden Schutt machen und sie doch gewinnen.

11 Alsdann werden816 sie einen neuen Mut7307 nehmen, werden fortfahren und2098 sich versündigen; dann muß ihr5674 Sieg ihres Gottes433 sein2498.

12 Aber du, HErr3068, mein GOtt430, mein Heiliger6918, der du von Ewigkeit6924 her bist, laß uns nicht sterben4191, sondern laß sie uns, o HErr3068, nur eine Strafe4941 sein3198 und7760 laß sie, o unser Hort6697, uns nur züchtigen3245!

13 Deine Augen5869 sind rein, daß du898 Übels nicht7451 sehen7200 magst, und dem Jammer5999 kannst3201 du2790 nicht5027 zusehen5027. Warum siehest du denn zu den Verächtern und schweigest, daß der GOttlose7563 verschlinget den, der frömmer6662 denn er ist2889,

14 und6213 lässet die Menschen120 gehen wie Fische1709 im Meer3220, wie Gewürm7431, das keinen, Herrn4910 hat?

15 Sie ziehen‘s alles mit dem Hamen und fahen‘s mit ihrem Netze und sammeln‘s622 mit ihrem Garn2764; des freuen8055 sie sich und sind5927 fröhlich1523.

16 Darum opfern2076 sie1992 ihrem Netze und räuchern6999 ihrem Garn2764, weil durch dieselbigen ihr Teil2506 so fett8082 und ihre Speise3978 so völlig1277 worden ist.

17 Derhalben werfen sie7324 ihr Netz2764 noch immer8548 aus und wollen nicht2550 aufhören, Leute1471 zu erwürgen2026.

Авакум

Розділ 1

Der Prophet Habakuk

Kapitel 1

1 Пророцтво, яке бачив пророк Аваку́м.

1 Dies ist die Last4853, welche der Prophet5030 Habakuk2265 gesehen hat2372.

2 Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш!

2 HErr3068, wie lange soll ich schreien7768, und du2199 willst nicht hören? Wie lange soll ich zu8085 dir rufen über Frevel2555, und du willst nicht helfen3467?

3 Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка.

3 Warum lässest du mich5375 sehen7200 Mühe205 und Arbeit5999? Warum zeigest du mir Raub und Frevel7701 um mich? Es gehet Gewalt7379 über Recht4066.

4 Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим.

4 Darum gehet es gar5331 anders denn recht4941 und3318 kann keine rechte4941 Sache gewinnen; denn der GOttlose7563 übervorteilt3803 den Gerechten6662, darum gehen3318 verkehrte6127 Urteile.

5 Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане.

5 Schauet unter den Heiden1471, sehet und6467 verwundert8539 euch; denn ich will7200 etwas tun6466 zu euren Zeiten3117, welches ihr nicht5027 glauben539 werdet, wenn man davon sagen wird5608.

6 Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його.

6 Denn siehe, ich will die Chaldäer3778 erwecken6965, ein bitter4751 und schnell4116 Volk1471, welches ziehen wird, soweit4800 das Land776 ist, Wohnungen4908 einzunehmen, die nicht sein3423 sind1980,

7 Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його.

7 und3318 wird grausam und schrecklich366 sein3372, das da gebeut und zwinget, wie4941 es will.

8 І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є.

8 Ihre Rosse5483 sind935 schneller7043 denn die Parden; so sind sie5774 auch beißiger denn die Wölfe2061 des Abends6153. Ihre Reiter6571 ziehen6335 mit großen Haufen von ferne7350 daher, als flögen sie, wie die Adler5404 eilen2363 zum Aas398.

9 Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́.

9 Sie6440 kommen allesamt, daß sie Schaden2555 tun935; wo sie hin wollen4041, reißen sie hindurch wie ein Ostwind6921 und werden622 Gefangene7628 zusammenraffen wie Sand2344.

10 І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є!

10 Sie3920 werden der Könige4428 spotten7046 und der Fürsten7336 werden sie lachen4890. Alle Festungen4013 werden ihnen ein Scherz sein7832; denn sie werden Schutt machen und sie doch gewinnen.

11 Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́.

11 Alsdann werden816 sie einen neuen Mut7307 nehmen, werden fortfahren und2098 sich versündigen; dann muß ihr5674 Sieg ihres Gottes433 sein2498.

12 Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння!

12 Aber du, HErr3068, mein GOtt430, mein Heiliger6918, der du von Ewigkeit6924 her bist, laß uns nicht sterben4191, sondern laß sie uns, o HErr3068, nur eine Strafe4941 sein3198 und7760 laß sie, o unser Hort6697, uns nur züchtigen3245!

13 Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе?

13 Deine Augen5869 sind rein, daß du898 Übels nicht7451 sehen7200 magst, und dem Jammer5999 kannst3201 du2790 nicht5027 zusehen5027. Warum siehest du denn zu den Verächtern und schweigest, daß der GOttlose7563 verschlinget den, der frömmer6662 denn er ist2889,

14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема.

14 und6213 lässet die Menschen120 gehen wie Fische1709 im Meer3220, wie Gewürm7431, das keinen, Herrn4910 hat?

15 Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє.

15 Sie ziehen‘s alles mit dem Hamen und fahen‘s mit ihrem Netze und sammeln‘s622 mit ihrem Garn2764; des freuen8055 sie sich und sind5927 fröhlich1523.

16 Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його!

16 Darum opfern2076 sie1992 ihrem Netze und räuchern6999 ihrem Garn2764, weil durch dieselbigen ihr Teil2506 so fett8082 und ihre Speise3978 so völlig1277 worden ist.

17 Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости?

17 Derhalben werfen sie7324 ihr Netz2764 noch immer8548 aus und wollen nicht2550 aufhören, Leute1471 zu erwürgen2026.