CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йона 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йона

Розділ 1

1 I було́ слово Господнє до Йо́ни, Аміттаєвого сина, таке:

2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“.

3 І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.

4 А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.

5 І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богі́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти себе. А Йо́на зійшов до спо́ду корабля́, і ліг, і заснув.

6 І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.

7 І сказали вони один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й пізна́ємо, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.

8 І сказали до нього: „Об'яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“

9 І сказав він до них: „Я євре́й, і боюся я Го́спода, Небесного Бога, що вчинив море та суході́л“.

10 І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ це ти наробив?“ Бо ці люди дові́далися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'яви́в.

11 І вони сказали до нього: „Що́ ми зробимо тобі, щоб утихоми́рилось море, щоб не залива́ло нас?“ Бо море бушува́ло все більше.

12 І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.

13 І міцно гребли́ ці люди, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.

14 І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“

15 І підняли́ вони Йону, і кинули його до моря, — і спини́лося море від своєї лю́тости.

16 І налякалися ці люди Господа великим стра́хом, і прино́сили Господе́ві жертви, і складали обі́тнищі.

Der Prophet Jona

Kapitel 1

1 Es geschah das Wort1697 des HErrn3068 zu Jona3124, dem Sohn1121 Amithais, und sprach559:

2 Mache dich auf6965 und gehe3212 in die große1419 Stadt5892 Ninive5210 und predige7121 drinnen; denn ihre Bosheit7451 ist heraufkommen vor mich6440.

3 Aber Jona3124 machte sich auf6965 und floh1272 vor6440 dem HErrn3068; und wollte aufs Meer8659 und kam935 hinab3381 gen Japho3305. Und da er ein Schiff591 fand4672, das aufs Meer8659 wollte fahren3381, gab5414 er Fährgeld7939 und trat, darein, daß er mit ihnen aufs Meer8659 führe935 vor6440 dem HErrn3068.

4 Da ließ der HErr3068 einen großen1419 Wind7307 aufs Meer3220 kommen2904 und hub sich ein groß1419 Ungewitter5591 auf dem Meer3220, daß man meinete, das Schiff591 würde zerbrechen7665.

5 Und die Schiffsleute4419 fürchteten3372 sich7901 und schrieen2199 ein376 jeglicher zu seinem GOtt430; und warfen2904 das Gerät3627, das im Schiff591 war, ins Meer3220, daß es leichter7043 würde. Aber Jona3124 war hinunter3381 in das Schiff5600 gestiegen, lag und schlief7290.

6 Da trat7126 zu ihm der Schiffsherr und sprach559 zu ihm: Was schläfst du7290? Stehe auf6965, rufe7121 deinen GOtt430 an, ob vielleicht GOtt430 an uns gedenken6245 wollte, daß wir nicht6 verdürben!

7 Und einer376 sprach559 zum andern7453: Kommt, wir wollen5307 losen1486, daß5307 wir erfahren3045, um welches willen7945 es uns1486 so übel7451 gehe3212! Und da sie loseten, traf es Jona3124.

8 Da sprachen559 sie zu ihm: Sage5046 uns, warum gehet es uns so übel7451? Was ist dein Gewerbe4399, und wo370 kommst du her935? Aus welchem Lande776 bist du und von welchem Volk5971 bist du?

9 Er sprach559 zu6213 ihnen: Ich bin ein Ebräer und fürchte3373 den HErrn3068, GOtt430 vom Himmel8064, welcher gemacht hat das Meer3220 und das Trockene3004.

10 Da fürchteten3374 sich3372 die Leute582 sehr und sprachen zu ihm5046: Warum hast du denn solches getan? Denn sie582 wußten3045, daß er vor6440 dem HErrn3068 floh1272; denn er hatte6213 es ihnen gesagt559.

11 Da sprachen559 sie zu ihm: Was sollen1980 wir denn mit dir tun6213, daß uns das Meer3220 stille werde8367? Denn das Meer3220 fuhr ungestüm5590.

12 Er sprach559 zu ihnen: Nehmet mich und7945 werfet mich ins Meer3220, so wird euch das Meer3220 stille werden8367. Denn ich5375 weiß3045, daß solch groß1419 Ungewitter5591 übe euch kommt um meinetwillen.

13 Und die Leute582 trieben2864, daß sie wieder7725 zu1980 Lande3004 kämen, aber sie konnten3201 nicht; denn das Meer3220 fuhr ungestüm5590 wider sie.

14 Da riefen7121 sie zu6213 dem HErrn3068 und sprachen559: Ach577, HErr3068, laß uns nicht verderben um6 dieses Mannes376 See LE5315 willen und rechne uns nicht zu unschuldig5355 Blut1818; denn du, HErr3068, tust5414, wie dir‘s gefällt2654!

15 Und5975 sie nahmen5375 Jona3124 und warfen2904 ihn ins Meer3220. Da stund das Meer3220 stille von seinem Wüten2197.

16 Und2076 die Leute582 fürchteten3372 den HErrn3068 sehr und taten dem HErrn3068 Opfer2077 und Gelübde5087.

Йона

Розділ 1

Der Prophet Jona

Kapitel 1

1 I було́ слово Господнє до Йо́ни, Аміттаєвого сина, таке:

1 Es geschah das Wort1697 des HErrn3068 zu Jona3124, dem Sohn1121 Amithais, und sprach559:

2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“.

2 Mache dich auf6965 und gehe3212 in die große1419 Stadt5892 Ninive5210 und predige7121 drinnen; denn ihre Bosheit7451 ist heraufkommen vor mich6440.

3 І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.

3 Aber Jona3124 machte sich auf6965 und floh1272 vor6440 dem HErrn3068; und wollte aufs Meer8659 und kam935 hinab3381 gen Japho3305. Und da er ein Schiff591 fand4672, das aufs Meer8659 wollte fahren3381, gab5414 er Fährgeld7939 und trat, darein, daß er mit ihnen aufs Meer8659 führe935 vor6440 dem HErrn3068.

4 А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.

4 Da ließ der HErr3068 einen großen1419 Wind7307 aufs Meer3220 kommen2904 und hub sich ein groß1419 Ungewitter5591 auf dem Meer3220, daß man meinete, das Schiff591 würde zerbrechen7665.

5 І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богі́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти себе. А Йо́на зійшов до спо́ду корабля́, і ліг, і заснув.

5 Und die Schiffsleute4419 fürchteten3372 sich7901 und schrieen2199 ein376 jeglicher zu seinem GOtt430; und warfen2904 das Gerät3627, das im Schiff591 war, ins Meer3220, daß es leichter7043 würde. Aber Jona3124 war hinunter3381 in das Schiff5600 gestiegen, lag und schlief7290.

6 І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.

6 Da trat7126 zu ihm der Schiffsherr und sprach559 zu ihm: Was schläfst du7290? Stehe auf6965, rufe7121 deinen GOtt430 an, ob vielleicht GOtt430 an uns gedenken6245 wollte, daß wir nicht6 verdürben!

7 І сказали вони один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й пізна́ємо, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.

7 Und einer376 sprach559 zum andern7453: Kommt, wir wollen5307 losen1486, daß5307 wir erfahren3045, um welches willen7945 es uns1486 so übel7451 gehe3212! Und da sie loseten, traf es Jona3124.

8 І сказали до нього: „Об'яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“

8 Da sprachen559 sie zu ihm: Sage5046 uns, warum gehet es uns so übel7451? Was ist dein Gewerbe4399, und wo370 kommst du her935? Aus welchem Lande776 bist du und von welchem Volk5971 bist du?

9 І сказав він до них: „Я євре́й, і боюся я Го́спода, Небесного Бога, що вчинив море та суході́л“.

9 Er sprach559 zu6213 ihnen: Ich bin ein Ebräer und fürchte3373 den HErrn3068, GOtt430 vom Himmel8064, welcher gemacht hat das Meer3220 und das Trockene3004.

10 І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ це ти наробив?“ Бо ці люди дові́далися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'яви́в.

10 Da fürchteten3374 sich3372 die Leute582 sehr und sprachen zu ihm5046: Warum hast du denn solches getan? Denn sie582 wußten3045, daß er vor6440 dem HErrn3068 floh1272; denn er hatte6213 es ihnen gesagt559.

11 І вони сказали до нього: „Що́ ми зробимо тобі, щоб утихоми́рилось море, щоб не залива́ло нас?“ Бо море бушува́ло все більше.

11 Da sprachen559 sie zu ihm: Was sollen1980 wir denn mit dir tun6213, daß uns das Meer3220 stille werde8367? Denn das Meer3220 fuhr ungestüm5590.

12 І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.

12 Er sprach559 zu ihnen: Nehmet mich und7945 werfet mich ins Meer3220, so wird euch das Meer3220 stille werden8367. Denn ich5375 weiß3045, daß solch groß1419 Ungewitter5591 übe euch kommt um meinetwillen.

13 І міцно гребли́ ці люди, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.

13 Und die Leute582 trieben2864, daß sie wieder7725 zu1980 Lande3004 kämen, aber sie konnten3201 nicht; denn das Meer3220 fuhr ungestüm5590 wider sie.

14 І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“

14 Da riefen7121 sie zu6213 dem HErrn3068 und sprachen559: Ach577, HErr3068, laß uns nicht verderben um6 dieses Mannes376 See LE5315 willen und rechne uns nicht zu unschuldig5355 Blut1818; denn du, HErr3068, tust5414, wie dir‘s gefällt2654!

15 І підняли́ вони Йону, і кинули його до моря, — і спини́лося море від своєї лю́тости.

15 Und5975 sie nahmen5375 Jona3124 und warfen2904 ihn ins Meer3220. Da stund das Meer3220 stille von seinem Wüten2197.

16 І налякалися ці люди Господа великим стра́хом, і прино́сили Господе́ві жертви, і складали обі́тнищі.

16 Und2076 die Leute582 fürchteten3372 den HErrn3068 sehr und taten dem HErrn3068 Opfer2077 und Gelübde5087.