CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йоіл. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йоїл

Розділ 1

1 Слово Господнє, що було до Йоі́ла, Петуїлового сина.

2 „Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків?

3 Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному.

4 „Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“.

5 Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших!

6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці.

7 Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли.

8 Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́.

9 Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні.

10 Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка.

11 Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля.

12 Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів.

13 Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога!

14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старши́х, всіх мешка́нців землі до дому Господа, вашого Бога, і кли́чте до Господа.

15 Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення!

16 Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

17 Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя.

18 Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені!

19 До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі.

20 Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині!

Der Prophet Joel

Kapitel 1

1 Dies ist das Wort1697 des HErrn3068, das geschehen ist zu Joel3100, dem Sohn1121 Pethuels6602:

2 Höret8085 dies, ihr Ältesten2205, und merket auf238, alle Einwohner3427 im Lande776, ob ein solches geschehen sei bei euren Zeiten3117 oder518 bei eurer Väter1 Zeiten3117!

3 Saget5608 euren Kindern davon und laßt es eure Kinder1121 ihren Kindern sagen und dieselbigen Kinder ihren andern312 Nachkommen1755,

4 nämlich: Was die Raupen1501 lassen3499, das fressen398 die Heuschrecken697; und3499 was die Heuschrecken697 lassen, das fressen398 die Käfer3218; und3499 was die Käfer3218 lassen, das frißt398 das Geschmeiß2625.

5 Wachet auf6974, ihr Trunkenen7910, und weinet1058 und heulet3213, alle Weinsäufer8354, um den Most3196; denn er ist euch vor eurem Maul6310 weggenommen3772.

6 Denn es zeucht herauf5927 in mein Land776 ein mächtig6099 Volk1471, und des ohne Zahl4557; das hat Zähne8127 wie Löwen738 und Backenzähne4973 wie Löwinnen3833.

7 Dasselbige verwüstet meinen Weinberg1612 und7760 streift7111 meinen Feigenbaum8384, schälet ihn7993 und8047 verwirft ihn, daß seine Zweige8299 weiß dastehen3835.

8 Heule421 wie eine Jungfrau1330, die einen Sack8242 anlegt2296 um ihren5271 Bräutigam1167!

9 Denn das3772 Speisopfer4503 und3548 Trankopfer5262 ist vom Hause1004 des HErrn3068 weg, und die Priester, des HErrn3068 Diener8334, trauern56.

10 Das Feld127 ist verwüstet7703, und der Acker7704 stehet jämmerlich56, das Getreide1715 ist verdorben, der Wein8492 stehet jämmerlich3001 und das Öl3323 kläglich535.

11 Die Ackerleute406 sehen jämmerlich, und die Weingärtner3755 heulen3213 um6 den Weizen2406 und um die Gerste8184, daß aus der Ernte7105 auf dem Felde7704 nichts werden3001 kann.

12 So stehet der Weinstock1612 auch jämmerlich3001 und1121 der Feigenbaum8384 kläglich535; dazu die Granatbäume7416, Palmbäume8558, Apfelbäume8598 und alle Bäume6086 auf dem Felde7704 sind verdorret; denn die Freude8342 der Menschen120 ist zum Jammer worden.

13 Begürtet2296 euch und3548 klaget5594, ihr Priester; heulet3213, ihr Diener8334 des Altars4196; gehet hinein und lieget3885 in Säcken8242, ihr Diener8334 meines Gottes430! Denn es ist935 beide, Speisopfer4503 und Trankopfer5262, vom Hause1004 eures Gottes430 weg4513.

14 Heiliget ein Fasten6685; rufet die6942 Gemeine zusammen7121; versammelt622 die Ältesten2205 und alle Einwohner3427 des Landes776 zum Hause1004 des HErrn3068, eures Gottes430, und schreiet2199 zum HErrn3068!

15 O wehe162 des Tages3117! Denn der Tag3117 des HErrn3068 ist nahe7138 und kommt935 wie ein Verderben7701 vom Allmächtigen7706.

16 Da wird die Speise400 vor unsern Augen5869 weggenommen werden3772 und vom Hause1004 unsers Gottes430 Freude8057 und Wonne1524.

17 Der Same6507 ist2040 unter der Erde4053 verfaulet, die Kornhäuser214 stehen wüst8074, die Scheunen4460 zerfallen; denn das Getreide1715 ist verdorben3001.

18 O wie seufzet das Vieh929! Die Rinder1241 sehen kläglich943, denn sie haben816 keine Weide4829, und6629 die Schafe5739 verschmachten.

19 HErr3068, dich rufe7121 ich an; denn das Feuer784 hat398 die Auen4999 in der Wüste4057 verbrannt, und die Flamme3852 hat alle Bäume6086 auf dem Acker7704 angezündet3857.

20 Es schreien auch die4325 wilden7704 Tiere929 zu dir; denn die Wasserbäche sind ausgetrocknet, und das Feuer784 hat3001 die Auen650 in der Wüste4057 verbrannt398.

Йоїл

Розділ 1

Der Prophet Joel

Kapitel 1

1 Слово Господнє, що було до Йоі́ла, Петуїлового сина.

1 Dies ist das Wort1697 des HErrn3068, das geschehen ist zu Joel3100, dem Sohn1121 Pethuels6602:

2 „Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків?

2 Höret8085 dies, ihr Ältesten2205, und merket auf238, alle Einwohner3427 im Lande776, ob ein solches geschehen sei bei euren Zeiten3117 oder518 bei eurer Väter1 Zeiten3117!

3 Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному.

3 Saget5608 euren Kindern davon und laßt es eure Kinder1121 ihren Kindern sagen und dieselbigen Kinder ihren andern312 Nachkommen1755,

4 „Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“.

4 nämlich: Was die Raupen1501 lassen3499, das fressen398 die Heuschrecken697; und3499 was die Heuschrecken697 lassen, das fressen398 die Käfer3218; und3499 was die Käfer3218 lassen, das frißt398 das Geschmeiß2625.

5 Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших!

5 Wachet auf6974, ihr Trunkenen7910, und weinet1058 und heulet3213, alle Weinsäufer8354, um den Most3196; denn er ist euch vor eurem Maul6310 weggenommen3772.

6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці.

6 Denn es zeucht herauf5927 in mein Land776 ein mächtig6099 Volk1471, und des ohne Zahl4557; das hat Zähne8127 wie Löwen738 und Backenzähne4973 wie Löwinnen3833.

7 Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли.

7 Dasselbige verwüstet meinen Weinberg1612 und7760 streift7111 meinen Feigenbaum8384, schälet ihn7993 und8047 verwirft ihn, daß seine Zweige8299 weiß dastehen3835.

8 Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́.

8 Heule421 wie eine Jungfrau1330, die einen Sack8242 anlegt2296 um ihren5271 Bräutigam1167!

9 Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні.

9 Denn das3772 Speisopfer4503 und3548 Trankopfer5262 ist vom Hause1004 des HErrn3068 weg, und die Priester, des HErrn3068 Diener8334, trauern56.

10 Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка.

10 Das Feld127 ist verwüstet7703, und der Acker7704 stehet jämmerlich56, das Getreide1715 ist verdorben, der Wein8492 stehet jämmerlich3001 und das Öl3323 kläglich535.

11 Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля.

11 Die Ackerleute406 sehen jämmerlich, und die Weingärtner3755 heulen3213 um6 den Weizen2406 und um die Gerste8184, daß aus der Ernte7105 auf dem Felde7704 nichts werden3001 kann.

12 Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів.

12 So stehet der Weinstock1612 auch jämmerlich3001 und1121 der Feigenbaum8384 kläglich535; dazu die Granatbäume7416, Palmbäume8558, Apfelbäume8598 und alle Bäume6086 auf dem Felde7704 sind verdorret; denn die Freude8342 der Menschen120 ist zum Jammer worden.

13 Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога!

13 Begürtet2296 euch und3548 klaget5594, ihr Priester; heulet3213, ihr Diener8334 des Altars4196; gehet hinein und lieget3885 in Säcken8242, ihr Diener8334 meines Gottes430! Denn es ist935 beide, Speisopfer4503 und Trankopfer5262, vom Hause1004 eures Gottes430 weg4513.

14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старши́х, всіх мешка́нців землі до дому Господа, вашого Бога, і кли́чте до Господа.

14 Heiliget ein Fasten6685; rufet die6942 Gemeine zusammen7121; versammelt622 die Ältesten2205 und alle Einwohner3427 des Landes776 zum Hause1004 des HErrn3068, eures Gottes430, und schreiet2199 zum HErrn3068!

15 Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення!

15 O wehe162 des Tages3117! Denn der Tag3117 des HErrn3068 ist nahe7138 und kommt935 wie ein Verderben7701 vom Allmächtigen7706.

16 Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

16 Da wird die Speise400 vor unsern Augen5869 weggenommen werden3772 und vom Hause1004 unsers Gottes430 Freude8057 und Wonne1524.

17 Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя.

17 Der Same6507 ist2040 unter der Erde4053 verfaulet, die Kornhäuser214 stehen wüst8074, die Scheunen4460 zerfallen; denn das Getreide1715 ist verdorben3001.

18 Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені!

18 O wie seufzet das Vieh929! Die Rinder1241 sehen kläglich943, denn sie haben816 keine Weide4829, und6629 die Schafe5739 verschmachten.

19 До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі.

19 HErr3068, dich rufe7121 ich an; denn das Feuer784 hat398 die Auen4999 in der Wüste4057 verbrannt, und die Flamme3852 hat alle Bäume6086 auf dem Acker7704 angezündet3857.

20 Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині!

20 Es schreien auch die4325 wilden7704 Tiere929 zu dir; denn die Wasserbäche sind ausgetrocknet, und das Feuer784 hat3001 die Auen650 in der Wüste4057 verbrannt398.