CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Повт. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Повторення Закону

Розділ 1

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

Deuteronomy

Chapter 1

1 These428 be the words1697 which834 Moses4872 spoke1696 to all3605 Israel3478 on5921 this side5676 Jordan3383 in the wilderness,4057 in the plain6160 over4136 against4136 the Red5489 sea, between996 Paran,6290 and Tophel,8603 and Laban,3837 and Hazeroth,2698 and Dizahab.1774

2 (There are eleven259 6240 days'3117 journey from Horeb2722 by the way1870 of mount2022 Seir8165 to Kadeshbarnea.6947)

3 And it came1961 to pass in the fortieth705 year,8141 in the eleventh6249 6240 month,2320 on5921 the first259 day of the month,2320 that Moses4872 spoke1696 to the children1121 of Israel,3478 according to all3605 that the LORD3068 had given him in commandment6680 to them;

4 After310 he had slain5221 Sihon5511 the king4428 of the Amorites,567 which834 dwelled3427 in Heshbon,2809 and Og5747 the king4428 of Bashan,1316 which834 dwelled3427 at Astaroth6252 in Edrei:154

5 On5921 this side5676 Jordan,3383 in the land776 of Moab,4124 began2974 Moses4872 to declare874 this2063 law,8451 saying,559

6 The LORD3068 our God430 spoke1696 to us in Horeb,2722 saying,559 You have dwelled3427 long7227 enough in this2088 mount:2022

7 Turn6437 you, and take your journey,5265 and go935 to the mount2022 of the Amorites,567 and to all3605 the places near7934 thereunto, in the plain,6160 in the hills,2022 and in the vale,8219 and in the south,5045 and by the sea3220 side,2348 to the land776 of the Canaanites,3669 and to Lebanon,3844 to the great1419 river,5104 the river5104 Euphrates.6578

8 Behold,7200 I have set5414 the land776 before6440 you: go935 in and possess3423 the land776 which834 the LORD3068 swore7650 to your fathers,1 Abraham,85 Isaac,3327 and Jacob,3290 to give5414 to them and to their seed2233 after310 them.

9 And I spoke559 to you at that time,6256 saying,559 I am not able3201 to bear5375 you myself alone:905

10 The LORD3068 your God430 has multiplied7235 you, and, behold,2009 you are this day3117 as the stars3556 of heaven8064 for multitude.7230

11 (The LORD3068 God430 of your fathers1 make5674 you a thousand505 times6471 so many more3254 as you are, and bless1288 you, as he has promised1696 you!)

12 How349 can I myself alone905 bear5375 your cumbrance,2960 and your burden,4853 and your strife?7379

13 Take3051 you wise2450 men,582 and understanding,995 and known3045 among your tribes,7626 and I will make7760 them rulers7218 over you.

14 And you answered6030 me, and said,559 The thing1697 which834 you have spoken1696 is good2896 for us to do.6213

15 So I took3947 the chief7218 of your tribes,7626 wise2450 men,582 and known,3045 and made5414 them heads7218 over5921 you, captains8269 over thousands,505 and captains8269 over hundreds,3967 and captains8269 over fifties,2572 and captains8269 over tens,6235 and officers7860 among your tribes.7626

16 And I charged6680 your judges8199 at that time,6256 saying,559 Hear8085 the causes between996 your brothers,251 and judge8199 righteously6664 between996 every man376 and his brother,251 and the stranger1616 that is with him.

17 You shall not respect5234 persons6440 in judgment;4941 but you shall hear8085 the small6996 as well as the great;1419 you shall not be afraid1481 of the face6440 of man;376 for the judgment4941 is God's:430 and the cause1697 that is too hard7185 for you, bring7126 it to me, and I will hear8085 it.

18 And I commanded6680 you at that time6256 all3605 the things1697 which834 you should do.6213

19 And when we departed5265 from Horeb,2722 we went3212 through all3605 that great1419 and terrible3372 wilderness,4057 which834 you saw7200 by the way1870 of the mountain2022 of the Amorites,567 as the LORD3068 our God430 commanded6680 us; and we came935 to Kadeshbarnea.6947

20 And I said559 to you, You are come935 to the mountain2022 of the Amorites,567 which834 the LORD3068 our God430 does give5414 to us.

21 Behold,7200 the LORD3068 your God430 has set5414 the land776 before6440 you: go5927 up and possess3423 it, as the LORD3068 God430 of your fathers1 has said1696 to you; fear3372 not, neither408 be discouraged.2865

22 And you came7126 near7126 to me every3605 one of you, and said,559 We will send7971 men582 before6440 us, and they shall search2658 us out the land,776 and bring7725 us word1697 again7725 by what834 way1870 we must go5927 up, and into what853 cities5892 we shall come.935

23 And the saying1697 pleased3190 5869 me well: and I took3947 twelve8147 6240 men582 of you, one259 of a tribe:7626

24 And they turned6437 and went5927 up into the mountain,2022 and came935 to the valley5158 of Eshcol,812 and searched7270 it out.

25 And they took3947 of the fruit6529 of the land776 in their hands,3027 and brought3381 it down3381 to us, and brought7725 us word1697 again,7725 and said,559 It is a good2896 land776 which834 the LORD3068 our God430 does give5414 us.

26 Notwithstanding you would14 not go5927 up, but rebelled4784 against the commandment6310 of the LORD3068 your God:430

27 And you murmured7279 in your tents,168 and said,559 Because the LORD3068 hated8135 us, he has brought3318 us forth3318 out of the land776 of Egypt,4714 to deliver5414 us into the hand3027 of the Amorites,567 to destroy8045 us.

28 Where575 shall we go5927 up? our brothers251 have discouraged4549 our heart,3824 saying,559 The people5971 is greater1419 and taller7311 than we; the cities5892 are great1419 and walled1219 up to heaven;8064 and moreover1571 we have seen7200 the sons1121 of the Anakims6062 there.8033

29 Then I said559 to you, Dread6206 not, neither3808 be afraid3372 of them.

30 The LORD3068 your God430 which goes1980 before6440 you, he shall fight3898 for you, according to all3605 that he did6213 for you in Egypt4714 before your eyes;5869

31 And in the wilderness,4057 where834 you have seen7200 how that the LORD3068 your God430 bore5375 you, as a man376 does bear5375 his son,1121 in all3605 the way1870 that you went,1980 until5704 you came935 into5704 this2088 place.4725

32 Yet in this2088 thing1697 you did not believe539 the LORD3068 your God,430

33 Who went1980 in the way1870 before6440 you, to search8446 you out a place4725 to pitch2583 your tents in, in fire784 by night,3915 to show7200 you by what834 way1870 you should go,3212 and in a cloud6051 by day.3119

34 And the LORD3068 heard8085 the voice6963 of your words,1697 and was wroth,7107 and swore,7650 saying,559

35 Surely518 there shall not one376 of these428 men582 of this2088 evil7451 generation1755 see7200 that good2896 land,776 which834 I swore7650 to give5414 to your fathers.1

36 Save2108 Caleb3612 the son1121 of Jephunneh;3312 he shall see7200 it, and to him will I give5414 the land776 that he has trodden1869 on, and to his children,1121 because3282 834 he has wholly4390 followed310 the LORD.3068

37 Also1571 the LORD3068 was angry599 with me for your sakes,1558 saying,559 You also shall not go935 in thither.8033

38 But Joshua3091 the son1121 of Nun,5126 which stands5975 before6440 you, he shall go935 in thither:8033 encourage2388 him: for he shall cause Israel3478 to inherit5157 it.

39 Moreover your little2945 ones, which834 you said559 should be a prey,957 and your children,1121 which834 in that day3117 had no3808 knowledge3045 between good2896 and evil,7451 they shall go935 in thither,8033 and to them will I give5414 it, and they shall possess3423 it.

40 But as for you, turn6437 you, and take your journey5265 into the wilderness4057 by the way1870 of the Red5488 sea.3220

41 Then you answered6030 and said559 to me, We have sinned2398 against the LORD,3068 we will go5927 up and fight,3898 according to all3605 that the LORD3068 our God430 commanded6680 us. And when you had girded2296 on5921 every376 man376 his weapons3627 of war,4421 you were ready1951 to go5927 up into the hill.2022

42 And the LORD3068 said559 to me, Say559 to them. Go5927 not up, neither3808 fight;3898 for I am not among7130 you; lest3808 you be smitten5062 before6440 your enemies.341

43 So I spoke1696 to you; and you would not hear,8085 but rebelled4784 against the commandment6310 of the LORD,3068 and went5927 presumptuously2102 up into the hill.2022

44 And the Amorites,567 which dwelled3427 in that mountain,2022 came3318 out against7125 you, and chased7291 you, as bees1682 do,6213 and destroyed3807 you in Seir,8165 even to Hormah.2767

45 And you returned7725 and wept1058 before6440 the LORD;3068 but the LORD3068 would not listen8085 to your voice,6963 nor3808 give ear238 to you.

46 So you stayed3427 in Kadesh6946 many7227 days,3117 according to the days3117 that you stayed3427 there.

Повторення Закону

Розділ 1

Deuteronomy

Chapter 1

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

1 These428 be the words1697 which834 Moses4872 spoke1696 to all3605 Israel3478 on5921 this side5676 Jordan3383 in the wilderness,4057 in the plain6160 over4136 against4136 the Red5489 sea, between996 Paran,6290 and Tophel,8603 and Laban,3837 and Hazeroth,2698 and Dizahab.1774

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

2 (There are eleven259 6240 days'3117 journey from Horeb2722 by the way1870 of mount2022 Seir8165 to Kadeshbarnea.6947)

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

3 And it came1961 to pass in the fortieth705 year,8141 in the eleventh6249 6240 month,2320 on5921 the first259 day of the month,2320 that Moses4872 spoke1696 to the children1121 of Israel,3478 according to all3605 that the LORD3068 had given him in commandment6680 to them;

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

4 After310 he had slain5221 Sihon5511 the king4428 of the Amorites,567 which834 dwelled3427 in Heshbon,2809 and Og5747 the king4428 of Bashan,1316 which834 dwelled3427 at Astaroth6252 in Edrei:154

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

5 On5921 this side5676 Jordan,3383 in the land776 of Moab,4124 began2974 Moses4872 to declare874 this2063 law,8451 saying,559

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

6 The LORD3068 our God430 spoke1696 to us in Horeb,2722 saying,559 You have dwelled3427 long7227 enough in this2088 mount:2022

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

7 Turn6437 you, and take your journey,5265 and go935 to the mount2022 of the Amorites,567 and to all3605 the places near7934 thereunto, in the plain,6160 in the hills,2022 and in the vale,8219 and in the south,5045 and by the sea3220 side,2348 to the land776 of the Canaanites,3669 and to Lebanon,3844 to the great1419 river,5104 the river5104 Euphrates.6578

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

8 Behold,7200 I have set5414 the land776 before6440 you: go935 in and possess3423 the land776 which834 the LORD3068 swore7650 to your fathers,1 Abraham,85 Isaac,3327 and Jacob,3290 to give5414 to them and to their seed2233 after310 them.

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

9 And I spoke559 to you at that time,6256 saying,559 I am not able3201 to bear5375 you myself alone:905

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

10 The LORD3068 your God430 has multiplied7235 you, and, behold,2009 you are this day3117 as the stars3556 of heaven8064 for multitude.7230

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

11 (The LORD3068 God430 of your fathers1 make5674 you a thousand505 times6471 so many more3254 as you are, and bless1288 you, as he has promised1696 you!)

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

12 How349 can I myself alone905 bear5375 your cumbrance,2960 and your burden,4853 and your strife?7379

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

13 Take3051 you wise2450 men,582 and understanding,995 and known3045 among your tribes,7626 and I will make7760 them rulers7218 over you.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

14 And you answered6030 me, and said,559 The thing1697 which834 you have spoken1696 is good2896 for us to do.6213

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

15 So I took3947 the chief7218 of your tribes,7626 wise2450 men,582 and known,3045 and made5414 them heads7218 over5921 you, captains8269 over thousands,505 and captains8269 over hundreds,3967 and captains8269 over fifties,2572 and captains8269 over tens,6235 and officers7860 among your tribes.7626

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

16 And I charged6680 your judges8199 at that time,6256 saying,559 Hear8085 the causes between996 your brothers,251 and judge8199 righteously6664 between996 every man376 and his brother,251 and the stranger1616 that is with him.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

17 You shall not respect5234 persons6440 in judgment;4941 but you shall hear8085 the small6996 as well as the great;1419 you shall not be afraid1481 of the face6440 of man;376 for the judgment4941 is God's:430 and the cause1697 that is too hard7185 for you, bring7126 it to me, and I will hear8085 it.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

18 And I commanded6680 you at that time6256 all3605 the things1697 which834 you should do.6213

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

19 And when we departed5265 from Horeb,2722 we went3212 through all3605 that great1419 and terrible3372 wilderness,4057 which834 you saw7200 by the way1870 of the mountain2022 of the Amorites,567 as the LORD3068 our God430 commanded6680 us; and we came935 to Kadeshbarnea.6947

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

20 And I said559 to you, You are come935 to the mountain2022 of the Amorites,567 which834 the LORD3068 our God430 does give5414 to us.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

21 Behold,7200 the LORD3068 your God430 has set5414 the land776 before6440 you: go5927 up and possess3423 it, as the LORD3068 God430 of your fathers1 has said1696 to you; fear3372 not, neither408 be discouraged.2865

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

22 And you came7126 near7126 to me every3605 one of you, and said,559 We will send7971 men582 before6440 us, and they shall search2658 us out the land,776 and bring7725 us word1697 again7725 by what834 way1870 we must go5927 up, and into what853 cities5892 we shall come.935

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

23 And the saying1697 pleased3190 5869 me well: and I took3947 twelve8147 6240 men582 of you, one259 of a tribe:7626

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

24 And they turned6437 and went5927 up into the mountain,2022 and came935 to the valley5158 of Eshcol,812 and searched7270 it out.

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

25 And they took3947 of the fruit6529 of the land776 in their hands,3027 and brought3381 it down3381 to us, and brought7725 us word1697 again,7725 and said,559 It is a good2896 land776 which834 the LORD3068 our God430 does give5414 us.

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

26 Notwithstanding you would14 not go5927 up, but rebelled4784 against the commandment6310 of the LORD3068 your God:430

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

27 And you murmured7279 in your tents,168 and said,559 Because the LORD3068 hated8135 us, he has brought3318 us forth3318 out of the land776 of Egypt,4714 to deliver5414 us into the hand3027 of the Amorites,567 to destroy8045 us.

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

28 Where575 shall we go5927 up? our brothers251 have discouraged4549 our heart,3824 saying,559 The people5971 is greater1419 and taller7311 than we; the cities5892 are great1419 and walled1219 up to heaven;8064 and moreover1571 we have seen7200 the sons1121 of the Anakims6062 there.8033

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

29 Then I said559 to you, Dread6206 not, neither3808 be afraid3372 of them.

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

30 The LORD3068 your God430 which goes1980 before6440 you, he shall fight3898 for you, according to all3605 that he did6213 for you in Egypt4714 before your eyes;5869

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

31 And in the wilderness,4057 where834 you have seen7200 how that the LORD3068 your God430 bore5375 you, as a man376 does bear5375 his son,1121 in all3605 the way1870 that you went,1980 until5704 you came935 into5704 this2088 place.4725

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

32 Yet in this2088 thing1697 you did not believe539 the LORD3068 your God,430

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

33 Who went1980 in the way1870 before6440 you, to search8446 you out a place4725 to pitch2583 your tents in, in fire784 by night,3915 to show7200 you by what834 way1870 you should go,3212 and in a cloud6051 by day.3119

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

34 And the LORD3068 heard8085 the voice6963 of your words,1697 and was wroth,7107 and swore,7650 saying,559

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

35 Surely518 there shall not one376 of these428 men582 of this2088 evil7451 generation1755 see7200 that good2896 land,776 which834 I swore7650 to give5414 to your fathers.1

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

36 Save2108 Caleb3612 the son1121 of Jephunneh;3312 he shall see7200 it, and to him will I give5414 the land776 that he has trodden1869 on, and to his children,1121 because3282 834 he has wholly4390 followed310 the LORD.3068

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

37 Also1571 the LORD3068 was angry599 with me for your sakes,1558 saying,559 You also shall not go935 in thither.8033

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

38 But Joshua3091 the son1121 of Nun,5126 which stands5975 before6440 you, he shall go935 in thither:8033 encourage2388 him: for he shall cause Israel3478 to inherit5157 it.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

39 Moreover your little2945 ones, which834 you said559 should be a prey,957 and your children,1121 which834 in that day3117 had no3808 knowledge3045 between good2896 and evil,7451 they shall go935 in thither,8033 and to them will I give5414 it, and they shall possess3423 it.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

40 But as for you, turn6437 you, and take your journey5265 into the wilderness4057 by the way1870 of the Red5488 sea.3220

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

41 Then you answered6030 and said559 to me, We have sinned2398 against the LORD,3068 we will go5927 up and fight,3898 according to all3605 that the LORD3068 our God430 commanded6680 us. And when you had girded2296 on5921 every376 man376 his weapons3627 of war,4421 you were ready1951 to go5927 up into the hill.2022

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

42 And the LORD3068 said559 to me, Say559 to them. Go5927 not up, neither3808 fight;3898 for I am not among7130 you; lest3808 you be smitten5062 before6440 your enemies.341

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

43 So I spoke1696 to you; and you would not hear,8085 but rebelled4784 against the commandment6310 of the LORD,3068 and went5927 presumptuously2102 up into the hill.2022

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

44 And the Amorites,567 which dwelled3427 in that mountain,2022 came3318 out against7125 you, and chased7291 you, as bees1682 do,6213 and destroyed3807 you in Seir,8165 even to Hormah.2767

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

45 And you returned7725 and wept1058 before6440 the LORD;3068 but the LORD3068 would not listen8085 to your voice,6963 nor3808 give ear238 to you.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

46 So you stayed3427 in Kadesh6946 many7227 days,3117 according to the days3117 that you stayed3427 there.