CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Повт. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Повторення Закону

Розділ 1

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

Deuteronomy

Chapter 1

1 These428 be the words1697 which834 Moses4872 spoke1696 unto413 all3605 Israel3478 on this side5676 Jordan3383 in the wilderness,4057 in the plain6160 over against4136 the Red5489 sea, between996 Paran,6290 and Tophel,8603 and Laban,3837 and Hazeroth,2698 and Dizahab.1774

2 (There are eleven259 6240 days3117 journey from Horeb4480 2722 by the way1870 of mount2022 Seir8165 unto5704 Kadesh-barnea.)6947

3 And it came to pass1961 in the fortieth705 year,8141 in the eleventh6249 6240 month,2320 on the first259 day of the month,2320 that Moses4872 spoke1696 unto413 the children1121 of Israel,3478 according unto all3605 that834 the LORD3068 had given him in commandment6680 853 unto413 them;

4 After310 he had slain5221 853 Sihon5511 the king4428 of the Amorites,567 which834 dwelt3427 in Heshbon,2809 and Og5747 the king4428 of Bashan,1316 which834 dwelt3427 at Astaroth6252 in Edrei: 154

5 On this side5676 Jordan,3383 in the land776 of Moab,4124 began2974 Moses4872 to declare874 853 this2063 law,8451 saying,559

6 The LORD3068 our God430 spoke1696 unto413 us in Horeb,2722 saying,559 Ye have dwelt3427 long enough7227 in this2088 mount: 2022

7 Turn6437 you, and take your journey,5265 and go935 to the mount2022 of the Amorites,567 and unto413 all3605 the places nigh7934 thereunto, in the plain,6160 in the hills,2022 and in the vale,8219 and in the south,5045 and by the sea3220 side,2348 to the land776 of the Canaanites,3669 and unto Lebanon,3844 unto5704 the great1419 river,5104 the river5104 Euphrates.6578

8 Behold,7200 I have set5414 853 the land776 before6440 you: go in935 and possess3423 853 the land776 which834 the LORD3068 swore7650 unto your fathers,1 Abraham,85 Isaac,3327 and Jacob,3290 to give5414 unto them and to their seed2233 after310 them.

9 And I spoke559 unto413 you at that1931 time,6256 saying,559 I am not able3201 3808 to bear5375 you myself alone: 905

10 The LORD3068 your God430 hath multiplied7235 you, and, behold,2009 ye are this day3117 as the stars3556 of heaven8064 for multitude.7230

11 (The LORD3068 God430 of your fathers1 make you a thousand505 times6471 so many more3254 as ye are, and bless1288 you, as834 he hath promised1696 you!)

12 How349 can I myself alone905 bear5375 your encumbrance,2960 and your burden,4853 and your strife?7379

13 Take3051 you wise2450 men,376 and understanding,995 and known3045 among your tribes,7626 and I will make7760 them rulers7218 over you.

14 And ye answered6030 me, and said,559 The thing1697 which834 thou hast spoken1696 is good2896 for us to do.6213

15 So I took3947 853 the chief7218 of your tribes,7626 wise2450 men,376 and known,3045 and made5414 them heads7218 over5921 you, captains8269 over thousands,505 and captains8269 over hundreds,3967 and captains8269 over fifties,2572 and captains8269 over tens,6235 and officers7860 among your tribes.7626

16 And I charged6680 853 your judges8199 at that1931 time,6256 saying,559 Hear8085 the causes between996 your brethren,251 and judge8199 righteously6664 between996 every man376 and his brother,251 and the stranger1616 that is with him.

17 Ye shall not3808 respect5234 persons6440 in judgment;4941 but ye shall hear8085 the small6996 as well as the great;1419 ye shall not3808 be afraid1481 of the face4480 6440 of man;376 for3588 the judgment4941 is God's:430 and the cause1697 that834 is too hard7185 for4480 you, bring7126 it unto413 me, and I will hear8085 it.

18 And I commanded6680 you at that1931 time6256 853 all3605 the things1697 which834 ye should do.6213

19 And when we departed5265 from Horeb,4480 2722 we went through1980 853 all3605 that1931 great1419 and terrible3372 wilderness,4057 which834 ye saw7200 by the way1870 of the mountain2022 of the Amorites,567 as834 the LORD3068 our God430 commanded6680 us; and we came935 to5704 Kadesh-barnea.6947

20 And I said559 unto413 you, Ye are come935 unto5704 the mountain2022 of the Amorites,567 which834 the LORD3068 our God430 doth give5414 unto us.

21 Behold,7200 the LORD3068 thy God430 hath set5414 853 the land776 before6440 thee: go up5927 and possess3423 it, as834 the LORD3068 God430 of thy fathers1 hath said1696 unto thee; fear3372 not,408 neither408 be discouraged.2865

22 And ye came near7126 unto413 me every one3605 of you, and said,559 We will send7971 men376 before6440 us, and they shall search us out2658 853 the land,776 and bring7725 us word1697 again853 by what834 way1870 we must go up,5927 and853 into413 what834 cities5892 we shall come.935

23 And the saying1697 pleased me well:3190 5869 and I took3947 twelve8147 6240 men376 of4480 you, one259 of a tribe: 7626

24 And they turned6437 and went up5927 into the mountain,2022 and came935 unto5704 the valley5158 of Eshcol,812 and searched it out.7270 853

25 And they took3947 of the fruit4480 6529 of the land776 in their hands,3027 and brought it down3381 unto413 us, and brought7725 us word1697 again, and said,559 It is a good2896 land776 which834 the LORD3068 our God430 doth give5414 us.

26 Notwithstanding ye would14 not3808 go up,5927 but rebelled against4784 853 the commandment6310 of the LORD3068 your God: 430

27 And ye murmured7279 in your tents,168 and said,559 Because the LORD3068 hated8135 us, he hath brought us forth3318 out of the land4480 776 of Egypt,4714 to deliver5414 us into the hand3027 of the Amorites,567 to destroy8045 us.

28 Whither575 shall we587 go up?5927 our brethren251 have discouraged4549 853 our heart,3824 saying,559 The people5971 is greater1419 and taller7311 than4480 we; the cities5892 are great1419 and walled1219 up to heaven;8064 and moreover1571 we have seen7200 the sons1121 of the Anakims6062 there.8033

29 Then I said559 unto413 you, Dread6206 not,3808 neither3808 be afraid3372 of4480 them.

30 The LORD3068 your God430 which goeth1980 before6440 you, he1931 shall fight3898 for you, according to all3605 that834 he did6213 for854 you in Egypt4714 before your eyes;5869

31 And in the wilderness,4057 where834 thou hast seen7200 how that834 the LORD3068 thy God430 bore5375 thee, as834 a man376 doth bear5375 853 his son,1121 in all3605 the way1870 that834 ye went,1980 until5704 ye came935 into5704 this2088 place.4725

32 Yet in this2088 thing1697 ye did not369 believe539 the LORD3068 your God,430

33 Who went1980 in the way1870 before6440 you, to search you out8446 a place4725 to pitch your tents2583 in, in fire784 by night,3915 to show7200 you by what834 way1870 ye should go,1980 and in a cloud6051 by day.3119

34 And the LORD3068 heard8085 853 the voice6963 of your words,1697 and was wroth,7107 and swore,7650 saying,559

35 Surely518 there shall not one376 of these428 men376 of this2088 evil7451 generation1755 see7200 853 that good2896 land,776 which834 I swore7650 to give5414 unto your fathers,1

36 Save2108 Caleb3612 the son1121 of Jephunneh;3312 he1931 shall see7200 it, and to him will I give5414 853 the land776 that834 he hath trodden1869 upon, and to his children,1121 because3282 834 he hath wholly4390 followed310 the LORD.3068

37 Also1571 the LORD3068 was angry599 with me for your sakes,1558 saying,559 Thou859 also1571 shalt not3808 go in935 thither.8033

38 But Joshua3091 the son1121 of Nun,5126 which standeth5975 before6440 thee, he1931 shall go in935 thither:8033 encourage2388 him: for3588 he1931 shall cause853 Israel3478 to inherit5157 it.

39 Moreover your little ones,2945 which834 ye said559 should be1961 a prey,957 and your children,1121 which834 in that day3117 had no knowledge3045 3808 between good2896 and evil,7451 they1992 shall go in935 thither,8033 and unto them will I give5414 it, and they1992 shall possess3423 it.

40 But as for you,859 turn6437 you, and take your journey5265 into the wilderness4057 by the way1870 of the Red5488 sea.3220

41 Then ye answered6030 and said559 unto413 me, We have sinned2398 against the LORD,3068 we587 will go up5927 and fight,3898 according to all3605 that834 the LORD3068 our God430 commanded6680 us. And when ye had girded on2296 every man376 853 his weapons3627 of war,4421 ye were ready1951 to go up5927 into the hill.2022

42 And the LORD3068 said559 unto413 me, Say559 unto them, Go not up,5927 3808 neither3808 fight;3898 for3588 I am not369 among7130 you; lest3808 ye be smitten5062 before6440 your enemies.341

43 So I spoke1696 unto413 you; and ye would not3808 hear,8085 but rebelled against4784 853 the commandment6310 of the LORD,3068 and went presumptuously up5927 2102 into the hill.2022

44 And the Amorites,567 which dwelt3427 in that1931 mountain,2022 came out3318 against7125 you, and chased7291 you, as834 bees1682 do,6213 and destroyed3807 you in Seir,8165 even unto5704 Hormah.2767

45 And ye returned7725 and wept1058 before6440 the LORD;3068 but the LORD3068 would not3808 hearken8085 to your voice,6963 nor3808 give ear238 unto413 you.

46 So ye abode3427 in Kadesh6946 many7227 days,3117 according unto the days3117 that834 ye abode3427 there.

Повторення Закону

Розділ 1

Deuteronomy

Chapter 1

1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всьо́го Ізраїля по тім боці Йорда́ну в пустині, на степу́, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

1 These428 be the words1697 which834 Moses4872 spoke1696 unto413 all3605 Israel3478 on this side5676 Jordan3383 in the wilderness,4057 in the plain6160 over against4136 the Red5489 sea, between996 Paran,6290 and Tophel,8603 and Laban,3837 and Hazeroth,2698 and Dizahab.1774

2 одина́дцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

2 (There are eleven259 6240 days3117 journey from Horeb4480 2722 by the way1870 of mount2022 Seir8165 unto5704 Kadesh-barnea.)6947

3 І сталося сорокового року, одина́дцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

3 And it came to pass1961 in the fortieth705 year,8141 in the eleventh6249 6240 month,2320 on the first259 day of the month,2320 that Moses4872 spoke1696 unto413 the children1121 of Israel,3478 according unto all3605 that834 the LORD3068 had given him in commandment6680 853 unto413 them;

4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя баша́нського, що сидів в Аштароті в Едреї.

4 After310 he had slain5221 853 Sihon5511 the king4428 of the Amorites,567 which834 dwelt3427 in Heshbon,2809 and Og5747 the king4428 of Bashan,1316 which834 dwelt3427 at Astaroth6252 in Edrei: 154

5 На тім боці Йорда́ну в моавському кра́ї став Мойсей виясняти Зако́на, говорячи:

5 On this side5676 Jordan,3383 in the land776 of Moab,4124 began2974 Moses4872 to declare874 853 this2063 law,8451 saying,559

6 „Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хори́ві, говорячи: До́сить вам сидіти на цій горі!

6 The LORD3068 our God430 spoke1696 unto413 us in Horeb,2722 saying,559 Ye have dwelt3427 long enough7227 in this2088 mount: 2022

7 Оберніться й рушайте, і йдіть на го́ру амореянина, та до всіх сусідів його на степу́, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до кра́ю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефра́ту.

7 Turn6437 you, and take your journey,5265 and go935 to the mount2022 of the Amorites,567 and unto413 all3605 the places nigh7934 thereunto, in the plain,6160 in the hills,2022 and in the vale,8219 and in the south,5045 and by the sea3220 side,2348 to the land776 of the Canaanites,3669 and unto Lebanon,3844 unto5704 the great1419 river,5104 the river5104 Euphrates.6578

8 Ось Я дав вам цей край! Увійдіть, і заволодійте цим кра́єм, що на нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них“.

8 Behold,7200 I have set5414 853 the land776 before6440 you: go in935 and possess3423 853 the land776 which834 the LORD3068 swore7650 unto your fathers,1 Abraham,85 Isaac,3327 and Jacob,3290 to give5414 unto them and to their seed2233 after310 them.

9 І сказав я того ча́су до вас, говорячи: „Не мо́жу я сам носити вас.

9 And I spoke559 unto413 you at that1931 time,6256 saying,559 I am not able3201 3808 to bear5375 you myself alone: 905

10 Господь, Бог ваш, розмно́жив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зо́рі небесні!

10 The LORD3068 your God430 hath multiplied7235 you, and, behold,2009 ye are this day3117 as the stars3556 of heaven8064 for multitude.7230

11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагосло́вить вас, як Він говорив вам.

11 (The LORD3068 God430 of your fathers1 make you a thousand505 times6471 so many more3254 as ye are, and bless1288 you, as834 he hath promised1696 you!)

12 Як я сам понесу тяготу́ вашу, і тяга́р ваш, і ваші супере́чки?

12 How349 can I myself alone905 bear5375 your encumbrance,2960 and your burden,4853 and your strife?7379

13 Візьміть собі му́жів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі́ вас“.

13 Take3051 you wise2450 men,376 and understanding,995 and known3045 among your tribes,7626 and I will make7760 them rulers7218 over you.

14 І ви відповіли́ мені та й сказали: „Добра та річ, що ти кажеш зробити“.

14 And ye answered6030 me, and said,559 The thing1697 which834 thou hast spoken1696 is good2896 for us to do.6213

15 І взяв я голі́в ваших племе́н, мужів мудрих та знаних, і поставив їх го́ловами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племе́н.

15 So I took3947 853 the chief7218 of your tribes,7626 wise2450 men,376 and known,3045 and made5414 them heads7218 over5921 you, captains8269 over thousands,505 and captains8269 over hundreds,3967 and captains8269 over fifties,2572 and captains8269 over tens,6235 and officers7860 among your tribes.7626

16 І наказав я того ча́су вашим су́ддям, говорячи: „Вислухо́вуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між прихо́дьком його.

16 And I charged6680 853 your judges8199 at that1931 time,6256 saying,559 Hear8085 the causes between996 your brethren,251 and judge8199 righteously6664 between996 every man376 and his brother,251 and the stranger1616 that is with him.

17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як мало́го, так і великого ви́слухаєте, не будете боятися обличчя люди́ни, бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка́ для вас, принесете мені, і я вислухаю її“.

17 Ye shall not3808 respect5234 persons6440 in judgment;4941 but ye shall hear8085 the small6996 as well as the great;1419 ye shall not3808 be afraid1481 of the face4480 6440 of man;376 for3588 the judgment4941 is God's:430 and the cause1697 that834 is too hard7185 for4480 you, bring7126 it unto413 me, and I will hear8085 it.

18 I наказав я вам того ча́су про всі ті речі, що ви зробите.

18 And I commanded6680 you at that1931 time6256 853 all3605 the things1697 which834 ye should do.6213

19 І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

19 And when we departed5265 from Horeb,4480 2722 we went through1980 853 all3605 that1931 great1419 and terrible3372 wilderness,4057 which834 ye saw7200 by the way1870 of the mountain2022 of the Amorites,567 as834 the LORD3068 our God430 commanded6680 us; and we came935 to5704 Kadesh-barnea.6947

20 І сказав я до вас: „Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

20 And I said559 unto413 you, Ye are come935 unto5704 the mountain2022 of the Amorites,567 which834 the LORD3068 our God430 doth give5414 unto us.

21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!“

21 Behold,7200 the LORD3068 thy God430 hath set5414 853 the land776 before6440 thee: go up5927 and possess3423 it, as834 the LORD3068 God430 of thy fathers1 hath said1696 unto thee; fear3372 not,408 neither408 be discouraged.2865

22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: „Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони ви́слідять нам той край, та нехай принесуть нам відо́мість про дорогу, що нею підемо, та про міста́, куди вві́йдемо“.

22 And ye came near7126 unto413 me every one3605 of you, and said,559 We will send7971 men376 before6440 us, and they shall search us out2658 853 the land,776 and bring7725 us word1697 again853 by what834 way1870 we must go up,5927 and853 into413 what834 cities5892 we shall come.935

23 І була́ та річ добра в моїх оча́х, і взяв я у вас дванадцять му́жа, — муж один для пле́мени.

23 And the saying1697 pleased me well:3190 5869 and I took3947 twelve8147 6240 men376 of4480 you, one259 of a tribe: 7626

24 І вони відійшли, і зійшли на го́ру, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

24 And they turned6437 and went up5927 into the mountain,2022 and came935 unto5704 the valley5158 of Eshcol,812 and searched it out.7270 853

25 І взяли вони в свою ру́ку з пло́ду того кра́ю, і прине́сли до нас, і здали́ нам справу, і сказали: „Добрий той край, що Господь, Бог наш, дає нам!“

25 And they took3947 of the fruit4480 6529 of the land776 in their hands,3027 and brought it down3381 unto413 us, and brought7725 us word1697 again, and said,559 It is a good2896 land776 which834 the LORD3068 our God430 doth give5414 us.

26 Та ви не хотіли йти, і були неслухня́ні наказам Господа, Бога вашого.

26 Notwithstanding ye would14 not3808 go up,5927 but rebelled against4784 853 the commandment6310 of the LORD3068 your God: 430

27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: „З не́нависти до нас Господь вивів нас з єгипетського кра́ю, щоб дати нас у руку аморе́янина на ви́гублення нас.

27 And ye murmured7279 in your tents,168 and said,559 Because the LORD3068 hated8135 us, he hath brought us forth3318 out of the land4480 776 of Egypt,4714 to deliver5414 us into the hand3027 of the Amorites,567 to destroy8045 us.

28 Куди ми пі́демо? Брати́ наші розслабили наше серце, говорячи: Наро́д той більший та вищий від нас, міста великі й умі́цнені аж до неба, і навіть ве́летнів ми бачили там“.

28 Whither575 shall we587 go up?5927 our brethren251 have discouraged4549 853 our heart,3824 saying,559 The people5971 is greater1419 and taller7311 than4480 we; the cities5892 are great1419 and walled1219 up to heaven;8064 and moreover1571 we have seen7200 the sons1121 of the Anakims6062 there.8033

29 І сказав я до вас: „Не лякайтеся й не бійтеся їх!

29 Then I said559 unto413 you, Dread6206 not,3808 neither3808 be afraid3372 of4480 them.

30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших оча́х,

30 The LORD3068 your God430 which goeth1980 before6440 you, he1931 shall fight3898 for you, according to all3605 that834 he did6213 for854 you in Egypt4714 before your eyes;5869

31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого прихо́ду до цього місця.

31 And in the wilderness,4057 where834 thou hast seen7200 how that834 the LORD3068 thy God430 bore5375 thee, as834 a man376 doth bear5375 853 his son,1121 in all3605 the way1870 that834 ye went,1980 until5704 ye came935 into5704 this2088 place.4725

32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

32 Yet in this2088 thing1697 ye did not369 believe539 the LORD3068 your God,430

33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше табору́вання, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що бу́дете нею ходити, а хмарою вдень“.

33 Who went1980 in the way1870 before6440 you, to search you out8446 a place4725 to pitch your tents2583 in, in fire784 by night,3915 to show7200 you by what834 way1870 ye should go,1980 and in a cloud6051 by day.3119

34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

34 And the LORD3068 heard8085 853 the voice6963 of your words,1697 and was wroth,7107 and swore,7650 saying,559

35 Поправді кажу́, — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго кра́ю, що присяг Я дати вашим батькам,

35 Surely518 there shall not one376 of these428 men376 of this2088 evil7451 generation1755 see7200 853 that good2896 land,776 which834 I swore7650 to give5414 unto your fathers,1

36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

36 Save2108 Caleb3612 the son1121 of Jephunneh;3312 he1931 shall see7200 it, and to him will I give5414 853 the land776 that834 he hath trodden1869 upon, and to his children,1121 because3282 834 he hath wholly4390 followed310 the LORD.3068

37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: „І ти не ввійдеш туди!

37 Also1571 the LORD3068 was angry599 with me for your sakes,1558 saying,559 Thou859 also1571 shalt not3808 go in935 thither.8033

38 Ісус, син Нави́нів, що стоїть перед тобою, він уві́йде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

38 But Joshua3091 the son1121 of Nun,5126 which standeth5975 before6440 thee, he1931 shall go in935 thither:8033 encourage2388 him: for3588 he1931 shall cause853 Israel3478 to inherit5157 it.

39 А діти ваші, про яких ви сказали: „На здо́бич будуть вони“, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони вві́йдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

39 Moreover your little ones,2945 which834 ye said559 should be1961 a prey,957 and your children,1121 which834 in that day3117 had no knowledge3045 3808 between good2896 and evil,7451 they1992 shall go in935 thither,8033 and unto them will I give5414 it, and they1992 shall possess3423 it.

40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря“.

40 But as for you,859 turn6437 you, and take your journey5265 into the wilderness4057 by the way1870 of the Red5488 sea.3220

41 А ви відповіли та й сказали мені: „Згрішили ми Господе́ві! Ми ви́йдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш“. І припереза́ли ви кожен військо́ву збро́ю свою, і відважилися вийти на го́ру.

41 Then ye answered6030 and said559 unto413 me, We have sinned2398 against the LORD,3068 we587 will go up5927 and fight,3898 according to all3605 that834 the LORD3068 our God430 commanded6680 us. And when ye had girded on2296 every man376 853 his weapons3627 of war,4421 ye were ready1951 to go up5927 into the hill.2022

42 Але Господь до мене сказав: „Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами“.

42 And the LORD3068 said559 unto413 me, Say559 unto them, Go not up,5927 3808 neither3808 fight;3898 for3588 I am not369 among7130 you; lest3808 ye be smitten5062 before6440 your enemies.341

43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухня́ні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на го́ру.

43 So I spoke1696 unto413 you; and ye would not3808 hear,8085 but rebelled against4784 853 the commandment6310 of the LORD,3068 and went presumptuously up5927 2102 into the hill.2022

44 І вийшов навпере́йми вас аморе́янин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли́ вас в Сеїрі аж до Горми.

44 And the Amorites,567 which dwelt3427 in that1931 mountain,2022 came out3318 against7125 you, and chased7291 you, as834 bees1682 do,6213 and destroyed3807 you in Seir,8165 even unto5704 Hormah.2767

45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

45 And ye returned7725 and wept1058 before6440 the LORD;3068 but the LORD3068 would not3808 hearken8085 to your voice,6963 nor3808 give ear238 unto413 you.

46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.

46 So ye abode3427 in Kadesh6946 many7227 days,3117 according unto the days3117 that834 ye abode3427 there.