АвакумРозділ 1 |
|
1 |
|
2 Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш! |
|
3 Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка. |
|
4 Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим. |
|
5 Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане. |
|
6 Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його. |
|
7 Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його. |
|
8 І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є. |
|
9 Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́. |
|
10 І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є! |
|
11 Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́. |
|
12 Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння! |
|
13 Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе? |
|
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема. |
|
15 Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє. |
|
16 Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його! |
|
17 Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости? |
HabakkukChapter 1 |
|
1 THE vision which Habakkuk the prophet saw: |
|
2 O LORD, how long shall I cry, and thou wilt not hear? I cry to thee because of the plunderers, and thou wilt not deliver! |
|
3 Why dost thou show me iniquity and deceit? For I see violence and evil; justice was on my side, but the judge accepted bribes. |
|
4 Therefore the law is slacked, and justice never goes forth; for the wicked surely does evil to the righteous; thus justice goes forth perverted. |
|
5 Behold, O you presumptuous, see, wonder, and be amazed! for I will do a work in your days that you would not believe if a man should declare it to you. |
|
6 For, behold, I raise up the Chaldeans, that hasty and bitter nation, who shall march through the breadth of the land to possess the dwelling places that are not theirs. |
|
7 They are mighty and dreadful; their judgment and their notable doings proceed of themselves. |
|
8 Their horses are swifter than eagles and more fierce than the evening wolves; and their horsemen shall swoop down and shall come from afar; they shall fly like an eagle that hastens to eat. |
|
9 They all come for plunder; the appearance of their faces is fearful, and they shall gather booty as the sand. |
|
10 They scoff at kings, and princes they mock; and they laugh at every stronghold; for they heap up earth and capture it. |
|
11 Then shall his wind change and pass away, and his army shall be found guilty before his god. |
|
12 Art thou not from everlasting, O LORD my God, my Holy One? Art thou without a law, O LORD? For thou hast ordained them for judgment, and thou hast created us for chastisement. |
|
13 Thine eyes are too pure, they do not behold evil, and thou canst not look on wicked men; why dost thou look on presumptuous men, and art silent when the wicked devours the righteous man? |
|
14 And thou didst make men as the fish of the sea, as the creeping things that have no ruler over them. |
|
15 They take up all of them with the hook, they catch them in a net, and gather them in their drag; and when they gather them, they rejoice and are glad. |
|
16 Therefore they sacrifice to their net and burn incense to their drag, because by them their portion is made rich, and their food dainty. |
|
17 Therefore they cast their net continually, they slay peoples without pity. |
АвакумРозділ 1 |
HabakkukChapter 1 |
|
1 |
1 THE vision which Habakkuk the prophet saw: |
|
2 Аж до́ки я, Господи, кли́кати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кли́чу: „Наси́льство!“ та Ти не спаса́єш! |
2 O LORD, how long shall I cry, and thou wilt not hear? I cry to thee because of the plunderers, and thou wilt not deliver! |
|
3 Для чого непра́вість мені Ти показуєш та позира́єш на му́ку? А передо мною грабі́ж та наси́льство, і супере́чка стається, і но́ситься сва́рка. |
3 Why dost thou show me iniquity and deceit? For I see violence and evil; justice was on my side, but the judge accepted bribes. |
|
4 Тому то Зако́н припиня́ється, і не виходить до чину наза́всіди право, бо несправедливий вигу́блює праведного, тому правосуддя вихо́дить покри́вленим. |
4 Therefore the law is slacked, and justice never goes forth; for the wicked surely does evil to the righteous; thus justice goes forth perverted. |
|
5 Пригля́ньтеся ви до наро́дів, і диві́ться, і ду́же здиву́йтесь, бо вчиню́ Я за ваших днів ді́ло, про яке не повірите ви, коли буде розка́зане. |
5 Behold, O you presumptuous, see, wonder, and be amazed! for I will do a work in your days that you would not believe if a man should declare it to you. |
|
6 Бо оце Я поставлю халде́їв, народ лютий та скорий, що ґрасу́є по широкій землі, щоб захопи́ти оселі, які не його. |
6 For, behold, I raise up the Chaldeans, that hasty and bitter nation, who shall march through the breadth of the land to possess the dwelling places that are not theirs. |
|
7 Страшни́й та грізни́й він, — від нього само́го вихо́дить і право його, і вели́кість його. |
7 They are mighty and dreadful; their judgment and their notable doings proceed of themselves. |
|
8 І від панте́р його коні швидші, і від вовкі́в вечеро́вих люті́ші. І розлетя́ться його́ верхівці́, а їздці́ його зда́лека при́йдуть, — вони будуть леті́ти, нена́че орел, що на їжу поспіша́є. |
8 Their horses are swifter than eagles and more fierce than the evening wolves; and their horsemen shall swoop down and shall come from afar; they shall fly like an eagle that hastens to eat. |
|
9 Він прихо́дить увесь на наси́льство, а ціль їх обличчя — вперед, і набере́ полоне́них, як то́го піску́. |
9 They all come for plunder; the appearance of their faces is fearful, and they shall gather booty as the sand. |
|
10 І він глузу́є з царів, а князі́ — сміх для нього. Він сміється з тверди́ні усякої, бо на вал насипа́є землі, і її здобува́є! |
10 They scoff at kings, and princes they mock; and they laugh at every stronghold; for they heap up earth and capture it. |
|
11 Тоді він несеться, як вітер, і пере́йде, і згріши́ть, бо зро́бить за бога свого́ оцю силу свою́. |
11 Then shall his wind change and pass away, and his army shall be found guilty before his god. |
|
12 Хіба ж Ти не відда́вна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, — не помре́мо! Господи, Ти для суду поставив його́, і, о Скеле, призначив його на кара́ння! |
12 Art thou not from everlasting, O LORD my God, my Holy One? Art thou without a law, O LORD? For thou hast ordained them for judgment, and thou hast created us for chastisement. |
|
13 Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе? |
13 Thine eyes are too pure, they do not behold evil, and thou canst not look on wicked men; why dost thou look on presumptuous men, and art silent when the wicked devours the righteous man? |
|
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву́, що пана над нею нема. |
14 And thou didst make men as the fish of the sea, as the creeping things that have no ruler over them. |
|
15 Усе́ це грабіжник витя́гує ву́дкою, своїм не́водом тя́гне оце́, та збирає оце́ в свою сітку, тому ті́шиться він та радіє. |
15 They take up all of them with the hook, they catch them in a net, and gather them in their drag; and when they gather them, they rejoice and are glad. |
|
16 Тому жертву прино́сить він не́водові, — і ка́дить для сітки своєї, бо від них ситий у́діл його та добі́рна пожи́ва його! |
16 Therefore they sacrifice to their net and burn incense to their drag, because by them their portion is made rich, and their food dainty. |
|
17 Чи на це випоро́жнює він свого не́вода, і за́вжди гото́в убивати наро́ди без милости? |
17 Therefore they cast their net continually, they slay peoples without pity. |