Єзекiїль

Розділ 1

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —

3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.

10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.

11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.

13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.

14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.

17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.

18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.

23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.

26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.

28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

Книга пророка Иезекииля

Глава 1

1 В пятый день четвертого месяца тридцатого года, когда я находился среди переселенцев у потока Кевар, вдруг отверзлись небеса и увидел я видения, ниспосланные Богом.

2 В пятый день месяца (шел пятый год пленения царя Иехонии)

3 в стране халдеев, у потока Кевар, было слово ГОСПОДНЕ священнику Иезекиилю, сыну Бузи, и рука ГОСПОДНЯ коснулась его.

4 И увидел я огромную тучу, которую нес с севера сильный вихрь: в ней сверкали вспышки огня, разливая вокруг сияние, а в самой глуби огня светилось нечто, словно янтарь.

5 И в этой глуби — подобия четырех живых существ, по своему внешнему облику похожих на людей,

6 но было у них по четыре лица и по четыре крыла у каждого.

7 Ноги у них прямые, а ступни — словно бычьи копыта, и они сверкали, словно начищенная бронза.

8 Под крыльями, с четырех сторон, у них были человеческие руки.

9 Лица и крылья у всех четверых были такие: крыльями они касались друг друга. Куда бы ни направлялись существа, им не надо было поворачиваться, они всегда двигались вперед, куда смотрело одно из их лиц.

10 Выглядели лица у всех четырех так: одно лицо — человеческое, справа от него — обличье льва, слева — обличье быка, и еще обличье орла —

11 такие у них лица. Крылья их были распростерты вверх: двумя эти живые существа касались друг друга, а два других крыла прикрывали тело.

12 Каждое из существ могло идти прямо, куда смотрело одно из его лиц, — и куда направлялся Дух, туда они и шли, при движении никуда не сворачивая.

13 Между этими существами было нечто подобное раскаленным углям, словно горящие факелы, движущиеся вперед и назад между существами. Огонь светился, а из огня вырывались молнии.

14 И сами эти существа устремлялись во все стороны с быстротою молнии.

15 Я посмотрел на них и увидел, что перед каждым из этих четырехликих существ на самой земле находилось по колесу.

16 На вид колеса были словно сделаны из топаза, по устройству все четыре были одинаковы: внутри каждого колеса как будто располагалось еще одно колесо.

17 Когда они двигались, они могли двигаться в любую из четырех сторон и при движении не поворачивали.

18 Их ободья были высоки и наводили страх, потому что все они были усеяны глазами.

19 Когда существа шли, подле них двигались и колеса, и когда существа отрывались от земли, отрывались вслед за ними и колеса.

20 Куда бы ни шел Дух, туда шли и живые существа, и куда бы ни направлялся Дух, вместе с ними поднимались и колеса, ибо дух тех существ пребывал в них.

21 Всякий раз, когда существа эти двигались, двигались и колеса, а когда останавливались одни, то останавливались и другие; когда существа поднимались, поднимались с ними и колеса, ибо дух существ пребывал в них.

22 Над головами существ словно был свод, сияющий как кристалл.

23 А под сводом крылья их были простерты, и каждое было напротив другого. У каждого из существ было и два других крыла, которыми они прикрывали свое тело.

24 И когда они двигались, я слышал шум их крыльев, похожий на шум мощных вод, на глас Всесильного и гул, подобный шуму войска. Когда же существа эти остановились, они опустили крылья свои.

25 И когда они стояли, опустив крылья, раздался голос над сводом, что был у них над головами.

26 Там, поверх свода над их головами, было нечто подобное престолу из камня сапфира, и словно бы на престоле восседал Некто, обликом похожий на человека.

27 Я увидел огонь, окружавший Его от пояса и выше, словно бы янтарь, и ниже, вокруг Его ног, я увидел как бы огонь, и всё было залито светом.

28 Это сияние вокруг Него походило на радугу, какая бывает в облаке во время дождя.

Єзекiїль

Розділ 1

Книга пророка Иезекииля

Глава 1

1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полоне́них над річкою Кева́р, відкри́лося небо, і побачив я Божі виді́ння.

1 В пятый день четвертого месяца тридцатого года, когда я находился среди переселенцев у потока Кевар, вдруг отверзлись небеса и увидел я видения, ниспосланные Богом.

2 П'ятого дня місяця, — це п'ятий рік поло́ну царя Єгояки́ма, —

2 В пятый день месяца (шел пятый год пленения царя Иехонии)

3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі́, священика, у халдейському кра́ї над річкою Кева́р, і була там над ним Господня рука.

3 в стране халдеев, у потока Кевар, было слово ГОСПОДНЕ священнику Иезекиилю, сыну Бузи, и рука ГОСПОДНЯ коснулась его.

4 І побачив я, аж ось бурхли́вий вітер насува́в із пі́вночі, велика хмара та палю́чий огонь; а навколо неї — ся́йво, а з сере́дини його — ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

4 И увидел я огромную тучу, которую нес с севера сильный вихрь: в ней сверкали вспышки огня, разливая вокруг сияние, а в самой глуби огня светилось нечто, словно янтарь.

5 А з сере́дини його — подоба чотирьох живих істо́т, а оце їхній вид: вони мали подобу люди́ни.

5 И в этой глуби — подобия четырех живых существ, по своему внешнему облику похожих на людей,

6 І кожна мала чотири обли́ччі, і кожна з них мала чотири крилі́.

6 но было у них по четыре лица и по четыре крыла у каждого.

7 А їхня нога — нога про́ста, а стопа́ їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони ся́яли, як ніби блискуча мідь.

7 Ноги у них прямые, а ступни — словно бычьи копыта, и они сверкали, словно начищенная бронза.

8 А під їхніми кри́лами були лю́дські руки на чотирьох сторона́х їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої кри́ла.

8 Под крыльями, с четырех сторон, у них были человеческие руки.

9 Їхні кри́ла приляга́ли одне до о́дного, не оберта́лися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.

9 Лица и крылья у всех четверых были такие: крыльями они касались друг друга. Куда бы ни направлялись существа, им не надо было поворачиваться, они всегда двигались вперед, куда смотрело одно из их лиц.

10 А подо́ба їхнього обличчя — обличчя люди́ни та обличчя лева мали вони четверо з прави́ці, а обличчя вола мали вони четверо з ліви́ці, і обличчя орла мали вони четверо.

10 Выглядели лица у всех четырех так: одно лицо — человеческое, справа от него — обличье льва, слева — обличье быка, и еще обличье орла —

11 А їхні обличчя та їхні кри́ла були розді́лені вгорі́; у кожного двоє крил злучувалнся одне з о́дним, і двоє закривали їхнє тіло.

11 такие у них лица. Крылья их были распростерты вверх: двумя эти живые существа касались друг друга, а два других крыла прикрывали тело.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажа́в дух ходити, вони йшли, не оберта́лися в ході своїй.

12 Каждое из существ могло идти прямо, куда смотрело одно из его лиц, — и куда направлялся Дух, туда они и шли, при движении никуда не сворачивая.

13 А подоба тих істо́т була на вид вугі́лля з огню, вони палали на вигляд смолоски́пів; той огонь прохо́джувався поміж істо́тами. І огонь мав сяйво, і з огню вихо́дила бли́скавка.

13 Между этими существами было нечто подобное раскаленным углям, словно горящие факелы, движущиеся вперед и назад между существами. Огонь светился, а из огня вырывались молнии.

14 І ті живі істо́ти бігали й верталися, немов бли́скавка.

14 И сами эти существа устремлялись во все стороны с быстротою молнии.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одно́му колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

15 Я посмотрел на них и увидел, что перед каждым из этих четырехликих существ на самой земле находилось по колесу.

16 Вид тих коле́с та їхній ви́ріб — як вигляд хризолі́ту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби ко́лесо в колесі.

16 На вид колеса были словно сделаны из топаза, по устройству все четыре были одинаковы: внутри каждого колеса как будто располагалось еще одно колесо.

17 Вони ходили в ході своїй на чотири бо́ки, не оберта́лися в ході́ своїй.

17 Когда они двигались, они могли двигаться в любую из четырех сторон и при движении не поворачивали.

18 А їхні обі́ддя були високі та страшні́; і їхнє обі́ддя довко́ла в чотирьох їх було повне оче́й.

18 Их ободья были высоки и наводили страх, потому что все они были усеяны глазами.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті коле́са при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті коле́са.

19 Когда существа шли, подле них двигались и колеса, и когда существа отрывались от земли, отрывались вслед за ними и колеса.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті коле́са підіймалися з ними, бо в коле́сах був дух істот.

20 Куда бы ни шел Дух, туда шли и живые существа, и куда бы ни направлялся Дух, вместе с ними поднимались и колеса, ибо дух тех существ пребывал в них.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підійма́лися з-над землі, підіймалися з ними й ті коле́са, бо був дух істот у тих коле́сах.

21 Всякий раз, когда существа эти двигались, двигались и колеса, а когда останавливались одни, то останавливались и другие; когда существа поднимались, поднимались с ними и колеса, ибо дух существ пребывал в них.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозво́ду, ніби грізний кришта́ль, розтя́гнений над їхніми голова́ми згори.

22 Над головами существ словно был свод, сияющий как кристалл.

23 А під цим небозво́домбули їхні про́сті кри́ла, зве́рнені одне до о́дного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла́.

23 А под сводом крылья их были простерты, и каждое было напротив другого. У каждого из существ было и два других крыла, которыми они прикрывали свое тело.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогу́тнього, звук га́мору, як табо́ру. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

24 И когда они двигались, я слышал шум их крыльев, похожий на шум мощных вод, на глас Всесильного и гул, подобный шуму войска. Когда же существа эти остановились, они опустили крылья свои.

25 І розлягався голос з-над небозво́ду, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні кри́ла.

25 И когда они стояли, опустив крылья, раздался голос над сводом, что был у них над головами.

26 А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.

26 Там, поверх свода над их головами, было нечто подобное престолу из камня сапфира, и словно бы на престоле восседал Некто, обликом похожий на человека.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в сере́дині його навколо, від виду сте́гон його й вище, а від виду сте́гон його й до долу бачив я ніби огонь та ся́йво навко́ло нього.

27 Я увидел огонь, окружавший Его от пояса и выше, словно бы янтарь, и ниже, вокруг Его ног, я увидел как бы огонь, и всё было залито светом.

28 Як ви́гляд весе́лки, що буває в хмарі в дощови́й день, такий був ви́гляд сяйва навко́ло. Це був ви́гляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

28 Это сияние вокруг Него походило на радугу, какая бывает в облаке во время дождя.