Єремiя

Розділ 1

1 Слова́ Єремі́ї, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анато́ті, у Веніяминовому кра́ї,

2 що було́ до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царюва́ння.

3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одина́дцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до ви́ходу Єрусалиму на вигна́ння в п'ятому місяці.

4 „І прийшло мені слово Господнє, гово́рячи:

5 Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам!

6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к!

7 Господь же мені відказав: „Не кажи: „Я юнак“, бо ти пі́деш до всіх, куди тільки пошлю́ Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу́.

8 Не лякайсь перед ними, бо Я бу́ду з тобою, щоб тебе рятува́ти, говорить Господь!

9 І простя́г Господь руку Свою, і доторкну́всь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої у́ста слова Мої!

10 Дивись, — Я сьогодні призна́чив тебе над наро́дами й царствами, щоб вирива́ти та бу́рити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!

11 І було мені слово Господнє, гово́рячи: Що́ ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдале́ву галу́зку.

12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб спра́вдилось воно.

13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що́ ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипля́че горня́, а пе́ред його зве́рнений з пі́вночі на південь.

14 І сказав мені Господь: З пі́вночі відкриється зло на всіх ме́шканців землі.

15 Бо ось Я покличу всі роди́ни царств на пі́вночі, — говорить Господь, — і вони поприхо́дять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних міста́х.

16 І бу́ду суди́тися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим бога́м, і вклонялись чина́м своїх рук.

17 А ти підпе́режеш сте́гна свої та й устанеш, і бу́деш говорити їм усе, що Я накажу́ тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!

18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом тверди́нним, і залізним стовпо́м, і мідяними му́рами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князі́в, проти його священиків та проти наро́ду цієї землі.

19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятува́ти!“

Книга пророка Иеремии

Глава 1

1 Вот слова Иеремии, сына Хилкии, одного из священников, что жили в Анатоте, в земле Вениаминовой.

2 В тринадцатый год царствования в Иудее Иосии, сына Амона, возвестил ГОСПОДЬ Иеремии слово Свое.

3 Обращался Господь к Иеремии и во времена царя иудейского Иоакима, сына Иосии, и до конца одиннадцатого года правления в Иудее Седекии, сына Иосии, до пятого месяца, когда жители Иерусалима были уведены в плен.

4 Было мне от ГОСПОДА такое слово:

5 «Я знал тебя еще до того, как сотворил во чреве матери. Еще до твоего рождения Я освятил тебя и предназначил быть пророком для народов!»

6 «Как, Владыка ГОСПОДИ? — спросил я. — Я еще очень молод и говорить не умею!»

7 Но ГОСПОДЬ сказал мне: «Не говори, что ты молод. Куда Я отправлю тебя, туда и пойдешь, и что повелю сказать, то и скажешь.

8 Не бойся никого — Я буду с тобой и от бед избавлю тебя», — так заверил меня ГОСПОДЬ.

9 Простер ГОСПОДЬ руку Свою, коснулся уст моих и сказал мне: «В уста твои вложил Я слова Свои;

10 ныне Я ставлю тебя над народами и царствами: ты будешь искоренять и ниспровергать, разорять и сокрушать, строить и насаждать».

11 И было мне слово ГОСПОДНЕ: «Что ты видишь, Иеремия?» «Вижу ветвь миндального дерева», — ответил я.

12 И сказал мне ГОСПОДЬ: «Верно ты видишь. И Я бодрствую, чтобы сказанное Мной исполнилось».

13 Снова было мне слово ГОСПОДНЕ: «А теперь что ты видишь?» «Вижу кипящий котел, — отозвался я, — он вот-вот опрокинется от ветра с северной стороны».

14 И сказал мне ГОСПОДЬ: «С севера на всех жителей этой земли надвигается бедствие.

15 Вот Я созываю все народы из северных царств, — говорит ГОСПОДЬ. — Придут их правители — и каждый поставит престол свой у врат Иерусалима, вокруг стен, его ограждающих, и вокруг всех городов Иудеи.

16 И Я оглашу городам Иудеи Свой приговор за все злые дела, что они совершали, оставив Меня. Они воскуряли богам иным и поклонялись творению рук своих.

17 Ты же будь наготове, встань и говори им всё, что Я тебе повелю. Не робей перед ними, а не то Я нашлю на тебя еще больший страх, когда предстанешь перед ними!

18 Ныне Я делаю тебя градом неприступным, столпом железным, стеною медной против всей этой земли — против царей Иудеи и ее знати, против ее священников и ее народа.

19 Пойдут на тебя войной, а одолеть не смогут, ибо Я буду с тобой и от бед избавлю тебя», — таково было слово ГОСПОДНЕ.

Єремiя

Розділ 1

Книга пророка Иеремии

Глава 1

1 Слова́ Єремі́ї, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анато́ті, у Веніяминовому кра́ї,

1 Вот слова Иеремии, сына Хилкии, одного из священников, что жили в Анатоте, в земле Вениаминовой.

2 що було́ до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царюва́ння.

2 В тринадцатый год царствования в Иудее Иосии, сына Амона, возвестил ГОСПОДЬ Иеремии слово Свое.

3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одина́дцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до ви́ходу Єрусалиму на вигна́ння в п'ятому місяці.

3 Обращался Господь к Иеремии и во времена царя иудейского Иоакима, сына Иосии, и до конца одиннадцатого года правления в Иудее Седекии, сына Иосии, до пятого месяца, когда жители Иерусалима были уведены в плен.

4 „І прийшло мені слово Господнє, гово́рячи:

4 Было мне от ГОСПОДА такое слово:

5 Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам!

5 «Я знал тебя еще до того, как сотворил во чреве матери. Еще до твоего рождения Я освятил тебя и предназначил быть пророком для народов!»

6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к!

6 «Как, Владыка ГОСПОДИ? — спросил я. — Я еще очень молод и говорить не умею!»

7 Господь же мені відказав: „Не кажи: „Я юнак“, бо ти пі́деш до всіх, куди тільки пошлю́ Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу́.

7 Но ГОСПОДЬ сказал мне: «Не говори, что ты молод. Куда Я отправлю тебя, туда и пойдешь, и что повелю сказать, то и скажешь.

8 Не лякайсь перед ними, бо Я бу́ду з тобою, щоб тебе рятува́ти, говорить Господь!

8 Не бойся никого — Я буду с тобой и от бед избавлю тебя», — так заверил меня ГОСПОДЬ.

9 І простя́г Господь руку Свою, і доторкну́всь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої у́ста слова Мої!

9 Простер ГОСПОДЬ руку Свою, коснулся уст моих и сказал мне: «В уста твои вложил Я слова Свои;

10 Дивись, — Я сьогодні призна́чив тебе над наро́дами й царствами, щоб вирива́ти та бу́рити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!

10 ныне Я ставлю тебя над народами и царствами: ты будешь искоренять и ниспровергать, разорять и сокрушать, строить и насаждать».

11 І було мені слово Господнє, гово́рячи: Що́ ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдале́ву галу́зку.

11 И было мне слово ГОСПОДНЕ: «Что ты видишь, Иеремия?» «Вижу ветвь миндального дерева», — ответил я.

12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб спра́вдилось воно.

12 И сказал мне ГОСПОДЬ: «Верно ты видишь. И Я бодрствую, чтобы сказанное Мной исполнилось».

13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що́ ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипля́че горня́, а пе́ред його зве́рнений з пі́вночі на південь.

13 Снова было мне слово ГОСПОДНЕ: «А теперь что ты видишь?» «Вижу кипящий котел, — отозвался я, — он вот-вот опрокинется от ветра с северной стороны».

14 І сказав мені Господь: З пі́вночі відкриється зло на всіх ме́шканців землі.

14 И сказал мне ГОСПОДЬ: «С севера на всех жителей этой земли надвигается бедствие.

15 Бо ось Я покличу всі роди́ни царств на пі́вночі, — говорить Господь, — і вони поприхо́дять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних міста́х.

15 Вот Я созываю все народы из северных царств, — говорит ГОСПОДЬ. — Придут их правители — и каждый поставит престол свой у врат Иерусалима, вокруг стен, его ограждающих, и вокруг всех городов Иудеи.

16 І бу́ду суди́тися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим бога́м, і вклонялись чина́м своїх рук.

16 И Я оглашу городам Иудеи Свой приговор за все злые дела, что они совершали, оставив Меня. Они воскуряли богам иным и поклонялись творению рук своих.

17 А ти підпе́режеш сте́гна свої та й устанеш, і бу́деш говорити їм усе, що Я накажу́ тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!

17 Ты же будь наготове, встань и говори им всё, что Я тебе повелю. Не робей перед ними, а не то Я нашлю на тебя еще больший страх, когда предстанешь перед ними!

18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом тверди́нним, і залізним стовпо́м, і мідяними му́рами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князі́в, проти його священиків та проти наро́ду цієї землі.

18 Ныне Я делаю тебя градом неприступным, столпом железным, стеною медной против всей этой земли — против царей Иудеи и ее знати, против ее священников и ее народа.

19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятува́ти!“

19 Пойдут на тебя войной, а одолеть не смогут, ибо Я буду с тобой и от бед избавлю тебя», — таково было слово ГОСПОДНЕ.