2-е ТимофiюРозділ 1 |
|
1 |
|
2 до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого! |
|
3 |
|
4 Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю. |
|
5 Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась. |
|
6 З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх. |
|
7 Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму. |
|
8 Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога, |
|
9 що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в. |
|
10 А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією. |
|
11 що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя. |
|
12 З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою. |
|
13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона. |
|
14 Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є. |
|
15 Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н. |
|
16 Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився. |
|
17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, — |
|
18 хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще! |
Второе послание Паула ТиметеюГлава 1 |
|
1 |
|
2 Моему дорогому сыну Тиметею. |
|
3 |
|
4 Я вспоминаю твои слёзы и очень хочу увидеть тебя: эта встреча крайне обрадовала бы меня. |
|
5 Я вспоминаю и о твоей искренней вере: так верили и твоя бабушка Лоида, и твоя мать Эвника, и убеждён, что эта же вера живёт и в тебе. |
|
6 По этой причине раздуй угольки твоего дара, который ты получил от Всевышнего через возложение моих рук. |
|
7 Ведь Всевышний не вселил в наши сердца страх, но дал нам силу, любовь и благоразумие. |
|
8 Поэтому не бойся говорить о нашем Повелителе и не стыдись того, что я нахожусь в заключении за Него. Наоборот, раздели со мной страдания за Радостную Весть, положившись на силу Всевышнего. |
|
9 Всевышний спас нас и призвал нас Своим святым призывом не по нашим заслугам, но для исполнения Своей цели и по Своей благодати, данной нам через Ису Масиха ещё до начала времён. |
|
10 И теперь мы увидели эту благодать, когда пришёл Спаситель наш Иса Масих, Который уничтожил смерть и через Радостную Весть показал новую жизнь и бессмертие. |
|
11 И я был поставлен глашатаем, посланником Масиха и учителем этой Радостной Вести. |
|
12 За это я и страдаю сейчас, но не стыжусь этого, потому что знаю, в Кого я поверил, и знаю, что Он способен сохранить то, что я доверил Ему до дня Его возвращения. |
|
13 Пусть образцом правильного учения будет для тебя то, что ты услышал от меня. Живи с верой и любовью в единении с Исой Масихом. |
|
14 Пусть Святой Дух, живущий в нас, поможет тебе сберечь то доброе, что было тебе доверено. |
|
15 Все в провинции Азия оставили меня, включая Фигела и Гермогена; тебе это известно. |
|
16 Пусть Повелитель проявит милость к дому Онисифора, ведь он так часто ободрял меня, не стыдясь того, что я нахожусь в цепях. |
|
17 Напротив, когда он был в Риме, то старательно разыскивал меня и нашёл. |
|
18 Пусть же Повелитель помилует его в день Своего возвращения. А как много он помог мне в Эфесе, ты хорошо знаешь. |
2-е ТимофiюРозділ 1 |
Второе послание Паула ТиметеюГлава 1 |
|
1 |
1 |
|
2 до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого! |
2 Моему дорогому сыну Тиметею. |
|
3 |
3 |
|
4 Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю. |
4 Я вспоминаю твои слёзы и очень хочу увидеть тебя: эта встреча крайне обрадовала бы меня. |
|
5 Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась. |
5 Я вспоминаю и о твоей искренней вере: так верили и твоя бабушка Лоида, и твоя мать Эвника, и убеждён, что эта же вера живёт и в тебе. |
|
6 З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх. |
6 По этой причине раздуй угольки твоего дара, который ты получил от Всевышнего через возложение моих рук. |
|
7 Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму. |
7 Ведь Всевышний не вселил в наши сердца страх, но дал нам силу, любовь и благоразумие. |
|
8 Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога, |
8 Поэтому не бойся говорить о нашем Повелителе и не стыдись того, что я нахожусь в заключении за Него. Наоборот, раздели со мной страдания за Радостную Весть, положившись на силу Всевышнего. |
|
9 що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в. |
9 Всевышний спас нас и призвал нас Своим святым призывом не по нашим заслугам, но для исполнения Своей цели и по Своей благодати, данной нам через Ису Масиха ещё до начала времён. |
|
10 А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією. |
10 И теперь мы увидели эту благодать, когда пришёл Спаситель наш Иса Масих, Который уничтожил смерть и через Радостную Весть показал новую жизнь и бессмертие. |
|
11 що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя. |
11 И я был поставлен глашатаем, посланником Масиха и учителем этой Радостной Вести. |
|
12 З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою. |
12 За это я и страдаю сейчас, но не стыжусь этого, потому что знаю, в Кого я поверил, и знаю, что Он способен сохранить то, что я доверил Ему до дня Его возвращения. |
|
13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона. |
13 Пусть образцом правильного учения будет для тебя то, что ты услышал от меня. Живи с верой и любовью в единении с Исой Масихом. |
|
14 Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є. |
14 Пусть Святой Дух, живущий в нас, поможет тебе сберечь то доброе, что было тебе доверено. |
|
15 Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н. |
15 Все в провинции Азия оставили меня, включая Фигела и Гермогена; тебе это известно. |
|
16 Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився. |
16 Пусть Повелитель проявит милость к дому Онисифора, ведь он так часто ободрял меня, не стыдясь того, что я нахожусь в цепях. |
|
17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, — |
17 Напротив, когда он был в Риме, то старательно разыскивал меня и нашёл. |
|
18 хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще! |
18 Пусть же Повелитель помилует его в день Своего возвращения. А как много он помог мне в Эфесе, ты хорошо знаешь. |