До євреївРозділ 1 |
1 |
2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. |
3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті. |
4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́. |
5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“! |
6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“. |
7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“. |
8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. |
9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“. |
10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук. |
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють. |
12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“! |
13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! |
14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? |
Послание евреям, верующим в Ису МасихаГлава 1 |
1 |
2 В последнее же время Он говорил нам через Своего (вечного) Сына, . Которого Он предназначил быть владыкою всего, и через Которого Он некогда сотворил вселенную. |
3 Сын – сияние славы Небесного Отца, точное подобие самой сущности Всевышнего. Сын поддерживает существование всей вселенной Своим могущественным словом. Очистив нас от грехов, Он сел по правую руку от величественного Бога на небесах. |
4 |
5 Кому из ангелов Всевышний когда-либо говорил: |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
До євреївРозділ 1 |
Послание евреям, верующим в Ису МасихаГлава 1 |
1 |
1 |
2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настанови́в за Наслідника всього, що Ним і віки́ Він створив. |
2 В последнее же время Он говорил нам через Своего (вечного) Сына, . Которого Он предназначил быть владыкою всего, и через Которого Он некогда сотворил вселенную. |
3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, трима́в усе словом сили Своєї, учинив Собою очи́щення наших гріхів, — і засів на прави́ці величности на висоті. |
3 Сын – сияние славы Небесного Отца, точное подобие самой сущности Всевышнего. Сын поддерживает существование всей вселенной Своим могущественным словом. Очистив нас от грехов, Он сел по правую руку от величественного Бога на небесах. |
4 Він остільки був ліпший понад анголі́в, оскільки славніше за них успадкува́в Ім'я́. |
4 |
5 Кому́ бо коли з анголів Він промовив: „Ти Мій Син, — Я сьогодні Тебе породив“! І зно́ву: „Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина“! |
5 Кому из ангелов Всевышний когда-либо говорил: |
6 І коли знов Він уводить на світ Перворі́дного, то гово́рить: „І нехай Йому вкло́няться всі анголи Божі“. |
6 |
7 А про анголів Він говорить: „Ти чиниш духів ангола́ми Своїми, а палю́чий огонь — Своїми слугами“. |
7 |
8 А про Сина: „Престол Твій, о Боже, навік віку; бе́рло Твого царюва́ння — бе́рло праведности. |
8 |
9 Ти полюбив праведність, а беззако́ння знена́видів; через це намасти́в Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж дру́зів Твоїх“. |
9 |
10 І: „Ти, Господи, землю колись закла́в, а небо — то чин Твоїх рук. |
10 |
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють. |
11 |
12 Як одежу, їх змі́ниш, — і минуться вони, а Ти за́вжди Той Са́мий, і роки Твої не закі́нчаться“! |
12 |
13 Кому з анголів Він промовив коли: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“! |
13 |
14 Чи не всі вони ду́хи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? |
14 |