ЄремiяРозділ 1 |
1 |
2 що було́ до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царюва́ння. |
3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одина́дцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до ви́ходу Єрусалиму на вигна́ння в п'ятому місяці. |
4 |
5 Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам! |
6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к! |
7 Господь же мені відказав: „Не кажи: „Я юнак“, бо ти пі́деш до всіх, куди тільки пошлю́ Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу́. |
8 Не лякайсь перед ними, бо Я бу́ду з тобою, щоб тебе рятува́ти, говорить Господь! |
9 І простя́г Господь руку Свою, і доторкну́всь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої у́ста слова Мої! |
10 Дивись, — Я сьогодні призна́чив тебе над наро́дами й царствами, щоб вирива́ти та бу́рити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати! |
11 |
12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб спра́вдилось воно. |
13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що́ ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипля́че горня́, а пе́ред його зве́рнений з пі́вночі на південь. |
14 І сказав мені Господь: З пі́вночі відкриється зло на всіх ме́шканців землі. |
15 Бо ось Я покличу всі роди́ни царств на пі́вночі, — говорить Господь, — і вони поприхо́дять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних міста́х. |
16 І бу́ду суди́тися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим бога́м, і вклонялись чина́м своїх рук. |
17 А ти підпе́режеш сте́гна свої та й устанеш, і бу́деш говорити їм усе, що Я накажу́ тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними! |
18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом тверди́нним, і залізним стовпо́м, і мідяними му́рами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князі́в, проти його священиків та проти наро́ду цієї землі. |
19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятува́ти!“ |
Пророк ИеремияГлава 1 |
1 |
2 Вечный возвестил ему Своё слово в тринадцатом году правления иудейского царя Иосии, сына Амона (в 627 г. до н. э.). |
3 И во времена правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии, и далее, вплоть до пятого месяца одиннадцатого года правления иудейского царя Цедекии, сына Иосии, когда жители Иерусалима были взяты в плен вавилонянами (в августе 586 г. до н. э.), Вечный продолжал возвещать Иеремии Своё слово. |
4 |
5 |
6 |
7 Но Вечный сказал мне: |
8 Не бойся их, потому что Я с тобой, и Я спасу тебя, – сказал Вечный. |
9 Вечный простёр руку, коснулся моих уст и сказал мне: |
10 Смотри, сегодня Я поставлю тебя над народами и царствами, чтобы искоренять и ломать, губить и разрушать, строить и насаждать. |
11 И было ко мне слово Вечного: |
12 – Верно разглядел, – сказал мне Вечный, – ведь Я наблюдаю за тем, чтобы Мои слова исполнились. |
13 Вновь Вечный спросил меня: |
14 – С севера хлынет беда на всех, кто живёт в этой стране, – сказал мне Вечный. – |
15 Ведь Я призываю все народы северных царств, – возвещает Вечный. – |
16 |
17 |
18 Сегодня Я сделал тебя укреплённым городом, железной колонной и бронзовой стеной, чтобы дать отпор всей этой земле – царям Иудеи, вельможам, священнослужителям и народу этой страны. |
19 Они будут воевать против тебя, но не одолеют, потому что Я с тобой и спасу тебя, – возвещает Вечный. |
ЄремiяРозділ 1 |
Пророк ИеремияГлава 1 |
1 |
1 |
2 що було́ до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царюва́ння. |
2 Вечный возвестил ему Своё слово в тринадцатом году правления иудейского царя Иосии, сына Амона (в 627 г. до н. э.). |
3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одина́дцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до ви́ходу Єрусалиму на вигна́ння в п'ятому місяці. |
3 И во времена правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии, и далее, вплоть до пятого месяца одиннадцатого года правления иудейского царя Цедекии, сына Иосии, когда жители Иерусалима были взяты в плен вавилонянами (в августе 586 г. до н. э.), Вечный продолжал возвещать Иеремии Своё слово. |
4 |
4 |
5 Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам! |
5 |
6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовля́ти не вмію, бо я ще юна́к! |
6 |
7 Господь же мені відказав: „Не кажи: „Я юнак“, бо ти пі́деш до всіх, куди тільки пошлю́ Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу́. |
7 Но Вечный сказал мне: |
8 Не лякайсь перед ними, бо Я бу́ду з тобою, щоб тебе рятува́ти, говорить Господь! |
8 Не бойся их, потому что Я с тобой, и Я спасу тебя, – сказал Вечный. |
9 І простя́г Господь руку Свою, і доторкну́всь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої у́ста слова Мої! |
9 Вечный простёр руку, коснулся моих уст и сказал мне: |
10 Дивись, — Я сьогодні призна́чив тебе над наро́дами й царствами, щоб вирива́ти та бу́рити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати! |
10 Смотри, сегодня Я поставлю тебя над народами и царствами, чтобы искоренять и ломать, губить и разрушать, строить и насаждать. |
11 |
11 И было ко мне слово Вечного: |
12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб спра́вдилось воно. |
12 – Верно разглядел, – сказал мне Вечный, – ведь Я наблюдаю за тем, чтобы Мои слова исполнились. |
13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що́ ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипля́че горня́, а пе́ред його зве́рнений з пі́вночі на південь. |
13 Вновь Вечный спросил меня: |
14 І сказав мені Господь: З пі́вночі відкриється зло на всіх ме́шканців землі. |
14 – С севера хлынет беда на всех, кто живёт в этой стране, – сказал мне Вечный. – |
15 Бо ось Я покличу всі роди́ни царств на пі́вночі, — говорить Господь, — і вони поприхо́дять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних міста́х. |
15 Ведь Я призываю все народы северных царств, – возвещает Вечный. – |
16 І бу́ду суди́тися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим бога́м, і вклонялись чина́м своїх рук. |
16 |
17 А ти підпе́режеш сте́гна свої та й устанеш, і бу́деш говорити їм усе, що Я накажу́ тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними! |
17 |
18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом тверди́нним, і залізним стовпо́м, і мідяними му́рами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князі́в, проти його священиків та проти наро́ду цієї землі. |
18 Сегодня Я сделал тебя укреплённым городом, железной колонной и бронзовой стеной, чтобы дать отпор всей этой земле – царям Иудеи, вельможам, священнослужителям и народу этой страны. |
19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб тебе рятува́ти!“ |
19 Они будут воевать против тебя, но не одолеют, потому что Я с тобой и спасу тебя, – возвещает Вечный. |