Вiд Iвана

Розділ 1

1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.

2 Воно в Бога було на поча́тку.

3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.

4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.

6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.

7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.

9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.

10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.

11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.

12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,

13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.

15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.

16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.

17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.

18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“

20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.

21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“

22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“

23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.

24 Посланці ж із фарисеїв були́.

25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“

26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.

27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.

28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.

29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!

30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.

31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.

32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.

33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.

34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“

35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.

36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“

37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.

38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“

39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.

40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.

41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.

42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.

43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“

44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.

45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.

46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.

47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“

48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.

49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“

50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“

51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 1

1 В начале было Слово, . и Слово было со Всевышним, и Слово было Всевышним.

2 Оно было в начале у Всевышнего.

3 Всё, что существует, было сотворено через Него,и без Него ничего из того, что есть, не начало существовать.

4 В Нём заключена жизнь, и эта жизнь – Свет человечеству.

5 Свет светит во тьме, и тьма не поглотила его.

6 Всевышним был послан человек по имени Яхия.

7 Он пришёл как свидетель, свидетельствовать о Свете, чтобы благодаря ему все поверили в Этот Свет.

8 Сам он не был Светом, но пришёл, чтобы свидетельствовать о Свете.

9 Был истинный Свет, Который просвещает каждого человека, приходящего в мир.

10 Он был в мире, который через Него был создан, но мир не узнал Его.

11 Он пришёл к Своему народу, но народ не принял Его.

12 Но всем тем, кто Его принял и кто поверил в Него, .Он дал власть стать детьми Всевышнего –

13 детьми, рождёнными не от крови, не от желаний или намерений человека,а рождёнными от Всевышнего. .

14 Слово стало Человеком и жило среди нас.Мы видели Его славу, славу, которой наделён лишь Он –единственный Сын Небесного Отца, . полный благодати и истины.

15 Яхия свидетельствовал о Нём, провозглашая: – Это Тот, о Ком я говорил: «Идущий за мной – выше меня, потому что Он существовал ещё до меня».

16 По Его безграничной благодати мы все получили одно благословение за другим.

17 Ведь через пророка Мусу был дан Закон, а благодать и истина пришли через Ису, обещанного Масиха. .

18 Всевышнего никто никогда не видел, Его явил нам единственный Сын Его, Который всегда пребывает с Отцом и Который Сам – Всевышний.

19 И вот свидетельство Яхии. Когда предводители иудеев послали к Яхии священнослужителей и левитов, . чтобы спросить его, кто он такой,

20 он сказал им прямо, не скрывая: – Я не Масих.

21 Они спросили его: – Тогда кто же ты? Пророк Ильяс? Он ответил: – Нет. – Так ты Пророк, предсказанный Мусой? – Нет, – отвечал Яхия.

22 – Кто же ты? – спросили они тогда. – Скажи, чтобы мы смогли передать твой ответ тем, кто нас послал. Что ты сам скажешь о себе?

23 Яхия ответил им словами пророка Исаии: – «Я голос, который раздаётся в пустыне: выпрямите путь для Вечного ». .

24 А посланные были блюстителями Закона. .

25 Они допытывались: – Если ты не Масих, не Ильяс и не Пророк, то почему ты совершаешь над народом обряд погружения в воду? .

26 Яхия ответил им: – Я только совершаю обряд, погружая в воду. Но среди вас стоит Тот, Кого вы не знаете.

27 Он Тот, Кто придёт после меня, и я даже не достоин развязать ремни Его сандалий.

28 Это происходило в Вифании, . на восточном берегу реки Иордана, там, где Яхия совершал над народом обряд погружения в воду.

29 На следующий день Яхия увидел идущего к нему Ису и сказал: – Вот Жертвенный Ягнёнок Всевышнего, Который заберёт грех мира!

30 Это о Нём я говорил: «Тот, Кто идёт за мной, – выше меня, потому что Он существовал ещё до меня».

31 Я сам не знал, кто Он, но я совершаю обряд погружения в воду для того, чтобы Он был явлен Исраилу.

32 И Яхия подтвердил свои слова: – Я видел, как Дух спускался на Него с небес в образе голубя и как Он остался на Нём.

33 Я бы не узнал Его, если бы Пославший меня совершать обряд погружения в воду не сказал мне: «На Кого опустится и на Ком останется Дух, Тот и будет погружать людей в Святого Духа ».

34 Я видел это и свидетельствую, что Он – Сын Всевышнего (Масих)! .

35 На следующий день Яхия опять стоял с двумя своими учениками.

36 Увидев идущего Ису, он сказал: – Вот Жертвенный Ягнёнок Всевышнего!

37 Оба ученика, услышав эти слова, последовали за Исой.

38 Иса обернулся и увидел, что они идут за Ним. – Что вы хотите? – спросил Он. – Рабби (что значит «учитель»), скажи, где Ты живёшь? – спросили они.

39 – Идите за Мной, и вы сами увидите, – сказал Иса. Было около четырёх часов пополудни. Они пошли, увидели, где Он живёт, и пробыли у Него до вечера того дня.

40 Одним из двух, слышавших слова Яхии об Исе и пошедших за Ним, был брат Шимона Петира, Андер.

41 Он разыскал своего брата Шимона и сказал: – Мы нашли Масиха (что означает «Помазанник» )!

42 И привёл его к Исе. Иса посмотрел на Шимона и сказал: – Шимон, сын Ионы, . тебя будут звать Кифа (что значит «камень», то есть Петир). .

43 На следующий день Иса решил идти в Галилею. Он нашёл Филиппа и сказал ему: – Следуй за Мной!

44 Филипп был из Вифсаиды, из того же города, что и Андер с Петиром.

45 Он нашёл Нафанаила и сказал ему: – Мы встретили Того, о Ком писал в Таурате Муса и о Ком писали другие пророки. Это Иса, сын Юсуфа из Назарета.

46 Нафанаил ответил: – Разве из Назарета может быть что-нибудь доброе? – Пойди и посмотри, – сказал Филипп.

47 Когда Иса увидел идущего к Нему Нафанаила, Он сказал: – Вот истинный исраильтянин, в котором нет ни тени притворства.

48 – Откуда Ты меня знаешь? – удивился Нафанаил. Иса ответил: – Ещё до того, как Филипп позвал тебя, Я видел тебя под инжиром.

49 Тогда Нафанаил сказал: – Учитель, Ты действительно Сын Всевышнего – Царь Исраила!

50 Иса сказал: – Ты говоришь это потому, что Я сказал, что видел тебя под инжиром. Ты увидишь чудеса ещё больше этого.

51 И добавил: – Говорю вам истину: вы увидите открытые небеса и ангелов Всевышнего, спускающихся и поднимающихся к Ниспосланному как Человек. .

Вiд Iвана

Розділ 1

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Иохана

Глава 1

1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.

1 В начале было Слово, . и Слово было со Всевышним, и Слово было Всевышним.

2 Воно в Бога було на поча́тку.

2 Оно было в начале у Всевышнего.

3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.

3 Всё, что существует, было сотворено через Него,и без Него ничего из того, что есть, не начало существовать.

4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

4 В Нём заключена жизнь, и эта жизнь – Свет человечеству.

5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.

5 Свет светит во тьме, и тьма не поглотила его.

6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.

6 Всевышним был послан человек по имени Яхия.

7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

7 Он пришёл как свидетель, свидетельствовать о Свете, чтобы благодаря ему все поверили в Этот Свет.

8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.

8 Сам он не был Светом, но пришёл, чтобы свидетельствовать о Свете.

9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.

9 Был истинный Свет, Который просвещает каждого человека, приходящего в мир.

10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.

10 Он был в мире, который через Него был создан, но мир не узнал Его.

11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.

11 Он пришёл к Своему народу, но народ не принял Его.

12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,

12 Но всем тем, кто Его принял и кто поверил в Него, .Он дал власть стать детьми Всевышнего –

13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

13 детьми, рождёнными не от крови, не от желаний или намерений человека,а рождёнными от Всевышнего. .

14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.

14 Слово стало Человеком и жило среди нас.Мы видели Его славу, славу, которой наделён лишь Он –единственный Сын Небесного Отца, . полный благодати и истины.

15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.

15 Яхия свидетельствовал о Нём, провозглашая: – Это Тот, о Ком я говорил: «Идущий за мной – выше меня, потому что Он существовал ещё до меня».

16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.

16 По Его безграничной благодати мы все получили одно благословение за другим.

17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.

17 Ведь через пророка Мусу был дан Закон, а благодать и истина пришли через Ису, обещанного Масиха. .

18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

18 Всевышнего никто никогда не видел, Его явил нам единственный Сын Его, Который всегда пребывает с Отцом и Который Сам – Всевышний.

19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“

19 И вот свидетельство Яхии. Когда предводители иудеев послали к Яхии священнослужителей и левитов, . чтобы спросить его, кто он такой,

20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.

20 он сказал им прямо, не скрывая: – Я не Масих.

21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“

21 Они спросили его: – Тогда кто же ты? Пророк Ильяс? Он ответил: – Нет. – Так ты Пророк, предсказанный Мусой? – Нет, – отвечал Яхия.

22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“

22 – Кто же ты? – спросили они тогда. – Скажи, чтобы мы смогли передать твой ответ тем, кто нас послал. Что ты сам скажешь о себе?

23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.

23 Яхия ответил им словами пророка Исаии: – «Я голос, который раздаётся в пустыне: выпрямите путь для Вечного ». .

24 Посланці ж із фарисеїв були́.

24 А посланные были блюстителями Закона. .

25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“

25 Они допытывались: – Если ты не Масих, не Ильяс и не Пророк, то почему ты совершаешь над народом обряд погружения в воду? .

26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.

26 Яхия ответил им: – Я только совершаю обряд, погружая в воду. Но среди вас стоит Тот, Кого вы не знаете.

27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.

27 Он Тот, Кто придёт после меня, и я даже не достоин развязать ремни Его сандалий.

28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.

28 Это происходило в Вифании, . на восточном берегу реки Иордана, там, где Яхия совершал над народом обряд погружения в воду.

29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!

29 На следующий день Яхия увидел идущего к нему Ису и сказал: – Вот Жертвенный Ягнёнок Всевышнего, Который заберёт грех мира!

30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.

30 Это о Нём я говорил: «Тот, Кто идёт за мной, – выше меня, потому что Он существовал ещё до меня».

31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.

31 Я сам не знал, кто Он, но я совершаю обряд погружения в воду для того, чтобы Он был явлен Исраилу.

32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.

32 И Яхия подтвердил свои слова: – Я видел, как Дух спускался на Него с небес в образе голубя и как Он остался на Нём.

33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.

33 Я бы не узнал Его, если бы Пославший меня совершать обряд погружения в воду не сказал мне: «На Кого опустится и на Ком останется Дух, Тот и будет погружать людей в Святого Духа ».

34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“

34 Я видел это и свидетельствую, что Он – Сын Всевышнего (Масих)! .

35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.

35 На следующий день Яхия опять стоял с двумя своими учениками.

36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“

36 Увидев идущего Ису, он сказал: – Вот Жертвенный Ягнёнок Всевышнего!

37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.

37 Оба ученика, услышав эти слова, последовали за Исой.

38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“

38 Иса обернулся и увидел, что они идут за Ним. – Что вы хотите? – спросил Он. – Рабби (что значит «учитель»), скажи, где Ты живёшь? – спросили они.

39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.

39 – Идите за Мной, и вы сами увидите, – сказал Иса. Было около четырёх часов пополудни. Они пошли, увидели, где Он живёт, и пробыли у Него до вечера того дня.

40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.

40 Одним из двух, слышавших слова Яхии об Исе и пошедших за Ним, был брат Шимона Петира, Андер.

41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.

41 Он разыскал своего брата Шимона и сказал: – Мы нашли Масиха (что означает «Помазанник» )!

42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.

42 И привёл его к Исе. Иса посмотрел на Шимона и сказал: – Шимон, сын Ионы, . тебя будут звать Кифа (что значит «камень», то есть Петир). .

43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“

43 На следующий день Иса решил идти в Галилею. Он нашёл Филиппа и сказал ему: – Следуй за Мной!

44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.

44 Филипп был из Вифсаиды, из того же города, что и Андер с Петиром.

45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.

45 Он нашёл Нафанаила и сказал ему: – Мы встретили Того, о Ком писал в Таурате Муса и о Ком писали другие пророки. Это Иса, сын Юсуфа из Назарета.

46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.

46 Нафанаил ответил: – Разве из Назарета может быть что-нибудь доброе? – Пойди и посмотри, – сказал Филипп.

47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“

47 Когда Иса увидел идущего к Нему Нафанаила, Он сказал: – Вот истинный исраильтянин, в котором нет ни тени притворства.

48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.

48 – Откуда Ты меня знаешь? – удивился Нафанаил. Иса ответил: – Ещё до того, как Филипп позвал тебя, Я видел тебя под инжиром.

49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“

49 Тогда Нафанаил сказал: – Учитель, Ты действительно Сын Всевышнего – Царь Исраила!

50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“

50 Иса сказал: – Ты говоришь это потому, что Я сказал, что видел тебя под инжиром. Ты увидишь чудеса ещё больше этого.

51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.

51 И добавил: – Говорю вам истину: вы увидите открытые небеса и ангелов Всевышнего, спускающихся и поднимающихся к Ниспосланному как Человек. .