НееміяРозділ 1 |
1 |
2 І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятува́лися, що позостали від поло́ну, та про Єрусалим. |
3 А вони сказали мені: „Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в га́ньбі, а мур Єрусалиму поруйно́ваний, а брами його попа́лені огнем“... |
4 І сталося, як почув я ці слова́, сів я та й плакав, і був у жало́бі кілька днів, і по́стив, і молився перед лицем Небесного Бога. |
5 I сказав я: „Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізни́й, що дотри́муєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, — |
6 нехай же буде ухо Твоє чутке́, а очі Твої відкриті, щоб прислу́хуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповіда́юся в гріха́х Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, — і я і дім батька мого грішили! |
7 Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму. |
8 Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, говорячи: як ви спроневі́ритеся, — Я розпоро́шу вас поміж наро́дами! |
9 Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє! |
10 А вони — раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою. |
11 Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке́ до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що пра́гнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем!“ А я був ча́шником царевим. |
НеемияГлава 1 |
1 |
2 Ханани – один из моих братьев – пришёл из Иудеи с некоторыми другими людьми, и я расспросил их об уцелевших жителях Иудеи, которые вернулись из плена, и об Иерусалиме. |
3 Они сказали мне: |
4 Услышав это, я сел и заплакал. Несколько дней я скорбел, постился и молился пред Богом небесным. |
5 Я говорил: |
6 да будут уши Твои внимательны и глаза Твои открыты, чтобы услышать молитву Твоего раба, которой я молюсь пред Тобой день и ночь за Твоих рабов, народ Исраила. Я признаюсь в грехах, которыми мы, исраильтяне, включая меня и дом моего отца, согрешили против Тебя. |
7 Мы поступали пред Тобой нечестиво. Мы не слушались повелений, установлений и законов, которые Ты дал Своему рабу Мусе. |
8 Вспомни повеление, которое Ты дал Своему рабу Мусе, сказав: |
9 но если вы вернётесь ко Мне и станете слушаться Моих повелений, то даже если ваши изгнанники будут находиться на краю земли, Я соберу вас оттуда и приведу на место, которое Я избрал, чтобы Мне там поклонялись». |
10 Они – Твои рабы и Твой народ, который Ты искупил Своей великой силой и могучей рукой. |
11 О Владыка, да будут уши Твои внимательны к молитве Твоего раба и к молитве Твоих рабов, которые любят чтить Твоё имя. Дай сегодня Твоему рабу успех, даровав ему расположение царя. |
НееміяРозділ 1 |
НеемияГлава 1 |
1 |
1 |
2 І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятува́лися, що позостали від поло́ну, та про Єрусалим. |
2 Ханани – один из моих братьев – пришёл из Иудеи с некоторыми другими людьми, и я расспросил их об уцелевших жителях Иудеи, которые вернулись из плена, и об Иерусалиме. |
3 А вони сказали мені: „Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в га́ньбі, а мур Єрусалиму поруйно́ваний, а брами його попа́лені огнем“... |
3 Они сказали мне: |
4 І сталося, як почув я ці слова́, сів я та й плакав, і був у жало́бі кілька днів, і по́стив, і молився перед лицем Небесного Бога. |
4 Услышав это, я сел и заплакал. Несколько дней я скорбел, постился и молился пред Богом небесным. |
5 I сказав я: „Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізни́й, що дотри́муєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, — |
5 Я говорил: |
6 нехай же буде ухо Твоє чутке́, а очі Твої відкриті, щоб прислу́хуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповіда́юся в гріха́х Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, — і я і дім батька мого грішили! |
6 да будут уши Твои внимательны и глаза Твои открыты, чтобы услышать молитву Твоего раба, которой я молюсь пред Тобой день и ночь за Твоих рабов, народ Исраила. Я признаюсь в грехах, которыми мы, исраильтяне, включая меня и дом моего отца, согрешили против Тебя. |
7 Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму. |
7 Мы поступали пред Тобой нечестиво. Мы не слушались повелений, установлений и законов, которые Ты дал Своему рабу Мусе. |
8 Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, говорячи: як ви спроневі́ритеся, — Я розпоро́шу вас поміж наро́дами! |
8 Вспомни повеление, которое Ты дал Своему рабу Мусе, сказав: |
9 Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє! |
9 но если вы вернётесь ко Мне и станете слушаться Моих повелений, то даже если ваши изгнанники будут находиться на краю земли, Я соберу вас оттуда и приведу на место, которое Я избрал, чтобы Мне там поклонялись». |
10 А вони — раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою. |
10 Они – Твои рабы и Твой народ, который Ты искупил Своей великой силой и могучей рукой. |
11 Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке́ до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що пра́гнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем!“ А я був ча́шником царевим. |
11 О Владыка, да будут уши Твои внимательны к молитве Твоего раба и к молитве Твоих рабов, которые любят чтить Твоё имя. Дай сегодня Твоему рабу успех, даровав ему расположение царя. |