БуттяРозділ 32 |
1 |
2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́. |
3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм. |
4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського. |
5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер. |
6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“. |
7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“ |
8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори. |
9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“. |
10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“. |
11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори. |
12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми. |
13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“. |
14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого: |
15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро, |
16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро. |
17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“. |
18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою? |
19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“. |
20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його, |
21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“ |
22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі. |
23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок. |
24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було. |
25 |
26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним. |
27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“. |
28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“. |
29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“. |
30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там. |
31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“. |
32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́. |
33 Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на сугло́бі стегна́, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна́ Якового, жили стегна. |
БытиеГлава 32 |
1 |
2 Иаков, увидя их, сказал: это ополчение Божие; и нарек имя месту тому: Маханаим. |
3 |
4 И дал им приказание, говоря: так скажите господину моему Исаву: вот что говорит раб твой Иаков: я жил у Лавана, и прожил доныне; |
5 И есть у меня волы и ослы, и мелкий скот, и рабы и рабыни; и я послал известить о себе господина моего, дабы приобресть благоволение пред очами твоими. |
6 |
7 Тогда Иаков очень испугался, и был в затруднении; и разделил людей, бывших с ним, и скот мелкий и крупный, и верблюдов на два ополчения, |
8 И сказал: если Исав нападет на одно ополчение, и побьет его; то остальное ополчение может спастись. |
9 |
10 Мал я пред всеми милостями, и пред всею истиною, которую Ты сотворил рабу Твоему; ибо я с жезлом моим перешел этот Иордан, а теперь у меня два ополчения. |
11 Избавь меня от руки брата моего, от руки Исава; ибо я боюсь, чтоб он, пришедши, не убил меня, и матерей с детьми. |
12 Ибо Ты сказал: Я буду благотворить тебе; и дам тебе потомство, как песок морской, которого не исчислить от множества. |
13 |
14 Двести коз, двадцать козлов, двести овец, двадцать овнов, |
15 Верблюдов дойных с детьми их тридцать, сорок коров, десять волов, двадцать ослиц, десять ослов. |
16 И дал в руки рабам своим каждое стадо особо; и сказал рабам своим: подите предо мною, и оставляйте расстояние от стада до стада. |
17 И приказал первому, говоря: когда брат мой Исав встретится тебе и спросит тебя, говоря: чей ты? и куда идешь? и чье это стадо перед тобою? |
18 Ты скажи: раба твоего Иакова; это подарок, посланный господину моему Исаву; вот, он и сам за нами. |
19 |
20 И скажите: вот, раб твой Иаков за нами. Ибо он сказал сам, в себе: умилостивлю его дарами, которые пойдут передо мною; и потом увижу лице его; может быть и примет меня. |
21 Таким образом, дары пошли перед ним; а он ту ночь ночевал в стане своем. |
22 |
23 И, когда взяв их, перевел через поток, перевел также и все, что у него было. |
24 И остался Иаков один. Тогда некто боролся с ним до появления зари; |
25 И когда увидел, что не одолевает его, коснулся состава стегна его, повредил состав стегна у Иакова, когда он боролся с ним. |
26 |
27 И спросил его: как тебе имя? он отвечал: Иаков. |
28 Он сказал: отныне имя тебе будет не Иаков, а Израиль; ибо ты борешься с Богом и с человеками, и одолеваешь. |
29 |
30 И нарек Иаков имя месту тому: Пениил; ибо, говорил он, я видел Бога лицем к лицу, и сохранилась душа моя. |
31 |
32 Посему и доныне сыны Израилевы не едят жилы, которая у стегна, потому что Боровшийся тронул жилу на стегне у Иакова. |
33 |
БуттяРозділ 32 |
БытиеГлава 32 |
1 |
1 |
2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́. |
2 Иаков, увидя их, сказал: это ополчение Божие; и нарек имя месту тому: Маханаим. |
3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм. |
3 |
4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського. |
4 И дал им приказание, говоря: так скажите господину моему Исаву: вот что говорит раб твой Иаков: я жил у Лавана, и прожил доныне; |
5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер. |
5 И есть у меня волы и ослы, и мелкий скот, и рабы и рабыни; и я послал известить о себе господина моего, дабы приобресть благоволение пред очами твоими. |
6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“. |
6 |
7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“ |
7 Тогда Иаков очень испугался, и был в затруднении; и разделил людей, бывших с ним, и скот мелкий и крупный, и верблюдов на два ополчения, |
8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори. |
8 И сказал: если Исав нападет на одно ополчение, и побьет его; то остальное ополчение может спастись. |
9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“. |
9 |
10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“. |
10 Мал я пред всеми милостями, и пред всею истиною, которую Ты сотворил рабу Твоему; ибо я с жезлом моим перешел этот Иордан, а теперь у меня два ополчения. |
11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори. |
11 Избавь меня от руки брата моего, от руки Исава; ибо я боюсь, чтоб он, пришедши, не убил меня, и матерей с детьми. |
12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми. |
12 Ибо Ты сказал: Я буду благотворить тебе; и дам тебе потомство, как песок морской, которого не исчислить от множества. |
13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“. |
13 |
14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого: |
14 Двести коз, двадцать козлов, двести овец, двадцать овнов, |
15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро, |
15 Верблюдов дойных с детьми их тридцать, сорок коров, десять волов, двадцать ослиц, десять ослов. |
16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро. |
16 И дал в руки рабам своим каждое стадо особо; и сказал рабам своим: подите предо мною, и оставляйте расстояние от стада до стада. |
17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“. |
17 И приказал первому, говоря: когда брат мой Исав встретится тебе и спросит тебя, говоря: чей ты? и куда идешь? и чье это стадо перед тобою? |
18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою? |
18 Ты скажи: раба твоего Иакова; это подарок, посланный господину моему Исаву; вот, он и сам за нами. |
19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“. |
19 |
20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його, |
20 И скажите: вот, раб твой Иаков за нами. Ибо он сказал сам, в себе: умилостивлю его дарами, которые пойдут передо мною; и потом увижу лице его; может быть и примет меня. |
21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“ |
21 Таким образом, дары пошли перед ним; а он ту ночь ночевал в стане своем. |
22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі. |
22 |
23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок. |
23 И, когда взяв их, перевел через поток, перевел также и все, что у него было. |
24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було. |
24 И остался Иаков один. Тогда некто боролся с ним до появления зари; |
25 |
25 И когда увидел, что не одолевает его, коснулся состава стегна его, повредил состав стегна у Иакова, когда он боролся с ним. |
26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним. |
26 |
27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“. |
27 И спросил его: как тебе имя? он отвечал: Иаков. |
28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“. |
28 Он сказал: отныне имя тебе будет не Иаков, а Израиль; ибо ты борешься с Богом и с человеками, и одолеваешь. |
29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“. |
29 |
30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там. |
30 И нарек Иаков имя месту тому: Пениил; ибо, говорил он, я видел Бога лицем к лицу, и сохранилась душа моя. |
31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“. |
31 |
32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́. |
32 Посему и доныне сыны Израилевы не едят жилы, которая у стегна, потому что Боровшийся тронул жилу на стегне у Иакова. |
33 Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на сугло́бі стегна́, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна́ Якового, жили стегна. |
33 |