CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Еккл. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Екклезiяст

Розділ 5

1 Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!

2 Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.

3 Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!

4 Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!

5 Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“ Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос, і діла́ твоїх рук буде нищити?

6 Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!

7 Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́ та пору́шення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори́ над високим, а над ними Всевишній.

8 І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

9 Хто срі́бло кохає, той не наси́титься сріблом, хто ж кохає багатство з прибу́тком, це марно́та також!

10 Як маєток примно́жується, то мно́жаться й ті, що його поїдають, і яка ко́ристь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

11 Сон солодкий в трудя́щого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

12 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке береже́ться його власнико́ві на лихо йому, —

13 і гине багатство таке в нещасли́вім випа́дку, а ро́диться син — і немає нічого у нього в руці:

14 як він вийшов наги́й із утро́би матері своєї, так відхо́дить ізнов, як прийшов, і нічо́го не винесе він з свого тру́ду, що можна б узяти своєю рукою!

15 І це те́ж зло болюче: так само, як він був прийшов, так віді́йде, — і яка йому ко́ристь, що трудився на вітер?

16 А до того всі дні свої їв у темно́ті, і багато мав смутку, й хвороби та люті.

17 Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла люди́на й пила, і щоб бачила добре в усьо́му своє́му труді́, що під сонцем ним тру́диться в час нечисле́нних тих днів свого віку, які Бог їй дав, — бо це доля її!

18 Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!

19 Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!

Книга Екклесиаста

Глава 5

1 Не будь тороплив устами своими, и да не будет сердце твое опрометчиво в произнесении слова пред Богом. Поскольку Бог на небесах, а ты на земле: то слова твои должны быть немноги.

2 Как сонные грезы приходят при множестве забот, так голос глупого выказывается во множестве слов.

3 Когда даешь обет Богу, не замедли выполнить его: ибо нет благоволения к глупым; что обещал, исполни.

4 Лучше тебе было не обещать, нежели обещаться, и не исполнить.

5 Не давай устам твоим вводить в грех тело твое; и не говори пред вестником: `это ошибка`. Зачем допускать, чтобы Бог прогневался на голос твой, и погубил дело рук твоих?

6 Ибо множество грез и суета, многословие и суета, неразлучны: итак, благоговей пред Богом.

7 Если в какой земле увидишь притеснение бедному и нарушение суда и правды, не смущайся этим; потому что за высоким смотрит высший, а над всеми ими есть Всевысочайший.

8 А благосостояние земли обретается в целом. Царь одного поля имеет также служителей...

9 Любящий серебро не насыщается серебром; и кто любит множество бесполезное? И сие суета.

10 Где много добра, там много ядущих его; а владельцу его какая выгода? разве только то, что он смотрит на него глазами своими.

11 Трудящемуся сладок сон, мало ли, много ли он поест; а богачу пресыщение его не дает уснуть.

12 Есть зло мучительное; я видел его под этим солнцем: это богатство, сберегаемое во вред самому владельцу его.

13 И гибнет богатство сие среди злых скорбей; вот сын у него родился, а в руках у него нет ничего.

14 Нагим идет он назад, каким пришел, каким вышел из чрева матери своей; и не возьмет из трудового своего ничего такого, что мог бы в руке своей унести.

15 И это зло мучительное: каким пришел, таким и отходит; и какая ему была выгода трудиться по-пустому?

16 Притом же он во все дни свои ел во мраке, и имел множество неприятностей, и огорчений, и досады.

17 Итак вот в чем я увидел добро: прекрасное дело - есть и пить и наслаждаться благом во всяком труде своем, каким человек трудится под этим солнцем, в малочисленные дни жизни своей, данные ему Богом. Ибо это есть доля его.

18 Притом, если какому человеку дал Бог богатство и сокровища, и уполномочил его пользоваться ими и брать участок свой и веселиться среди трудов своих; то это дар Божий.

19 Ибо немного думает он о днях жизни своей, потому что Бог ответствует ему радостью сердца его.

Екклезiяст

Розділ 5

Книга Екклесиаста

Глава 5

1 Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!

1 Не будь тороплив устами своими, и да не будет сердце твое опрометчиво в произнесении слова пред Богом. Поскольку Бог на небесах, а ты на земле: то слова твои должны быть немноги.

2 Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.

2 Как сонные грезы приходят при множестве забот, так голос глупого выказывается во множестве слов.

3 Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!

3 Когда даешь обет Богу, не замедли выполнить его: ибо нет благоволения к глупым; что обещал, исполни.

4 Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!

4 Лучше тебе было не обещать, нежели обещаться, и не исполнить.

5 Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“ Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос, і діла́ твоїх рук буде нищити?

5 Не давай устам твоим вводить в грех тело твое; и не говори пред вестником: `это ошибка`. Зачем допускать, чтобы Бог прогневался на голос твой, и погубил дело рук твоих?

6 Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!

6 Ибо множество грез и суета, многословие и суета, неразлучны: итак, благоговей пред Богом.

7 Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́ та пору́шення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори́ над високим, а над ними Всевишній.

7 Если в какой земле увидишь притеснение бедному и нарушение суда и правды, не смущайся этим; потому что за высоким смотрит высший, а над всеми ими есть Всевысочайший.

8 І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

8 А благосостояние земли обретается в целом. Царь одного поля имеет также служителей...

9 Хто срі́бло кохає, той не наси́титься сріблом, хто ж кохає багатство з прибу́тком, це марно́та також!

9 Любящий серебро не насыщается серебром; и кто любит множество бесполезное? И сие суета.

10 Як маєток примно́жується, то мно́жаться й ті, що його поїдають, і яка ко́ристь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

10 Где много добра, там много ядущих его; а владельцу его какая выгода? разве только то, что он смотрит на него глазами своими.

11 Сон солодкий в трудя́щого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

11 Трудящемуся сладок сон, мало ли, много ли он поест; а богачу пресыщение его не дает уснуть.

12 Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке береже́ться його власнико́ві на лихо йому, —

12 Есть зло мучительное; я видел его под этим солнцем: это богатство, сберегаемое во вред самому владельцу его.

13 і гине багатство таке в нещасли́вім випа́дку, а ро́диться син — і немає нічого у нього в руці:

13 И гибнет богатство сие среди злых скорбей; вот сын у него родился, а в руках у него нет ничего.

14 як він вийшов наги́й із утро́би матері своєї, так відхо́дить ізнов, як прийшов, і нічо́го не винесе він з свого тру́ду, що можна б узяти своєю рукою!

14 Нагим идет он назад, каким пришел, каким вышел из чрева матери своей; и не возьмет из трудового своего ничего такого, что мог бы в руке своей унести.

15 І це те́ж зло болюче: так само, як він був прийшов, так віді́йде, — і яка йому ко́ристь, що трудився на вітер?

15 И это зло мучительное: каким пришел, таким и отходит; и какая ему была выгода трудиться по-пустому?

16 А до того всі дні свої їв у темно́ті, і багато мав смутку, й хвороби та люті.

16 Притом же он во все дни свои ел во мраке, и имел множество неприятностей, и огорчений, и досады.

17 Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла люди́на й пила, і щоб бачила добре в усьо́му своє́му труді́, що під сонцем ним тру́диться в час нечисле́нних тих днів свого віку, які Бог їй дав, — бо це доля її!

17 Итак вот в чем я увидел добро: прекрасное дело - есть и пить и наслаждаться благом во всяком труде своем, каким человек трудится под этим солнцем, в малочисленные дни жизни своей, данные ему Богом. Ибо это есть доля его.

18 Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!

18 Притом, если какому человеку дал Бог богатство и сокровища, и уполномочил его пользоваться ими и брать участок свой и веселиться среди трудов своих; то это дар Божий.

19 Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!

19 Ибо немного думает он о днях жизни своей, потому что Бог ответствует ему радостью сердца его.